П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
11 березня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/7889/24
Головуючий в 1 інстанції: Дубровна В.А.
Дата і місце ухвалення: 30.09.2025р., м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Бойка А.В.,
суддів : Єщенка О.В.,
Шевчук О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ерсаг Україна» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, -
В березні 2024 року товариство з обмеженою відповідальністю «Ерсаг Україна» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UА500130/2024/000004/2 від 04.02.2024р., визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500130/2024/000043.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UА500130/2024/000004/2 від 04.02.2024р.
Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500130/2024/000043.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь ТОВ «Ерсаг Україна» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 6378,26 грн.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, Одеська митниця подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не повне з'ясування обставин справи, просить скасувати рішення від 30.09.2025р., з ухваленням по справі нового судового рішення - про відмову в задоволенні позову ТОВ «Ерсаг Україна».
В своїй скарзі апелянт зазначає, що в поданих за митною декларацією (МД) №24UA500130003674U0 від 04.02.2024р. документах містяться розбіжності, а також вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Зокрема, в декларації митної вартості декларант вказав, що покупець та продавець не пов?язані особи, в той час як виходячи з наданих документів вони є пов'язаними та діють в інтересах один одного; печатка імпортера (дистриб?ютора) на специфікації від 30.01.2024р. №11 до зовнішньоекономічного контракту від 04.09.2023р. №0409 та печатка імпортера (дистриб?ютора), що поставлена на зовнішньоекономічному договорі (контракті) від 04.09.2023р. №0409 відрізняються за розміром, має ознаки виготовлення за допомогою комп'ютерної техніки та застосування графічних редакторів, що може свідчити про ознаки підробки; в інвойсі від 30.01.2024р. №ERS2024000000021 відсутні відомості (не виділені окремими складовими) щодо складових митної вартості. а саме вартості витрат на пакування, маркування, завантаження які повинні бути включені у вартість товару та відсутності відомостей щодо страхування задекларованих товарів відправником або одержувачем; в наданій до митного оформлення копії експортної декларації країни відправлення №24352100EX00001102 від 30.01.2024р. зазначено відомості про фактуру №V-24243160110886033824805/48 від 30.01.2024р., яка не надавалась декларантом до митного оформлення та може містити інші відомості щодо вартості товарів або інших складових митної вартості; в інвойсі від 30.01.2024р. №ERS2024000000021 та специфікації №11 від 30.01.2024р. відсутні відомості стосовно вартості товару без знижки, що унеможливлює здійснити перевірку розміру наданої знижки та її відповідність умовам контракту; в CMR №A№082590 від 30.01.2024р. зазначено перевізника ФОП « ОСОБА_1 », в той час як довідка про транспортні витрати №3001 від 30.01.2024р. видана ФОП ОСОБА_2 , а жодних договорів на перевезення чи транспортно-експедиційного обслуговування до митного оформлення не надавалося.
Апелянт просить суд апеляційної інстанції врахувати, що додатково надіслані декларантом документи не спростовують виявлені розбіжності. При цьому, інших способів, аніж витребування додаткових документів, надання часу для підтвердження заявленої митної вартості товару, у митного органу щодо узгодження митної вартості товару із декларантом законодавчими нормами не передбачено. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних ЄАІС Держмитслужби, з урахуванням вимог частини другої статті 59 МКУ, та встановлено, що рівень митної вартості товару №1 у максимально наближений до митного оформлення час є більшим та становить 1,7372 дол.США/кг. У зв'язку з вищевикладеним та у відповідності до ч.2 ст. 55 Митного кодексу України Одеською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500130/2024/000004/2 від 04.02.2024р.
Справа призначена до розгляду у порядку письмового провадження у відповідності до п.3 ч.1 ст.311 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного:
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 04.09.2023р.р. між ТОВ «Ерсаг Україна» (Покупець) та «Ерсаг Енд.Ве.Км.Тем.урун Паз..Тур.Інш.Сан.Ве Тіж.» (продавець) (Туреччина) укладено контракт №0409, у відповідності до умов якого продавець постачає, а покупець приймає продукцію: косметику, чистячі і миючі засоби, БАДи під фірмовою назвою: «Ерсаг Енд. Ве Кім. Тем. Урун Паз. Тур. Інш. Сан. ВЕ Тіж.» та інших структурних підрозділів, що виробляють продукцію торговельної марки «ERSAG» Турецької Республіки, власником Ліцензії якої є Продавець. Продавець надає Покупцю статус офіційного представника на території України продукції торговельної марки «ERSAG», ця угода діє на період воєнного стану в Україні.
