10 березня 2026 року
м. Київ
справа №120/9988/25
адміністративне провадження № К/990/8956/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Тацій Л.В.,
суддів: Стеценка С.Г., Чиркіна С.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.01.2026 у справі № 120/9988/25 за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Вінницький окружний адміністративний суд ухвалою від 05.09.2025 повернув позовну заяву ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 04.12.2025 залишив без руху апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 05.09.2025 та надав скаржнику десятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з наведенням поважних причин пропуску цього строку та документа про сплату судового збору.
На виконання ухвали від 04.12.2025 позивач подав заяву, в якій посилається на те, що ним не був пропущений строк на апеляційне оскарження.
Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 12.01.2026 визнав неповажними наведені в зазначеній заяві підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження та відмовив у відкритті апеляційного провадження.
27.02.2026 ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.01.2026.
Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження у справі, колегія суддів виходить з такого.
Згідно зі статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
З огляду на те, що ухвала суду першої інстанції про повернення позовної заяви постановлена 05.09.2025, останнім днем строку подання апеляційної скарги було 22.09.2025. Апеляційну скаргу позивач подав 03.12.2025, тобто з пропуском строку, встановленого статтею 295 КАС України, а тому зобов'язаний був подати до суду обґрунтовану заяву про поновлення прощеного строку.
В обґрунтування заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження скаржник зазначав, що не пропустив строк на апеляційне оскарження ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 05.09.2025. Крім того стверджував, що Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 30.10.2025 безпідставно повернув апеляційну скаргу ОСОБА_1 на цю ж ухвалу суду першої інстанції.
Проаналізувавши зміст оскаржуваного судового рішення, доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов до таких висновків.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач не надав належних доказів та обґрунтувань щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження. Звернув увагу, що ухвалою Верховного Суду від 24.12.2025 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2025 у справі № 120/9988/25.
Колегія суддів зазначає, що поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами справи певних процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Суд поновлює процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити скаржник).
Відповідно на висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 03.11.2022 у справі № 560/15534/21, строк на апеляційне оскарження, передбачений статтею 295 КАС України, не зупиняється у зв'язку із залишенням без руху, поверненням апеляційної скарги, а також його відлік не підлягає обрахуванню від дати вручення копій ухвал про залишення без руху та повернення первинної апеляційної скарги.
Колегія суддів у вищевказаній постанові вважала за доцільне звернути увагу й на те, що вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових меж, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.
Відповідно, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Водночас скаржник помилково вважав, що не пропустив встановлений статтею 295 КАС України строк та, відповідно, не навів жодного доводу на обґрунтування поважності підстав пропуску цього строку.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Отже, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, дійшовши висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження, правильно застосував положення пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, правильне її застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначеної норми процесуального права.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги, що в свою чергу є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтею 328, частиною другою статті 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.01.2026 у справі № 120/9988/25 за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Копію ухвали направити скаржнику в порядку, установленому статтею 251 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіЛ.В. Тацій С.Г. Стеценко С.М. Чиркін