Справа № 175/4023/26
Провадження № 1-кп/175/318/26
про призначення судового розгляду та продовження запобіжного заходу
11 березня 2026 року с-ще Слобожанське
Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження №62025050010000695 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Любимівка Дніпропетровського району Дніпропетровської області, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, неодруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, на посаді навідника 4 аеромобільного відділення 1 аеромобільного взводу 2 аеромобільної роти аеромобільного батальйону в/ч НОМЕР_1 , у військовому званні солдат, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.407, ч.4 ст.185 КК України,
До Дніпровського районного суду Дніпропетровської області надійшов обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.407, ч.4 ст.185 КК України.
У підготовчому судовому засіданні встановлено, що кримінальне провадження підсудне Дніпровському районному суду Дніпропетровської області, угода у кримінальному провадженні не укладалася, підстави для закриття провадження передбачені пунктами 5-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 КПК України відсутні, обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України, тобто підстави для прийняття рішень, передбачених п.п. 1-4 ч.3 ст.314 КПК України відсутні.
Під час вирішення питань, пов'язаних із підготовкою до судового розгляду, прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою на 60 днів.
Клопотання обґрунтовано тим, що до обвинуваченого ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на теперішній час встановлені ризики, передбачені ч.ч.1,3,5 ст.177 КПК України не зменшились, а жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім як тримання під вартою, не зможе запобігти заявленим ризикам.
Обвинувачений не заперечував проти задоволення клопотання прокурора, а захисник підтримав позицію підзахисного.
Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд, за клопотанням учасників судового провадження, має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Вирішуючи заявлене прокурором клопотання про продовження строку тримання під вартою суд виходить з того, що існує ризик переховування від суду ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів та обумовлюється, серед іншого, можливістю притягнення його до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для обвинуваченого наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання.
Суд вважає обґрунтованим твердження прокурора про існування ризику незаконного впливу на свідків, оскільки вони у кримінальному провадженні не допитані безпосередньо судом, тому існує певна ймовірність незаконного впливу на них з боку обвинуваченого або зацікавлених осіб з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань.
Також, згідно обвинувального акту ОСОБА_4 вчинив два кримінальних правопорушення, що може свідчити про існування ризику передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України.
З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку про те, що обвинуваченому слід продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки встановлені ризики, передбачені п.п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України на теперішній час не змінилися, обраний запобіжний захід, з урахуванням його тривалості, не виходить за межи розумного строку, відповідає особі обвинуваченого, вік та стан його здоров'я дозволяє продовжити строк тримання під вартою та відповідає характеру і тяжкості діянь, в яких він обвинувачується.
Згідно ч. 1, 3 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави та її розміру у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченою ст. 407 КК України є дискреційним повноваженням суду.
Разом з цим, автоматична відмова в застосуванні застави без здійснення судового контролю є несумісною з вимогами пункту 3 статті 5 Конвенції (рішення у справі "Piruzyan v. Armenia" п. п. 104-105).
У всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів (рішення у справі "Буров проти України" п. 51).
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави у провадженні визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у межах, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи тяжкість та обставини вчинених ОСОБА_4 злочинів, даних про його особу, майновий стан та вік, суд вважає за необхідне визначити йому альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Підстав вважати вказаний розмір застави завідомо непомірним для обвинуваченого, суд не вбачає, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втратити заставу, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання перешкоджати встановленню істини у провадженні.
У разі внесення обвинуваченим застави, суд вважає за необхідне покласти на нього певні обов'язки, з передбачених ст. 194 КПК України.
Керуючись ст.ст.177, 178, 194, 314, 315 КПК України, -
Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.407, ч.4 ст.185 КК України призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду Дніпропетровської області на 07.05.2026 о 13-00 год., з викликом в судове засідання осіб, які беруть участь у судовому розгляді.
Кримінальне провадження здійснювати суддею одноособово.
Клопотання прокурора про продовження строку триманні під вартою - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_4 строк тримання під вартою на 60 днів.
Дата закінчення дії ухвали в частині продовження строку тримання під вартою - 09 травня 2026 року.
Визначити ОСОБА_4 заставу в розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 133120,00 (сто тридцять три тисячі сто двадцять) грн., яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області: отримувач Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 26239738, рахунок UA158201720355229002000017442, відкритий в ДКСУ м. Київ (МФО 820172 ).
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
В разі внесення застави обвинуваченим або заставодавцем зазначеного розміру, покласти на обвинуваченого наступні обов'язки:
1) не відлучатись з населеного пункту, в якому він проживає або перебуває без дозволу прокурора або суду;
2) повідомляти прокурора або суд про зміну свого місця проживання або перебування.
З моменту звільнення з під-варти, у зв'язку із внесенням застави, обвинувачений буде вважатися таким, що до нього застосовано запобіжний захід у виді застави.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, в якій отримується обвинувачений.
Апеляційна скарга на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції, не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.
Головуючий суддя: ОСОБА_1