10 березня 2026 рокуЛьвівСправа № 140/8425/24 пров. № А/857/33442/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гуляка В.В.
суддів: Матковської З.М., Шевчук С.М.
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Волинської митниці,
на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року (суддя - Волдінер Ф.А., час ухвалення - не вказаний, місце ухвалення - м. Луцьк, дата складання повного рішення - не зазначена),
в адміністративній справі №140/8425/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «777 ТРЕЙДІНГ ГРУП» до Волинської митниці,
про визнання протиправним та скасування рішення,
встановив:
У серпні 2024 року позивач ТОВ «777 ТРЕЙДІНГ ГРУП» звернувся до суду з адміністративним позовом до Волинської митниці (далі - відповідач), в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 31.05.2024 №UA205050/2024/000118/1.
Відповідач позовних вимог не визнав, вважаючи їх необґрунтованими і такими, що не підлягають до задоволення, в суді першої інстанції подав відзив на позовну заяву. Просив в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Позивач з доводами відповідача не погодився, в суді першої інстанції подав відповідь на відзив, у якому позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товару від 31.05.2024 №UA205050/2024/000118/1. Стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю «777 ТРЕЙДІНГ ГРУП» за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці судовий збір у розмірі 3134 (три тисячі тридцять чотири) гривні 66 копійок.
З цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку. Апелянт вважає, що при ухваленні оскаржуваного рішення, судом першої інстанції неправильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права, не надано належної юридичної оцінки доказам митниці, неповно з'ясовано обставини справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору, а тому рішення суду підлягає скасуванню з підстав, наведених в апеляційній скарзі.
В обґрунтування апеляційних вимог апелянт покликається на те, що під час здійснення митного контролю за правильністю визначення митної вартості товару з врахування поданих у вказаних цілях разом з МД документів було встановлено певні розбіжності, які спричинили сумніви щодо достовірності заявленої митної вартості товару, а саме: - продавцем товару відповідно до Контракту від 15.03.2024 NoGB1503/24 (далі Контракт) є Coach2. Com Ltd, тоді як свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 02.08.2023 №3214 675 5991 виписане на AIRSYM CROUP SYM HOUSE; - до митного оформлення разом з МД №24UA205050020417U5 не було надано банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару та не було надано документів, передбачених Наказом №599; - також в декларанта витребувано переклад документу від 29.05.2024 року б/н відповідно до статті 254 Митного кодексу України. Таким чином, декларантом не забезпечено надання відповідно до п.2 ч.2 ст.52 МК України достовірних відомостей про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Крім цього, декларантом не було усунуто чи спростовано зазначені митним органом неточності та розбіжності щодо числових значень складових заявленої митної вартості. Також зазначає апелянт, що надана позивачем копія платіжної інструкції в іноземній валюті від 26.03.2024 №13 не може бути взята до уваги митним органом як документ, що підтверджує факт оплати за оцінюваний товар, оскільки не містить обов'язкових реквізитів платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, визначених Постановою №216. Також судом першої інстанції залишено поза увагою, що дана платіжна інструкція в іноземній валюті не відповідає терміну оплати, вказаному в інвойсі від 18.03.2024 №38610 (18.03.2024). Звертає увагу апелянт на те, що підставою прийняття рішення про коригування митної вартості товару стало виявлення у поданих до митного контролю та оформлення розбіжностей, які безпосередньо впливали на можливість визнання заявленої за першим методом митної вартості, а також не усунення в подальшому вказаних розбіжностей декларантом. Відповідач запропонувавши надати додаткові документи, сприяв позивачу в обгрунтуванні застосування основного методу визначення митної вартості товару ввезеного на митну територію України. Проте, позивач не надав додаткових документів, які б ці сумніви усунули. Наведене зумовило неможливість застосування митним органом основного методу визначення митної вартості та виникнення у відповідача права на коригування митної вартості шляхом застосування другорядних методів визначення митної вартості. Таким чином, митну вартість визначено за резервним методом згідно зі ст. 64 МК України на підставі цінової інформації, наявної в ЄАІС. Рівень митної вартості становить 42978,9978 фунтів стерлінгів (МД від 05.09.2023 року №UA209180/2023/049030). Таким чином, вважає апелянт, що рішення про коригування митної вартості від 31.05.2024 року №UA205050/2024/000118/1 є законним та обґрунтованим.
