Справа № 120/2544/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Поліщук Ірина Миколаївна
Суддя-доповідач - Мацький Є.М.
11 березня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Мацького Є.М.
суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 16 лютого 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Гайсинської районної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
у провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Гайсинської районної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 11.06.2024 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково та, окрім іншого, зобов'язано Управління соціального захисту населення Гайсинської районної державної адміністрації повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.08.2023 про призначення допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, з урахуванням висновків суду, вказаних у цьому рішенні, за результатом чого прийняти відповідне рішення.
17.12.2024 на адресу Вінницького окружного адміністративного суду надійшла заява представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням вищевказаного рішення суду згідно ст. 382 КАС України, шляхом зобов'язання відповідача подати у місячний строк звіт про виконання судового рішення. Заява мотивована тим, що станом на момент звернення до суду вказане рішення не виконане в повному обсязі.
Ухвалою від 08.01.2025 відмовлено в задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено повністю. Ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 08 січня 2025 року скасовано та зобов'язано Управління соціального захисту населення Гайсинської районної державної адміністрації Вінницької області подати до Вінницького окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду від 11.06.2024 у справі №120/2544/24 протягом 30 днів з дня отримання копії цієї постанови.
05.01.2026 від представника позивача надійшла заява про продовження строку подання звіту, оскільки у встановлений постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2025 строк відповідачем звіт не було подано. Також у поданій заяві представник позивача просить накласти на начальника Управління соціального захисту населення Гайсинської районної державної адміністрації Семирунчика Сергія Григоровича штраф.
12 січня 2026 року ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду заяву представника позивача задоволено частково.
Продовжено строк на подання звіту про виконання судового рішення у справі №120/2544/24 на один місяць з дня постановлення цієї ухвали.
26.01.2026 на адресу суду надійшов звіт Управління соціального захисту населення Гайсинської районної державної адміністрації про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11.06.2024 року у справі №120/2544/24.
16 лютого 2026 року ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду прийнято звіт Управління соціального захисту населення Гайсинської районної державної адміністрації Вінницької області про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11 червня 2024 року.
Не погодившись із зазначеною ухвалою, позивач подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статі 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Указана норма кореспондується з частиною 2 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Статтею 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до статті 381-1 КАС України, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Згідно частини 1 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З аналізу викладених норм вбачається, що судовий контроль за виконанням судових рішень здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту про виконання судового рішення, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зазначена правова норма КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення, підставами її застосування є саме невиконання судового рішення.
Разом з тим, вказаною нормою статті 382 КАС України передбачено право, а не обов'язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, проти якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, вирішувати питання прийняття звіту, вирішувати питання про накладення штрафу.
Тобто, суд наділений правом, а не обов'язком прийняти рішення про подання звіту, прийняття звіту, накладення штрафу.
В той же час, такі заходи судового контролю підлягають до застосування у разі не подання звіту суб'єктом владних повноважень про виконання рішення суду або якщо в поданому звіті причини невиконання чи неповного виконання судового рішення є неповажними.
Верховний Суд у постанові від 03.05.2018 року у справі №805/402/18 зазначив, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду та вирішується на його розсуд.
Крім того, Верховний Суд в ухвалі від 04.07.2023 року по справі №200/3958/19-а зазначив:
Судом можуть бути вжиті заходи реагування судового контролю за невиконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту та накладення штрафу на особу відповідальну за виконання рішення суду. При цьому, для прийняття судом звіту суб'єкта владних повноважень необхідним є встановлення виконання відповідним суб'єктом судового рішення у повному обсязі та у спосіб, визначений таким рішенням.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14.05.2020 року у справі №800/320/17 зазначила, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.
Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб'єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.
Правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
З наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що відповідно пункту 7 Постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання призначення та виплати державних соціальних допомог, соціальних стипендій органами Пенсійного фонду" №765 від 25.06.2025 року з 1 липня 2025 року призначення та виплату державних соціальних допомог, здійснення фінансування соціальних стипендій згідно з переліком, затверджених вказаною постановою, в тому числі допомоги внутрішньо перемішеним особам здійснює Пенсійний фонд України. У зв'язку із чим у управління відсутні повноваження щодо здійснення нарахування та виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.
Відповідачем для виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду направлено Головному управлінню Пенсійного фонду України у Вінницькій області рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11.06.2024 та заяву-звернення для нарахування допомоги ОСОБА_1 про призначення допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам від 07.08.2023 року.
В даному випадку враховуючи те, що у відповідача на момент звернення представника позивача із заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення відсутні повноваження щодо призначення вказаних виплат, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про неможливість виконання вказаного судового рішення.
Окрім іншого, Апеляційний Суд зазначає, що метою встановлення судового контролю шляхом зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення є спонукання суб'єкта владних повноважень до виконання судового рішення зокрема і шляхом застосування наслідків, передбачених статтею 382-3 КАС України - накладення на керівника суб'єкта владних повноважень штрафу від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, половина якого стягується на користь заявника.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем в межах виконання рішення суду у даній справі вжито всіх залежних від нього заходів з метою виконання судового рішення, що вказує на наявність підстав для прийняття звіту Управління соціального захисту населення Гайсинської районної державної адміністрації Вінницької області.
Як вже зазначалося вище, за приписами частини 2 статті 382-3 КАС України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. В протилежному випадку, якщо відповідачем такі обставини доведено і вони знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, суд має право прийняти такий звіт.
Таким чином, оскільки невиконання відповідачем рішення суду спричинене об'єктивними причинами, а належні докази, які б свідчили про намір суб'єкта владних повноважень ухилитися від виконання судового рішення відсутні, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про наявність підстав для прийняття поданого боржником звіту.
В даному ж випадку відповідачем наведено обґрунтовані підстави, що унеможливлюють виконання судового рішення.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 16 лютого 2026 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Мацький Є.М.
Судді Залімський І. Г. Сушко О.О.