11 березня 2026 рокуЛьвівСправа № 380/17179/25 пров. № А/857/51349/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кузьмича С. М.,
суддів Курильця А.Р., Мікули О.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2025 року (постановлену головуючим - суддею Мартинюк В.Я. у м. Львові) з питань закриття провадження у справі № 380/17179/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправним та скасування пунктів довідки,
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Національного агентства з питань запобігання корупції, в якому просила:
визнати протиправним та скасувати пункт 4 розділу ІІІ «Описова частина», підпункти 5.1. та 5.2. пункту 5 розділу ІІІ «Описова частина», пункт 4.1. розділу IV «Висновки» Довідки Національного агентства з питань запобігання корупції від 20.06.2025 № 464/25 про результати проведеної повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2023 рік;
визнати протиправним та скасувати підпункт 3.5. розділу ІІІ «Описова частина», пункт 4.5. розділу IV «Висновки» Довідки Національного агентства з питань запобігання корупції від 20.06.2025 № 464/25 про результати проведеної повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2023 рік.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 25.08.2025 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі.
09.09.2025 представником відповідача подано клопотання, в якому вона просила закрити провадження у адміністративній справі № 380/17179/25 за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправними та скасування пунктів довідки.
Вказане клопотання мотивоване тим, що матеріали повної перевірки декларації позивача є частиною матеріалів кримінального провадження та на них у зв'язку з цим розповсюджується особливий режим доступу. Вказане також беззаперечно свідчить про те, що оскаржувана ОСОБА_1 у відповідній частині довідка є джерелом доказової інформації для прийняття рішень іншими уповноваженими суб'єктами. Таким чином, факт оскарження позивачем в рамках вказаної справи довідки, яка являється доказом в рамках відповідного кримінального провадження, є предметом оскарження в межах адміністративного спору, що безпосередньо не узгоджується із завданням адміністративного судочинства, яке не охоплює собою ініціювання позовного провадження з метою оцінки обставин, що становлять предмет доказування у кримінальному провадженні. В аспекті вищенаведеного слід зауважити, що законодавцем у п. 2 ч. 2 ст. 19 КАС України встановлено застереження в частині того, що юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи, що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 10.11.2025 клопотання Національного агентства з питань запобігання корупції про закриття провадження у справі задоволено. Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправним та скасування пунктів довідки закрито.
Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що достовірність інформації у цій довідці, як і допустимість такого доказу повинні оцінюватись в порядку кримінального судочинства.
Вказану ухвалу в апеляційному порядку оскаржила позивач, у апеляційні скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального права з неповним з'ясуванням обставин справи та є незаконним, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Зокрема в апеляційній скарзі зазначає, що даний спір потрібно розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Відповідач скористався своїм правом та подав відзив на апеляційну скаргу в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Враховуючи вимоги пунктів 1, 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки відсутні клопотання від учасників справи про розгляд справи за їх участю відсутні і апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Згідно із ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи, що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Верховний Суд у постанові від 30.07.2020 у справі № 826/3849/16 наголосив на тому, що при визначенні юрисдикції, у випадку оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, має значення, в тому числі, і предмет спору. У разі, коли він виник чи пов'язаний з кримінальним провадженням, то на такі правовідносини юрисдикція адміністративних судів не поширюється.
Правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст і порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень визначені Законом України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 №1700-VII (далі - Закон №1700-VII). Зокрема, статтею 4 визначено статус НАЗК, яке згідно з частиною першою указаної норми є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.
Коло повноважень НАЗК окреслене у статті 11 Закону №1700-VII, відповідно до приписів підпункту 7-1 частини першої якої НАЗК здійснює в порядку, визначеному цим Законом, контроль та перевірку декларацій суб'єктів декларування, зберігає та оприлюднює такі декларації, проводить моніторинг способу життя суб'єктів декларування. Види контролю під час перевірки декларацій визначені статтею 51-1 Закону №1700-VІІ.