Відповідно до п.1.2. Контракту з метою виконання п.1.1 цього Договору Продавець зобов'язується передавати Товар в кількості та асортименті, замовленому Покупцем, Покупець зобов'язується приймати та оплачувати його.
Згідно п.1.4. Контракту, кількість і розгорнутий асортимент Товару узгоджується Сторонами на кожну партію Товару.
Відповідно до п.3.1. Покупець спільно з Продавцем здійснює на зазначеній території функції по маркетингу, реклами та продажу Товару, що поставляється Продавцем.
Пунктом 3.2. Контракту встановлено, що Покупець приймає Товар від Продавця згідно Сторонам за умовою доставки, що вказані в специфікації, що є невід'ємною частиною цього Договору. Ціна кожного Товару буде вказана в комерційний інвойсах та специфікаціях до контракту, які додаються до кожної партії Товару.
Відповідно до п.3.4. Контракту, покупець зобов'язується проводити оплату в міру реалізації Товару в порядку передбаченому пп. 4.5 цього Договору.
Пунктом 4.3. встановлено, що Поставка Товару Дистриб'ютору здійснюється згідно умов поставки, що визначено в інвойсах до поставки та специфікаціям до контракту. Участь експедитора (водія-експедитора) в прийманні-передачі товару обов'язкова.
Згідно п.4.5. Покупець оплачує Товар, поставлений на його адресу з Турції в Україну протягом 180 діб після його отримання, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця, з гідно його заявок, але не раніше повної реалізації Товару.
Зі змісту п.4.6 вбачається, що валюта оплати за поставлений товар визначається в доларах США. Валюта платежу здійснюється в доларах США шляхом перерахування суми оплати, визначеної в специфікації на кожну поставку товару окремо. Загальна сума угоди складає сума всіх специфікацій до неї в доларах США. Продавець зобов'язується надати до 50% дисконт на весь асортимент товарів, що постачається Покупцю на період дії військового стану в України.
Відповідно до п.4.8. Контракту, у вартість, що зазначена у специфікаціях та комерційних інвойсах входить вартість маркування, пакування та пакувальних матеріалів. Згідно п.4.9. відповідальність за страхування та навантажувальні роботи покладається на особу, що є відповідальною згідно умов поставок.
Відповідно до п.5.1. Контракту, кількість, асортимент та ціна Товару, що постачається Покупцеві, фіксується в специфікаціях до контракту, та інвойсах, які формуються відповідно до заявки Покупця. Пункт 5.2. Контракту, якість Товару, має відповідати затвердженим в Україні стандартам і підтверджуватись сертифікатами якості та іншими документам, передбаченими чинним законодавством. Документи, які підтверджують якість Товару. Продавець передає Покупцю в момент передачі партії Товару. Продавець зобов'язується надавати разом з кожною партією Товару, яка замовлена Покупцем такі документи: Сертифікат якості; Державний реєстр або висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи; Комерційний інвойс; Транспортний документ відповідно до характеру перевезення; Сертифікат походження товару; Експортна декларація; Товар упаковується відповідно до технічних умов виробника.
30.01.2024р. підписано Специфікацію №11 до цього Контракту, якою сторони погодили найменування, кількість, ціну за шт., та загальну вартість товару.
На виконання умов вказаного Контракту на умовах поставки FCA - TR Denizli на митну територію України ввезено товар за позиціями №1-14.
04.02.2024р. декларантом позивача до Одеської митниці подано (МД) №24UA500130003674U0 та документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів, і обраний метод її визначення, а саме: за ціною контракту (рахунок-фактура №ERS2024000000021 від 30.01.2024р., міжнародна автотранспортна накладна (CMR) A №082590 від 30.01.2024р., сертифікат походження А 1479577 від 30.01.2024р., висновок ЦМУРЛДР №1420003600-0490 від 13.10.2021р., довідка про транспортні витрати №3001 від 30.01.2024р., специфікація №11 до зовнішньоекономічного контракту №0409 від 04.09.2023р., зовнішньоекономічний контракт №0409 від 04.09.2023р., сертифікат відповідності №UA.046.C.00003-21 від 08.11.2021р., копія експортної декларації країни відправлення 24352100EX00001102 від 30.01.2024р.).
