Справа № 287/187/26
2-а/287/37/26
10 березня 2026 року м. Олевськ
Олевський районного суду Житомирської області в складі
головуючого судді Нижника Г.П.,
за участю секретаря судового засідання Корнєйчук О.В.,
представника позивача Зарицького А.І. (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про скасування постанови № 225/5 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП про накладення адміністративного стягнення, -
Позивач звернувся до суду з позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, зазначивши, що згідно постанови від 19.05.2025 № 225/5 його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. Вважає вказану постанову незаконною. Так, відповідно до постанови від 19.05.2025 його притягнуто до адміністративної відповідальності за нібито порушення правил військового обліку, а саме - не з'явився по повістці до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Мотивуючи тим, що позивач з 14.12.2025 призваний до лав ЗСУ і лише у грудні 2025 дізнався про наявність оскаржуваного рішення, так як у застосунок «ДІЯ» від Олевського відділу державної виконавчої служби в Коростенському районі Житомирської області надійшло відповідне повідомлення, просив поновити строк на оскарження постанови. Повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 він не отримував та в ній не розписувався, тому вказану постанову вважає необґрунтованою та незаконною, оскільки не містить доказів його вини.
З огляду на викладене, просить скасувати постанову по адміністративне правопорушення від 19.05.2025 № 225/5 за частиною 3 статті 210-1 КУпАП про притягнення його до адміністративної відповідальності в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від справу передано головуючому судді Нижнику Г.П.
Ухвалою Олевського районного суду Житомирської області від 10.02.2026 відкрито провадження у вказаній справі, визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Від ІНФОРМАЦІЯ_3 надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 .
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав, наведених у позові.
Заслухавши представника позивача, дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд установив такі обставини та дійшов відповідних висновків.
Судом встановлено, що 05.05.2025 щодо ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення № 225 у зв'язку з його неявкою 09.04.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_2 . У наданій копії протоколу наявний підпис особи, що притягається до адміністративної відповідальності та зроблено власноручний напис «Повістку мені ніхто не вручав».
Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_2 № 225/5 від 19.05.2025 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн.
Зі змісту вказаної постанови вбачається, що 23.03.2025 на адресу позивача направлено повістку №151, відповідно до якої він був зобов'язаний прибути 09.04.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 . Водночас у постанові зазначено, що, маючи обов'язок з'явитися за викликом, ОСОБА_1 у визначений день та час до вказаного органу не прибув, чим порушив вимоги законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, у зв'язку з чим його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП із накладенням штрафу у сумі 17000 грн. Оскаржувана постанова не містить підпису позивача про її отримання чи ознайомлення зі змістом.
Як зазначив представник позивача, ОСОБА_1 у подальшому самостійно з'явився до другого ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення облікових даних та проходження ВЛК, де він і був ознайомлений з протоколом про адміністративне правопорушення № 225. Однак, з оскаржуваною постановою його ніхто не ознайомлював.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України державні органи та їх посадові особи діють у спосіб, в межах повноважень та на підставах, передбачених Конституцією України та Законами України.
Відповідно до ст. 65 Конституції України Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, відповідно до закону.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За приписами ст. 77 КАС України,обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 162 КАС України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.
Частиною 6 ст. 162 КАС України передбачено, що уразі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Таким чином, висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме правопорушення (у випадку його вчинення), повинне бути належним чином зафіксоване.
Відповідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», а також, Закон України «Про мобілізації та мобілізаційну підготовку».
Постановою від 16 травня 2024 р. № 560 Кабінет Міністрів України затвердив Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, згідно з яким належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу є: у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних.
Відповідно до п. 82 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1147 від 08.10.2024 рекомендовані листи з позначкою "Повістка ТЦК" під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою "Повістка ТЦК".
Згідно зі ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Суд зазначає, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного й об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а також відповідати принципу законності.
Саме на суб'єкта владних повноважень покладається обов'язок доведення правомірності прийнятого рішення та наявності події і складу адміністративного правопорушення.
Як установлено судом, відповідачем надано копію повістки №151/6 адресованої ОСОБА_1 з обов'язком з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_2 09.04.2025 о 9 годині для уточнення в/о даних. Дана повістка містить розписку без підпису, що свідчить про її не вручення адресату. Крім того, доказів її направлення по місцю проживання ОСОБА_1 , таких як копія поштового конверту чи інших, суду не надано.
Отже, з наданих самим відповідачем доказів убачається, що фактичного вручення повістки чи належного повідомлення ОСОБА_1 про необхідність явки 09.04.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснено не було. Наявність у матеріалах справи копії повістки без підпису адресата про її отримання, а також відсутність доказів її направлення за місцем проживання позивача не підтверджують належного повідомлення останнього у розумінні вимог законодавства. Сам по собі факт оформлення повістки без підтвердження її вручення конкретній особі не може свідчити про належне виконання обов'язку щодо повідомлення.
Суд звертає увагу, що відповідач як суб'єкт владних повноважень був зобов'язаний довести правомірність прийнятого рішення та наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, надавши належні та допустимі докази отримання або належного вручення повістки (зокрема, підтвердження особистого вручення, поштове повідомлення з відміткою про вручення, акт про відмову від отримання тощо). Однак таких доказів до матеріалів справи не долучено. За відсутності підтвердження факту належного повідомлення суд позбавлений можливості визнати доведеним сам факт обов'язку позивача з'явитися у визначений день та час.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивач з 14.12.2025 мобілізований до лав ЗСУ та проходить військову службу у в/ч № НОМЕР_1 . Така поведінка свідчить про відсутність умислу на ухилення від виконання обов'язків військового обліку та узгоджується з його поясненнями про необізнаність щодо виклику.
Позивач послідовно зазначає, що повістки не отримував та про її надходження повідомлений не був. Вказані доводи не спростовані відповідачем належними доказами, а тому залишаються обґрунтованими з огляду на наявні матеріали справи.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Оскільки відповідачем не доведено належним чином факту повідомлення позивача про виклик та, відповідно, не підтверджено наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, оскаржувана постанова є протиправною, такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, і підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.
З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.244 КАС України, при ухваленні рішення суд має також вирішити питання розподілу судових витрат між сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 77, 205, 241-246, 268-272, 286, КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови № 255/5 від 19.05.2025 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_2 № 255/5 від 19.05.2025 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП визнати протиправною та скасувати, а провадження у справі закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_4 в особі ІНФОРМАЦІЯ_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ) на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок судових витрат.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_8 , в особі ІНФОРМАЦІЯ_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ) місце знаходження: АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 .
Суддя: Г. П. Нижник