Справа № 524/1500/26
Провадження 3/524/714/26
11.03.2026 року Суддя Автозаводського районного суду м. Кременчука Гусач Олександр Миколайович, розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, ІПН суду не відомий, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за вчинення адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
15.02.2026 о 15-45 год. в м. Кременчуці по вул.. В. Симоненка ОСОБА_1 керував транспортним засобом «VOLKSWAGEN LT35» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння: виражене тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя, від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не прибув, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Направив до суду заяву про розгляд справи у його відсутності в якій зазначив, що з протоколом не згоден, оскільки не перебував у стані наркотичного сп'яніння, а справу щодо нього сфабриковано для подальшої передачі ТЦК.
Згідно зі ч. 2 ст. 268 КпАП України вважаю за можливе розглянути справу у відсутність ОСОБА_1 , оскільки його явка до судового засідання не є обов'язковою.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Микитенко А.О. в судовому засіданні просила закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, про що подала відповідне письмове клопотання. Долучила до матеріалів справи письмові пояснення водія та висновок лікаря від 15.02.2026 року. Також заявила клопотання про виклик та допит в якості свідків працівників поліції, які складали матеріали на ОСОБА_1 , а також лікаря ОСОБА_2 . Розглянувши вказане клопотання суд доходить наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 272 КУпАП як свідок у справі про адміністративне правопорушення може бути викликана кожна особа, про яку є дані, що їй відомі які-небудь обставини, що підлягають установленню по даній справі.
Свідком може бути будь-яка особа, стосовно якої в уповноваженого органу (посадової особи), в провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення, є дані, що їй відомі обставини, які стосуються справи, що підлягають установленню. Водночас, не можуть бути залучені як свідки поліцейські або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.
При цьому суд наголошує на тому, що жодних обов'язкових вимог про виклик та допит свідків чи інших осіб по справі у суді положення КУпАП не передбачають. Виклик свідків є правом, а не обов'язком суду та здійснюється лише на розсуд суду при необхідності встановлення додаткових обставин справи.
Крім того, варто зауважити, що патрульні поліцейські, які скали відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення, виклали свою позицію у відповідних документах, які долучені до матеріалів справи. Уся процедура оформлення матеріалів зафіксована на долучених до адміністративних матеріалів носіях інформації.
Суд зазначає, що цінність свідка полягає в його безпосередньому об'єктивному сприйнятті обставини справи за допомогою органів чуттів і відсутності юридичної зацікавленості у вирішенні справи. І саме з огляду на своє нейтральне становище людина здатна об'єктивно та правильно засвідчити події і факти так, як вони дійсно відбувалися для можливості уникнення формалізму та зловживання процесуальними правами.
Натомість, на підставі показань свідків не можуть встановлюватися факти, які з огляду на закон або звичай установлюються в документах.
Таким чином, обставини, що підтверджуються показаннями свідка повинні узгоджуватись з іншими доказами у справі, тоді вони можуть бути визнані судом достовірними та достатніми для висновку про винуватість особи в тому чи іншому адміністративному правопорушенні.
Оскільки патрульними поліцейськими події вчинення адміністративного правопорушення, зафіксовані на боді-камеру, відеозапис якої долучено до справи, суд вважає, що виклик співробітників патрульної поліції , якими складені відповідні документи не є необхідним, а їх показання, надані суду в якості свідків, в подальшому не будуть вважатися неупередженими.
Не вбачає суд підстав і для виклику в судове засідання лікаря ОСОБА_2 , оскільки жодних відомостей про те, що ОСОБА_1 у присутності працівників поліції перебував у медичному закладі задля проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, як це передбачено ст.. 266 КУпАП, матеріали справи не містять.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши адвоката, вважаю, що в діях ОСОБА_1 вбачається порушення вимог п. 2.5 ПДР України та вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що підтверджується наступними доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №592105 від 15.02.2026;
- направленням на огляд;
- рапортом поліцейського;
- відеозаписом з нагрудної камери поліцейських
та іншими матеріалами справи у їх сукупності.
Згідно з диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП відповідальність за вказане правопорушення настає у разі керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а так само і за відмову осіб, які керують транспортними засобами, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан такого сп'яніння.
У п.2.5.Правил дорожнього руху України зазначено, що водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Статтею 266 КУпАП передбачено, що особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Згідно з Розділом 1 п.2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735, зазначено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до ст. 251 КУПАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно вимог ст. 252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Так, згідно з положеннями ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Доводи захисника про порушення поліцейськими Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ № 1452/7356 від 09.11.2015 під час направлення водія для проходження медичного огляду та проведення медичного огляду є необґрунтованими та спростовуються дослідженими в судовому засіданні відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції.
Як вбачається з переглянутих відеозаписів ОСОБА_1 було повідомлено про причини його зупинки. Після цього поліцейські, відповідно до вимог ст.. 266 КУпАП та «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС, МОЗ України 09.11.2015 №1452/735, повідомили водію про виявлення у нього ознак наркотичного сп'яніння та запропонували пройти огляд на стан сп'яніння.