На електронну адресу декларанта надійшло повідомлення Митниці, в якому митний орган повідомив, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів та відповідно до частини 3 статті 53 МКУ. Запропоновано декларанту протягом 10 календарних днів надати додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; експортну декларацію країни відправлення з перекладом на українську мову.
04.02.2024р. позивачем надіслано лист за вих. №0402.1 з поясненнями щодо встановлених розбіжностей у поданих до митного органу документах з наданням додаткових документів, зокрема, виписки з бухгалтерської документації, платіжних доручень за банківські чеки за період січня 2024 року, фірмовий каталог виробника, прайс-лист виробника на останній квартал 2023 року, ланцюг транспортних експедиційних договорів, рахунки ТЕО, висновок експерта про ціну №20-06/02-2024 від 04.02.2024р., переклад експортної декларації.
Того ж дня, Одеською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UА500130/2024/000004/2 від 04.02.2024р., яким митну вартість товару відкориговано за резервним методом.
У графі 33 рішення №UА500130/2024/000004/2 від 04.02.2024р. зазначено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:
- в декларації митної вартості декларант вказав, що покупець та продавець не пов'язані особи. В той час, як виходячи з наданих документів вони є пов'язаними та діють в інтересах один одного. Також виходячи з п.3.1 зовнішньоекономічної угоди №0409 від 04.09.2023р.: Покупець спільно з Продавцем здійснює на зазначеній в п.1.1. цього договору території функції по маркетингу, реклами та продажу товару, що поставляєтеся продавцем тобто провадять спільну господарську діяльність на території України;
- печатка імпортера (дистриб'ютора) на специфікації від 30.10.2024р. №11 до зовнішньоекономічного контракту від 04.09.2023р. №0409 та печатка імпортера Дистриб'ютора, що проставлена на зовнішньоекономічному договорі (контракті) від 04.09.2023р. №0409 відрізняється за розміром, має ознаки виготовлення за допомогою комп'ютерної техніки та застосування графічних редакторів, що може свідчити про ознаки підробки;
- документи, які підтверджують митну вартість товарів не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів (відомості щодо складових митної вартості задекларованих товарів документально не підтверджені), в інвойсі від 30.01.2024р. №ЕRS2024000000021 відсутні відомості (не виділені окремими складовими) щодо складових митної вартості, а саме: вартості витрат на пакування, маркування, завантаження які повинні бути включені у вартість товару;
- в наданій до митного оформлення копії експортної країни відправлення №24352100ЕХ00001102 від 30.01.2024р. зазначено відомості про фактуру №V-24243160110886033824805/48 від 30.01.2024р., яка не надавалась декларантом до митного оформлення та може містити інші відомості щодо вартості товарів або інших складових митної вартості;
- в інвойсі від 30.01.2024р. №ERS2024000000021 та специфікації №11 від 30.01.2024р. відсутні відомості стосовно вартості товару без знижки, що унеможливлює здійснити перевірку розміру наданої знижки та її відповідність умовам контракту;
- в CMR №A№082590 від 30.01.2024р. зазначено перевізника ФОП « ОСОБА_1 », в той час як довідка про транспортні витрати №3001 від 30.01.2024р., видана ФОП ОСОБА_2 , а жодних договорів на перевезення чи транспортно-експедиційного обслуговування до митного оформлення не надавалося.
04.02.2024р. Одеською митницею складено картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500130/2023/000043.
Товар, який надійшов на адресу позивача, було випущено у вільний обіг за митною декларацією (EМД) №24UA500130003694U0 за умови забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України від 13.03.2012р. №4495-VI.
Сплату різниці митних платежів за митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом, при митному оформленні товарів забезпечено фінансовою гарантією у розмірі 223 350,80 грн. шляхом внесення коштів на відповідний рахунок митного органу.