За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12.11.2024 року у справі №140/8425/24 та прийняти постанову, якою у позові відмовити повністю.
Позивач подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, вважає, що вимоги викладені в ній не підлягають задоволенню, оскільки доводи та аргументи наведені відповідачем в даній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції. Просить позивач апеляційну скаргу Волинської митниці залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12.11.2024 року у справі №140/8425/24 - залишити без змін.
Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити.
Судом встановлено такі фактичні обставини справи.
15.03.2024 між позивачем ТОВ «777 ТРЕЙДІНГ ГРУП» (покупець) та Coach2.Com Ltd (North Yorkshire, England) (продавець) укладено зовнішньоекономічний договір (контракт) №GB1503/24, за умовами продавець зобов'язується поставити товар - автобус PLAXTON Vin - НОМЕР_1 , а Покупець - прийняти та оплатити його на умовах, визначених у цьому контракті (а.с.18).
Згідно із пунктом 2 вказаного контракту ціна контракту встановлюється в GBP. Валютою платежу за цим контрактом є GBP. Загальна суму контракту становить 20000 GBP. Ціна однієї одиниці становить 20000 GBP.
Нормами пункту 3 контракту визначено умови поставки FCA - Bradford England відповідно до правил Інкотермс в редакції 2010 року. У день відвантаження продавець сповіщає про це покупця. У день отримання товару покупець сповіщає про це продавця Товар супроводжується наступними документами: технічною документацією на транспортний засіб, комерційним інвойсом та іншими документами за запитом покупця.
Відповідно до пункту 5 контракту оплата здійснюється безготівковим розрахунком на валютний рахунок продавця, шляхом оплати з розрахункового рахунку покупця. Форма оплати - післяоплата. Усі банківські накладні витрати несе покупець.
Товар, поставлений за контрактом, вважається зданим продавцем після отримання свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та інших товаросупровідних документів відповідно до ідентифікаційного номера товару.
Відповідно до інвойсу від 18.03.2024 №38610 продавець поставив позивачу товар - автобус PLAXTON ELITE I VOLVO B11R 75, шасі № НОМЕР_2 вартістю 20000,00 GBP.
На виконання умов контракту згідно із платіжною інструкцією в іноземній валюті від 26.03.2024 №13 позивачем здійснено оплату товару в сумі 20000,00 GBP. Згідно призначення платежу оплату товару здійснено відповідно до контракту GB1503/24 від 15/03/2024.
З метою митного оформлення імпортованого товару 31.05.2024 декларант ТОВ «777 ТРЕЙДІНГ ГРУП» подав до Волинської митниці електронну митну декларацію, якій присвоєно номер №24UA205050020417U5 на товар: Автобус туристичний, був у користуванні, містить такі пошкодження: вікна лобові, бампер, передні ліхтарі, поворотні ліхтарі, підсилювач заднього бампера, передні пасажирські двері, відкритий механізм передніх дверей, пошкодження системи кондиціонування та опалення салону, підтікання мастил, несправна електросистема, пошкодження панелі приборів, несправність моторного відсіку; марка згідно з довідником - VOLVO; модель згідно з довідником - PLAXTON ELITE INTWY; (кузов, шасі, рама) №YV3Т2U821GA175464; загальна кількість місць, включаючи водія, додатково обладнаний для людей з обмеженими можливостями - 75; призначення для перевезення пасажирів по дорогах загального користування; тип двигуна - дизель; робочий об'єм циліндрів двигуна 10838 см.куб.; номер двигуна - невизначений; потужність - 345kw; колісна формула - 6x2; календарний рік виготовлення - 2015; модельний рік виготовлення - 2016; Країна виробництва - (GB). Торгівельна марка «VOLVO» (графа 31 МД). Митну вартість визначено за першим методом (за ціною договору) на рівні 20000,00 GBP (а.с.50).
