Справа № 640/21122/20 Суддя (судді) першої інстанції: Марич Є.В.
10 березня 2026 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Аліменка В.О.,
суддів Безименної Н.В., Бєлової Л.В.,
за участю секретаря Коренко Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Антимонопольного комітету України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 червня 2025 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС" до Антимонопольного комітету України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Хмельницька атомна електрична станція» про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
До суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтеренергосервіс» з позовом до Антимонопольного комітету України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Хмельницька атомна електрична станція», в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 12 серпня 2020 року №15436-р/пк-пз;
- зобов'язати Антимонопольний комітет України розглянути по суті скаргу ТОВ «Інтеренергосервіс» від 05.08.2020 №UA-2020-06-12-000485-a (вих. №1583 від 05.08.2020).
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20 червня 2025 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 12 серпня 2020 року №15436-р/пк-пз.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Судом першої інстанції встановлено, що Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Хмельницька АЕС» було опубліковано оголошення процедури закупівлі - UA-2020-06-12-000485-а, предмет закупівлі: Послуги з ремонту і технічного обслуговування техніки. (ДБН А2.2-3:2014. Ремонт півмуфт ротора генератора ТВВ-1000-2МУЗ та збудника БВД-4000-3000УЗенергоблоку №2).
У Процедурі закупівлі взяв участь: ТОВ «Інтеренергосервіс», Інженерно-виробниче підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Ременерго» та Приватне акціонерне товариство «Техенерго».
Відповідно до інформації, розміщеної на веб-порталі Уповноваженого органу 28.07.2020 за результатами розкриття пропозицій тендерну пропозицію ТОВ «Інтеренергосервіс» відхилено, у зв'язку з тим, що не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації.
04.08.2020 за результатами розкриття пропозицій тендерну пропозицію Інженерно-виробничого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Ременерго» визнано переможцем.
Не погоджуючись із такими рішеннями тендерного комітету, ТОВ «Інтеренергосервіс» подало скаргу від 05.08.2020 до Антимонопольного комітету України щодо порушення замовником ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Хмельницька АЕС» порядку проведення процедури закупівлі.
За результатами розгляду скарги, Постійно діючою адміністративною колегією Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель прийнято рішення від 12.08.2020 за № 15436-р/пк-пз, яким скаргу ТОВ «Інтеренергосервіс» залишено без розгляду.
Не погоджуючись з таким рішення позивач звернувся до суду.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та економічні основи здійснення закупівель товарів, робіт і послуг з метою задоволення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад встановлюються Законом України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року № 922-VIII (далі - Закон № 922-VIII у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин). Основною метою цього Закону є забезпечення ефективності та прозорості процесу здійснення закупівель, формування конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання корупційним проявам у цій сфері, а також сприяння розвитку добросовісної конкуренції.
Відповідно до положень статті 5 Закону № 922-VIII, закупівлі здійснюються на основі таких принципів: забезпечення добросовісної конкуренції між учасниками; досягнення максимальної економії та ефективності використання коштів; забезпечення відкритості й прозорості на всіх етапах проведення закупівель; недопущення дискримінації учасників; проведення об'єктивної та неупередженої оцінки тендерних пропозицій; а також запобігання корупційним правопорушенням і зловживанням.
Згідно з положеннями частин першої - третьої статті 18 Закону № 922-VIII, Антимонопольний комітет України, який виконує функції органу оскарження, з метою забезпечення неупередженого та ефективного захисту прав і законних інтересів осіб, пов'язаних із участю у процедурах закупівель, створює постійно діючу адміністративну колегію (або колегії), уповноважену розглядати скарги щодо порушень законодавства у сфері публічних закупівель. Рішення таких постійно діючих адміністративних колегій ухвалюються від імені Антимонопольного комітету України.
Скарга до органу оскарження подається суб'єктом оскарження у вигляді електронного документа через електронну систему закупівель.
