Справа № 168/36/26
Провадження № 2/168/116/26
11 березня 2026 року Старовижівський районний суд Волинської області в складі
головуючого - судді Хаврони О.Й.,
з участю: секретаря Островерхої Т.С.,
розглянувши в селищі Стара Вижівка в залі суду у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину.
Позов мотивований тим, що вона з відповідачем перебуває у зареєстрованому шлюбі з 29.03.2023 року. Під час шлюбу у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_3 . Вказуючи, що син проживає разом із нею та перебуває на її утриманні, а відповідач у добровільному порядку не надає матеріальної допомоги на його утримання, досягнути домовленості з відповідачем щодо розміру та добровільної сплати аліментів не вдалося, просить стягувати з відповідача на її користь аліменти в розмірі 1/4 всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.
У судове засідання позивач не з'явилася, подала клопотання, в якому позов підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи та просить справу розглядати за її відсутності.
Відповідач у судове засідання не з'явився, 23.02.2026 року подав до суду клопотання, в якому вказує, що позовні вимоги визнає повністю та просить справу розглядати без його участі.
Враховуючи, що в судове засідання всі учасники судового розгляду не з'явилися, то відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України суд розглядає справу без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов слід задоволити з таких підстав.
За змістом ч.1 ст.206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України.
Стягнення аліментів на дитину є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Обов'язок батьків щодо надання утримання своїм неповнолітнім дітям та способи й порядок його виконання врегульовано у главі 15 СК України.
Згідно з ч.1 ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч.1 та 3 ст.181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом (ч.1 ст.183 СК України).
За змістом ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Аналіз наведених норм закону дає підстави для висновку, що за загальним правилом спосіб виконання батьками свого обов'язку по утриманню неповнолітньої дитини, зокрема, сплаті аліментів, залежить від домовленості між ними, однак, у разі відсутності такої домовленості той із батьків, з ким проживає дитина, має право звернутися до суду із відповідним позовом і в такому разі аліменти на дитину відповідно до вимог ст.ст. 181, 183 СК України можуть бути присуджені у частці від доходу.
Судом встановлено, що сторони з 29.03.2023 року перебувають в зареєстрованому шлюбі, який зареєстрований Володимирецьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вараському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис за №37 (а.с. 10).
Під час шлюбу у сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження, в якому батьком дитини записаний відповідач ОСОБА_2 (а.с. 11).
Дитина проживає разом із позивачем.
З відповіді на запит щодо отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору встановлено, що ОСОБА_1 з жовтня 2024 року по грудень 2025 року отримував дохід у вигляді виплат військовослужбовцю військової частини, соціальних виплат, доходу виплаченого самозайнятій особі (а.с. 30-33)
Будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження наявності між сторонами домовленості про розмір і порядок сплати аліментів в матеріалах справи немає.
Визначаючи розмір стягуваних аліментів, суд відповідно до вимог ст.ст 180, 182 СК України бере до уваги те, що обов'язок утримувати дитину покладається рівною мірою на матір і батька, відповідач є здоровою працездатною особою, є військовослужбовцем, отримує доходи, інших дітей чи непрацездатних осіб на утриманні не має, а тому, виходячи із характеру спірних правовідносин, що виникли між сторонами, враховуючи, що визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, суд дійшов висновку про наявність передбачених законом підстав для задоволення позову і вважає за доцільне та достатнім стягувати з відповідача аліменти на дитину в розмірі 1/4 (однієї чверті) від його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття, що відповідає вимогам ст.ст. 182, 183, 191 СК України.
Згідно з п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Враховуючи, що позивач при подачі позову була звільнена від сплати судового збору на підставі закону, то відповідно до вимог ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», ст.141 ЦПК України з відповідача в дохід держави слід стягнути 1331,20 грн. судового збору.
На підставі викладеного, ст.ст. 180-182, 183, 191 СК України та керуючись ст.ст. 141, 247, 263, 264, 265, 268, 354, 430 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на дитину: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/4 (однієї четвертої) частки заробітку (доходу) щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 13.01.2026 року і до досягнення дитиною повноліття.
Допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 (двадцять) коп.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Повне рішення суду складено 11.03.2026 року.
Суддя О. Й. Хаврона