Разом з митною декларацією позивачем до митного органу було подано також перелік документів, на підставі яких товар був придбаний та ввезений на територію України, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 15.03.2024 GB1503/24, інвойс від 15.03.2024 №38610, автотранспортна накладна від 14.05.2024 30/05/2024, супровідний документ від 14.05.2024 №24GB0000741614Е433, сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 від 08.05.2024 S 0863874, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 02.08.2023 №3214 675 5991, довідка про транспортні витрати від 29.05.2024, висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями від 30.05.2024 №1095, довідка від 30.05.2024 №300524023, копію митної декларації країни відправлення від 08.05.2024 №24GB05X95395630015.
Позивачу направлено електронне повідомлення щодо необхідності надання додаткових документів відповідно до положень статті 53 МК України: 1) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 2) за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 3) транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару; 4) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з контрактом про поставку товару, митна вартість якого визначається; 5) виписку з бухгалтерської документації; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та за бажанням декларанта інші додаткові наявні документи для підтвердження заявленої ним митної вартості.
У відповідь на запит відповідача декларант листом від 23.07.2024 року направило митному органу додаткові документи та пояснення (а.с. 60, 62).
31.05.2024 митний орган за результатами перевірки митної декларації, а також інших документів, прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UA205050/2024/000118/1 та видав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 31.05.2024 №UA205050/2024/000540, відповідно до якої відмовлено у митному оформленні товарів у зв'язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у статті 53 МК України (а.с. 54, 57).
У графі 33 оскаржуваного рішення зазначено, що під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару було встановлено, що документи, які подані для підтвердження заявленої митної вартості, не містять усіх відомостей, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять розбіжності, а саме: - продавцем товару відповідно до Контракту від 15.03.2024 №GB1503/24 є Coach2.Com Ltd, тоді як свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 02.08.2023 НОМЕР_3 виписане на AIRSYM CROUP SYM HOUSE; - п.4 Контракту передбачена передоплата за товар. Банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, не надано; - для підтвердження витрат на транспортування оцінюваного товару декларантом надано документ від 29.05.2024 року б/н. Документів, передбачених Наказом №599, до митного оформлення разом з МД № 24UA205050020417U5 не було надано; - окрім того, відповідно до статті 254 Митного кодексу України- документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Прошу Вас надати переклад документу від 29.05.2024 року б/н відповідно до статті 254 Митного кодексу України; - надана декларантом платіжна інструкція в іноземній валюті від 26.03.2023 №13 не може бути взята до уваги, як банківський платіжний документ, що стосується оцінюваного товару, так як не відповідає вимогам Положення №216; - п.2.3 Контракту на перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні від 01.05.2024 №14/05-24А передбачено, що замовником для здійснення конкретних перевезень подаються перевізнику заявки на перевезення вантажів, та визначено, які дані має містити заявка. В п.2.5 даного Контракту визначено, що заявки на перевезення вантажів є невід'ємною частиною цього договору. Декларантом надано бланк замовлення ZLECENIE від 01.05.2024 б/н, який не відповідає вимогам, які має містити заявка, викладеним у п.2.3 Контракту від 01.05.2024 №14/05-24А; - декларантом надано платіжну інструкцію в іноземній валюті від 27.05.2024 №17 щодо оплати транспортних послуг, проте не надано виставленого перевізником рахунку, згідно якого мала бути здійснена дана оплата за умовами п.5.1 Контракту на перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні від 01.05.2024 №14/05-24А, та який передбачений Наказом №599. Окрім того, дана платіжна інструкція в іноземній валюті не містить обов'язкових реквізитів платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, визначених Постановою № 216. У зв'язку з тим, що документи, подані для підтвердження митної вартості товару, не містили усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також містили розбіжності, декларанту було запропоновано згідно із статтями 53, 54 МК України в 10-ти денний термін надати додаткові документи. Декларант відмовився від надання вищевказаних документів, про що зазначено в заяві. Отже, декларантом не забезпечено надання відповідно до пункту 2 частини другої статті 52 МК України достовірних відомостей про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. У зв'язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (стаття 59 МК України) та методу 26 (стаття 60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (стаття 62 МК України) та методу 2г (стаття 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта, митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації, наявної в ЄАІС. Рівень митної вартості становить 42978,9978 фунтів стерлінгів (МД від 05.09.2023 №UA209180/2023/049030).
