Україна
Романівський районний суд Житомирської області
290/1242/21
11 березня 2026 року селище Романів
Романівський районний суд Житомирської області в складі судді Ковальчука М.В., з участю секретаря судового засідання Багінської В.І., під час розгляду у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Містечко» про стягнення заборгованості по заробітній платі та компенсації за невикористану відпустку, середньомісячного заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди, -
В грудні 2021 року адвокат Подоль А.В. звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовом до комунального підприємства «Містечко», в якому просить ухвалити рішення про стягнення з відповідача заборгованості по заробітній платі в розмірі 63784,00 грн, компенсації за невикористану відпустку - 10952,00 грн, а також середньомісячного заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - 90043,20 грн, посилаючись на те, що при його звільненні з даного підприємства відповідні розрахунки з ним не здійснювались.
Окрім цього, зазначено, що внаслідок невиплати з вини власника належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 Кодексу законів про працю України, ОСОБА_1 переніс та продовжує переносити душевні страждання, які зумовлені недостатністю засобів для проживання та задоволення щоденних потреб. З огляду на це, представник позивача просить стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 4000,00 грн моральної шкоди.
Ухвалою Романівського районного суду Житомирської області від 12 січня 2022 року вирішено дану справу розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
15 лютого 2022 року представником комунального підприємства «Містечко» - адвокатом Мироновською А.О. подано до суду відзив, в якому остання просила у задоволенні позову відмовити за безпідставністю, посилаючись на відсутність порушеного права позивача та предмета спору у даній справі. Факт наявності заборгованості по заробітній платі остання заперечила та зазначила, що ОСОБА_1 пропущено строк звернення до суду, передбачений статтею 233 Кодексу законів про працю України.
12 березня 2022 року Романівським районним судом Житомирської області постановлено ухвалу, якою вирішено розглядати дану справу в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін.
В судове засідання, призначене на 11 березня 2026 року, учасники справи та представник позивача, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце цього засідання, не з'явилися, заяв про розгляд справи за відсутності позивача та його представника до суду не надходило.
Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, відповідно до частини 1 статті 279 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Відповідно до частини 1 статті 240 ЦПК України, суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 223 ЦПК України.
Відкладаючи судове засідання в даній справі, суд зауважує, що Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 03 лютого 2026 року строком на 90 діб, а також враховує пункт 5 Рекомендацій Ради суддів України, який оприлюднено 02 березня 2022 року, щодо роботи судів в умовах воєнного стану та можливості відкладення розгляду справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та зняття їх з розгляду.
Керуючись статтями 223, 240, 258-260, 279 ЦПК України, суд, -
Розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Містечко» про стягнення заборгованості по заробітній платі та компенсації за невикористану відпустку, середньомісячного заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди відкласти на 09 квітня 2026 року на 14 годину.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М.В. Ковальчук