Пунктом 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України №1452/735 від 09 листопада 2015 року, визначено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Саме ці дискреційні повноваження поліцейського дають йому право самостійно визначати наявність чи відсутність підстав для проведення огляду водія на стан сп'яніння.
Водій спочатку відмовлявся виходити з автомобіля. Потім, дізнавшись що працівники поліції встановили, що він перебуває у розшуку пересів у інший автомобіль та намагався покинути місце події за допомогою сторонніх осіб. При цьому поведінка ОСОБА_1 вказувала на те, що він відмовляється виконувати вимоги працівників поліції через побоювання бути мобілізованим до лав ЗС України. Таку ж підставу не проходити огляд у присутності поліцейських зазначив і сам ОСОБА_1 у своїх письмових поясненнях поданих до суду.
Твердження захисника про те, що ОСОБА_1 фактично не відмовлявся пройти відповідний огляд, оскільки боявся сідати в автомобіль працівників поліції через мобілізаційні заходи до лав ЗС України, суд вважає безпідставними.
Так згідно п. 9 Розділу 2 Інструкції, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. Тобто, поліцейські можуть доставляти до місця проходження огляду на будь-якому службовому автомобілі, що перебуває в їхньому користуванні.
Також, доставку водія для огляду на стан сп'яніння на автомобілі поліції передбачено статтею 266 КУпАП, яка дозволяє поліцейському направляти водія на медичний огляд до медичного закладу. Та згідно якої особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Тож, чинним законодавством чітко передбачено, що саме поліцейський забезпечує доставку осіб для проходження огляду та за таких підстав відмову ОСОБА_1 пересісти в автомобіль поліцейських, суд розцінює як ухилення від проходження огляду на стан сп'яніння що тотожно відмові від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
При цьому суд наголошує, що відповідно до ст.. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Об'єктивних причин відмовлятися від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння судом не встановлено.
Факт керування транспортним засобом підтверджується дослідженим відеозаписом.
Суд вважає безпідставними твердження захисника про те, що працівниками патрульної поліції не дотримано вимог законодавства в частині зупинки транспортного засобу з підстав, передбачених ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію».
Так, згідно з положеннями ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Як вбачається з переглянутого відеозапису ОСОБА_1 було повідомлено про причину його зупинки після зупинки транспортного засобу.
Разом з цим, підстави для зупинки транспортного засобу не є предметом перевірки суду при вирішенні питання про наявність чи відсутність події та складу адміністративного правопорушення, передбаченогост.130 КУпАП та самі по собі не можуть вказувати на відсутність події правопорушення, оскільки обставин зупинки автомобіля, за своїм змістом не стосуюються конструктивних ознак диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП, не утворюють достатню підставу для закриття провадження у справі, адже не спростовують факт керування транспортним засобом і порушення п. 2.5 ПДР України. В разі, якщо особа, що притягається до адміністративної відповідальності, вважає незаконними дії працівників поліції щодо зупинки її транспортного засобу, вона не позбавлена можливості оскаржити ці дії в порядку адміністративного судочинства.
Інші доводи захисника особи, що притягається до адміністративної відповідальності, не спростовують доведеність фактів порушення водієм ОСОБА_1 пункту 2.5 Правил дорожнього руху України.
Даючи оцінку наданого адвокатом Микитенка О.О. висновку лікаря від 15.02.2026, відповідно до якого у нього не було виявлено стану сп'яніння суд доходить наступних висновків.
Статтею 266 КУпАП визначено, що огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
З наданої копії висновку лікаря постає, що огляд ОСОБА_1 проводився не у присутності працівників поліції, що вказує на його недійсність.
Жодних об'єктивних даних, які б свідчили про відсутність у діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП матеріали справи не містять і захисником та особою що притягається до адміністративної відповідальності не наведено.
Враховуючи, викладене, а також те, що по справі зібрано достатньо доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості та які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і є всі підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності.
Згідно положень ст. 23 КУпАП України, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Таким чином, при накладенні адміністративного стягнення, керуючись ч.1 ст. 130 КУпАП та з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи правопорушника, вважаю, за необхідне застосувати до ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Відповідно до ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності сплачує судовий збір за ставкою 0,2 від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст. 245, 283, 284 КУпАП, ст. 4 ЗУ «Про судовий збір»,
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком один рік.
Стягувач: Батальйон патрульної поліції в м. Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції, адреса: 39631 Полтавська обл., м. Кременчук, проїзд Захисників Азовсталі, 3.
Боржник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН суду не відомий, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) грн.. 60 (шістдесят) коп. (Отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001 Код класифікації доходів бюджету 22030106.
Стягувач: Територіальне управління державної судової адміністрації України в Полтавській області, код ЄДРПОУ 26304855, адреса: 36000 м. Полтава, вул. Соборності, 17.
Боржник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН суду не відомий, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 .
Штраф підлягає добровільній сплаті протягом 15 днів з дня вручення копії постанови.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення підлягає стягненню подвійний розмір штрафу в розмірі 34000 грн.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга, подається протягом десяти днів з дня винесення постанови до Полтавського апеляційного суду через Автозаводський районний суд м Кременчука.
Строк пред'явлення документа до виконання 3 місяці з дня винесення постанови.
Суддя Олександр ГУСАЧ