м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 57
веб-сайт: https://bs.dp.court.gov.ua
телефон приймальні судді 099 520 65 95
Справа № 932/19874/25
Провадження № 1-кс/932/631/26
про продовження строку застосування запоібжного заходу
у вигляді тримання під вартою
06 лютого 2026 року м. Дніпро
Слідча суддя Шевченківського районного суду м. Дніпра ОСОБА_1
за участі
секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4 (у режимі ВКЗ)
підозрюваного ОСОБА_5
розглянувши клопотання старшого слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором Донецької обласної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №62025050010045098 від 15 грудня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України, про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Казанка, Казанківського району, Миколаївської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 громадянина України, має на утриманні неповнолітніх ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , інспектора управління поліції особливого призначення № 2 Штурмовий полк Цунамі Департаменту поліції особливого призначення «Окремої штурмової бригади Національної поліції України «ЛЮТЬ», спеціальне звання капітан поліції, раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України
установила:
Короткий виклад змісту поданого клопотання
04 лютого 2026 року протоколом автоматизованого розподілу справи між слідчими суддями клопотання прокурора про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 передано слідчій судді ОСОБА_1 .
В обґрунтування поданого клопотання, із урахуванням пояснень прокурора у судовому засіданні, остання посилалась на те, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України КК України.
В обґрунтування заявленого клопотання старший слідчий зазначає, що наказом начальника Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «ЛЮТЬ» № 295 о/с від 20.03.2025, капітана поліції ОСОБА_5 призначено на посаду інспектора взводу № 1 батальйону № 2 полку управління поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «ЛЮТЬ».
Досудовим розслідуванням встановлено, що 15.12.2025, приблизно о 00 год 03 хв, у позаслужбовий час, водій ОСОБА_5 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем марки «СКС» модель «К2/СС1031PS6/Double Cab» реєстраційний номер «31 1513», рухався по проїзній частині вул. Паркової у напрямку від вул. Ярослава Мудрого у напрямку вул. Олекси Тихого у м. Краматорську, Донецької області, де в районі буд. № 41 по вул. Парковій, м.Краматорська, Донецької області, де був зупинений працівниками батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов'янськ управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції. У подальшому, приблизно о 00 год 12 хв, ОСОБА_5 під час спілкування з працівниками батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов'янськ управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції, діючи в порушення п.п. 2.3 (б), 2.3 (д), 2.9 (а), 10.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, якими передбачено:
п. 2.3 «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:»
б) «бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;
д) «не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху»;
п. 2.9. «Водієві забороняється:»
а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції»
п. 10.1. «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху», -
діючи необережно - проявляючи кримінально - протиправну самовпевненість, легковажно розраховуючи на запобігання дорожньо-транспортної події, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, але легковажно розраховуючи на їх відвернення, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, перед початком руху не переконався в тому, що це буде безпечно і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не зреагував на її зміну, чим створив своїми діями загрозу безпеці дорожнього руху та як наслідок не вжив заходів для відвернення дорожньо-транспортної пригоди, а саме почавши рух допустив контактування задньою лівою частиною кузова керованого ним автомобіля з тулубом командира 3 роти батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов'янськ управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції капітана поліції ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який перебував на проїзній частині вул. Паркової, м. Краматорська, Донецької області, після чого ОСОБА_5 , разом з ОСОБА_9 , який під час руху тримався за задню ліву частину кузова керованого ОСОБА_5 автомобіля марки «СКС» модель «К2/СС1031PS6/Double Cab» реєстраційний номер « НОМЕР_1 », де під час руху проїзною частиною вул. Парковою, м. Краматорська, Донецької області, на Т-подібному перехресті проїзної частини вул. Паркової з вул. Олекси Тихого у м. Краматорську, Донецької області, не впорався з керуванням внаслідок чого здійснив виїзд за межі проїзної частини, прямо по ходу свого руху - на прибудинкову територію буд. АДРЕСА_2 , де ОСОБА_9 не втримався за кузов автомобіля та впав на проїзну частину після чого автомобіль марки «СКС» модель «К2/СС1031PS6/Double Cab» реєстраційний номер « НОМЕР_1 » здійснив наїзд на перешкоду у вигляді автомобіля марки «Mercedes - Benz» модель «Sprinter» реєстраційний номер « НОМЕР_2 », який перебував без руху.