Не погоджуючись з правомірністю рішення про коригування митної вартості товарів №UА500130/2024/000004/2 від 04.02.2024р. та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500130/2024/000043, ТОВ «Ерсаг Україна» оскаржило їх в судовому порядку.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, дійшов висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.77 КАС України покладено обов'язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не доведено, що заявлений ТОВ «Ерсаг Україна» метод визначення митної вартості товару документально не підтверджено або надані позивачем документи містять розбіжності, які впливають на правильність визначення митної вартості.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції. При цьому, апеляційний суд виходить з наступного.
Як встановлено ч.2 ст.52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій із митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
За правилами ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначено ч.2 ст.53 МК України.
Відповідно до вимог ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант на письмову вимогу митного органу зобов'язаний протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначений положеннями даної статті.
Декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару. (ч.6 ст.53 МК України).
Як встановлено ч.1 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно ч.4 ст.54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, серед іншого, здійснювати контроль заявленої декларантом митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 6 статті 54 МК України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
З наведеного вбачається, що митний орган, лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару. Проте, такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.
При цьому, в розумінні наведених статей МК України, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи, зазначені у ч.2 ст.53 МК України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Тобто, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
В свою чергу, не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Обґрунтовуючи свої сумніви у правильності зазначеної ТОВ «Ерсаг Україна» митної вартості товару, заявленому у спірному випадку до декларування, Одеська митниця у п.33 спірного рішення про коригування митної вартості №UА500130/2024/000004/2 від 04.02.2024р. посилається на те, що покупець та продавець за зовнішньоекономічною угодою №0409 від 04.09.2023р. є пов'язаними особами, про що декларантом не зазначено в декларації митної вартості.
На вказану обставину посилається апелянт і в обґрунтування вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість таких посилань Митниці з огляду на наступне.
Згідно з Правилами заповнення декларації митної вартості, затвердженими наказом Мінфіну України від 24.05.2012р. №599, в графах « 9 (а)», « 9 (б)» декларант зазначає інформацію, коли особи вважаються пов'язаними між собою у випадках, наведених у статті 58 Митного кодексу України, зокрема: чи пов'язані між собою Покупець та Продавець, чи вплинула взаємозалежність Продавця та Покупця на ціну товару.
Приписи частин 12, 14 статті 58 Митного кодексу України передбачають, що той факт, що Продавець і Покупець пов'язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.
За наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.
У разі відсутності обґрунтувань з боку органу доходів і зборів необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів
Згідно із частинами 16, 17 та 18 статті 58 Митного кодексу України для цілей цього Кодексу особи вважаються пов'язаними між собою у випадках, зазначених у статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.
Особи, одна з яких є одноосібним агентом, одноосібним дистриб'ютором чи одноосібним концесіонером іншої, як би це не називалося, вважаються пов'язаними для цілей цього Кодексу, якщо вони підпадають хоча б під один із критеріїв, визначених у статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.
При продажу товарів між пов'язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами:
1) вартості операції при продажу непов'язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну;
2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 62 цього Кодексу;
3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 63 цього Кодексу.
У свою чергу, згідно частини четвертої статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, для цілей цієї Угоди особи вважаються пов'язаними між собою, тільки якщо: вони є службовцями або директорами підприємств один в одного; вони юридично визнані партнерами по бізнесу; вони є роботодавцем і працівником; будь-яка особа безпосередньо чи опосередковано володіє, контролює або утримує 5 чи більше відсотків випущених акцій, що дають право голосу, або акцій обох з них; один з них безпосередньо або опосередковано контролює іншого; обидва безпосередньо або опосередковано контролюються третьою особою; разом вони безпосередньо або опосередковано контролюють третю особу; вони є членами однієї й тієї самої сім'ї. Особи, які пов'язані одна з одною в бізнесі таким чином, що одна з них є одноосібним агентом, одноосібним дистриб'ютором чи одноосібним концесіонером іншого, як би це не називалося, уважаються пов'язаними для цілей цієї Угоди, якщо вони підпадають під вказані критерії.
Ні суду першої, а ні суду апеляційної інстанцій митним органом не надано належних та допустимих доказів, що засвідчують відповідність ТОВ «Ерсаг Україна» критеріям, встановленим статтею 15 згаданої Угоди.
Той факт, що ТОВ «Ерсаг Україна» являється офіційним дистриб'ютором виробника товару-експортера, в силу положень наведеної норми, не визначає сторін Контракту пов'язаними між собою особами.
