П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
10 березня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/7249/24
Перша інстанція суддя Устинов І. А.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Яковлєва О.В.,
суддів Єщенка О.В., Крусяна А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 березня 2025 року, за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Миколаївській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Головне управління ДПС у Миколаївській області звернулося до суду з позовом, у якому заявлено вимоги до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, в розмірі 95855,5грн., з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2022 рік.
ОСОБА_1 також звернувся до суду із зустрічною позовною заявою про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Миколаївській області №0338561-2407-UA48080090000029942 від 09.11.2023, в частині визначення податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2022 рік, в сумі 93938,39грн.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.03.2025 задоволено зустрічний позов ОСОБА_1 - визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області №0338561-2407-UA48080090000029942 від 09.11.2023 року, в частині визначення податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2022 рік, в сумі 93938,39грн.
Позов Головного управління ДПС у Миколаївській області задоволено частково - стягнуто з ОСОБА_1 податковий борг в сумі 1917,11грн. на користь місцевого бюджет Кривоозерської ТГ.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу, з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення, в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.11.2023, на суму 93938,39грн., та відмови у стягненні податкового боргу, в сумі 93938,39грн., ухвалити нове, яким задовольнити позов та відмовити у задоволенні зустрічного позову.
Вимоги апеляційної скарги відповідача обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 має у власності нерухоме майно (комплекс нежитлових будівель), у зв'язку з чим було прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.11.2023, щодо визначення останньому податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2022 рік, у розмірі 95855,5грн. (ставка податку 0,5%). Враховуючи, що суми нарахованих податкових зобов'язань не було своєчасно сплачено, у ОСОБА_1 виник податковий борг, що підлягає стягненню.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , на праві власності, належить об'єкт нерухомого майна (комплекс нежитлових будівель), розташований на території за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа - 2949,40кв.м. (а.с.38з.б.-39)
09.11.2023 ГУ ДПС у Миколаївській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0338561-2407-1403-UA48080090000029942, яким ОСОБА_1 визначено зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2022 рік, в сумі 95855,5грн. (а.с.16)
Податкове повідомлення-рішення надіслано на адресу позивача: АДРЕСА_2 . Поштове відправлення повернуто на адресу відправника 23.01.2024 з відміткою «за закінченням терміну зберігання». (а.с.16з.б.-17)
22.04.2024 ГУ ДПС у Миколаївській області виставлено ОСОБА_1 податкову вимогу №0008511-1302-1429, яка була направлена на адресу: АДРЕСА_2 . Поштове відправлення повернуто на адресу відправника 17.05.2024 з відміткою «за закінченням терміну зберігання». (а.с.14-15)
В свою чергу, оскільки, у встановлені податковим законодавством строки, ОСОБА_1 не сплатив виниклої заборгованості, тому з метою стягнення наявного податкового боргу, податковий орган звернувся до суду з позовом.
ОСОБА_1 , вважаючи протиправним повідомлення-рішення від 09.11.2023 також звернувся до суду із зустрічним позовом.
За наслідком з'ясування обставин справи, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу, у розмірі 1917,11грн., зазначивши, що податкове зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2022 рік, визначене на підставі податкового повідомлення-рішення від 09.11.2023, в сумі 93938,39грн., є протиправним та підлягає скасуванню, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.
Так, відносини у сфері оподаткування, права та обов'язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (надалі - ПК України).
Згідно пп.14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Відповідно до пп.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.
У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (п.57.3 ст.57 ПК України).
Підпункт 14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України).
Згідно з пп.20.1.34 п.20.1 ст.20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
За аналізом наведених правових норм, можна дійти висновку, що законодавством встановлено обов'язок контролюючого органу вчиняти дії щодо забезпечення стягнення з платника податків податкового боргу, в тому числі, шляхом звернення з відповідним позовом до суду.
Пунктами 95.1, 95.2 ст.95 ПК України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.1 ст.59 ПК України).
Отже, нормами Податкового кодексу України встановлено чіткий порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетом та визначено перелік заходів, які повинен здійснити контролюючий орган для стягнення податкового боргу.
Так, позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що ОСОБА_1 має податкову заборгованість у розмірі 95855,5грн., що складається з несплаченого податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на підставі податкового повідомлення-рішення від 09.11.2023 №0338561-2407-1403-UA48080090000029942 за 2022 рік. Разом з тим, відповідно до розрахунку вказаного рішення, ставка податку визначена контролюючим органом 0,5%.
В свою чергу, ОСОБА_1 зазначає, що податкове повідомлення-рішення від 09.11.2023 підлягає скасуванню на суму податкового зобов'язання у розмірі 93938,39грн., оскільки розмір податку на нерухоме майно, що належить йому на праві власності, оподатковується за ставкою 0,01% та становить 1917,11грн.
При вирішенні справи, суд першої інстанції погодився з позицією ОСОБА_1 , у зв'язку з чим визнав протиправним та скасував податкове повідомлення - рішення від 09.11.2023, в частині визначення останньому податкового зобов'язання у розмірі 93938,39грн.
Надаючи оцінку таким обставинам, судова колегія зазначає наступне.
Згідно з п.10.1 ст.10 ПК України до місцевих податків належать податок на майно та єдиний податок.
Платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом (п.15.1 ст.15 ПК України).
