Ухвала від 11.03.2026 по справі 629/1955/26

Справа № 629/1955/26

Провадження № 1-кс/629/370/26

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2026 року слідчий суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши в залі судових засідань в приміщенні суду клопотання слідчого СВ Лозівського РВП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 по кримінальному провадженню №12025221110001192 від 16.11.2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лозова, Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, офіційно непрацюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 11.04.2014 Лозівським міськрайонним судом Харківської області, за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки 2 місяці;

- 21.03.2017 Лозівським міськрайонним судом Харківської області, за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки;

- 29.09.2020 Лозівським міськрайонним судом Харківської області, за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186 .ст. 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки 2 місяці, звільнений з місць позбавлення волі 24.06.2024 по відбуттю строку покарання;

- 14.10.2024 Святошинським районним судом м. Київ за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у вигляді 2 роки пробаційного нагляду,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.185 ч.4, 162 ч.1 КК України, -

встановив:

Слідчий СВ Лозівського РВП ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_6 звернувся до Лозівського міськрайонного суду Харківської області з клопотанням, погодженим прокурором Лозівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.185 ч.4, 162 ч.1 КК України.

Підставами для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 слідчий вказує, що в період з 07:00 14.11.2025 о по 08:36 15.11.2025, більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 перебуваючи на АДРЕСА_1 , де побачив огороджене парканом домоволодіння за вищевказаною адресою. Далі, ОСОБА_4 побачивши, що на вхідній хвіртці намотаний металевий ланцюг, у нього виник умисел направлений на таємне викрадення майна крадіжку, поєднану з проникненням до будинку в умовах воєнного стану.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 перебуваючи за вищевказаною адресою, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді спричинення майнової шкоди потерпілому ОСОБА_7 та бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, з метою наживи, достовірно знаючи про те, що згідно з Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 введено воєнний стан на всій території України та в подальшому продовжено його дію, впевнившись, що нікого в будинку не має та ніхто зі сторонніх осіб за його діями не спостерігає, таємно, повторно, підійшов до хвіртки, розкрутив ланцюг на який вона була прив'язана та у такий спосіб проник на території подвір'я. Після чого, направився до вхідних дверей будинку, де шляхом пошкодження кріплення петлі навісного замка, проникнення до будинку та викрав:

- цифрову дзеркальну фотокамеру торгівельної марки «Nicon» моделі «D3200 kit 18-55» у комплекті з об'єктивом AF-S-NIKKOR 18-55 mm 13-5.6 G VR гумовим наглазником окуляра, акумуляторною батареєю, кришкою об'єктива, плечовим ремінцем, сумкою для фотокамери, вартістю 5515,54 гривень;

- ноутбук торгівельної марки «Asus» моделі «X553MA-SX371B» вартістю 3830 гривень;

- акустичну систему торгівельної марки «HP» моделі «DHE-6001 LED RGD Blak» вартістю 364, 50 гривень;

- куртку чоловічу зимову, 48 розміру з капюшоном; багатофункціональний інструмент торгівельної марки «Startex MGO 330 OTV»; туристичний рюкзак «SwissGear» об'ємом 53 літра;

Після чого, ОСОБА_4 утримуючи при собі викрадене майно з місця вчинення злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_7 майнову шкоду на загальну суму 9710 гривень 04 копійки.

Крім цього 30.12.2025, в період часу з 04:00 по 10:00 годину, більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 проходив по АДРЕСА_3 , де помітив будинок, який належить ОСОБА_8 , та у нього виник умисел спрямований на незаконне проникнення до житла останньої з метою скоєння дрібної крадіжки.

ОСОБА_4 діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його наслідки та бажаючи їх настання, маючи намір спрямований на протиправне порушення недоторканості житла особи, порушення гарантованого права, передбаченого ст. 30 Конституції України щодо недоторканності житла чи іншого володіння особи, ст. 12 Загальної декларації прав людини та ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на недоторканість житла, без добровільного дозволу власника чи вмотивованого рішення суду, діючи без законних на те підстав, з метою викрадення майна, ОСОБА_4 в той же день і час, пошкодив паркан огорожі території домоволодіння за вище зазначеною адресою тим самим проник на територію подвір'я.

Продовжуючи реалізацію свого кримінально-протиправного умислу, ОСОБА_4 , в той же день і час, перебуваючи на території вищевказаного подвір'я, підійшов до дверей житлового будинку шляхом підбору ключа відчинив їх, проник в середину приміщення житлового будинку, тобто незаконно проник до житла ОСОБА_8 , яка є власником вказаного домоволодіння,, чим грубо порушив ст. 30 Конституції України, відповідно до якої не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, де помітив два холодильники з яких в подальшому, за допомогою інструментів від'єднав двигуни з маркуваннями «GVM57AA»0909, 220-240V-50Hz R134a Suction та Turk ELEKTRIK TNA125YT 230VAC 50Hz., Suction A67-00», загальною вартістю 1968 гривень 84 копійки, взявши їх з собою вийшов з будинку та у подальшому покинув місце кримінального правопорушення внаслідок якого порушив недоторканність житла ОСОБА_8 .