Окрім того, за правилами згаданої вище статті 58 Митного кодексу України, обов'язок доведення того, що пов'язаність між продавцем та покупцем вплинула на митну вартість задекларованого товару, лежить на органі доходів і зборів. У разі якщо орган доходів і зборів не справляється з цим обов'язком, то необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій статті 58 Митного кодексу України, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.
У даному випадку Одеською митницею не надано письмових обґрунтувань, що такий вплив мав місце, а отже в силу ч.14 ст.58 Митного кодексу України, слід вважати, що такі взаємовідносини не вплинули на ціну оцінюваних товарів.
Відносно тверджень митного органу, що печатка імпортера (дистриб'ютора) на специфікації від 30.10.2024р. №11 до зовнішньоекономічного контракту від 04.09.2023р. №0409 та печатка імпортера Дистриб'ютора, що проставлена на зовнішньоекономічному договорі (контракті) від 04.09.2023р. №0409 відрізняється за розміром, має ознаки виготовлення за допомогою комп'ютерної техніки та застосування графічних редакторів, що може свідчити про ознаки підробки, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість таких посилань Митниці, оскільки подані позивачем містять всі необхідні реквізити. Підписи та печатки відповідають та належать особам які зазначені в цих документах. Інформація, числові дані в документах відповідають поданому інвойсі, митній декларації та заявленій декларантом митній вартості. Ідентичність підпису та печатки вказує на їх оригінальність, а не навпаки на підроблення, як зазначає відповідач. Розміщення підпису та печатки на документі не може слугувати підставою для висновку, що такі документи підроблені.
При цьому, позивачем надано пояснення щодо різниці розмірів початки, а саме зазначено, що вищевказана специфікація була сканована декларантом позивача, що є технічною вимогою для подання документу до митного оформлення, проте зауваження щодо застосування графічних редакторів та ознак підробки є суб'єктивним судженням посадової особи митного органу.
Під час митного оформлення митна декларація обмежена в якості та розмірі, у зв'язку з цим її необхідно обробити (зменшити розмір файлу), щоб цей документ мав необхідний розмір для надіслання його митниці під час митного оформлення.
Вищевказані розбіжності жодним чином не впливають на заявлену митну вартість товарів, а тому спірне рішення, в цій частині, є необґрунтованим та безпідставним. Крім того, товаросупровідні документи мають відповідні кодові позначки (qr-коди), що дають змогу пересвідчитись в їх автентичності.
Щодо тверджень відповідача про те, що в інвойсі від 30.01.2024р. №ЕRS2024000000021 відсутні відомості (не виділені окремими складовими) щодо складових митної вартості, а саме: вартості витрат на пакування, маркування, завантаження які повинні бути включені у вартість товару, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п.8 ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно із п.п.«в» п.1 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, а саме: витрати, понесені покупцем на вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням.
Пунктом 7 частини 10 статті 58 Митного кодексу України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті витрати на страхування цих товарів.
Отже, витрати на вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, витрати на страхування включаються до митної вартості лише у разі якщо такі витрати не включалися до ціни товару та/або якщо такі витрати фактично було понесено.
За умовами пункту п.4.8 Контракту №0409 від 04.09.2023р. у вартість, що зазначена в специфікаціях та комерційних інвойсах, входить вартість маркування, пакування та пакувальних матеріалів.
Тобто, умовами контракту передбачено покладення таких витрат як маркування, пакування, пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням саме на постачальника товару та при поставці товару витрати з упаковки та пакування включено до вартості товару.
Постачання товару здійснювалось на умовах FCA.
Апеляційний адміністративний суд зазначає, що за такими умовами постачання пакування включається до ціни товару.
До того ж, відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі МД « 37.Процедура» митної декларації має бути зазначено «ZZ32», в той час як у вказаній графі митної декларації поданої декларантом зазначено «ZZ00» (тара не зворотна та її вартість входить у ціну товару).
З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що в межах спірних правовідносин покупцем ТОВ «Ерсаг Україна» додаткових витрат на упаковку або пакувальні матеріали та робіти, пов'язані із пакуванням не понесено.
