Справа № 620/635/25 Суддя (судді) першої інстанції: Олена ЛУКАШОВА
11 березня 2026 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Аліменка В.О.,
суддів Безименної Н.В., Бєлової Л.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оксамит Смаку" на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 березня 2025 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оксамит Смаку" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Чернігівській області про визнання протиправною та скасування постанови,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "Оксамит Смаку" звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Чернігівській області, в якому просило:
- визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Чернігівській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оксамит Смаку" адміністративно-господарського штрафу від 11.12.2024 №138235.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 березня 2025 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
За змістом частини першої статті 309 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції має бути розглянута протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.
За приписами частини другої статті 309 Кодексу адміністративного судочинства України у виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п'ятнадцять днів, про що постановляє ухвалу.
Згідно з частиною четвертою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі.
Пунктом 1 статті 6, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року, Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод закріплено право вирішення спірного питання упродовж розумного строку.
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду, з метою забезпечення повного та всебічного розгляду справи, а також прийняття законного та обґрунтованого рішення з дотриманням процесуальних прав усіх учасників судового процесу, дійшла висновку про наявність підстав для продовження строку розгляду апеляційної скарги на розумний строк.
Заслухавши суддю доповідача, врахувавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Оксамит Смаку" є суб'єктом господарювання, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Основним видом економічної діяльності позивача є 10.41 виробництво олії та тваринних жирів.
17.10.2024 посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Чернігівській області на підставі щотижневого графіка проведення рейдових перевірок у період з 14.10.2024 по 20.10.2024 та у визначений направленням на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) № НР 003573 строк, була проведена рейдова перевірка транспортного засобу марки DAF, державний номерний знак НОМЕР_1 з напівпричіпом.
Під час перевірки водієм державному інспектору були надані посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, товарно-транспортна накладна №17/10-22 від 17.10.2024, роздруківка даних роботи тахографа, згідно якої старшим державним інспектором було виявлено, що відсутня інформація щодо роботи водія за період з 07 год. 25 хв. 11.10.2024 по 08 год. 30 хв. 17.10.2024. Бланк підтвердження діяльності у водія був відсутній.
У зв'язку з чим державним інспектором було складено Акт додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 17.10.2024 №АР 057706.
Водій ОСОБА_1 в Акті зазначив що даним порушенням не згоден.
Відділом державного нагляду (контролю) у Чернігівській області на адресу позивача було направлено повідомлення про розгляд справи , в якому зазначено, що розгляд справи відбудеться 20.11.2024 з 10:00 до 11:00.
Вказане повідомлення не було отримано позивачем, на адресу територіального органу повернувся конверт із відміткою "за закінченням терміну зберігання", у зв'язку з чим, було перенесено розгляд справи на 11.12.2024.
11.12.2024 року до територіального органу Укртрансбезпеки представник позивача не з'явився та своїх пояснень не подав.
На підставі акту додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 17.10.2024 №АР 057706 за допущене ТОВ "Оксамит Смаку" перевезення вантажу за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» відповідальність, за яке передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №138235 від 11.12.2024 і постановлено стягнути адміністративно - господарський штраф у сумі 17 000 грн. Вказана постанова була надіслана на адресу позивача листом від 11.12.2024 № 111083/45/24-24.
Не погоджуючись із постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу та вважаючи її протиправною, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Суд першої інстанції у задоволенні адміністративного позову відмовив та зазначив, що встановлена відсутність у водія позивача тахокарт за період з 07 год 25 хв. 11.10.2024 по 08 год. 30 хв. 17.10.2024 або бланку підтвердження діяльності водія під час здійснення вантажних перевезень є наслідком застосування до нього санкції, передбаченої в абзаці 3 частини першої статті 60 Закону №2344-ІІІ.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05 квітня 2001 року № 2344-III ( далі - Закон №2344-ІІІ).
Відповідно до частини дванадцятої статті 6 Закону №2344-ІІІ державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі також - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі також - Порядок № 1567).
За приписами пункту 14 Порядку № 1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.
Статтею 60 Закону № 2344-III встановлена відповідальність автомобільних перевізників у вигляді адміністративно-господарських штрафів за порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема, за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За змістом статті 34 Закону № 2344-III автомобільний перевізник повинен серед іншого, виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.