Товар був випущений у вільний обіг відповідно до митної декларації від 31.05.2024 №24UA205050020524U0 з наданням гарантій, передбачених частиною сьомою статті 55 МК України.
Не погоджуючись з рішенням відповідача щодо коригування митної вартості імпортованого товару, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.
Частиною 1 статті 248 МК України передбачено, що митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи. Електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, засвідченої електронним цифровим підписом, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках, а також електронних (сканованих) копій паперових документів, засвідчених електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
Умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (ч.6 ст.257 МК України).
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (ст.49 МК України).
Стаття 51 МК України регулює питання визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, згідно частини 1 митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно ч.2 ст.51 МК України, митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (ч.4 ст.58 МК України).
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця (ч.5 ст.58 МК України).
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. До переліку документів, які декларант повинен подавати для підтвердження митної вартості товару, заявленої у декларації, і методу, обраного для її обчислення, належать: декларація митної вартості, зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності, рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу), якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню, якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною 3 статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи (ч.4 ст.53 МК України).
Отже, орган доходів і зборів має повноваження на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів у тому разі, коли у документах, поданих декларантом для митного оформлення, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв'язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість. Водночас цим повноваженням митниці на витребування додаткових документів кореспондує обов'язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких заявлена митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією.
Крім цього, наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Однак, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Крім цього, відповідно до ч.5 статті 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Згідно ч.ч. 1-3 ст.54 цього Кодексу, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Колегія суддів звертає увагу, що в частині четвертій статті 54 МК України визначено виключний перелік підстав, за яких митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.
Частиною 6 ст.54 МК України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: - невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; - неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 зазначеного Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; - невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 зазначеного Кодексу; - надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Аналогічний перелік причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), наведено у Правилах заповнення рішення про коригування митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012р..
Наведені норми зобов'язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Частинами 1, 2, 5, 6 ст.55 МК України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст.57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Відповідно до ч.1 ст.58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Згідно з ч.2 ст.58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Відповідно до ч.4, ч.5 ст.58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Згідно з ч.3 ст.58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 вказаного Кодексу. У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 вказаного Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
Частинами 1, 2 ст.64 цього Кодексу встановлено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
З матеріалів розглядуваної справи видно, що спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару: «Автобус туристичний, був у користуванні, містить такі пошкодження: вікна лобові, бампер, передні ліхтарі, поворотні ліхтарі, підсилювач переднього бампера, передні пасажирські двері, відкритий механізм передніх дверей, пошкодженя системи кондиціювання та опалення салону, підтікання мастил, несправна електросистема, пошкодження панелі приборів, несправність моторного відсіку, марка згідно з довідником - VOLVO, модель згідно з довідником-PLAXTON ELITE INTWY, (кузов, шасі, рама) № YV3T2U821GA1754…».
Згідно МД № 24UA205050020417U5 від 31.05.2024 року митну вартість вказаного т/з визначено за основним методом - за ціною договору (контракту).
Для підтвердження заявленої митної вартості товару за основним методом визначення митної вартості імпортованого товару, позивачем подано разом із митною декларацією наступні документи: - зовнішньоекономічний договір (контракт) від 15.03.2024 GB1503/24; - інвойс від 15.03.2024 №38610; - автотранспортна накладна від 14.05.2024 30/05/2024; - супровідний документ від 14.05.2024 №24GB0000741614Е433; - сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 від 08.05.2024 S 0863874; - свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 02.08.2023 № НОМЕР_4 ; - довідка про транспортні витрати від 29.05.2024; - висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями від 30.05.2024 №1095; - довідка від 30.05.2024 №300524023; - копія митної декларації країни відправлення від 08.05.2024 №24GB05X95395630015.