За подання скарги до органу оскарження через електронну систему закупівель справляється відповідна плата, яка сплачується в день подання скарги. Після здійснення оплати скарга автоматично вноситься до реєстру скарг, а також формується її реєстраційна картка. Вказана картка разом із текстом скарги автоматично оприлюднюється в електронній системі закупівель.
У випадку, коли скаргу внесено до реєстру скарг та щодо неї сформовано реєстраційну картку, така скарга вже не може бути відкликана суб'єктом оскарження.
Відповідно до частини п'ятої статті 18 Закону № 922-VIII, скарга обов'язково повинна містити такі відомості:
найменування замовника, рішення, дії або бездіяльність якого підлягають оскарженню;
ім'я або найменування суб'єкта оскарження, а також місце його проживання чи місцезнаходження;
підстави для подання скарги, зокрема посилання на порушення процедури закупівлі або на прийняті рішення, дії чи бездіяльність замовника, а також фактичні обставини, що можуть підтверджувати такі порушення;
обґрунтування наявності порушених прав та охоронюваних законом інтересів у зв'язку з рішенням, дією чи бездіяльністю замовника, які суперечать законодавству у сфері публічних закупівель та внаслідок яких було порушено право або законні інтереси відповідної особи;
чітко сформульовані вимоги суб'єкта оскарження та їх належне обґрунтування.
До скарги можуть додаватися документи та інші матеріали (за їх наявності) в електронній формі, у тому числі у форматі файлів pdf, які підтверджують факт порушення процедури закупівлі або неправомірність прийнятих замовником рішень, вчинених дій чи допущеної бездіяльності.
Одразу після внесення скарги до реєстру скарг вона разом із доданими документами та реєстраційною карткою автоматично надсилається як органу оскарження, так і замовнику.
Відповідно до частини восьмої статті 18 Закону № 922-VIII, скарги, що стосуються рішень, дій або бездіяльності замовника, які мали місце після проведення оцінки тендерних пропозицій учасників, подаються протягом десяти днів з моменту, коли суб'єкт оскарження дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав унаслідок відповідного рішення, дії чи бездіяльності замовника. Водночас така скарга повинна бути подана до дня укладення договору про закупівлю.
Крім того, згідно з частиною дванадцятою статті 18 Закону № 922-VIII, орган оскарження залишає скаргу без розгляду у випадках, якщо:
суб'єкт оскарження подає скаргу щодо того самого порушення, у межах тієї самої процедури закупівлі та з тих самих підстав, які вже були предметом розгляду органу оскарження і за результатами розгляду яких органом оскарження було ухвалено відповідне рішення;
скарга не відповідає вимогам, встановленим частинами другою - п'ятою та дев'ятою цієї статті;
замовником у порядку, передбаченому цим Законом, було усунуто порушення, зазначені у скарзі;
до моменту подання скарги замовником вже прийнято рішення про відміну тендеру або про визнання його таким, що не відбувся, а також про відміну переговорної процедури закупівлі, за винятком випадків, коли оскаржується саме одне з таких рішень.
Отже, аналіз наведених норм законодавства дає підстави дійти висновку, що Закон № 922-VIII встановлює чітку, послідовну та врегульовану процедуру здійснення публічних закупівель. Зокрема, він передбачає право суб'єкта оскарження на певному етапі проведення закупівельної процедури звернутися до Антимонопольного комітету України зі скаргою щодо можливих порушень. Водночас до компетенції постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України належить розгляд таких скарг щодо порушень законодавства у сфері публічних закупівель і прийняття за результатами їх розгляду відповідних рішень, у тому числі рішень про залишення скарг без розгляду.
Позивачем до органу оскарження через електронну систему закупівель була подана скарга від 07.08.2020 №UA-2020-06-12-000485-а щодо порушення державним підприємством «НАЕК «Енергоатом» у формі відокремленого підрозділу "Хмельницька АЕС" порядку проведення процедури закупівлі за предметом "ДБН А2.2-3:2014. Ремонт півмуфт ротора генератора ТВВ-1000-2МУЗ та збудника БВД4000-3000УЗ енергоблоку Nє2", оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за Nє UA-2020-06-12-000485-а
У ході ознайомлення із зазначеним питанням Колегією АМКУ було встановлено, що Скарга товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС" від 07.08.2020 № UA-2020-06-12-000485-a.c1 не відповідає вимогам частини п?ятої статті 18 Закону [зокрема, не містить місце проживання (місцезнаходження) суб?єкта оскарження, вимоги суб?єкта оскарження та їх обґрунтування тощо].