Повна перевірка декларацій НАЗК здійснюється відповідно до положень статті 51-3 Закону №1700-VІІ, частинами другою, третьою якої передбачено, що у разі встановлення за результатами повної перевірки декларації відображення у декларації недостовірних відомостей НАЗК письмово повідомляє про це керівника відповідного державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, їх апарату, юридичної особи публічного права, в якому працює відповідний суб'єкт декларування, та спеціально уповноважені суб'єкти у сфері протидії корупції. У разі виявлення за результатами повної перевірки декларації ознак необґрунтованості активів НАЗК надається можливість суб'єкту декларування протягом десяти робочих днів надати письмове пояснення за таким фактом із відповідними доказами. У разі ненадання суб'єктом декларування у зазначені строки письмових пояснень і доказів чи надання не в повному обсязі НАЗК інформує про це Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру.
Процедуру проведення НАЗК повної перевірки декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, визначає Порядок проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом НАЗК від 29.01.2021 №26/21 (далі - Порядок №26/21).
За правилами до пункту 1 розділу ІІІ цього Порядку за результатами проведення повної перевірки декларації, у тому числі повторної, уповноважена особа складає та підписує довідку про результати проведення повної перевірки декларації у двох примірниках, один з яких після погодження відповідно до пункту 3 цього розділу надсилається суб'єкту декларування.
Пунктом 2 розділу ІІІ Порядку №26/21 установлено, що довідка повинна містити таку інформацію: підстави для проведення повної перевірки; дату початку та завершення строку повної перевірки; відомості про результати автоматизованого розподілу (повторного автоматизованого розподілу, якщо він проводився); джерела інформації, що були використані під час проведення повної перевірки; перелік запитів, на які на дату завершення строків проведення повної перевірки не отримано відповіді; виявлені недостовірні відомості у декларації, неточність оцінки задекларованих активів, встановлені ознаки конфлікту інтересів, незаконного збагачення або необґрунтованості активів, з наведенням відповідного обґрунтування та посиланням на джерела інформації, врахування пояснень суб'єкта декларування (у разі їх надання); висновок за результатами повної перевірки.
За умовами абзацу 1 пункту 5 розділу ІІІ Порядку №26/21 у разі виявлення за результатами проведення повної перевірки ознак адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, складення протоколу щодо якого віднесено до компетенції НАЗК та повноважень посадових осіб структурного підрозділу, який проводив перевірку, уповноважена особа, яка здійснювала таку перевірку, упродовж 5 робочих днів з дня, наступного за днем погодження довідки, розпочинає збір даних для встановлення наявності підстав для складення протоколу про таке правопорушення відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення. У разі наявності зазначених підстав уповноважена особа складає відповідний протокол і направляє його до суду в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Цією ж нормою (пункт 5 розділу ІІІ Порядку №26/21) установлено алгоритм дій НАЗК у разі виявлення ознак адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, складення протоколу щодо якого віднесено до компетенції посадових осіб інших структурних підрозділів його апарату, а саме:
У разі виявлення за результатами проведення повної перевірки ознак адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, складення протоколу щодо якого віднесено до компетенції Національного агентства та повноважень посадових осіб структурного підрозділу, який проводив перевірку, уповноважена особа, яка здійснювала таку перевірку, упродовж 5 робочих днів з дня, наступного за днем погодження довідки, розпочинає збір даних для встановлення наявності підстав для складення протоколу про таке правопорушення відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення. У разі наявності зазначених підстав уповноважена особа складає відповідний протокол і направляє його до суду в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення.
У разі виявлення за результатами проведення повної перевірки ознак адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, складення протоколу щодо якого віднесено до компетенції посадових осіб інших структурних підрозділів апарату Національного агентства, уповноважена особа, яка здійснювала таку перевірку, упродовж 5 робочих днів з дня, наступного за днем погодження довідки, передає інформацію та матеріали перевірки до такого структурного підрозділу.