Також на вимогу митниці декларантом додатково надано: - контракт на перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні від 01.05.2024 №14/05-24А; - копію платіжної інструкції в іноземній валюті від 27.05.2024 №17; - бланк замовлення ZLECENIE від 01.05.2024 б/н; копію платіжної інструкції в іноземній валюті від 26.03.2024 №13; - заяву про купівлю іноземної валюти від 27.05.2024 №13; заяву про купівлю іноземної валюти від 25.03.2024 №8; - переклад від 31.05.2024 б/н.
При цьому, митний орган пояснює правомірність прийнятого оскаржуваного рішення тим, що під час здійснення митного контролю за правильністю визначення митної вартості товару з врахування поданих у вказаних цілях разом з МД документів було встановлено певні розбіжності, які спричинили сумніви щодо достовірності заявленої митної вартості товару, а саме: - продавцем товару відповідно до Контракту від 15.03.2024 NoGB1503/24 (далі Контракт) є Coach2. Com Ltd, тоді як свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 02.08.2023 №3214 675 5991 виписане на AIRSYM CROUP SYM HOUSE; - пунктом 4 Контракту передбачена передоплата за товар, однак банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, до митного оформлення разом з МД №24UA205050020417U5 не було надано; - для підтвердження витрат на транспортування оцінюваного товару декларантом надано документ від 29.05.2024 року б/н, однак разом з МД №24UA205050020417U5 не надано документів, передбачених Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» (далі- Наказ № 599); - окрім того, в декларанта витребувано переклад документу від 29.05.2024 року б/н відповідно до статті 254 Митного кодексу України.
Досліджуючи виявлені митним органом розбіжності під час розмитнення позивачем товару, судом встановлено наступні обставини.
Відповідно до інформації, зазначеної в графі 44 МД № 24UA205050020417U5 до митного оформлення подано зовнішньоекономічний контракт від 15.03.2024 NoGB1503/24, укладений між компанією Coach2. Com Ltd (продавець) та ТзОВ «777 Трейдінг Груп» (покупець) та інші товаросупровідні документи.
Відповідно до п.1 Контракту продавець гарантує, що товар належить йому на праві власності. При цьому, продавець згідно Контракту - Coach2. Com Ltd, а власником товару в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу від 02.08.2023 № НОМЕР_4 вказано «AIRSYM CROUP SYM HOUSE».
Водночас доказів переходу права власності від «AIRSYM CROUP SYM HOUSE» до Coach2. Com Ltd не надано, а у поданому до митного оформлення контракті відсутня інформація щодо купівлі-продажу спірного транспортного засобу, щодо ціни його придбання вищезазначеними суб'єктами, що не дає можливості надати оцінку господарській операції цих контрагентів.
З цього приводу колегія суддів враховує, що відповідно до ч.6 ст.53 МК України та п.1 ч.5 ст.54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.
Оскільки свідоцтво про реєстрацію т/з самостійно надано декларантом до митного контролю та оформлення, тому митниця зобов'язана здійснити перевірку даного документа.
Як уже зазначалося вище, згідно з ч.5 ст.58 МК України митна вартість - ціна товару, що фактично сплачена або підлягає сплаті, а ціна - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Залучення до відносин договірних сторін щодо поставки товару третьої сторони чи посередника об'єктивно може впливати на ціну товару, тому митний орган, встановивши розбіжності в наданих документах, обґрунтовано дійшов висновку про витребування додаткових документів.
Отже, розбіжність в інформації щодо впливу третіх осіб на формування числових значень митної вартості, яка вказана в поданому декларантом рахунку-фактурі є достатньою підставою для сумнівів у її достовірності.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що у митного органу були підстави для виникнення об'єктивних сумнівів щодо дійсної митної вартості транспортного засобу, заявленого позивачем до митного оформлення, з огляду на різні дані щодо попереднього власника автомобіля в документах, наданих позивачем, а відтак, і підстави для витребування додаткових документів.
Таким чином є помилковим висновок суду першої інстанції про те, що у розглядуваних правовідносинах свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу не є документом в розумінні митного законодавства, який впливає на визначення митної вартості товару.
