Справа № 320/149/24
про відмову у звільненні від сплати судового збору
09 березня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Черпака Ю.К. та суддів Кобаля М.І., Штульман І.В., розглянувши клопотання Інституту державного управління та наукових досліджень з цивільного захисту про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інституту державного управління та наукових досліджень з цивільного захисту про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2026 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
В апеляційній скарзі, поданій 26 лютого 2026 року за допомогою підсистеми "Електронний суд", Інститут державного управління та наукових досліджень з цивільного захисту просить скасувати зазначене рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Одночасно в прохальній частині апеляційної скарги заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору з мотивів відсутності коштів.
Колегія суддів вважає клопотання таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
В силу положень частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, що передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Сплата судового збору за подання апеляційної скарги є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.
У розумінні статей 73, 74 Кодексу адміністративного судочинства України, важкий майновий стан сторони входить до предмета доказування, тому має бути підтверджений належними і допустимими доказами.
До клопотання про звільнення від сплати судового збору апелянтом не додано доказів, які б вказували на неналежний майновий стан та свідчили про неможливість сплати судового збору суб'єктом владних повноважень.
Також слід зазначити, що порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регламентовано статтею 8 Закону України «Про судовий збір», приписи якої не містять підстав та умов для звільнення цього суб'єкта владних повноважень від сплати судового збору.
Таким чином, для звільнення від сплати судового збору повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі», вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Тому, клопотання Інституту державного управління та наукових досліджень з цивільного захисту задоволенню не підлягає, оскільки останнім не надано доказів на підтвердження неможливості його сплати, а колегією суддів не встановлено обставин, які відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України можуть бути підставою для звільнення від сплати судового збору.
Керуючись статтями 73, 74, 133, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні клопотання Інституту державного управління та наукових досліджень з цивільного захисту про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя-доповідач Черпак Ю.К.
Судді Кобаль М.І.
Штульман І.В.