П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
10 березня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/1462/25
Перша інстанція суддя Скупінська О.В.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Яковлєва О.В.,
суддів Єщенка О.В., Крусяна А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 березня 2025 року, за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивачка звернулася до суду з позовом, у якому заявлено вимоги до Головного управління ДПС в Одеській області, а саме:
- визнання протиправним та скасування рішення ГУ ДПС в Одеській області від 30.09.2024 №1160/15-32-24-07-21;
- зобов'язання ГУ ДПС в Одеській області поновити реєстрацію ФОП ОСОБА_1 в реєстрі платників єдиного податку, в якості платника єдиного податку другої групи, з 01.10.2024, шляхом включення до Реєстру платників єдиного податку;
- визнання протиправною відмову ГУ ДПС в Одеській області у внесенні змін до реєстру платників єдиного податку, щодо групи єдиного податку ФОП ОСОБА_1 , з 2 на 3 та ставки податку на 5% з 01.01.2025, що оформлена листом №5946/АП/15-32-54-01-08 від 31.12.2024;
- зобов'язання ГУ ДПС в Одеській області внести зміни до реєстру платників єдиного податку, щодо групи єдиного податку ФОП ОСОБА_1 , з 2 на 3 та ставки податку на 5% з 01.01.2025, згідно її заяви про застосування спрощеної системи оподаткування (внесення змін) від 30.12.2024 №9397535159.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 31.03.2025 позов задоволено частково, а саме:
- визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ДПС в Одеській області №1160/15-32-24-07-21 від 30.09.2024;
- зобов'язано ГУ ДПС в Одеській області поновити реєстрацію ФОП ОСОБА_1 в реєстрі платників єдиного податку, в якості платника єдиного податку другої групи, з 01.10.2024, шляхом включення до Реєстру платників єдиного податку;
- визнано протиправною відмову ГУ ДПС в Одеській області, викладену у листі №5946/АП/15-32-54-01-08 від 31.12.2024, у внесенні змін до Реєстру платників єдиного податку, щодо групи єдиного податку ФОП ОСОБА_1 ;
- зобов'язано ГУ ДПС в Одеській області повторно розглянути заяву ФОП ОСОБА_1 від 30.12.2024 №9397535159, з врахуванням висновків, викладених у рішенні суду.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу, з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Вимоги апеляційної скарги відповідача обґрунтовано тим, що спірне рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця є правомірним, оскільки камеральною перевіркою було встановлено порушення умов перебування позивачки на спрощеній системі оподаткування, а саме здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування (абз.5 пп.298.2.3 п.298.2 ст.298 ПК України), а саме: 61.90 - інша діяльність у сфері електрозв'язку.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що подана апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ФОП ОСОБА_1 з 18.12.2015 зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, за номером запису 25560000000119711, та здійснює такі види діяльності за КВЕД: 56.10 - діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування (основний); 55.10 - діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування; 68.20 - надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 61.90 - інша діяльність у сфері електрозв'язку.
28.08.2024 головним державним інспектором Одеського відділу податків і зборів фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС в Одеській області Власовою І.В., на підставі п.299.11 ст.299 ПК України, проведено перевірку ФОП ОСОБА_1 щодо порушення умов перебування платником єдиного податку другої групи.