Внаслідок дорожньої транспортної пригоди ОСОБА_9 заподіяно тілесні ушкодження: поєднана політравма, відкрита гостра ЧМТ, що характерно для тяжких тілесних ушкоджень.
Таким чином ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України, а саме в порушенні правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.
15 грудня 2025 року капітана поліції ОСОБА_5 затримано у порядку ст. 208, 615 КПК України та повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України.
Разом із тим, 28.12.2025 ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер у приміщенні Державної установи «Національний науковий центр хірургії та трансплантології імені О.О. Шалімова Національної академії медичних наук України».
17 грудня 2025 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Дніпра, до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, до 11.02.2026.
02 лютого 2026 року строк досудового у кримінальному провадженні постановою заступника прокурора Донецької області продовжено до трьох місяців, тобто до 15.03.2026.
На теперішній час у кримінальному провадженні здійснено значну кількість слідчих (розшукових) та процесуальних дій, однак через складність кримінального провадження, завершити досудове розслідування до вказаного строку не виявляється за можливе.
На даний час, органом досудового розслідування проводяться слідчі (розшукові) дії, спрямовані на отримання доказів, у зв'язку з чим для повного та неупередженого розслідування у кримінальному провадженні необхідно: встановити та допитати інших свідків, які можуть володіти інформацією про вчинене кримінальне правопорушення; отримати та долучити до матеріалів кримінального провадження висновок судово-медичної експертизи ОСОБА_9 ; отримати та долучити до матеріалів кримінального провадження висновок судової експертизи технічного стану транспортного засобу; за отриманими вихідними даними призначити судову автотехнічну експертизу; провести інші слідчі та процесуальні дії, в яких виникне необхідність під час досудового слідства.
Вказані обставини перешкоджали завершенню досудового розслідування у зазначений строк, не могли бути здійснені раніше в силу складності кримінального провадження та особливостей їх проведення і стали підставою для звернення з клопотанням про продовження строку досудового розслідування до трьох місяців та продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
З урахуванням викладеного на даний час також виникла необхідність у продовженні строку запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного.
Необхідність обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється наявністю, передбачених ст. 177 КПК України, які можуть настати, якщо підозрюваний буде залишатися на волі.
На підтвердження обґрунтованості клопотання прокурор у своєму клопотанні навів перелік доказів із зазначенням важливих обставин для досудового розслідування, які встановлені на їх підставі. На переконання останнього, вказані докази є достатніми для висновку про обґрунтованість повідомленої підозри.
Крім того, прокурор наголосив, що ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК, продовжують існувати, які не зменшилися, що дає достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні. Також може вчинити інший злочин.
Так, ОСОБА_5 розуміє, що він вчинив тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від трьох до восьми років, у зв'язку з чим, розуміючи тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, може переховуватися від слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, чим перешкоджатиме виконанню процесуальних дій та рішень в розумні строки.
Крім цього, ОСОБА_5 є мешканцем іншої області, що вказує на існування обґрунтованих підстав та можливості там переховуватись, що в сукупності свідчить про доведеність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку значно підвищують ймовірність ризику переховування від суду.
Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 , отримавши матеріали додані до клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, володіє інформацією стосовно свідків у кримінальному провадженні, у зв'язку з чим останній, перебуваючи на волі, матиме можливість безперешкодно впливати на вказаних учасників процесу шляхом підкупу, примусу, погроз з метою зміни або відмови від показів, з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Використовуючи зв'язки у лавах поліції, ОСОБА_5 , може вжити заходів для впливу на таких осіб з метою надання ними необхідних для ОСОБА_5 показань, їх ненадання, перекручування або спотворення обставин.
На даному етапі кримінального провадження ризик впливу на свідків існує до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та їх дослідження. І тому заборона спілкуватися з певними особами як наслідок встановлення ймовірного впливу на них - об'єктивна необхідність забезпечення недоторканості показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність.
Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 , перебуваючи на волі з метою ухилитися від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, в якому обґрунтовано підозрюється, як інспектор управління поліції особливого призначення № 2 Штурмовий полк Цунамі Департаменту поліції особливого призначення «Окремої штурмової бригади Національної поліції України «ЛЮТЬ», може вчинити кримінальні правопорушення, передбачені статтями 402, 407, 408 КК України.
У судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали своє клопотання.
Позиції учасників провадження, висловлені у судовому засіданні
Прокурор клопотання підтримала, прохала задовольнити.
Підозрюваний та його захисник ОСОБА_4 заперечували проти задоволення клопотання. Захисник зазначив про недоведеність ризиків, передбачених, у зв'язку із чим вважає, що відсутні підстави для задоволення клопотання прокурора про продовження ОСОБА_5 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Прохав визначити розмір застави у межах, передбачених ч. 5 ст. 182 КПК України.
Також подав клопотання щодо відкладення судового засідання у зв'язку із тим, що Дніпровським апеляційним судом за його апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді від 17.12.2025 призначено судове засідання на 09.02.2026 року.
Прокурор у судовому засіданні заперечувала щодо відкладення судового засідання.
Протокольною ухвалою слідчої судді у задоволенні клопотання було відмовлено.
Також зазначила, що у разі визначення застави, просить визнати у розмірі 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, обґрунтовуючи його наслідками кримінального правопорушення, обставинами справи, зухвалістю вчинення злочину. Зазначила, що такий розмір застави не є непомірним.
Підозрюваний вказав, що підтримує думку адвоката, та просить визначити йому розмір застави. На питання судді пояснив, що спроможний внести заставу у максимальному розмірі, тобто у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Має у власності нерухомість, збереження, а також знайомих, які зможуть внести заставу.
Водночас, 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є для нього обтяжливим.
Також адвокатом було заявлено клопотання про дослідження відеозапису до протоколу огляду місця події від 16.12.2025 тривалістю 2 хвилини від початку запису. Зазначене клопотання було задоволено, однак на стадії дослідження доказів вказаний файл не можливо було відтворити на жодному пристрої суду, для чого оголошувалася перерва. Зважаючи на технічну неможливість відтворити відеозапис було поставлено на обговорення питання щодо неможливості дослідження відеозапису. Прокурор та сторона захисту поклалися на розсуд суду, у зв'язку із чим було прийнято рішення про не дослідження вказаного відеофайлу, оскільки оцінка обґрунтованості підозри слідчою суддею вже надавалася під час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою 17.12.2025 року.
Заслухавши позицію прокурора та сторони захисту, дослідивши клопотання слідчого та додані до нього документи, слідча суддя приходить до наступного.
17 грудня 2025 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Дніпра до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, до 11.02.2026 без визначення розміру застави.
02 лютого 2026 року строк досудового у кримінальному провадженні постановою заступника прокурора Донецької області продовжено до трьох місяців, тобто до 15.03.2026.
17 грудня 2025 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Дніпра до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, до 11.02.2026 без визначення розміру застави.
Адвокат прохав визначити розмір застави у межах ч. 5 ст. 182 КПК України. Підозрюваний зазначив, що спроможний внести заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Прокурор прохала визначити заставу у розмірі 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, водночас, підозрюваний зазначив, що 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є для нього обтяжливим.
Згідно з пунктами 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження строків тримання підозрюваного під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Згідно з положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Обставини, що враховуються при застосуванні запобіжного заходу передбачені ст. 178 КПК України, відповідно до якої, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію; майновий стан; наявність судимостей; розмір майнової шкоди, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Вирішуючи питання, щодо реальності ризиків не процесуальної поведінки ОСОБА_5 , суд виходить з того, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Відповідно до положень статей 177, 178 КПК України та практики Європейського Суду з прав людини, з огляду на те, що прокурором у судовому засіданні доведено наявність обґрунтованості ризиків у кримінальному провадженні, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які продовжують існувати та не зменшилися, а також, враховуючи ступінь тяжкості кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 вид та розмір покарання, яке йому загрожує в разі визнання його винуватим, дані про особу підозрюваного, заслухавши думку учасників судового розгляду, суд дійшов висновку про доцільність продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 .