Також підставою для прийняття оскаржуваного рішення слугувало те, що надана декларантом платіжна інструкція в іноземній валюті від 26.03.2024 №13 не може бути взята до уваги, як банківський платіжний документ, що стосується оцінюваного товару.
Частиною другою ст.53 МК України передбачено обов'язок декларанта подання на підтвердження заявленого рівня митної вартості такого документа як банківський платіжний документ, що стосується оцінюваного товару, якщо рахунок сплачено.
Колегія суддів звертає увагу на те, що банківський платіжний документ, якщо оплата здійснена, є основним документом, що підтверджує ціну товару, що є однією зі складових митної вартості товару.
Так, пунктом 2 Контракту від 15.03.2024 №GB1503/24, укладеного між ТОВ «777 ТРЕЙДІНГ ГРУП» (покупець) та Coach2.Com Ltd (North Yorkshire, England) (продавець) визначено, що ціна контракту встановлюється в GBP. Валютою платежу за цим контрактом є GBP. Загальна суму контракту становить 20000 GBP. Ціна однієї одиниці становить 20000 GBP.
На підтвердження заявленого рівня митної вартості товару, декларантом подано платіжну інструкцію від 26.03.2024 №13 про перерахунок позивачем на рахунок нерезидента Coach2.Com Ltd (North Yorkshire, England) суму 20000,00 GBP.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що надана декларантом платіжна інструкція в іноземній валюті від 26.03.2024 №13 може бути взята до уваги, як банківський платіжний документ, що стосується оцінюваного товару, оскільки була виготовлена через систему Інтернет - банкінг АТ «Перший український міжнародний банк», в якій засвідчення документів здійснюється із застосування кваліфікованого електронного підпису, що пояснює відсутність підпису та печатки на платіжному дорученні.
Так, згідно з нормами Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 №2, для здійснення платіжної операції з переказу іноземної валюти використовується платіжна інструкція в іноземній валюті, реквізити якої передбачені Положенням про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216 (далі -Постанова №216).
З урахуванням викладеного та передоплати, визначеної в п.4 Контракту, надана копія платіжної інструкції в іноземній валюті від 26.03.2024 №13 не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує факт оплати за оцінюваний товар, оскільки не містить обов'язкових реквізитів платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, визначених Постановою №216.
Крім цього, дана платіжна інструкція в іноземній валюті не відповідає терміну оплати, вказаному в інвойсі від 18.03.2024 №38610 (18.03.2024).
При цьому, колегія суддів бере до уваги те, що для підтвердження витрат на транспортування оцінюваного товару декларантом надано документ від 29.05.2024 року б/н.
Відповідно до наказу Міністерства фінансів України № 599 від 24.05.2012 року «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, так, як витрати на транспортування є однією з складових митної вартості. До зазначених документів можуть належати:- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;- банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;- калькуляція транспортних витрат, що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
З матеріалів справи видно та враховано судом апеляційної інстанції, що документів, передбачених Наказом №599, до митного оформлення разом з МД №24UA205050020417U5 декларантом не було надано.
Однак, судом першої інстанції вищенаведених обставин справи безпідставно не було взято до уваги.
Таким чином, колегія суддів враховує, що підставою прийняття рішення про коригування митної вартості товару стало виявлення у поданих до митного контролю та оформлення розбіжностей, які безпосередньо впливали на можливість визнання заявленої за першим методом митної вартості, а також не усунення в подальшому вказаних розбіжностей декларантом. За наведених умов митниця зобов'язана самостійно здійснювати визначення митної вартості шляхом її коригування із застосуванням методів, визначених МКУ.
Крім цього, обов'язок доведення митної вартості на момент здійснення митного оформлення покладений на позивача.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.05.2020 року №К/9901/704/20.
Також необхідно вказати, що запропонувавши надати додаткові документи, митний орган сприяв позивачу в обгрунтуванні застосування основного методу визначення митної вартості товару ввезеного на митну територію України, Проте, позивач не надав додаткових документів, які б ці сумніви усунули.