Стосовно твердження митного органу, що в наданій до митного оформлення копії експортної декларації країни відправлення №24352100EX00001102 від 30.01.2024р. зазначено відомості про фактуру №V-24243160110886033824805/48 від 30.01.2024р., яка не надавалась декларантом до митного оформлення та може містити інші відомості щодо вартості товарів або інших складових митної вартості, то колегія суддів звертає увагу, що копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що лише підтверджує проходження товару (вантажем) митного оформлення в країні відправлення.
Декларація країни відправлення є документом який складається та подається до митних органів Турецької Республіки продавцем товару, вимоги до її форми та заповнення встановлені законодавством іншої держави та позивач не має жодної можливості будь-яким чином впливати на відомості які зазначаються у цьому документі.
При цьому, листом від 04.02.2023р. за вих. №0402.1 ТОВ «Ерсаг Україна» повідомило, що в копії митної декларації країни відправлення вказана фактура №24243160110886033824805/48 від 30.01.2024р., яка не надавалася декларантом при митному оформленні. В даному випадку мова йде про TPS E-Factura №V-24243160110886033824805/48#30-01-24 - фактура яка формується у TPS розшифровується як «ЕК PENCERE SISTEM», що в перекладі «система процедур в країні відправлення. єдиного вікна», та є внутрішнім документом, який формується при проведенні митних процедур в країні відправлення. У зв'язку з цим, вищевказаний документ не може надаватися покупцеві і, відповідно, декларантом при митному оформленні митному органу України.
Ні суду першої, а ні суду апеляційної інстанцій Одеська митниця не спростувала вказану інформацію, а лише обмежилася відображенням відповідної підстави для коригування, зазначеної у спірному рішенні №UА500130/2024/000004/2 від 04.02.2024р.
Щодо твердження митного органу, що в інвойсі від 30.01.2024р. №ERS2024000000021 та специфікації №11 від 30.01.2024р. відсутні відомості стосовно вартості товару без знижки, що унеможливлює здійснити перевірку розміру наданої знижки та її відповідність умовам контракту, колегія суддів виходить з наступного.
За умовами пунктів 4.6 та 4.7 Контракту №0409 від 04.09.2023р. валюта оплати за поставлений товар визначається в доларах США. Валюта платежу здійснюється в доларах США шляхом перерахування суми оплати, визначеної в специфікації на кожну поставку товару окремо. Загальна сума угоди складає сума всіх специфікацій до неї в доларах США. Продавець зобов'язалася надати 50% дисконт на весь асортимент товарів, що постачається покупцю на період дії військового стану в Україні.
08.09.2023р. між сторонами укладено Додаткову угоду №1 до контракту №0409 від 04.9.2023р., відповідно до якої п.4.5 Контракту викладено в наступній редакції: «Покупець сплачує товар, поставлений йому Продавцем шляхом перерахування коштів на рахунок продавця, згідно його заявок за кожну поставку, протягом 180 діб з моменту його поставки, момент поставки вважається дата митного оформлення в режимі імпорт на адресу покупця, або з моменту повної реалізації товару».
Крім того, даною додатковою угодою №1 викладено п.4.7 Контракту в наступній редакції: «Продавець зобов'язується надати дисконт на асортимент товарів від показника цін, за якими поставлялися товари на адресу покупця на 01.01.2023, на період дії військового стану в Україні, розмір якого вказано у специфікації до кожної поставки та яка є невід'ємною частиною договору, та підтверджено у рахунку на кожну поставку, але не більше 50%».
В наявних в матеріалах справи інвойсу від 30.01.2024р. №ERS2024000000021 та специфікації №11 від 30.01.2024р. визначена вартість товару, яка відповідає даним як між собою, так і з іншими документами, наданими під час розмитнення товару.
Крім того, положеннями п. 4 ч.1 ст. 3 ЦК України закріплено таку загальну засаду цивільного законодавства, як свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом та з якої випливає свобода способів ініціювання підприємницьких цивільних правовідносин, у тому числі свобода форми рахунку-фактури (інвойсу).
Варто зазначити, Одеська митниця ні в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару, а ні суду першої та апеляційної інстанцій не наводить обґрунтування, яким чином відсутність в інвойсі від 30.01.2024р. №ERS2024000000021 та специфікації №11 від 30.01.2024р. інформації про знижку на товар ставить під сумнів достовірність визначеної позивачем митної вартості товару.
