Справа № 674/2230/25
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Сосна О.М.
Суддя-доповідач - Капустинський М.М.
10 березня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Капустинського М.М.
суддів: Шидловського В.Б. Сапальової Т.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 10 лютого 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови №007422 від 25.11.2025 та закриття провадження у справі,
ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови №007422 від 25.11.2025 про накладення адміністративного стягнення, у якій зазначає, що 25.11.2025 начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області Самофаловим В.А. складена постанова про накладення адміністративного стягнення №007422 про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.122-2 КУпАП та накладення на нього штрафу у розмірі 51000 грн за те, що 10.06.2025 о 11 год 30 хв на 267 км +100 м а/д М-06 Рівненського району Рівненської області вчинив невиконання вимог уповноваженої посадової особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань на наземному транспорті про зупинку транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ д.н.з. НОМЕР_1 . Постанову №007422 від 25.11.2025 вважає незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки відповідач не навів жодного доказу, який підтверджує вчинення позивачем адміністративного правопорушення та жодного посилання на такий доказ. У постанові про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не зазначено, що здійснювався будь-який розгляд та встановлення особи, яка має нести відповідальність за порушення в порядку ст.14-3 КУпАП. Крім того, позивач не був водієм транспортного засобу, не є його власником та належним користувачем згідно з інформацією Єдиного державного реєстру транспортних засобів на дату вчинення адміністративного правопорушення, а постанова відповідача не містить посилання на належного користувача транспортного засобу.
Рішенням Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 10 лютого 2026 року позов задоволено.
Скасовано постанову №007422 від 25.11.2025 начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті Самофалова Володимира Анатолійовича про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122-2 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 51 000 грн та закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 484 (чотириста вісімдесят чотири) гривні 48 (сорок вісім) копійок.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішення у справі, Відповідачем подано до суду апеляційну скаргу в якій з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права просив скасувати оскаржене рішення, прийняти нове - про відмову у задоволенні позову.
На обгрунтування заявленого зазначив, що під час проведення рейдової перевірки інспектор за допомогою сигнального диска, вказавши на транспортний засіб та місце зупинки, подав вимогу про зупинку водієві вантажного автомобіля Mercedes-Benz д.н.з. НОМЕР_1 , однак водій продовжив рух без зупинки, проігнорувавши вимогу інспектора. Згідно з інформацією Єдиного державного реєстру транспортних засобів вантажний автомобіль Mercedes-Benz д.н.з. НОМЕР_1 зареєстрований за ОСОБА_2 . Також, згідно з даними в Реєстрі на вказаний транспортний засіб видано свідоцтво для поїздки за кордон ОСОБА_1 , тому уповноважені посадові особи встановили останнього, як відповідальну особу.
Відповідно до ст.311 КАС України справа судом апеляційної інстанції переглядається в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи, дослідивши доводи та вимоги апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Судом встановлено, що згідно з постановою №007422 від 25.11.2025, 10.06.2025 о 11 год. 30 хв. на 267 км +100 м а/д М-06 Рівненський район, Рівненська область здійснено невиконання вимог уповноваженої посадової особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті про зупинку транспортного засобу марки Mercedes-Benz р.н. НОМЕР_1 , на підставі якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 51 000 грн.
Повідомленням від 12.11.2025 №97032/37.2/24-25 ОСОБА_1 було запрошено на розгляд справи про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.122-2 КУПАП, який відбудеться 25.11.2025 з 10 до 12 год.
Згідно з копією Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 ОСОБА_2 є власником транспортного засобу марки Mercedes-Benz р.н. НОМЕР_1 .
Відповідно до Інформації Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Рівненській, Волинській, Житомирській областях (Філія ГСЦ МВС) №31/35-14-7356-2025 від 18.06.2025 в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів станом на 17.06.2025 транспортний засіб Mercedes-Benz Sprinter 313 CDI, 2005 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 зареєстрований за ОСОБА_2 .. Згідно ЄДР на даний транспортний засіб видано свідоцтво для поїздки за кордон ОСОБА_1 ..
Згідно з Інформацією Головного сервісного центру МВС №31/47184-31988-2025 від 24.12.2025 в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів станом на 10.06.2025 відсутні відомості про належного користувача транспортного засобу Mercedes-Benz Sprinter 313 CDI д.н.з. НОМЕР_1 , проте на даний транспортний засіб видано свідоцтво для поїздки за кордон ОСОБА_1 ..
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ч.2 ст.122-2 КУпАП невиконання вимог уповноваженої посадової особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, про зупинку транспортного засобу - тягне за собою накладення штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч.1 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
Як зазначено у постанові Верховного Суду від 28.02.2019 року у справі №149/2498/17 початок перебігу строку накладення адміністративного стягнення слід пов'язувати з днем виявлення правопорушення органом, який уповноважений на складання відповідного протоколу про адміністративне правопорушення, як початкового етапу процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності. Днем виявлення правопорушення слід також вважати і день, коли до уповноваженого органу надійшли будь-які відомості про можливе вчинення адміністративного правопорушення.
Як вбачається із матеріалів справи, адміністративне правопорушення вчинено 10.06.2025, відомості про видачу свідоцтва для поїздки за кордон позивачу натепер ОСОБА_1 були наявні згідно Інформації Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Рівненській, Волинській, Житомирській областях (Філія ГСЦ МВС) №31/35-14-7356-2025 від 18.06.2025, а постанова №007422 винесена начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області 25.11.2025, тому з часу вчинення адміністративного правопорушення пройшли строки накладення на позивача адміністративного стягнення.
Порушення відповідачем вимог ч.1 ст.38 КУпАП є достатньою, окремою правовою підставою для скасування оскаржуваної постанови. Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19.05.2020 року у справі №404/1794/16-а.
Окрім цього, слід зазначити також, що видача свідоцтва для поїздки закордон позивачу саме по собі не є реєстрацією належного користувача такого транспортного засобу в розумінні положень ст.14-3 КУпАП.
Згідно з ч.1 п.7 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з п.1 ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний суд має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Оскільки на час винесення постанови про адміністративне правопорушення пройшли строки накладення адміністративного стягнення, то суд першої інстанції правомірно скасував постанову №007422 від 25.11.2025.
Розподіл судових витрат здійснено відповідно до ч.1 ст.139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті залишити без задоволення, а рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 10 лютого 2026 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Капустинський М.М.
Судді Шидловський В.Б. Сапальова Т.В.