За результатами перевірки складено акт від 28.08.2024 №37221/15-32-24-07, в якому зазначено про встановлення порушення, за які передбачена відповідальність, відповідно до пп.5 пп.298.2.3 п.298.2 ст.298 ПК України, а саме: у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми. Вказані обставини встановлені на підставі опрацювання інформаційних систем ДПС України. (а.с.52-53)
Акт перевірки надіслано на адресу позивачки, за адресою: АДРЕСА_1 . Поштове відправлення повернуто на адресу відправника з відміткою «за закінченням терміну зберігання». (а.с.54-55)
На підставі вказаного акту камеральної перевірки, 30.09.2024 ГУ ДПС в Одеській області прийнято рішення від №1160/15-32-24-07-21 про анулювання реєстрації платника єдиного податку - ФОП ОСОБА_1 , яка є платником єдиного податку 2 групи, шляхом виключення з реєстру платників податку з 01.10.2024. (а.с.27-29)
Вказане рішення надіслано на адресу позивачки за адресою: АДРЕСА_1 . Поштове відправлення повернуто на адресу відправника з відміткою «за закінченням терміну зберігання». (а.с.59-60)
30.12.2024 позивачка звернулась до Київської ДПІ ГУ ДПС в Одеській області із заявою про застосування спрощеної системи оподаткування, а саме внесення змін п.5.2. (зміна ставки та групи) - з групи 2 на групу 3 та/або зі ставки - на ставку 5% без реєстрації ПДВ з 01.01.2025 за видами діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010: 68.20 - надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 56.10 - діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування. (а.с.20-21)
31.12.2024 Київським відділом обслуговування платників ОДПІ ГУ ДПС в Одеській області листом №5946/АП/15-32-54-01-08 позивачку повідомлено, що вона виключена з реєстру платників єдиного податку по рішенню контролюючого органу №1160/15-32-24-07-21 від 30.09.2024, а тому, у відповідності до п.299.11 ст.299 ПК України, суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом. (а.с.25-26)
Аналогічна відповідь надана також ГУ ДПС в Одеській області листом №5602/АП/15-32-54-01-06. (а.с.23-24)
Позивачка, вважаючи протиправними рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку 2 групи, шляхом виключення з реєстру платників податку з 01.10.2024, та відмову у внесенні змін до реєстру платників єдиного податку щодо групи єдиного податку з 2 на 3 та ставки податку на 5% з 01.01.2025, звернулась до суду з позовом.
За наслідком з'ясування обставин справи, судом першої інстанції ухвалено рішення про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з того, що ні акт камеральної перевірки, ні рішення про анулювання реєстрації та виключення з реєстру платників єдиного податку від 30.09.2024 не містять конкретного періоду (року, місяця, точної дати), коли позивачкою було допущено інкриміноване їй порушення, у зв'язку з чим дійшов висновку щодо наявної протиправності з боку відповідача внаслідок прийняття оскаржуваного рішення за результатами камеральної перевірки. Крім того, оскільки анулювання реєстрації платником єдиного податку передбачає собою перехід платника податків на загальну систему оподаткування, з огляду на те, що нормами ПК України не передбачена можливість звернення платника податків до контролюючого органу із заявою на поновлення його попереднього статусу платника єдиного податку та включення до реєстру, за наслідками скасування у судовому порядку рішення контролюючого органу про виключення з реєстру платників єдиного податку, суд першої інстанції вказав, що належним та ефективним захистом порушених прав позивача є зобов'язання відповідача поновити статус платника єдиного податку - ФОП ОСОБА_1 , з внесенням відповідних відомостей до реєстру платників єдиного податку, з дати анулювання реєстрації 30.09.2024. Стосовно іншої частини позовних вимог, суд першої інстанції вказав, що оскільки рішення від 30.09.2024 підлягає скасуванню, тому позивачка не порушила строк звернення із заявою щодо переходу з 2 групи на 3 групу ставка 5%, у зв'язку з чим вважав, що належним способом захисту є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву ФОП ОСОБА_2 від 30.12.2024.
Перевіривши матеріали справи, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог, в частині щодо визнання протиправним та скасування рішення ГУ ДПС в Одеській області від 30.09.2024 №1160/15-32-24-07-21, однак з інших мотивів, виходячи з наступного.
Так, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (надалі - ПК України).
Главою І Розділу ХІV ПК України, визначені загальні правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку.
Згідно п.п.291.2, 291.3 ст.291 ПК України, спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Відповідно до п.291.4 ст.291 ПК України, суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку, зокрема, друга група: фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначено ст.299 ПК України, відповідно до п.1 якої, реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
Абзацом 5 пп.298.2.3 п.298.2 ст.298 ПК України визначено, що платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки, зокрема, у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми.
Відповідно до пп.3 п.299.10 ст.299 ПК України, реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу.
Приписами п.299.11 ст.299 ПК України визначено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
За аналізом наведених вище положень можна дійти висновку, що контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника єдиного, зокрема другої групи, у разі встановлення під час проведення перевірки факту здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, що повинно бути зафіксовано у відповідному акті перевірки. При цьому реєстрація платника єдиного податку анулюється з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.
