П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
11 березня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/18454/25
Суддя П'ятого апеляційного адміністративного суду Лук'янчук О.В., перевіривши апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14.10.2025 р. позов ОСОБА_1 задоволено частково.
На зазначене рішення суду Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу.
Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки апелянтом пропущено строк на апеляційне оскарження.
Так, особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленим судовим рішенням, можуть скористатися правом його оскарження у апеляційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановленому вказаним Кодексом порядку.
Відповідно до ч.1, ч. 2 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутись до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Як вбачається з матеріалів справи, Військова частина НОМЕР_1 вперше подала апеляційну скаргу в межах строку, встановленого ч.ч.1,2 ст.295 КАС України.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2025 року апеляційну скаргу повернуто апелянту, з підстав того, що по справі не сплачено судовий збір.
09.03.2026 року військова частина НОМЕР_1 вдруге подала апеляційну скаргу.
До апеляційної скарги долучено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування якого зазначено, що особовий склад військової частини, включно з юридичною службою виконують бойові завдання, в районах ведення бойових дій під час забезпечення здійснення заходів із національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації. Вказані заходи військова частина НОМЕР_1 виконує і по даний час, що передбачає собою періодичні перебої з електропостачанням, стільниковим зв'язком та унеможливлює безперервний доступ до мережі Інтернет.
Вивчивши доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд приходить до наступного.
Частинами першою та другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки. Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо сплати судового збору.
Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Положення статті 121 КАС України передбачають можливість продовження встановленого судом процесуального строку за заявою учасника.
Згідно з частиною першою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Суд зазначає, що інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги. Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Відповідно, при вирішенні питання про поновлення строку суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги/відмови у відкритті апеляційного провадження за вперше поданою апеляційною скаргою до дати повторного звернення з апеляційною скаргою і так далі.
Так, Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Надалі дія воєнного стану в Україні неодноразово продовжувалась згідно з Указами Президента України, який триває й досі.
Водночас, введення на території України воєнного стану не зупиняє перебіг процесуальних строків у судових справах.
За усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такою обставиною.
Колегія суддів наголошує, що саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого органу, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження.
При вирішенні питання про поновлення процесуального строку судом не може не враховуватися, зокрема, коли збіг процесуальний строк (до введення воєнного стану чи під час воєнного стану, а якщо до введення воєнного стану, то як задовго до цієї події), яким чином запроваджені обмеження перешкоджали своєчасно звернутися з апеляційною скаргою.
У постанові від 28.11.2022 по справі № 140/11951/21 Верховний Суд вказував, що при оцінці поважності причин пропуску процесуального строку з причини введення воєнного стану в Україні додатково слід брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування; місце проживання (місцезнаходження) заявника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території, посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об'єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та часу, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об'єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.
Колегія суддів зауважує, що у клопотанні про поновлення пропущеного процесуального строку скаржник посилався на залучення особового складу військової частини до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони.
Між тим, суд апеляційної інстанції наголошує, що неможливість здійснення процесуальних прав учасником процесу задля визнання підстави поважною причиною пропуску процесуального строку має бути реальною.
Вказані доводи скаржника є неаргументованими, адже не містять належного підтвердження доказами (наприклад, накази командування про залучення особового складу військової частини, зокрема осіб, що були відповідальними за підготовку апеляційної скарги, до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації).
Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні докази, що всі військовослужбовці військової частини НОМЕР_1 , які згідно з функціональними обов'язками здійснюють представництво відповідача в судах, здійснюють заходи щодо забезпечення національної безпеки і оборони чи на території розташування військової частини велись активні бойові дії, що унеможливило подати апеляційну скаргу у строки передбачені КАС України.
Аналогічні висновки щодо застосування норм процесуального права під час дії воєнного стану викладено Верховним Судом в ухвалах від 25.09.2023 по справі № 280/2418/22, від 17.10.2023 по справі № 620/2022/22, від 07.11.2023 по справі № 560/8643/22, у постановах від 28.11.2023 по справі № 140/11951/21, від 14.09.2023 по справі № 520/23674/21.
Суд зазначає, що у даному випадку, відповідачем допущено необ'єктивне та необґрунтоване зволікання з поданням апеляційної скарги, оскільки звернення до суду апеляційної інстанції відбулося через три місяці після повернення первісної апеляційної скарги, що, у свою чергу, значно перевищує строк, встановлений ст.295 КАС України.
За змістом ч.3 ст.298 КАС України вбачається, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.
Отже, апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення недоліків апеляційної скарги особі, яка її подала, шляхом надання до суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали.
Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до статті 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Згідно із підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу Перехідні положення КАС України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи такі дії вчиняються в такому порядку: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
В інших випадках - до суду апеляційної або касаційної інстанції передаються копії матеріалів, необхідних для розгляду скарги. У разі необхідності суд апеляційної або касаційної інстанції може витребувати також копії інших матеріалів справи.
Беручи до уваги відсутність матеріалів справи в суді апеляційної інстанції суд вважає за необхідне витребувати справу №420/18454/25 з Одеського окружного адміністративного суду.
Керуючись ст.ст. 196, 296, 298 КАС України, суддя, -
Визнати неповажними наведені в клопотанні про поновлення строку причини пропуску строку на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без руху.
Надати апелянту строк для усунення недоліків поданої апеляційної 10 днів з дня вручення даної ухвали.
Роз'яснити апелянту, що у разі якщо заяву про поновлення строку не буде подано у визначений строк або причини пропуску строку буде визнано судом не поважними, то відповідно до ст. 299 КАС судом буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
Витребувати з Одеського окружного адміністративного суду матеріали справи № 420/18454/25.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Лук'янчук