Відповідно до ст.265 ПК України податок на майно складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку та плати за землю.
Статтею 266 ПК України регламентовано елементи податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Згідно з пп.266.1.1, 266.1.2 п.266.1 ст.266 ПК України, платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
За приписами пп.266.3.1, 266.3.2 п.266.3 ст.266 ПК України, базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Відповідно до пп.266.5.1 п.266.5. ст.266 ПК України, ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Згідно п.266.7.1 п.266.7 ст.266 ПК України, обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Так, об'єкт нерухомого майна (комплекс нежитлових будівель, об'єкт житлової нерухомості: ні), належний позивачу на праві власності, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; загальна площа - 2949,40 кв.м. (а.с.38з.б.-39)
З технічного паспорта та технічної характеристики ВКПП «Делен» від 19.11.2018 №305 вбачається, що об'єкт нерухомого майна відноситься до нежитлових будівель сільськогосподарського призначення за кодом 1271.3 «Будівлі для зберігання зерна», згідно Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Держстандарту України від 17.08.2000 №507. (а.с.39з.б., 46)
Рішенням ХІ сесії восьмого скликання Кривоозерської селищної ради №335 від 01.07.2021 (набирало чинності з 01.01.2022) встановлено ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2022 рік. (а.с.47-53)
Відповідно до додатку 1 зазначеного рішення ставка податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2022 рік у 12 розділі «Будівлі нежитлові» визначена на рівні 0,5%.
При цьому, за будівлі сільськогосподарського призначення, лісництва та рибного господарства (код 1271), в тому числі будівлі для зберігання зерна (код 1271.3) встановлено ставку податку для фізичних осіб (для всіх зон) в розмірі 0,01% від розміру мінімальної заробітної плати за 1 кв.м. площі об'єкту.
Таким чином, суд першої інстанції вірно зазначив, що податковим органом помилково вказано у колонці 9 таблиці податкового повідомлення-рішення від 09.11.2023, ставку податку 0,5%, позаяк ставка становить 0,01% від розміру мінімальної заробітної плати за 1 кв.м. площі об'єкту, а тому податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2022 рік, належне позивачу, складає 1917,11грн. (2949,40 кв.м. х 6500грн. (мпз станом на 01.01.2022) х 0,01%), у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Миколаївській області №0338561-2407-UA48080090000029942 від 09.11.2023, в частині визначення податкового зобов'язання в сумі 93938,39грн., є протиправним та підлягає скасуванню.
З урахуванням наведеного, враховуючи, що станом на розгляд справи як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції, ОСОБА_1 не сплатив суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2022 рік у розмірі 1917,11грн., податковий борг в сумі 1917,11 грн. (95855,50грн. - 93938,39грн.) підлягає стягненню на користь місцевого бюджету Кривоозерської територіальної громади.
Також, до суду апеляційної інстанції від ГУ ДПС у Миколаївській області надійшли додаткові пояснення, в яких зазначено, що, за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 про проведення звірки нарахованих сум податку за нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки від 28.05.2025, податкове повідомлення-рішення №0338561-2407-UA48080090000029942 від 09.11.2023 на суму 95855,5грн. відкликано та сформовано нове №0700440-2407-1403-UA48080090000029942 від 26.06.2025 на суму 1917,11грн, у зв'язку з чим наявні підстави для закриття провадження у даній справі, на підставі п.8 ч.1 ст.238 КАС України.
Крім того, ОСОБА_1 також надав пояснення, в яких зазначив аналогічні доводи, проте вважає, що закриття провадження можливе на підставі ст.314 КАС України, у разі подання сторонами заяви про примирення.
Інших пояснень чи клопотань до суду апеляційної інстанції не надходило.
Судова колегія зазначає, що відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
Аналіз наведеної правової норми дає підстави для висновку, що у разі встановлення під час розгляду справи виправлення відповідачем оскаржуваних позивачем порушень, суд має вирішити питання щодо можливості закриття провадження у справі.
При цьому, вирішуючи зазначене питання, суд має з'ясувати, чи не призведе закриття провадження у справі до того, що законні права та інтереси позивача не будуть відновлені навіть після виправлення відповідачем оскаржуваних порушень.
Тобто, для застосування наведеної вище підстави для закриття провадження у справі необхідна сукупність певних фактів, зокрема, оскаржувані порушення мають бути виправлені самостійно суб'єктом владних повноважень, а також мають бути відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання таких рішень, дій або бездіяльності протиправними.
На підставі зазначеного, враховуючи, що ГУ ДПС у Миколаївській області не доведено факт прийняття рішення про списання податкового боргу, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи про необхідність закриття провадження у даній справі, на підставі п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України.
Підстав для закриття провадження у справі, згідно ст.314 КАСУ, колегія суддів не вбачає, так як між сторонами не досягнуто узгодженості щодо примирення.
Враховуючи викладене, судом першої інстанції при прийнятті рішення про задоволення позовних вимог порушень матеріального і процесуального права не допущено, а наведені в скарзі відповідача доводи правильність висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст.308, 311, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України,-
У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Миколаївській області про закриття провадження - відмовити.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про закриття провадження - відмовити.
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 березня 2025 року - без змін.
Судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Головне управління ДПС у Миколаївській області.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених у п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Суддя-доповідач О.В. Яковлєв
Судді О.В. Єщенко А.В. Крусян