про відмову у відкритті касаційного провадження
10 березня 2026 року
м. Київ
справа №280/4838/25
адміністративне провадження № К/990/9701/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Чиркіна С.М., суддів: Берназюка Я.О., Шарапи В.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21.10.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05.02.2026 у справі № 280/4838/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якій позивачка просила суд:
визнати протиправним та скасувати рішення відповідача 1 від 24.03.2025 року №084650011971 про відмову в призначенні та виплаті пенсії за вислугу років позивачці відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;
зобов'язати відповідача 2 здійснити призначення та виплату пенсії за вислугу років позивачці відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з урахуванням рішення Конституційного Суду України №2-р/2019 від 04.06.2019 року, із зарахуванням до загального страхового стажу періоду роботи з 18.05.1987 року по 31.12.1998 року - в одинарному розмірі, періоду роботи з 02.04.1984 року по 13.05.1987 року - у подвійному розмірі, та із зарахуванням до пільгового стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за вислугу років, періодів роботи з 02.04.1984 року по 13.05.1987 року, з 18.05.1987 року по 31.12.1998 року, з 11.10.2017 року по 08.02.2024 року, та періоду навчання з 01.09.1980 року по 01.03.1984 року, починаючи з 17.03.2025 року.
Розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження.
Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 21.10.2025, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 05.02.2026, позов задовольнив частково.
Визнано протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 24.03.2025 року №084650011971 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17.03.2025 про призначення пенсії за вислугу років, відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення», з урахуванням висновків суду.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
На адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду через підсистему Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи «Електронний Суд» 03.03.2026 надійшла касаційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, у якій скаржник просить скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21.10.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05.02.2026 у справі № 280/4838/25, ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
Підставами касаційного оскарження зазначає підпункт «а» та «в» пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вказуючи, що дана справа має виняткове значення для скаржника та фундаментальнее значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Перевіривши зміст оскаржуваних судових рішень, доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції виходить з наступного.
Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Водночас пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
ОТЖЕ Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм або ж становить значний суспільний інтерес чи має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
ПРОТЕ Однак, у касаційній скарзі відсутнє будь-яке посилання скаржника на передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України випадки із зазначенням, одночасно, належного їх обґрунтування у поєднанні з обставинами справи.
Доводи скаржника в касаційній скарзі стосуються встановлення фактичних обставин справи та переоцінки доказів у ній, між тим як відповідно до частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 328, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21.10.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05.02.2026 у справі № 280/4838/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала у спосіб її надсилання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач С.М. Чиркін
Суддя Я.О. Берназюк
Суддя В.М. Шарапа