П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
11 березня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/10186/25
Перша інстанція: суддя Юхтенко Л.Р.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.
суддів - Бойка А.В., Єщенка О.В.,
розглянувши за правилами загального позовного провадження в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Національного банку України, 3-тя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії,-
У квітні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду першої інстанції з позовом до Національного банку України (далі - відповідач, Національний банк), 3-тя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - ГУ ПФУ в Одеській області), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання довідки про складові заробітної плати, яку вона просила надати заявою від 20 грудня 2024 року.
- зобов'язати відповідача надати довідку про складові заробітної плати, яку вона просила надати заявою від 20 грудня 2024 року.
В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що перебуває на обліку у ГУ ПФУ в Одеській області, отримуючи пенсію по інвалідності. Як пояснює позивачка, вона звернулася до відповідача із заявою про отримання довідки про складові грошового забезпечення, для призначення пенсії державного службовця, однак отримала відмову із посиланням на недостатній стаж роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби та відповідно відсутність правових підстав для видачі запитуваної довідки. Позивачка вважає відмову протиправною та наголошує на тому, що така відмова призводить до порушення її конституційного права на належний соціальний захист.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року позов ОСОБА_1 - задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність щодо ненадання довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії ОСОБА_1 на підставі заяви від 20.12.2024.
Зобов'язано Національний банк надати ОСОБА_1 довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії на підставі заяви від 20.12.2024.
Не погоджуючись з таким рішенням, Національний банк подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
В обґрунтування своєї позиції апелянт наголошує на тому, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо протиправних дій Національного банку та наявності у позивачки права на призначення пенсії державного службовця і відповідно отримання довідки про складові заробітної плати.
Як зазначає апелянт, суд першої інстанції помилково вважає, що позивачка має право на переведення на пенсію за віком на умовах Закону України «Про державну службу», та пояснює, що позивачка з 2000 року отримувала пенсію по інвалідності, а після звільнення з Управління Національного банку України в Одеській області за її заявою з 11.08.2007 була переведена на пенсію по інвалідності, як державний службовець.
Отже, на переконання апелянта позивачка не має права на призначення пенсії державного службовця, а тому не може отримати довідку про складові заробітної плати, в тому числі, за зразком форми, яка втратила чинність.
Позивачка своїм процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу, не скористалася.
Відповідно до частини 1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 працювала в Управлінні Національного банку України в Одеській області на посаді завідуючої сектора регіональної розрахункової палати центру інформатизації управління з 30.08.1995. Зазначена посада відносилась до посад державних службовців.
Відповідно до наказу Управління Національного банку України в Одеській області від 31.05.2007 № 127-к ОСОБА_1 звільнена з посади завідуюча сектора обслуговування інформаційних систем відділу інформаційного забезпечення центру інформатизації 01.06.2007 за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію державного службовця, ст. 38 КЗпП України (ІІ група інвалідності) (а.с. 35).
Відповідно до записів з трудової книжки, позивачка на день її звільнення з Управління Національного банку України в Одеській області мала загальний стаж державної служби 11 років 09 місяців 01 день.
З 2000 року ОСОБА_1 перебуває на обліку ГУ ПФУ в Одеській області та отримує пенсію по інвалідності.
11.08.2007, за заявою позивачки про призначення пенсії по інвалідності як державному службовцю, відповідно до розпорядження №175811 остання переведена на інший вид пенсії - по інвалідності як державний службовець.
Матеріали пенсійної справи позивачки містять довідку Управління Національного банку України в Одеській області №22-249/4513 від 02.08.2007 про розмір заробітної плати ОСОБА_1 , видану для призначення пенсії, та довідку Управління Національного банку України в Одеській області №22-239/3233 від 04.06.2007 про розмір виплати надбавки за високі досягнення в праці, довідку від 12.06.2007 року № 22-239/3454 про заробітну плату для обчислення пенсі (а.с. 71-74).
26.10.2017 розпорядженням ГУ ПФУ в Одеській області №175811 позивачка переведена на пенсію по інвалідності за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яку отримує до теперішнього часу.
20.12.2024 позивачка звернулася до Національного банку із заявою про виготовлення довідки про складові заробітної плати ОСОБА_1 , для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) за встановленою формою, до якої надала копію паспорту, коду та зразок довідки (а.с. 15).
Листом від 16.01.2025 № 17-0017/3595 Національний банк відмовив позивачці у видачі довідки, посилаючись на відсутність правових підстав для призначення пенсії на підставі Закону України «Про державну службу» (а.с. 11-13).