З матеріалів справи вбачається, що ГУ ДПС в Одеській області, за результатами проведення камеральної перевірки щодо порушення платником єдиного податку - фізичної особи-підприємця умов перебування на спрощеній системі оподаткування, оформленої актом від 28.08.2024 №37221/15-32-24-07, прийнято рішення від 30.09.2024 №1160/15-32-24-07-21 про анулювання реєстрації платника єдиного податку другої групи ФОП ОСОБА_1 шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку з 01.10.2024.
При вирішенні справи, суд першої інстанції виходив з того, що прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної перевірки, відповідного платника податку, та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування. В контексті цього, суд дійшов висновку про наявність правових підстав щодо визнання протиправним та скасування рішення від 30.09.2024, посилаючись на те, що ні акт камеральної перевірки від 28.08.2024, ні спірне рішення про анулювання реєстрації та виключення з реєстру платників єдиного податку не містять конкретного періоду, коли позивачкою було допущено інкриміноване їй порушення.
Переглядаючи судове рішення у даній справі, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що позивач, звернувшись до суду з позовом у даній справі, наголошував, зокрема, на тому, що прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної, а не камеральної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході її здійснення порушень.
Відповідно до сталої практики Верховного Суду, при оскарженні рішень контролюючого органу, прийнятих за наслідками податкової перевірки, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом законодавства щодо проведення перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких рішень, і таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу.
З урахуванням наведеного, обставини дотримання контролюючим органом процедури проведення перевірки входить до предмету доказування для цілей вирішення спору та підлягає першочерговому дослідженню, з приводу чого судова колегія зазначає наступне.
Згідно п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Підпунктом 75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України визначено, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
Предметом камеральної перевірки також можуть бути: 1) своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків); 2) своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних; 3) своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах; 4) повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні"; 5) своєчасність подання заяви про взяття на облік фінансових агентів відповідно до вимог статті 39-3 цього Кодексу; 6) своєчасність подання фінансовими агентами звітів про підзвітні рахунки, виправлених звітів про підзвітні рахунки; 7) своєчасність надання фінансовими агентами відповіді на запити (повідомлення) контролюючого органу, що надсилаються у випадках, визначених статтею 39-3 цього Кодексу; 8) своєчасність подання повідомлення про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників відповідно до вимог пункту 44-1.2 статті 44-1 цього Кодексу; 9) своєчасність подання особою, яка здійснює управління або адміністрування трасту, повідомлення про укладення договору щодо управління або адміністрування трасту або про припинення такого договору, фінансової звітності, копій первинних документів та іншої інформації щодо трасту на запит контролюючого органу у випадках, передбачених статтею 44-2 цього Кодексу; 10) своєчасність надання інформації на запит контролюючого органу відповідно до пункту 44-1.3 статті 44-1, підпунктів 6-8 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 цього Кодексу; 11) своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов'язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до пункту 141.13 статті 141 цього Кодексу, на підставі даних Реєстру пунктів обміну іноземної валюти.
Відповідно до п.76.1 ст.76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог ст.86 ПК Кодексу.
За аналізом наведених положень, можна дійти висновку, що камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених п.75.1 ст.75 ПК Україні, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника. При цьому, будь-якого окремого рішення для проведення цього виду перевірки не вимагається, оскільки подання платником податків податкової звітної документації автоматично виступає юридичним фактом для перевірки її достовірності.
Тобто, фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності подання платником податкової звітності, візуальну перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування).
Судова колегія звертає увагу на те, що Верховний Суд при розгляді подібних адміністративних справ сформував наступні висновки: реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (постанови від 18.03.2025 у справі №160/21398/24, від 10.11.2021 у справі №200/697/20-а, від 26.02.2019 у справі №805/1396/17-а, від 05.02.2019 у справі №805/206/17-а, від 24.01.2019 у справі №813/1346/18, від 05.06.2018 у справі №813/4266/17).
Відповідно, єдиним законним способом реалізації владних управлінських функцій є проведення документальної перевірки на підставі якої встановлюється, що платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), як наслідок - прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників цього податку.
В свою чергу, доказів проведення відповідачем документальної перевірки позивача матеріали справи не містять.