16.11.2025 кримінальне правопорушення за заявою ОСОБА_7 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025221110001192, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.4 КК України.

31.12.2025 кримінальне правопорушення за заявою ОСОБА_8 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025221110001348, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.4 КК України.

Постановою слідчого СВ Лзівського в РВП ГУНП в Харківській області від 09.03.2026 була змінена кваліфікація складу злочину по епізоду відносно ОСОБА_8 , з ч. 4 ст. 185 КК України на ч. 1 ст. 162 КК України.

10.03.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.185 ч.4, 162 ч.1 КК України.

Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Так, у п.42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.

Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду справи по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності, належності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, тому слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначив, що причетність ОСОБА_4 до вчинення злочину, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для обрання щодо нього запобіжного заходу.

Перевіряючи доводи клопотання прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, приходжу до висновку про їх наявність, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку підозрюваний, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню або ж створять загрозу суспільству.

Слідчий суддя вважає, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступень суспільної небезпеки цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку. Беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню, серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, суддя бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину може вдатися до відповідних дій.

Слідчий суддя враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, зокрема, згідно якої тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини.

Вивчивши матеріали справи, допитавши підозрюваного ОСОБА_4 , який вину свою визнав та просив обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, захисника ОСОБА_5 , яка просила обрати більш м'який запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, посилаючись на те, ризики зазначені прокурором не знайшли свого підтвердження, ОСОБА_4 має постійне місце мешкання, мешкає разом з цивільною дружиною, а отже має стійкі соціальні зв'язки, прокурора ОСОБА_3 який наполягав на задоволенні клопотання слідчого та обранні підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи, що останній в період відбування покарання у вигляді пробаційного нагляду, вчинив зокрема умисне тяжке кримінальне правопорушення, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років, та встановлення існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України: вірогідність переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілих та свідків даного кримінального провадження; вчинити інше кримінальне правопорушення, та оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винним у кримінальному правопорушенні, а також враховуючи особу підозрюваного, вважаю, що застосування до ОСОБА_4 більш м'яких запобіжних заходів буде недостатнє для запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, а тому слідчий суддя задовольняє клопотання слідчого та обирає запобіжний захід ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою та відмовляє у задоволенні клопотання підозрюваного про обрання домашнього арешту.

Крім того, слідчий суддя враховує, що відповідно до правової позиції, викладеної у п.80 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2011 року у справі «Марченко проти України» при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Частиною 3 статті 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Враховуючи вимоги ст.182 ч.4,5 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави визначається у таких межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

Слідчий суддя не ігнорує ті аргументи і доводи, які наводяться захисником, проте в даному конкретному випадку суд приходить до переконання, що ці аргументи не переважають вимог суспільного інтересу, який полягає у встановленні істини в справі, недопущенню перешкоджання цьому, забезпеченні належної процесуальної поведінки підозрюваного і виконанні процесуальних рішень у справі.

При цьому, суд враховує, що підозрюваний не є особою, щодо якої не може бути застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою, відповідно до ч.2 ст.183 КПК України.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Керуючись ст.ст.177,182,183,194,369-372,395 КПК України, слідчий суддя -

постановив:

Клопотання слідчого - задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по кримінальному провадженню №12025221110001192 від 16.11.2025 року, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».

Строк тримання під вартою визначити до шістдесяти днів, до 09 травня 2026 року.

Визначити розмір застави у розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 266240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень, які необхідно внести на розрахунковий

рахунок UA208201720355299002000006674, ЄДРПОУ 26281249, банк отримувача ДКС України м.Київ, отримувач ТУ ДСА України у Харківській області, до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_4 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, відповідно до ст.194 ч.5 КПК України, покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому зареєстрована, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи, 4) носити електронний засіб контролю.

З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про обрання підозрюваному ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу - відмовити.

Копію даної ухвали негайно вручити підозрюваному.

Копію даної ухвали негайно направити начальнику Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» для виконання, слідчому та прокурору, для відома.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня оголошення ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_9

Попередній документ
134745419
Наступний документ
134745421
Інформація про рішення:
№ рішення: 134745420
№ справи: 629/1955/26
Дата рішення: 11.03.2026
Дата публікації: 13.03.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Лозівський міськрайонний суд Харківської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (17.03.2026)
Дата надходження: 11.03.2026
Предмет позову: -
Розклад засідань:
11.03.2026 15:30 Лозівський міськрайонний суд Харківської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
ТКАЧЕНКО НАТАЛІЯ ВОЛОДИМИРІВНА
суддя-доповідач:
ТКАЧЕНКО НАТАЛІЯ ВОЛОДИМИРІВНА