Згідно з частиною першою статті 39 Закону №2344-ІІІ автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Згідно з частинами першою-другою статті 48 Закону №2344-ІІІ автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
- для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
- для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Згідно з частиною першою статті 18 Закону №2344-ІІІ з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов'язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці.
Контроль за роботою водіїв транспортних засобів відповідно до частини другої статті 18 Закону №2344-ІІІ має забезпечувати належне виконання покладених на них обов'язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.
На підставі частини третьої наведеної статті положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.
Згідно з пунктом 1.3 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.2010 №385 (далі - Інструкція №385) встановлено, що ця Інструкція поширюється на суб'єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).
Згідно із пунктами 3.3, 3.6 Інструкції №385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом зокрема: своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.
Автомобільні перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку, зокрема, наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа.
Згідно з пунктом 1.2 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 01.06.2010 №340 (далі - Положення №340) це Положення встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку.
Пунктом 6.1 Положення №340 встановлено, що автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.
Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.
Відповідно до пункту 6.4 Положення №340 графік змінності водіїв, відомість обліку робочого часу та відпочинку водіїв зберігаються у Перевізника.
У разі тимчасової непрацездатності водія чи перебування його у відпустці, а також якщо водій не здійснював перевезення пасажирів чи/та вантажів, Перевізник може заповнювати бланк підтвердження діяльності (додаток 4).
Водії зберігають бланк підтвердження діяльності протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.
20.12.2010 набула чинності Поправка №6 до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів (ЄУТР), підписаної в Женеві 01.07.1970, в частині надання до контролю реєстраційних листків (тахограм) за поточний день та попередні 28 календарних днів, а в разі відсутності тахокарт надання бланку підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом.
З матеріалів справи слідує, що 17.10.2024 о 12 год. 00. на автомобільній дорозі "Кіпті-Глухів-Бачівськ", водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем DAF, реєстраційний номер НОМЕР_1 та напівпричеп-автоцистерна Magyar, реєстраційний номер НОМЕР_2 , здійснював перевезення олії соняшникової та був зупинений старшим державним інспектором Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Чернігівській області - Семенчуком Р.
На вимогу інспектора Семенчука Р., водій Палавода зупинив транспортний засіб та передав усі необхідні документи, що визначені ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме:
- свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів НОМЕР_3 та НОМЕР_9.
- посвідчення водія.
- TTH на перевезення Nє 17/10-22.
- протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу від
08.05.2024 року.
- карту водія ОСОБА_1
- видрук даних з цифрового тахографу 0004148710.
За наслідками перевірки складено Акт № 0577706, в якому встановлено, що при перевезенні вантажу у водія були відсутні документи, визначені ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" та п. 3.3. Інструкції № 385, а саме: роздруківка даних роботи водія з цифрового тахографу за період з 07:25 (ОТС) 11.10.2024 по 08:30 (ОТС) 17.10.2025 або бланк підтвердження діяльності водія.
За результатами розгляду справи, відповідач 11.12.2024 прийняв постанову № 138235, зі змісту якої вбачається, що до ТОВ "Оксамит Смаку" застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 17 000,00 грн. за порушення абз.3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: за перевезення вантажу без наявності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 48 цього ж Закону.
З матеріалів справи вбачається, що автомобіль DAF, реєстраційний номер НОМЕР_1 , обладнаний цифровим тахографом № НОМЕР_4 , який пройшов повірку 08.05.2024, а водій ОСОБА_1 для фіксації роботи використовує карту водія НОМЕР_5 .
Виходячи зі змісту положень Інструкції № 385 у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом, водій повинен мати при собі карту водія чи роздруківку даних роботи тахографа.
При цьому, цифровий та аналоговий тахограф є різними пристроями для фіксації режимів роботи та відпочинку водія. Цифровий тахограф фіксує інформацію про роботу водія на його персональну карту і працює в автоматичному режимі (без використання тахокарт). У аналоговому ж тахографі інформація про роботу та відпочинок водія фіксуються на відповідні тахокарти.