У разі виявлення за результатами проведення повної перевірки ознак адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, складення протоколу щодо якого віднесено до компетенції інших органів, уповноважена особа, яка проводила повну перевірку, упродовж 5 робочих днів з дня, наступного за днем погодження довідки, складає та підписує відповідний обґрунтований висновок щодо виявлення ознак адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, у двох примірниках.
Пунктом 6 розділу ІІІ Порядку №26/21 передбачено, що у разі виявлення за результатами проведення повної перевірки ознак корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення, за яке передбачено кримінальну відповідальність, уповноважена особа, яка проводила повну перевірку, упродовж 5 робочих днів з дня, наступного за днем погодження довідки, складає та підписує відповідний обґрунтований висновок у двох примірниках.
За правилами пунктів 9-10 розділу ІІІ Порядку №26/21, у разі встановлення за результатами повної перевірки декларації відображення у декларації недостовірних відомостей Національне агентство письмово повідомляє про це керівника відповідного державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, їх апарату, юридичної особи публічного права, в якому працює відповідний суб'єкт декларування. На офіційному вебсайті НАЗК оприлюднюється довідка про результати проведення повної перевірки, у тому числі повторної, упродовж 10 робочих днів з дня її погодження, а також інформація про те, чи було направлено обґрунтований висновок щодо виявлення ознак корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення, інші вжиті заходи реагування, крім конфіденційної інформації про фізичну особу та з дотриманням вимог статті 52-1 Закону №1700-VII.
Судом першої інстанції встановлено та визнається сторонами, що в матеріалах справи наявна постанова про дозвіл на розголошення даних досудового розслідування від 19.11.2024, зміст якої вказує на те, що кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366-2 Кримінального кодексу України розпочато 17.05.2024 до складення довідки №464/25 від 20.06.2025, окремі положення якої оспорюються у даній справі.
Крім того, цією постановою надано уповноваженим особам Національного агенства з питань запобігання корупції дозвіл на розголошення даних досудового розслідування у кримінальному провадженні №62024140110000670 від 17.05.2024.
У зв'язку з отриманням зазначеної інформації, відповідачем на підставі абзацу 4 ч.1 ст.51-3 Закону України «Про запобігання корупції» проведено повну перевірку декларації позивача та складено довідку, деякі положення якої оскаржуються у цій справі.
При цьому, у довідці зроблено висновок про те, що у діях суб'єкта декларування встановлено ознаки правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366-2 Кримінального кодексу України.
Матеріали повної перевірки листом №404-01/55597-25 від 26.06.2025 надіслані до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Львові та приєднані до згаданого кримінального провадження.
Додатково слід зазначити, що в рамках цього кримінального провадження складено висновок експерта №СЕ-19/103-24/11515-ОБ від 10.10.2024 щодо ринкової вартості об'єкту незавершеного будівництва (житлового будинку) позивача.
Оцінка вартості цього ж об'єкту незавершеного будівництва (житлового будинку) також надавалась і у згаданій довідці.
З даного приводу Верховний Суд у постанові від 23.11.2023 в адміністративній справі № 520/25012/21, яка є релевантною до спірних правовідносин, сформував правову позицію, в якій зазначив, що Довідка про результати проведення повної перевірки (її окремі положення), може бути предметом оскарження, у порядку адміністративного судочинства, лише за відсутності ознак адміністративного чи кримінального правопорушення або закриття адміністративної чи кримінальної справи, так як такі правовідносини виникають між суб'єктом декларування та Національним агентством лише на стадії завершення перевірки. Це означає, що якщо за наслідками такої перевірки вирішується питання про притягнення суб'єкта декларування до певного виду відповідальності, довідка про результати проведення такої перевірки не може бути оскаржена окремо, так як надання оцінки виявленим порушенням належить органу, що безпосередньо вирішує питання про притягнення особи до певного виду відповідальності…».
Тобто, з вищенаведеного правового висновку Верховного Суду, який в розумінні вимог ч. 5 ст. 242 КАС України підлягає обов'язковому врахуванню, вбачається, що складена Національним агентством за результатами проведення повної перевірки Довідка не підлягає безумовному судовому оскарженню за правилами адміністративного судочинства, позаяк спорам відповідної категорії притаманні певні особливості, за наявності яких вони не відносяться до справ адміністративної юрисдикції.
