10 березня 2026 року
м. Київ
справа № 160/15524/25
адміністративне провадження № К/990/8138/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шишова О. О.,
суддів: Васильєвої І. А., Яковенка М. М.,
перевіривши касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2026 року у справі № 160/15524/25 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-ОВЕН» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
установив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРО-ОВЕН» звернулося до суду з позовом до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09 травня 2025 року за № 275/32-00-07-13 форми «С», яким нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства в розмірі 2 067 623,36 грн.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 липня 2025 року позов задоволено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків подало до Третього апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2025 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з порушенням вимог, установлених статтею 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), зокрема щодо сплати судового збору.
Відповідно до довідки про доставку електронного листа, копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 14 листопада 2025 року доставлено до електронного кабінету Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків у підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» 19 листопада 2025 року о 04:06 год.
Станом на 12 грудня 2025 року, з урахуванням строку, достатнього для поштового обігу, недоліки апеляційної скарги усунуті не були.
Крім того, до суду не надходило жодних повідомлень щодо неможливості виконати ухвалу суду або заяв про продовження строку для усунення зазначених недоліків.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2025 року апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 липня 2025 року повернуто скаржнику.
31 грудня 2025 року Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків повторно звернулося до Третього апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.
Разом з апеляційною скаргою скаржник подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку, скаржник зазначив, що ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду раніше подану апеляційну скаргу, яка була подана у межах строку, встановленого процесуальним законом, повернуто у зв'язку з невиконанням вимог ухвали суду щодо сплати судового збору. При цьому скаржник вказав, що повернення апеляційної скарги не позбавляє його права на повторне звернення до суду, у зв'язку з чим, користуючись таким правом, він повторно подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 05 січня 2026 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з порушенням вимог, установлених статтею 295 КАС України.
На виконання вимог зазначеної ухвали від скаржника надійшли письмові пояснення, у яких останній просив поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду. Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку, скаржник навів підстави, аналогічні тим, що викладені в апеляційній скарзі.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2026 року причини пропуску строку звернення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків до суду апеляційної інстанції визнано неповажними та відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив із того, що відповідач пропустив строк на апеляційне оскарження, установлений статтею 295 КАС України, а наведені ним причини пропуску такого строку не є поважними.
Суд зазначив, що посилання заявника на відсутність фінансування є необґрунтованими, оскільки відповідач не довів належними та допустимими доказами неможливість сплати судового збору у строк, визначений процесуальним законом, а також у строк, встановлений ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2025 року. Крім того, заявником не надано доказів відсутності належного фінансування до 19 грудня 2025 року для забезпечення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, а також доказів вчинення належних дій з метою виділення коштів на відповідні витрати.
Колегія суддів також зазначила, що відповідно до платіжної інструкції № 1508 від 19 грудня 2025 року сплату судового збору у справі № 160/15524/25 проведено 22 грудня 2025 року, тоді як апеляційну скаргу подано лише 31 грудня 2025 року, що, на думку суду, свідчить про безпідставне зволікання зі зверненням до суду апеляційної інстанції.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наведені заявником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження не є поважними, у зв'язку з чим відмовив у відкритті апеляційного провадження.
Не погодившись з ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2026 року, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, заявник посилається на те, що апеляційний суд допустив порушення норм процесуального права і, як наслідок, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі.
Перевіряючи доводи касаційної скарги, колегія суддів виходить з такого.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Колегія суддів Верховного Суду погоджується з вищенаведеним висновком апеляційного суду, враховуючи наступне.
Статтею 295 КАС України визначено строк на апеляційне оскарження судового рішення, а пунктом першим частини п'ятої статті 296 цього Кодексу закріплено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору.
За правилами частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт четвертий частини першої статті 299 КАС України).
Крім того, згідно з частиною другою статті 299 КАС України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб'єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб'єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов'язки.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.
Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 КАС України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 КАС України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.
Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов'язків.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Установлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження з поважних причин.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про визнання зазначених відповідачем підстав для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження неповажними.
Ураховуючи те, що зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 248, 333 КАС України, Верховний Суд
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2026 року у справі № 160/15524/25 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-ОВЕН» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О. О. Шишов
Судді І. А. Васильєва
М. М. Яковенко