Таким чином, законодавство України, у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом, зобов??язує водія мати при собі карту водія чи роздруківку даних роботи тахографа.
Водій ОСОБА_1 мав при собі карту водія та роздруківку даних роботи тахографа таким чином не допустив порушення пункту 3.3. Інструкції Nє385, як зазначено в Акті № 057706.
Особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку встановлюється Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, який затверджений Наказом Міністерства транспорту та зв?язку України від 07.06.2010 №340 (далі - Положення №340).
Згідно п. 6.1 даного Положення автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.
Автомобіль DAF, реєстраційний номер НОМЕР_6 обладнаний цифровим тахографом № 0004148710, який пройшов повірку 08.05.2024 року
Згідно п. 6.4 даного Положення Графік змінності водіїв, відомість обліку робочого часу та відпочинку водіїв зберігаються у Перевізника.
У разі тимчасової непрацездатності водія чи перебування його у відпустці, а також якщо водій не здійснював перевезення пасажирів чи/та вантажів, Перевізник може заповнювати бланк підтвердження діяльності (додаток 4).
Водії зберігають бланк підтвердження діяльності протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.
Перевізники зберігають бланк підтвердження діяльності протягом 12 місяців.
Виходячи зі змісту даної норми бланк підтвердження є не обов?язковим документом і може складатися у разі тимчасової непрацездатності водія чи перебування його у відпустці, а також якщо водій не здійснював перевезення пасажирів чи/та вантажів, а оскільки автомобіль DAF, реєстраційний номер НОМЕР_7 обладнаний цифровим тахографом Nє 0004148710, який пройшов повірку 08.05.2024 року, то даний пристрій повністю в автоматичному режимі фіксує роботу водія і відсутня необхідність удодатковому с кладанні паперового бланку підтвердження.
Оскільки, підставою для завтосування до позивача штрафу постановою №138235 слугувала саме відсутність документів, що визначені ст. 48 Закону України «Про автомобільні перевезення», а не можливі їх недоліки, відсутність чи відображення певної інформації, у цих документах чи та електронний носіях, як судом було зазначено та доведено вище водій ОСОБА_1. При перевезенні від 17.10.2024 року мав усі необхідні та належні документи, що визначені чинним законодавствоюм України, а тому у відповідача були відсутні правові підстави для застосування адміністративно-господарського штрафу.
Колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що згідно з нормами п. 6.4. Положення № 340 бланк підтвердження є не обов'язковим документом і може складатися у разі тимчасової непрацездатності водія чи перебування його у відпустці, а також якщо водій не здійснював перевезення пасажирів чи/та вантажів.
Оскільки автомобіль DAF, реєстраційний номер НОМЕР_8 , обладнаний цифровим тахографом № 0004148710, то даний пристрій повністю в автоматичному режимі фіксує роботу водія, у зв'язку з чим відсутня необхідність у додатковому складанні паперового бланку підтвердження.
Отже, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення про відмову у задоволенні позовних вимог неправильно застосував норми матеріального права, що є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового судового рішення про задоволення позовних вимог.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Приписи пункту 4 частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нового судового рішення про задоволення позовних вимог.
Сплачений позивачем судовий збір за подання адміністративного позову у сумі 3028,00 грн та за подання апеляційної скарги в розмірі 4542,00 грн, усього на суму 7570,00 грн, відповідно до положень ч. 1 ст. 139 КАС України підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. ст. 243, 315, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оксамит Смаку" - задовольнити.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 березня 2025року - скасувати.
Ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Оксамит Смаку" - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову від 11.12.2024 № 138235 Відділу державного нагляду (контролю) у Чернігівській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оксамит Смаку" адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17000,00 грн.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оксамит Смаку" (вул. Липіврізька, 53,м. Ніжин, Ніжинський р-н, Чернігівська обл.,16608 код ЄДРПОУ 42136963) за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Антоновича, 51, м. Київ, 03150, ЄДРПОУ 39816845) понесені судові витрати зі сплати судового збору у сумі 7570,00 грн (сім тисяч п'ятсот сімдесят гривень 00 коп).
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5ст.328 КАС України.
Суддя-доповідач В.О. Аліменко
Судді Н.В. Безименна
Л.В. Бєлова