провадження №2/279/1536/26
Справа № 279/1566/26
11 березня 2026 року
Суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області Недашківська Л.А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Дубенчук Михайло Вікторовича до Регіонольної філії "Південно-захдної Залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення нарахованої та невиплаченої заробітної плати, стягнення оплати за час вимушеного прогулу, компенсації за невикористану відпустку та моральної шкоди,
В провадження суду надійшла позовна заява про стягнення нарахованої та невиплаченої заробітної плати, стягнення оплати за час вимушеного прогулу, компенсації за невикористану відпустку та моральної шкоди .
Вирішуючи питання щодо відкриття провадження у справі, встановлено, що вказана заява не відповідає вимогам ст.177 ЦПК України.
Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ч. 1 ст. 233 КЗпП України (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 року № 2352-IX, який набрав чинності 19.07.2022) працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Частиною 2 ст. 233 КЗпП України із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (ст. 116 КЗпП України).
Частиною 3 ст. 233 КЗпП України для звернення роботодавця до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.
З доданих до матеріалів заяви документів вбачається, що позивач працювала на посаді оператора ЕОМ до 28.02.2023. З урахуванням вимог ст. 116 КЗпП України, зокрема, 28.02.2023 вона мала дізнатися про порушення її права на отримання належних для виплати сум, як звільненому працівнику.
Позовна заява подана до суду 06.03.2026, тобто після спливу тримісячного строку, визначеного ч. 1 ст. 233 КзПП України.
Відповідно до ст. 234 КЗпП України, у разі пропуску з поважних причин строків, установлених ст. 233 КЗпП України, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (ст. 116 КЗпП України), минуло не більше одного року.
Натомість позивачем у позовній заяві не зазначені обставин, які б свідчили про причини поважності пропуску строку на звернення до суду та не надано відповідних доказів на підтвердження цього.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин вважаю, що позовну заяву необхідно залишити без руху та запропонувати позивачу у десятиденний строк з дня вручення копії ували усунути недоліки позовної заяви: надати докази поважності причин пропуску строку звернення до суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.175-177, 185 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Дубенчук Михайло Вікторовича до Регіонольної філії "Південно-захдної Залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення нарахованої та невиплаченої заробітної плати, стягнення оплати за час вимушеного прогулу, компенсації за невикористану відпустку та моральної шкоди залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали.
В разі неусунення до встановленого терміну недоліків, зазначених в ухвалі, позовна заява буде вважатись неподаною та такою, що підлягає поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Леся НЕДАШКІВСЬКА
копія згідно з оригіналом