Провадження № 2/641/1465/2026 Справа № 729/1857/25
10 березня 2026 року м. Харків
Слобідський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Василенко О.Я., за участю секретаря судового засідання Кривенко А.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
установив:
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Задорожня О.І. звернулася до Бобровицького районного суду Чернігівської області через підсистему «Електронний суд» з позовом в якому просить розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 24.11.2022 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), актовий запис №1611.
Позовна заява мотивована тим, що 24.11.2022 сторони уклали шлюб, який був зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), актовий запис №1611. Сімейне життя у подружжя не склалось, оскільки з часом почуття любові, поваги та розуміння згасли і поступово стосунки між сторонами зіпсувались. Шлюбні відносини остаточно припинили у березні 2025 року. На цей час позивач з відповідачем проживають окремо, спільного господарства не ведуть та шлюбні стосунки не підтримують. У цьому шлюбі подружжя спільних дітей не має. Позивач вважає, що подальше спільне життя і збереження шлюбу неможливе, оскільки це суперечить його інтересам, примирення з відповідачем вважає неможливим.
Відповідач правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористалась.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою судді Бобровицького районного суду Чернігівської області справу передано за підсудністю до Слобідського районного суду міста Харкова.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.01.2026 справа розподілена судді Василенко О.Я.
Ухвалою судді від 20.01.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач у судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, через канцелярію суду від представника позивача надійшла заява, в якій позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила розглядати справу без участі позивача та його представника, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, про дату, час і місце судових засідань повідомлялась своєчасно та належним чином відповідно до закону, шляхом направлення судових повісток за адресою реєстрації місця проживання рекомендованим листом з повідомленням про вручення засобами поштового зв'язку АТ «Укрпошта», та шляхом надіслання копії ухвали про відкриття провадження та судових повісток до електронного кабінету відповідача. Конверт повернувся з відміткою «адресат відсутній», що відповідно до усталеної практики Верховного суду є належним повідомленням.
Враховуючи зазначене, на підставі ст. 280 ЦПК України суд постановив проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин
Судом встановлено, що 24.11.2022 сторони уклали шлюб, який був зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), актовий запис №1611, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб Серія НОМЕР_1 (а.с.10).
У цьому шлюбі подружжя спільних дітей не має.
Позивач у позові зазначає, що сімейне життя з відповідачем не склалось, основна причина розпаду сім'ї -відсутність почуття любові, поваги та розуміння один одного. Сторони проживають окремо з березня 2025 року.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
За приписом статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України (далі - СК України) суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
Статтею 24 СК України встановлено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно з частинами третьою та п'ятою статті 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до частини другої статті 36 СК України шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією України.
У частині першій статті 104 СК України визначено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Згідно із частиною третьою статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, який ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. За таких обставин, коли обов'язки дружини та чоловіка зі спільного піклування про побудову сімейних відносин на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги припинені, подальше збереження шлюбу є неможливим та право на звернення до суду з позовом про розірвання шлюбу одним із подружжя гарантується державою та забороною примушування до збереження шлюбних відносин (ст. 56 СК України).
Позивач скористався даним правом та звернувся до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем.
Відповідно до ст. 16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Отже, враховуючи конкретні обставини справи, стосунки які склалися у подружжя, позицію відповідача, яка не скористалася своїм правом на подання відзиву, суд дійшов висновку, що подальше спільне життя подружжя та збереження родини стали неможливими та суперечить інтересам подружжя, що має вагоме значення, в зв'язку з чим позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
З огляду на вищевикладене, позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат
Згідно з ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За змістом ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються зокрема учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
На підтвердження підстав звільнення від сплати судового збору до позовної заяви представником долучено копію посвідчення учасника бойових дій серія НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_1 .
Відповідно до пп. 3 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору, що підлягає сплаті при зверненні фізичною особою до суду з позовною заявою про розірвання шлюбу складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», станом на 01 січня 2026 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 3328 гривень.
Отже, з врахуванням категорії справи, сума судового збору становить 1331 грн 20 коп.
Проаналізувавши вищезазначені норми законодавства, зважаючи, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», тому відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України із відповідача слід стягнути судовий збір у дохід держави.
Отже з відповідача ОСОБА_2 слід стягнути у дохід держави судовий збір у розмірі 1331 грн 20 коп.
На підставі викладеного та керуючись ст. 4, 5, 13, 76-83, 141, 265 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 24 листопада 2022 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), актовий запис №1611.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь держави судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга подається до Харківського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/sud.
Сторони по справі
Позивач ОСОБА_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач ОСОБА_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Суддя О.Я.Василенко