Щодо зауваження митниці до CMR №A№082590 від 30.01.2024р., в якій зазначено перевізника ФОП « ОСОБА_1 », в той час як довідка про транспортні витрати №3001 від 30.01.2024р. видана ФОП ОСОБА_2 , а жодних договорів на перевезення чи транспортно-експедиційного обслуговування до митного оформлення не надавалося, колегія суддів звертає увагу на наступне
На виконання вимоги митного органу декларантом позивача було надано, зокрема, договір транспортно-експедиторського обслуговування №1-1122/К від 20.11.2022р. укладений між ФОП ОСОБА_2 (Експедитор) та ТОВ «Ерсаг Україна» (Клієнт), за умовами якого Клієнт доручає, а Експедитор зобов'язується організувати за рахунок Клієнта транспортно-експедиторське обслуговування (ТЕО), перевезення експортно-імпортних і транзитних вантажів по території України і в міжнародному сполученні, а також надання інших транспортно- експедиторських послуг за погодженням Сторін.
Відповідно до пп.2.2.1. п. 2.1. Договору №1-1122/К експедитор має право укладати від свого імені договори та інші угоди з транспортними, експедиторським та іншими організаціями для виконання своїх зобов'язань за цим договором.
ФОП ОСОБА_2 (експедитором) забезпечено перевезення вантажу позивача з Denizli (Турецька Республіка) до п/п Орлівка (Україна), де витрати на перевезення вантажу склали 154 400,00 грн., а також інші витрати на перевезення з п/п Орлівка до м. Одеси на суму 24 640,00 грн.
Між сторонами договору №1-1122/К підписаний акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №0003 від 05.02.2024р.
З матеріалів справи, також, вбачається, що 20.11.2023р. між ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 було укладено договір №100123-К про транспортно-експедиційні послуги, за умовами якого Замовник зобов'язується надавати для перевезення вантажі, а Виконавець зобов'язується організовувати перевезення їх автомобільним транспортом у міжміському та/або місцевому сполученні, міжнародному сполученні, за узгодженими маршрутами у визначені місця призначення та в строки, і передавати одержувачам.
На виконання договору №100123-К від 20.11.2023р. між ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 складено акт здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) №4 від 05.02.2024р., за яким перевізником ФОП ОСОБА_3 було надано ФОП ОСОБА_2 послуги з вантажного автоперевезення водієм ОСОБА_1 на загальну суму 179 070,00 гривень. (т.1 а.с. 75)
В свою чергу, ФОП ОСОБА_1 (Перевізник 1) та ФОП ОСОБА_3 (Перевізник 2) уклали договір міжнародного перевезення вантажів автомобільним транспортом №26-01-24 від 26.01.2024р., за умовами якого Перевізник 1 зобов'язується прийняти і доставити ввірений йому Перевізником 2 вантаж до пункту призначення і передати його вантажоотримувачу, а Перевізник 2 зобов'язується оплатити перевезення вантажу, відповідно до умов цього договору (п. 1.2. Договору).
Таким чином, враховуючи всі вищенаведені договірні відносини, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що саме ФОП ОСОБА_1 здійснював фактичне перевезення вантажу, що пояснює зазначення в CMR №082590 від 30.01.2024р., в графі «Перевізник» - ФОП « ОСОБА_1 »
Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на ненадання ТОВ «Ерсаг Україна» всіх додатково витребуваних документів, оскільки відсутність всіх визначених Митницею додаткових документів не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за першим методом, що підтверджується наданими до митного оформлення основними документами. Неподання декларантом зазначених документів під час митного оформлення, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані декларантом для митного оформлення товару. При цьому, надані митному органу документи є належними та в повній мірі відповідають вимогам МК України до документів, які підтверджують митну вартість товарів, однак останні не тільки не спростовані митним органом, але й взагалі залишені без уваги.
Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначення за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.
В той же час, приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованого позивачем товару за резервним методом, відповідач лише зазначив реквізити МД, яка приймалася за основу для коригування, однак не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення відповідачем ч.2 ст.55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості є протиправним і підлягає скасуванню, оскільки позивачем надано усі передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товарів, що ввозяться, та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу.
Доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для задоволення скарги Одеської митниці та скасування рішення від 30.09.2025р. колегія суддів не вбачає.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст. ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Одеської митниці залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Суддя-доповідач А.В. Бойко
Судді О.В. Єщенко О.А. Шевчук