11.03.2026
642/1616/26
3/642/439/26
11 березня 2026 року суддя Холодногірського районного суду м. Харкова Грінчук О.П., розглянувши матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, паспорт НОМЕР_1 , виданий 03.12.2024, орган, що видав, - 6311, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
за ч.1 ст. 184 КУпАП,
03.02.2026 о 21-30 год. за адресою АДРЕСА_2 , гр. ОСОБА_1 не виконала батьківські обов'язки відносно сина, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який впав з ліжка та отримав закритий перелом лівого стегна, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 184 КУпАП. За вказаним фактом відносно ОСОБА_1 складено адміністративний протокол ВБА №201107 від 25.02.2026.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, залишила телефонограму, в якій зазначила, що не може прибути в судове засідання, у зв'язку з хворобою, не заперечує проти розгляду справи у її відсутність, вину визнає.
Враховуючи викладене та положення ч.2 ст. 268 КУпАП, вважаю можливим розглянути справу у відсутність особи, відносно якої складено протокол.
Вивчивши матеріали справи, суддя дійшов до наступного висновку.
Частиною 1 ст. 184 КУпАП передбачено відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.
Відповідно до ч. 4 ст. 155 СК України, ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
У відповідності до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Відповідно до ст.12 ЗУ «Про охорону дитинства», батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Статтею 150 СК України передбачено, що батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Таким чином, об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, які зокрема регламентуються законодавством, а суб'єктивна сторона характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності. Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання неповнолітніх дітей: залишення впродовж тривалого строку дитини без будь-якого нагляду, незабезпечення безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці, невжиття заходів щодо їх лікування, безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності, штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.
Дослідивши матеріали справи, вважаю, що наявність в діях ОСОБА_1 ознак правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, доведена дослідженими письмовими доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА №201107 від 25.02.2026; рапортом чергового ВП №2 ХРУП №3 ГУ НП в Харківській обл. від 03.02.2026 ОСОБА_3 про прийняття повідомлення від служби 102 про доставлення дитини ОСОБА_2 до лікарні; рапортом інспектора СЮП ВП ХРУП №3 ГУ НП в Харківській обл. Бреславець Д. про розгляд повідомлення зі служби 102; письмовими поясненнями ОСОБА_1 в матеріалах справи, копією свідоцтва про народження НОМЕР_2 .
При накладанні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, обставини, що пом'якшують відповідальність (щире розкаяння), відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, а тому вважає можливим накласти адміністративне стягнення в межах санкції статті ч.1 ст. 184 КУпАП, а саме у вигляді попередження.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, слід стягнути судовий збір у сумі 665,60 грн.
Керуючись ст.ст. 184, 268, 283, 284 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді попередження.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) грн. 60 коп.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 10 діб з моменту її проголошення.
Суддя