Вказане, в свою чергу, зумовлено тим, що оцінка встановлених Національним агентством у ході проведення повної перевірки обставин, в частині наявності у діях суб'єкта декларування ознак кримінального правопорушення, в подальшому надається органом, до компетенції якого належить здійснення кримінального провадження у передбаченому положеннями кримінального процесуального законодавства порядку.
Колегія суддів зазначає, що ключовим у такому аспекті є встановлення Національним агентством у діях позивача ознак правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України, в результаті чого наразі вирішується питання про притягнення суб'єкта декларування до певного виду відповідальності, що в свою чергу й унеможливлює розгляд справи адміністративним судом.
Таким чином, враховуючи, що Довідка містить висновок про наявність у діях суб'єкта декларування ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 Кримінального кодексу України, а також те, що розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що цей позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Колегія суддів не приймає до уваги посилання скаржника на те, що відсутність правових підстав для оскарження в порядку адміністративного судочинства складеної Національним агентством Довідки може наставати виключно у разі набуття суб'єктом декларування статусу підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного, разом з тим визначальним у цьому контексті є не процесуальний статус суб'єкта у кримінальному провадженні, а характер обставин, які досліджуються та оцінюються у складеній Відповідачем Довідці, і їх відношення до предмета доказування у кримінальному процесі.
В даному випадку обставини, які відображені у оскаржуваній Довідці Національного агентства, а саме ознаки можливого вчинення суб'єктом декларування правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України, прямо кореспондують із предметом доказування у відповідному кримінальному провадженні.
Також безпідставними є доводи позивача про те, що перевірка законності висновків відповідача та їх правова оцінка в адміністративному суді є єдиним доступним засобом захисту її прав, оскільки оцінка встановлених Національним агентством у ході проведення повної перевірки обставин, в частині наявності у діях суб'єкта декларування ознак кримінального правопорушення, в подальшому надається органом, до компетенції якого належить здійснення кримінального провадження у передбаченому законодавством порядку.
Така перевірка буде здійснена в межах кримінального провадження, де складена Відповідачем Довідка набуває статусу доказу та підлягає оцінці за правилами КПК України.
Варто зауважити, що право на судовий захист не є абсолютним та реалізується в межах процесуальних форм, установлених законом, з урахуванням юрисдикційної компетенції судів різних спеціалізацій. При цьому відсутність можливості розгляду певної категорії спорів адміністративним судом не означає позбавлення особи права на судовий захист загалом, а лише вказує на інший встановлений законом порядок його реалізації.
В цьому аспекті обов'язковому врахуванню підлягає правова позиція Великої Палати Верховного Суду викладена в постанові від 30.06.2020 у справі № 333/6816/17, в якій суд вказав, що право на доступ до суду не є абсолютним. Воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов, за яких суд повноважний розглядати позовну заяву. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою.
Колегія суддів наголошує, що відсутність у позивача юридичної можливості спростувати інформацію, відображену у довідці, поза межами кримінального процесу є легітимним обмеженням, покликаним забезпечити юридичну визначеність у застосуванні норм процесуального права.
Таке обмеження не шкодить суті права на доступ до суду та є пропорційним означеній меті. Остання досягається гарантуванням того, що аргументи позивача про недостовірність відповідної інформації має перевірити суд у кримінальному провадженні, в якому дані, зафіксовані у довідці, є доказом.
Враховуючи наведені обставини, зважаючи на висловлену Верховним Судом правову позицію у такій категорії справ, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для закриття провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, оскільки дані правовідносини підлягають розгляду в порядку кримінального судочинства.
Таким чином, суд вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а судове рішення - без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують судове рішення суду першої інстанції.
Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.
Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 311, 312, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2025 року з питань закриття провадження у справі № 380/17179/25 - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її ухвалення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення, у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя С. М. Кузьмич
судді А. Р. Курилець
О. І. Мікула