Справа № 357/3714/26
Провадження № 2-о/357/138/26
"11" березня 2026 р. cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Цуранов А.Ю., розглянувши матеріали цивільної справи за заявою: 1) ОСОБА_1 ; 2) ОСОБА_2 ; 3) ОСОБА_3 ; 4) ОСОБА_4 , заінтересована особа: ОСОБА_5 , про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,
У березні 2026 до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області засобами поштового зв'язку надійшла вказана заява, в якій ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 просять суд встановити юридичний факт належності кожному із заявників свідоцтва про право власності на житло.
Заява зареєстрована канцелярією суду, внесена до електронного діловодства суду та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали справи передані на розгляд судді Цуранову А.Ю.
За приписами ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Звернення до суду не є беззаперечним і повинно відбуватись за правилами визначеними процесуальним законом.
Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 1 статті 293 ЦПК України встановлено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Статтями 175 та 177 ЦПК України визначені вимоги до позовної заяви.
Так, відповідно ч. 2 ст.175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Стаття 185 ЦПК України визначає підстави залишення позовної заяви без руху та повернення заяви.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України заява повертається, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Вказана заява про встановлення юридичних фактів належності правовстановлюючого документу містить підпис лише одного заявника, а саме ОСОБА_1 , при цьому в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження повноважень (довіреність) діяти в інтересах інших трьох заявників.
Отже заява чотирьох заявників мала б бути підписаною усіма заявниками.
Враховуючи вищевикладене, заява підлягає поверненню.
Слід роз'яснити, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду.
Керуючись ст. 13, 175, 185, 260, 261, 293, 353 ЦПК України, -
Повернути заяву: 1) ОСОБА_1 ; 2) ОСОБА_2 ; 3) ОСОБА_3 ; 4) ОСОБА_4 , про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.
Суддя А. Ю. Цуранов