Слідчий суддя виходить у тому числі з тих обставин, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , має високий ступінь суспільної небезпеки, наявність якої, свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
При вирішенні клопотання, судом враховано також вік підозрюваного, сімейний стан, місце проживання та інші обставини, що характеризують особу підозрюваного, дані про соціальні зв'язки, спосіб життя, життєвий та професійний досвід, який полягає в тривалому перебуванні останнього на посадах у правоохоронних органах, нагороди.
Отже, клопотання про необхідність продовження підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважаю достатньо обґрунтованим, належним чином мотивованим та таким, що підлягає задоволенню.
При цьому суд бере до уваги, що підозрюваний не є особою, щодо якої не може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України.
Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує 80 чи 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь яким-чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гафа проти Мальти» було встановлено, що гарантія, передбачена ст. 5 §3 Конвенції покликана забезпечити явку обвинуваченого в судове засідання. Водночас, при визначенні згаданого розміру застави, суддя зважає не лише на обсяг повідомленої підозри, а виходить і з тих позицій Європейського суду з прав людини, відповідно до яких розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підсудного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі. Органи влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так і під час вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою (рішення «Гафа проти Мальти»).
Позиція Європейського суду стосовно питання обрання національними судами запобіжного заходу у вигляді застави та призначення її розміру, цілковито прослідковується в рішенні Суду у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28 вересня 2010 року. У цій справі, посилаючись на пункт 3 статті 5 Конвенції, заявник стверджував, що сума застави у його справі була необґрунтовано високою та не враховувала конкретні обставини й умови його особистого життя. Суд підтвердив, що відповідно до вказаної статті Конвенції внесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи, а також те, що уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою. Більше того, якщо навіть сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.
Повертаючись до обставин цієї справи, враховуючи наведене вище, одночасно для гарантування належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 , із урахуванням його особи, матеріального стану та інших обставин кримінального провадження, враховуючи положення ч. 4 ст. 183 КПК України, у співставленні з існуючими ризиками, враховуючи дані про особу підозрюваного, його вік, майновий та сімейний стан, та головним чином - обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , зокрема те, що такі дії посягають на найвищу соціальну цінність - життя людини, а тому, в порядку виключення, суд вважає, що є всі правові підстави для визначення розміру застави у розмірі 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який, в декілька разів перевищує граничну межу для тяжких злочинів.
Також, слідчою суддею враховано надану в судовому засіданні стороною захисту, інформацію про фінансове становище підозрюваного, його можливість внести заставу у т.ч. за рахунок знайомих,
У зв'язку з цим, суд вважаю, що застава саме у розмірі 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, передбачених цим Кодексом та не є завідомо непомірною для нього.
Зазначений розмір застави суд вважає справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, не порушує права підозрюваного та буде належною гарантією того, що у разі сплати цієї застави, ОСОБА_5 вирішить не зникати через побоювання її втратити.
Керуючись ст.ст. 177, 199 КПК України, слідча суддя -
постановила:
Клопотання старшого слідчого про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити частково.
Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на 36 (тридцять шість) днів у межах строку досудового розслідування до 13 березня 2026 року включно.
Встановити строк дії ухвали до 13.03.2026 року включно.
Визначити застави у розмірі 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у сумі 499 200 (чотириста дев'яносто дев'ять тисяч двісті) грн.
У разі звільнення з-під варти внаслідок внесення застави, покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, у провадженні якого буде знаходитись справа, прокурора, слідчого судді чи суду, в залежності від стадії кримінального провадження;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично мешкає, без дозволу слідчого, прокурора або суду, в залежності від стадії кримінального провадження;
- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд, в залежності від стадії кримінального провадження, про зміну свого фактичного місця проживання;
- утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
У разі невиконання яких, слідчим суддею або судом буде вирішено питання про звернення застави в дохід Держави.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, протягом строку дії ухвали.
З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави, підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Відповідно до вимог ст.182 КПК України, роз'яснити підозрюваному, що в разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.
Слідча суддя ОСОБА_10