Вважаючи протиправною відмову, позивачка звернулася до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір та задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки позивачці вже призначалась пенсія на підставі Закону України «Про державну службу», то вона має право на переведення на пенсію на підставі Закону України «Про державну службу», що не позбавляє останню права на отримання довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідаючи на доводи апелянта про відсутність у позивачки права для призначення пенсії держслужбовця, з огляду на те, що стаж роботи останньої менше ніж 20 років, що свідчить про відсутність підстав для видачі довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії, колегія суддів виходить з такого.
Згідно статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел врегульовано положеннями Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі і вище - Закон № 1058-IV).
Положення статті 9 Закону № 1058-IV визначають, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника. Вказаний перелік видів пенсійних виплат є вичерпним.
Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01.05.2016 визначалися Законом України від 19.12.1993 № 3723-VIII «Про державну службу» (далі - Закон №3723-ХІІ), яке передбачало право державного службовця на призначення пенсії на умовах, визначених статтею 37 цього Закону.
Положення статті 37 Закону №3723-VIII визначають, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Пенсія по інвалідності у розмірах, передбачених частиною першою цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», особам, визнаним інвалідами I або II групи у період перебування на державній службі, які мають стаж державної служби не менше 10 років, а також особам з числа інвалідів I або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах. Пенсія по інвалідності відповідно до цього Закону призначається незалежно від причини інвалідності за умови припинення державної служби.
Як мовилося вище, позивачка, відповідно до наказу Управління Національного банку України в Одеській області від 31.05.2007 № 127-к звільнена з посади завідуючої сектора обслуговування інформаційних систем відділу інформаційного забезпечення центру інформатизації з 01.06.2007 за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію державного службовця за статтею 38 КЗпП України (ІІ група інвалідності) (а.с. 35).
Відповідно до записів трудової книжки, ОСОБА_1 на день її звільнення з Управління Національного банку України в Одеській області мала загальний стаж державної служби 11 років 09 місяців 01 день.
11.08.2007, за заявою позивачки про призначення пенсії по інвалідності як державному службовцю, відповідно до розпорядження №175811 переведена на пенсію по інвалідності, як державний службовець. Тобто, позивачці пенсія по інвалідності як державному службовцю вже призначалася.
Варто зазначити, що 03.10.2017 прийнятий Закон України №2148-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (далі - Закон №2148-VІІІ), яким внесені зміни до Закону №1058-IV, зокрема, пункти 4-7 розділу XV «Прикінцеві положення» викладені у наступній редакції:
«Особам, пенсії/щомісячне довічне грошове утримання яким призначені, зокрема, відповідно до Закону України «Про Національний банк України», розмір яких з урахуванням перерахунку, передбаченого пунктом 4-3 цього розділу, розрахований за нормами цього Закону, буде більший, проводиться автоматичне, без їхнього звернення, переведення пенсії на умовах, передбачених цим Законом, за матеріалами пенсійних справ.»
На виконання цих положень, ГУ ПФУ в Одеській області розпорядженням від 26.10.2017 за №175811 здійснило переведення позивачки на пенсію по інвалідності, згідно Закону №1058-IV, яку отримує до цього часу.
Згідно абзацу 2 пункту 4-7 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV у редакції Закону №2148-VІІІ, особи які переведені на пенсію на умовах цього Закону, у будь-який час можуть звернутися до органів Пенсійного фонду для переведення на пенсію/щомісячне довічне грошове утримання за нормами законів України, зокрема, Закону України «Про Національний банк України», Закону України «Про державну службу» із встановленням розміру пенсії, отримуваного до такого переведення, з 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому надійшла така заява.
Таким чином, з огляду на те, що позивачкою подана заява про видачу довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про протиправність відмови Національного банку у видачі довідки із посиланням на відсутність у останньої права на призначення такого виду пенсії.
Також колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про зобов'язання Національний банк, оформити та видати ОСОБА_1 довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії на підставі її заяви поданої 20.12.2024.
Резюмуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права, а тому підстави для скасування правильного по суті рішення відсутні.
Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують та не містять аргументів, яким би не була надана правова оцінка судом першої інстанції. Будь-яких інших доводів, з боку апелянта, які б могли свідчити про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права або порушення норм процесуального права, апеляційна скарга не містить. За таких підстав колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.
Відповідно до вимог статті 316 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги, якщо суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Оскільки суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, колегія суддів вважає, що підстави для скасування судового рішення та задоволення скарги відсутні.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Міністерства оборони України - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Національного банку України, 3-тя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії- залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та підлягає оскарженню шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду, у порядку та строки визначені статтями 328, 329 КАС України.
Головуюча суддя О. А. Шевчук
суддя А. В. Бойко
суддя О. В. Єщенко