На підставі наведеного, керуючись положеннями Закону, Колегія прийняла рішення від 12.08.2020 Nє 15436-р/пк-пз про залишення Скарги без розгляду, у зв?язку з її невідповідністю вимогам частин другої-п?ятої та 9 статті 18 Закону.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до інформації, яка розміщена на веб-порталі Уповноваженого органу, міститься лише реєстраційна картка, однак будь-які документи (Скарга, а також додаткові документи, на які посилається Позивач) відсутні на веб-порталі Уповноваженого органу, в порушення приписів статті 18 Закону.
Суд першої інстанції зазначив, що скарга позивача містила найменування суб?єкта оскарження, його місцезнаходження, код ЄДРПОУ, підстави непогодження та вимоги (скасувати рішення про відхилення пропозиції та визнання переможцем). Суд дійшов висновку, що доводи АМКУ про відсутність цих відомостей "не відповідають дійсності та є необгрунтованими".
Проте, вказані твердження суду першої інстанції грунтуються на документах наданих в письмовому вигляді Позивачем до позовної заяви, однак судом не було надано належної оцінки доводам Відповідача, які вказані у відзиві, , де вказано, що будь-які документи відсутні на веб-порталі Уповноваженого органу, в порушення приписів статті 18 Закону.
Суд першої інстанції посилається на "звіт про реєстрацію скарги" та її зміст, але не врахував, що на веб-порталі Уповноваженого органу містилася лише реєстраційна картка, однак будщь які документи (скарга, а також додаткові документи, на які посилається позивач) відсутні. Тобто, система зареєструвала факт подання скарги, проте, не містила тексту скарги з усіма її обов?язковими елементами.
Відповідно до статті 18 Закону, саме суб?єкт оскарження несе відповідальність за належне подання та оформлення скарги, а також за забезпечення її повної наявності в електронній системі закупівель. АМКУ, як орган оскарження, здійснює розгляд скарги на підставі інформації, що є доступною через електронну систему. Якщо документи відсутні, це свідчить про невиконання суб?єктом оскарження своїх зобов??язань щодо належного оформлення та подання. АМКУ, як орган оскарження, не може розглядати те, чого фізично немає в електронній системі закупівель.
Відсутність файлу з текстом скарги та додатків до неї на веб-порталі свідчить про порушення суб?єктом оскарження порядку її подання. Частина п?ята статті 18 Закону не лише вимагає, щоб скарга містила певні відомості, а й передбачає, що вона подається через електронну систему закупівель. Неможливість доступу до повного тексту скарги та її обґрунтувань через систему Prozorro є підставою для її залишення без розгляду.
Відсутність належного аналізу судом даних Prozorro суперечить самій суті електронних закупівель, де вся комунікація та подання документів відбувається через електронну систему.
Таким чином, суд першої інстанції не здійснив належної перевірки та оцінки ключових обставин, пов?язаних із фактичною відсутністю документів скарги у системі Prozorro, що призвело до необґрунтованого скасування рішення Відповідача.
Отже, при винесені оскаржуваної постанови судом першої інстанції було допущено порушення норм матеріального права, що призвело до невірного по суті вирішення справи.
Оцінюючи інші доводи, колегія суддів зазначає, що згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
При цьому, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ч. 1 статті 317 КАС України - підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 271, 272, 286, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Антимонопольного комітету України- задовольнити.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 червня 2025 року-скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС" - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення. Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач В.О. Аліменко
Судді Н.В. Безименна
Л.В. Бєлова
Повне судове рішення складено « 10» березня 2026 року.