Справа № 296/5311/23
Головуючий у 1-й інстанції: Шалота К.В.
Суддя-доповідач: Шидловський В.Б.
10 березня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Шидловського В.Б.
суддів: Сапальової Т.В. Капустинського М.М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 16 листопада 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції України, Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції України про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
У червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції України, Управління патрульної поліції в Рівненській області ДПП, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову серії БАБ №510647 від 05.05.2023 про накладення на нього адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.
Позовна заява обґрунтована тим, згідно з оскаржуваною постановою вбачається, що 01.05.2023 о 16:15 год. водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, був притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, за перевищення встановленої швидкості руху транспортного засобу, зафіксоване не в автоматичному режимі. Посилаючись на те, що обставини, викладені в оскаржуваній постанові, не підтверджені належними та допустимими доказами, позивач зазначав, що під час розгляду справи уповноваженою особою поліції не було надано фото - чи відеоматеріалів, які б фіксували факт вчинення ним адміністративного правопорушення, а також не забезпечено дотримання встановленої законом процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення та реалізації ним прав, передбачених статтею 268 КУпАП, у зв'язку з чим просив скасувати постанову серії БАБ №510647 від 05.05.2023 та закрити провадження у справі.
Рішенням Корольовського районного суду міста Житомира від 16 листопада 2023 року позовні вимоги задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем, Департаментом патрульної поліції, подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким у задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, також неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що постановою серії БАБ №510647 від 05.05.2023, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП.
Зокрема зі змісту даної постанови встановлено, що 01.05.2023 о 16 год. 18 хв. ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом FORD FUSION, номерний знак НОМЕР_1 на 423 км А/Д М-06 Київ-Чоп в населеному пункті Крупець, скоїв адміністративне правопорушення, а саме рухалася зі швидкістю 84 км/год., при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті на 34 км/год., чим порушила п.12.4 ПДР України, й відповідно відносно ОСОБА_1 винесено постанову серії БАБ №510647 від 05.05.2023, якою останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. 00 коп.
Не погодившись із даною постановою позивач оскаржив її до суду.
Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, згідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України “Про дорожній рух», установлюють Правила дорожнього руху України (далі ПДР України), затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року.
За правилами п.1.3. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. №1306 (далі ПДР України) учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Згідно з п.12.4 ПДР України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством України.
Положеннями розділу 33 “Дорожні знаки» ПДР України ( зі змінами ) визначено, що дорожній знак 5.79 позначає ділянки доріг, де може здійснюватися контроль за порушенням ПДР за допомогою спеціальних технічних та або технічних засобів.
При цьому, за нормами ч.1 ст.122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За змістом п.6 ч.1 ст.1 Закону України “Про метрологію та метрологічну діяльність» засоби вимірювальної техніки - це засоби вимірювань, вимірювальні системи, матеріальні міри, стандартні зразки та будь-які частини засобів вимірювань або вимірювальних систем, якщо ці частини можуть бути об'єктом спеціальних вимог та окремого оцінювання відповідності.
Слід також зазначити, що загальні правила застосування, зокрема, технічних приладів закріплені у статті 40 Закону України “Про Національну поліцію».
Так, згідно до ч.1 ст.40 вказаного Закону поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, у тому числі без кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, яка працює в автоматичному режимі, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, яка перебуває в чужому володінні.
Зазначеною нормою права передбачено можливість використання поліцією технічних засобів з виявлення та/або фіксації правопорушень, а також визначено можливі місця їх розміщення. Такі технічні засоби дозволено монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель.
При цьому, спосіб монтажу чи розміщення технічних засобів з виявлення та/або фіксації правопорушень у статті 40 Закону України “Про Національну поліцію» не визначений. Вирішення цього питання не є предметом правового регулювання зазначеної норми права.
Положення ст.40 Закону України “Про Національну поліцію» встановлюють лише загальні засади використання поліцією технічних засобів, які стосуються всіх типів технічних приладів (технічних приладів, призначених для вимірювання швидкості руху, відстані, визначення габаритно-вагових параметрів, встановлення відсотку алкоголю в крові людини тощо), що використовуються для цілей, задекларованих в цьому Законі.
Натомість особливості практичного застосування технічного засобу в залежності від його призначення, конструктивних особливостей тощо можуть бути визначені в підзаконному акті.
Водночас слід зазначити, що Інструкція із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року № 1026, не установлює порядок використання саме тих технічних засобів, що забезпечують вимірювання швидкості руху транспортних засобів.
Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Із матеріалів справи слідує, що, автомобіль FORD FUSION, з державним номерним знаком НОМЕР_1 рухався в населеному пункті зі швидкістю 84 км/год., тобто с.Крупець, позначеному дорожнім знаком 5.49, яке протягується на км 422+565 (ліворуч, праворуч), км 423+925 (ліворуч, праворуч), що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, у тому числі й листом Служби автомобільних доріг у Рівненській області № 8/1458 від 07.09.2022, яким надано роз'яснення щодо розміщення знаків 5.49, 5.50 та 5.76 на відповідній ділянці дороги.
Дана обставина встановлена з фото-, відео- доказів, зафіксованих лазерним вимірювачем швидкості TruCam серії LTI 20/20 ТС № 001147, який здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів.
