Справа № 627/186/26
про залишення позовної заяви без руху
10 березня 2026 року с-ще Краснокутськ
Краснокутський районний суд Харківської області у складі головуючого судді Вовк Л.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до інспектора СПД №1 (смт Краснокутськ) Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області Пушкаря Романа Володимировича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення ,
установив :
02.03.2026 ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Дьоміна М.В., звернувся через систему « Електронний суд» , з позовом до інспектора СПД №1 (смт Краснокутськ) Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області Пушкаря Р.В., в якому просить визнати дії інспектора СПД №1 (смт Краснокутськ) Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області Пушкаря Р.В протиправними; скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №6690398 від 19.02.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Мотиви, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд.
Суд дійшов висновку про залишення позову без руху з таких підстав.
Позовну заяву було подано без додержання вимог, встановлених у статтях 160, 161 КАС України.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету сторін.
У позовній заяві не зазначено про наявність або відсутність електронного кабінету сторін.
Згідно з п. 8 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Частинами 1, 2, 4 статті 79 КАС України передбачено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
Відповідно до ч. 5 ст. 94 КАС України учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
У позовній заяві не зазначено щодо наявності у позивача оригіналу постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №6690398 від 19.02.2026.
Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 543/775/17 відступила від правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 13.12.2016 (провадження № 21-1410а16), та зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 3 грудня 2025 року № 4695-IX прожитковий мінімум для працездатних осіб на 1 січня 2026 року встановлений в розмірі 3328 гривні.
Згідно із ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі, застосовується коефіціент 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
До позовної заяви не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 532,48 (665,60х0,8=532,48) грн.
Позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 532,48 грн за наступними реквізитами:ГУК Харків обл/СТГ Краснокут/22030101, код отримувача(ЄДРПОУ): 37874947 , банк отримувача: Казначейство України(ел. адм. подат.), , номер рахунку (IBAN): UA518999980313131206000020613, код класифікації доходів бюджету: 2203010 та надати до суду оригінал квитанції про сплату вказаного судового збору.
Крім того, з позовної заяви вбачається , що позивач залучив до участі у справі в якості відповідача інспектора СПД №1 (смт Краснокутськ) Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області Пушкаря Р.В.
Пунктом 9 частини першої статті 4 КАС України, встановлено, що відповідач - це суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Згідно з положень статті 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Так, чинним законодавством України уповноваженим працівникам підрозділів Департаменту патрульної поліції Національної поліції, які мають спеціальні звання, надано право від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення зокрема за адміністративні правопорушення, передбачені статтею 122 КУпАП.
Частиною третьою статті 288 КУпАП, якою визначено порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені статтею 126 КУпАП, інспектори відповідного орану діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а саме - від імені органів Національної поліції і її територіальних органів.
Отже, відповідні інспектори не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями статті 222 КУпАП покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративне правопорушення, передбачені цим кодексом Кодексу.
Використання у зазначених вище нормах формулювань «від імені центрального органу виконавчої влади із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху», «розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222 -244 -20 КУпАП» вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб'єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових (службових) відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26 грудня 2019 року № 724/716/16-а.
Суд звертає увагу, що в даних спірних правовідносинах відповідний орган, на який, зокрема положеннями статті 222 КУпАП покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративне правопорушення, передбачені цим кодексом .Орган національної поліції до участі у справі в якості належного відповідача позивачем залучено не було.
Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Ураховуючи викладене та керуючись статтями 133, 169, 241, 248, 256, 293, 294 КАС України, суд
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора СПД №1 (смт Краснокутськ) Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області Пушкаря Романа Володимировича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви та надати строк десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для їх усунення, шляхом подання уточненої позовної заяви .
Якщо позивач усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Л. В. Вовк