Справа № 320/28453/24
про відмову у відкритті апеляційного провадження
10 березня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: судді-доповідача Собківа Я.М. та суддів Сорочка Є.О., Чаку Є.В., перевіривши відповідність вимогам ст. 296 КАС України апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, про визнання протиправним та скасування рішення, та зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2024 року позов задоволено частково.
Не погодившись із зазначеним рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що провадження за вказаною апеляційною скаргою не підлягає відкриттю з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, апелянт є суб'єктом владних повноважень.
Відповідно до ч. 2 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб'єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб'єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов'язки.
Рішення суду першої інстанції від 25.12.2024 доставлено до електронного кабінету відповідача 25.12.2024 о 22:41, тобто у розумінні ч. 6 ст. 251 КАС України 26.12.2024. Отже, останнім днем подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції з урахуванням приписів п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України було 27.01.2025. Проте апеляційну скаргу подано до суду апеляційної інстанції 27.02.2026, тобто поза межами встановленого приписами КАС України процесуального строку.
27.02.2026 року Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області звернулось з апеляційною скаргою на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2024 року, разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Клопотання обгрунтовано тим, що відповідач дізнався про винесення рішення Київським окружним адміністративним судом від 25 грудня 2024 року зі звернення позивача щодо виконання даного рішення суду. В системі ЄСІТС зазначеного рішення не знайдено, в електронному кабінеті відповідача інформація про судову справу відсутня.
Проте, колегія суддів звертає увагу, що згідно відомостей Комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зареєстровано в підсистемі «Електронний суд», має електронний кабінет, згідно відомостей якого рішення суду від 25.12.2024 доставлено до електронного кабінету відповідача 25.12.2024 о 22:41.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що оскільки Вищою радою правосуддя затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи і з 05.10.2021 почали функціонувати окремі підсистеми ЄСІТС, а копія рішення суду від 25.12.2024 відповідно до приписів ч. 7 ст. 18 КАС України була направлена та доставлена до електронного кабінету Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області 25.12.2024, то відлік строку на апеляційне оскарження починається з наступного дня після доставлення документів до електронного кабінету й у суду першої інстанції був відсутній обов'язок щодо вручення указаного судового рішення в паперовій формі.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 10.08.2022 у справі № 440/931/21.
Отже, клопотання жодним чином не обґрунтовано. Апелянтом не надано жодних доказів, які підтверджували б поважність пропуску строку для подачі апеляційної скарги.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження не підлягає задоволенню.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, повинен бути обізнаний з порядком та строками апеляційного оскарження, встановленими процесуальним законодавством, а також вчиняти всі залежні від нього дії з метою дотримання відповідних вимог КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
В той же час, згідно із ч. 3 ст. 295 КАС України, строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків визначених частиною 2 ст. 299 цього Кодексу.
Разом з цим, частиною 2 ст. 299 КАС України встановлено імперативну норму, яка визначає, що незалежно від поважності причини пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб'єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення.
У постанові від 23 травня 2018 року у справі №804/2845/15 Верховний Суд зазначив, що норма абз. 3 ч. 4 ст. 189 КАС України (яка за своїм змістом є аналогічною положенням ч. 2 ст. 299 КАС України) направлена на забезпечення юридичної передбачуваності судових рішень та стабільності поведінки суб'єктів владних повноважень під час виконання своїх повноважень стосовно подання апеляційної скарги на судові рішення.
Крім того, суд касаційної інстанції у згаданому рішенні зазначив, що вищезазначена норма статті є імперативною і не встановлює будь-яких винятків щодо можливості поновлення строку на апеляційне оскарження після спливу річного строку з дати оголошення рішення суду для суб'єкта владних повноважень.
Також, Верховний Суд у постанові від 05.07.2018 року у справі № 490/11395/15-а звернув увагу на те, що встановлений абз. 3 ч. 4 ст. 189 КАС України строк є присічним та поновленню не підлягає.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови у відкритті апеляційного провадження, оскільки, апеляційна скарга подана суб'єктом владних повноважень після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення.
При цьому, колегія суддів зазначає, що дотримання строків оскарження судового рішення є однією з гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права. Такі строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
У свою чергу, статтею 44 КАС України регламентовано обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Таким чином, виконання обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми, змісту і строку подання апеляційної скарги покладається на особу, яка має намір її подати, а тому остання повинна вчиняти усі необхідні для цього дії.
Колегія суддів, також, враховує висновки Європейського Суду з прав людини, викладені в рішенні по справі "Лелас проти Хорватії", відповідно до яких, держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.
Крім того, у справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.
При цьому, обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Враховуючи вищевказане, колегія суддів вважає за необхідне у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції відмовити, а також у відкритті апеляційного провадження у даній справі-відмовити.
Керуючись ст. ст. 248, 299, 321, 325 КАС України, суд, -
У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, про визнання протиправним та скасування рішення, та зобов'язання вчинити дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Я.М. Собків
суддя Сорочко Є.О.
суддя Чаку Є.В.