При цьому, в даній справі предметом доказування є факт перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортним засобом більш як на двадцять кілометрів на годину та правомірність фіксування порушення приладом лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20 (серійний номер ТС001147) в ручному режимі, використання якого було здійснено інспектором в межах дії дорожніх знаків 5.49 та 5. 50 (початок і кінець населенного пункту), а також знаку 5. 76 - автоматична відеофіксація порушень ПДР.
Також встановлено, що за кремом транспортного засобу знаходився саме позивач, якому на місці зупинки були роз'яснені підстави зупинки, зафіксовано було рух саме автомобіля позивача, а також той факт що фіксація здійснювалась інспектором при триманні пристрою у руках.
Разом із тим встановлено, що основною функцією лазерного вимірювача швидкості TruCam ІІ LTI 20/20 (серійний номер ТС001147) є саме вимірювання швидкості транспортних засобів, а не фото - і відео фіксації.
Правомірність же використання співробітниками Департаменту ПП у Рівненській області технічного приладу вимірювання швидкості TruCam ІІ LTI 20/20 (серійний номер ТС001147), підтверджується наявним в матеріалах справи сертифікатом відповідності, виданим ДП “Укрметртестстандарт» від 01.12.2020.
Правильність використання приладу вимірювання швидкості TruCam ІІ LTI 20/20 (серійний номер ТС001147, виробництва Laser Technology Inc., США, підтверджується наявністю виданого Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України експертного висновку від 11.06.2020р. №04/03/02-1452, за яким вказано про правильність реалізації криптографічного алгоритму шифрування AES відповідно до ДСТУ ISO/IES 18033-3:2015 та забезпечення конфіденційності зареєстрованих даних.
Також, лазерний вимірювач швидкості “TruCAM ІІ» LTI 20/20, згідно свідоцтва про повірку № 22-01/26899, виданного ДП “Укрметртестстандарт» від 26.12.2022 та чинного до 26.12.2023, лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів є придатним для застосування як у ручному, так і в автоматичному режимах.
При цьому, наявний у справі як відеозапис так і скриншот файлу з приладу TruCAM ІІ LTI 20/20 містить фотознімок, який був здійснений приладом TruCAM ІІ LTI 20/20, серійний номер ТС001147, та містить інформацію про те, що транспортний засіб позивача рухався 01.05.2023 о 16 годині 18 хвилин в межах населеного пункту зі швидкістю 84 км/год.( а.с. 57).
Тобто, покази приладу TruCam LTI 20/20 оцінюються інспектором як доказ в розумінні статті 251 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
Колегія суддів зазначає, що лазерний вимірювач швидкості “TruCAM» LTI 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, а також номерний знак. Даний прилад, в свою чергу, автоматично визначає точні координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних або ж легкових транспортних засобів, а також мотоциклів. Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому, враховується похибка приладу ±2 км/год в діапазоні від 2 км/год до 200 км/год. та ±1 % в діапозоні від 201 км/год до 320 км/год. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 м до 1200 м. Тобто , відповідно до вищевказаного свідоцтва про повірку, допустима похибка при вимірюванні швидкості не змінюється незалежно від того, чи фіксування швидкості відбувається в ручному або автоматичному режимі.
Тобто, правильність реалізації у приладі “TruCAM» зазначеного алгоритму, як вже зазначалося вище, підтверджено за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації.
Застосування алгоритму шифрування AES забезпечує контроль цілісності інформації не тільки в самому приладі “TruCAM», але також в зашифрованих файлах, що скопійовані на будь-які інші електронні носії. Зазначені властивості алгоритму унеможливлюють підробку змісту інформації про порушення правил дорожнього руху від моменту її фіксації приладом “TruCAM».
Отже, згідно з технічними характеристиками, прилад, за допомогою якого проводився замір швидкості - “TruCAM» LTI 20/20, спроможний робити фото- та відеозйомку, а тому, його покази (дані) можливо розцінювати як достовірний доказ по справі.
Наявність же сертифікату, експертного висновку, свідоцтва про повірку даного вимірювального приладу свідчать про необґрунтованість доводів позивача стосовно неправомірності застосування посадовою особою відповідача лазерного вимірювача швидкості транспортних засобів “TruCAM».
При цьому, у даному конкретному випадку, порушення позивачем ПДР України зафіксовано пристроєм вимірювання швидкості “TruCAM» в ручному режимі, а не в автоматичному, а тому вимоги ч.2 ст.40 Закону №580-VIII не розповсюджуються на спірні відносини.
За таких обставин, дослідивши долучені представником відповідача фотознімки та відеозапис, зроблені інспектором ПП за допомогою приладу “TruCAM» LTI 20/20, яким безпосередньо і здійснюється вимірювання процесу порушення швидкісного режим, колегія суддів вважає, що ці фотознімки та відеозапис є належними і допустимими доказами, які повністю підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 спірного адміністративного правопорушення, що є підставою для відмови у задоволенні позову.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору не в повному обсязі встановив фактичні обставини справи та не надав їм належної правової оцінки, а доводи апеляційної скарги відповідача спростовують висновки суду першої інстанції та дають правові підстави для скасування оскаржуваного судового рішення.
У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення зокрема є, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції задовольнити повністю.
Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 16 листопада 2023 року скасувати.
Ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Шидловський В.Б.
Судді Сапальова Т.В. Капустинський М.М.