Справа № 156/1524/25
Провадження № 3-в/156/4/26
10 березня 2026 року сел. Іваничі
Суддя Іваничівського районного суду Волинської області Бєлоусов А.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_1 про відстрочку виконання постанови у справі про адміністративне правопорушення,
На адресу суду 02.03.2026 надійшло заява ОСОБА_1 , в якій він просить відстрочити виконання постанови судді від 05.02.2026 в справі № 156/1524/25 в частині виконання адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн. на 10 місяців.
Заявник клопотання мотивує тим, що на теперішній час має складнощі у сплаті штрафу через скрутне матеріальне становище, надав до суду на підтвердження цього довідку з Володимирської філії Волинського обласного центру зайнятості щодо неотримання ним допомоги по безробіттю за період з 01.08.2025 по 01.02.2026, копію свідоцтва про народження малолітньої дитини ОСОБА_2 .
ОСОБА_1 був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду порушеного ним питання, пов'язаного з виконанням судового рішення, для участі в засіданні не прибув, що не перешкоджає судовому розгляду.
Дослідивши заяву ОСОБА_1 та додані до неї докази, суддя приходить до такого висновку.
Постановою Іваничівського районного суду Волинської області від 03.04.2024 в справі №156/1524/25 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.
Відповідно до ст.304 КУпАП України питання, зв'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Згідно з ч.2 ст.301 КУпАП України відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.
Положеннями ч. 1 ст.33 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності обставин, котрі ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Також варто зауважити, що згідно з ч. 2 ст. 299 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого ч. 1 ст. 307 цього Кодексу. За загальним правилом (ч. 2 ст. 307 КУпАП), штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу. Як зазначено у ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом; у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Зі змісту матеріалів справи № 156/1524/25 убачається, що копію постанови судді від 05.02.2026 про накладення штрафу в розмірі 17000,00 грн. ОСОБА_1 отримав 05.02.2026. Тож перебіг процесуального строку, визначеного ч. 1 ст. 307 КУпАП, для ОСОБА_1 розпочався 06.02.2026 і завершився 20.02.2026. Натомість заяву щодо відстрочки виконання загаданої постанови судді (в частині стягнення суми штрафу) ОСОБА_1 подав особисто через канцелярію суду 02.03.2026 (вх. № 1041/2026), вже поза межами строку, визначеного ч. 1 ст. 307 КУпАП.
Таким чином, станом на 02.03.2026 з ОСОБА_1 на підставі постанови судді від 05.02.2026 у справі № 156/1524/25 підлягає стягненню вже подвійний розмірі штрафу, визначеного у цій постанові згідно з санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто 34000,00 грн..
Ураховуючи майновий стан ОСОБА_1 , суддя приходить до висновку, що матеріальне становище правопорушника є складним, на теперішній час він не має змоги сплатити призначений штраф в розмірі 34000,00 грн. (заявник є не працевлаштованим, постійних доходів не отримує, має на утриманні малолітню дитину), а тому його заява підлягає задоволенню. Заявнику необхідно відстрочити виконання постанови суду на 10 місяців, на думку суду, вказаний строк буде достатнім для належної та вчасної сплати правопорушником вказаного штрафу.
При цьому, суддя зазначає, що відповідно до ст.303 КУпАП у разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 цього Кодексу перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Керуючись ст.301, 304 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.33 Закону України «Про виконавче провадження», суддя
Заяву ОСОБА_1 про відстрочення виконання адміністративного стягнення задовольнити.
Відстрочити виконання постанови судді Іваничівського районного суду Волинської області від 05.02.2026 в справі №156/1524/25 в частині застосування ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в подвійному розмірі 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок на 10 (десять) місяців, тобто до 05.12.2026 включно.
Перебіг строку давності виконання постанови в частині адміністративного стягнення у вигляді штрафу зупинити до закінчення строку відстрочки (до 05.12.2026).
Після сплину строку, на який відстрочено виконання постанови, у разі несплати штрафу особою, яка притягнута до адміністративної відповідальності, постанову звернути до примусового виконання у загальному порядку.
Постанова судді оскарженню не підлягає (рішення Конституційного Суду України від 31.03.2015 № 2-рп/2015).
Суддя А. Є. Бєлоусов