Отже, неподання позивачем витребуваних документів, зумовило неможливість застосування митним органом основного методу визначення митної вартості та виникнення у відповідача права на коригування митної вартості шляхом застосування другорядних методів визначення митної вартості.
Колегія суддів зауважує, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні (ст. 58 МК України).
З огляду на встановлені фактичні обставини справи і наведене правове регулювання спірних правовідносин колегія суддів приходить до переконання, що декларантом позивача не спростовано сумнів митниці в частині правильності визначення митної вартості товарів щодо необхідності включення такої складової митної вартості як вартість навантаження оцінюваних товарів, передбачена п.6 ч.10 ст.58 МК України.
За вказаних обставин митним органом була обґрунтовано виставлена вимога про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів.
Надані позивачем копії: - контракту на перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні від 01.05.2024 №14/05-24А; - платіжної інструкції в іноземній валюті від 27.05.2024 №17; - бланку замовлення ZLECENIE від 01.05.2024 б/н; - платіжної інструкції в іноземній валюті від 26.03.2024 №13; - заяви про купівлю іноземної валюти від 27.05.2024 №13; - заяви про купівлю іноземної валюти від 25.03.2024 №8; - перекладу від 31.05.2024 б/н, не надали митному органу змоги пересвідчитись в обґрунтованості заявленого числового значення митної вартості імпортованого позивачем товару та визначення митної вартості за основним методом.
Таким чином, Волинською митницею підставно були встановлені невідповідності у поданих декларантом позивача документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.
У зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МК України, Волинська митниця правомірно не визнала заявлену митну вартість.
За результатами проведеної митним органом консультації з декларантом згідно з ст.57 МК України, неможливості застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а та методу 2б з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в та методу 2г з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості для митного органу та декларанта, митну вартість товару визначено за резервним методом згідно статті 64 МК України та у відповідності до наказу ДМСУ № 476 від 01.07.2021 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо посадових осіб митних органів з аналізу виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначенням митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України».
Рівень митної вартості становить 42978,9978 фунтів стерлінгів (МД від 05.09.2023 року №UA209180/2023/049030).
Про факт її належного проведення також свідчить відсутність будь-яких зауважень з боку декларанта, надісланих як в паперовій, так і в електронній формі.
Крім того, товар випущено у вільний обіг з наданням гарантій, передбачених ч.7 ст. 55 Митного кодексу України, про що свідчить митна декларація № 24UA205050020524U0.
Згідно ч.8 ст.55 МК України протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються, проте, ТзОВ «777 Трейдінг Груп» з додатковими документами на підтвердження заявленого рівня митної вартості до митниці в межах 80 днів з дня випуску товару не зверталось.
Колегія суддів звертає увагу на те, що обов'язок доведення заявленої митної вартості товару на момент здійснення митного контролю та митного оформлення покладається на декларанта. При цьому, митний орган у випадку наявності обгрунтованих сумнівів, що подані декларантом документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи недостатньо відомостей до ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи, які б спростовували розбіжності.
Відповідно частин 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, довів ті обставин, які викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом позивача розрахунку митної вартості імпортованого товару, а отже відповідач з дотриманням вимог ст.58 МК України обґрунтовано здійснив визначення митної вартості товарів не за ціною договору як основним методом, а із застосуванням другорядного методу, за достатніх на те підстав.
З огляду на вищевказане, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення про коригування митної вартості від 31.05.2024 року №UA205050/2024/000118/1 є таким, що прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування.
Отже, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, що підтверджує обґрунтованість доводів апеляційної скарги відповідача.
Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції винесено рішення без повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими та невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, а тому рішення суду першої інстанції слід скасувати і прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
Суд апеляційної інстанції також зазначає, що відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).
Проаналізувавши характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників справи, та враховуючи, що дану адміністративну справу було розглянуто судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу Волинської митниці - задоволити.
Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року в адміністративній справі №140/8425/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «777 ТРЕЙДІНГ ГРУП» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення - скасувати і прийняти нову постанову.
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «777 ТРЕЙДІНГ ГРУП» - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя В. В. Гуляк
судді З. М. Матковська
С. М. Шевчук