З урахуванням наведеного, колегія суддів зазначає, що інформація, яка зібрана контролюючим органом відносно платника, поза межами здійснюваного нею заходу з податкового контролю, та не відноситься до предмета перевірки, не може слугувати підставою для прийняття рішення про анулювання реєстрації та виключення з реєстру платників єдиного податку.
Таким чином, контролюючий орган під час проведення камеральної перевірки, за результатами якої складено акт від 28.08.2024 №37221/15-32-24-07, з'ясував питання, що не охоплюються законодавчо визначеними межами з проведення такого виду податкової перевірки.
Крім того, слід зауважити, що незважаючи на те, що акт податкової перевірки не є самостійним предметом судового оскарження, він є одним із доказів в адміністративній справі про визнання протиправним рішення контролюючого органу, прийнятого за наслідками проведеної перевірки. Текст акта перевірки повинен деталізовано відображати зміст та суть встановлених контролюючим органом порушень та відповідати встановленим висновкам про вчинене платником податків порушення. Описова частина акта перевірки повинна бути сформульована таким чином, щоб платник податків міг зрозуміти в чому, на думку податкового органу, полягає склад вчиненого правопорушення та, заперечуючи проти встановлених у висновках акта перевірки порушень, на підставі яких прийнято податкове повідомлення-рішення, мав змогу подати заперечення проти акта перевірки чи звернутися до суду з позовом про оскарження прийнятих за наслідками такої перевірки рішень контролюючого органу.
Про обов'язок деталізувати зміст виявлених порушень та необхідність відповідності такого опису вказаним висновкам про вчинене в акті перевірки акцентує увагу в численних рішеннях і Верховний Суд, зокрема в постанові від 26.06.2023 у справі №815/6819/14.
Так, в акті перевірки від 24.09.2024 №15-32-24-10/2904021031 зазначено про встановлення позивачем порушення щодо здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання (пп.5 пп.298.2.3 п.298.2 ст.298 ПК України).
Тобто, акт перевірки, на підставі якого прийнято спірне рішення, не відображає зміст та суть встановлених контролюючим органом порушень, оскільки з описової частини не зрозуміло які саме види діяльності, на думку податкового органу, здійснює позивач, що унеможливлюють застосування до нього умов перебування на спрощеній системі оподаткування як платника єдиного податку другої групи.
В свою чергу, неповнота висновків акта перевірки, виключає можливість стверджувати про здійснення позивачем господарської діяльності, яка не може здійснюватися платниками єдиного податку другої групи та фактично унеможливлює здійснити аналіз правових норм в межах конкретних правовідносин.
Отже, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, визначених ч.2 ст.74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом.
На підставі наведеного, у сукупності, враховуючи, що інформація щодо фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , зазначена в акті про результати камеральної перевірки стосовно порушення платником єдиного податку вимог перебування на спрощеній системі оподаткування від 28.08.2024 №37221/15-32-24-07, не відноситься до предмета камеральної перевірки, що вказує на порушення з боку відповідача процедури проведення перевірки та є достатньою самостійною підставою для скасування прийнятого за результатами її проведення рішення, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для анулювання реєстрації платника єдиного податку другої групи фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та, як наслідок, визнання протиправним та скасування рішення від 30.09.2024 №1160/15-32-24-07-21.
Разом з тим, в силу вимог положень ч.1 ст.308 КАС України, колегія суддів не надає оцінку позовним вимогам в частині визнання протиправною відмови ГУ ДПС в Одеській області у внесенні змін до реєстру платників єдиного податку, щодо групи єдиного податку ФОП ОСОБА_1 з 2 на 3 та ставки податку на 5% з 01.01.2025, оформленої листом №5946/АП/15-32-54-01-08 від 31.12.2024, позаяк апеляційна скарга не містить жодних доводів щодо таких вимог.
Враховуючи викладене, з огляду на те, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини даної справи та вирішено спір по суті, однак невірно визначено мотиви для задоволення позовних вимог в частині вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення ГУ ДПС в Одеській області від 30.09.2024 №1160/15-32-24-07-21, рішення суду першої інстанції, в порядку ст.317 КАС України, підлягає зміні в цій частині.
Керуючись ст.ст.308, 311, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України,-
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області задовольнити частково.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 березня 2025 року - змінити, в частині мотивів і підстав задоволення позову стосовно позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 30.09.2024 року №1160/15-32-24-07-21, виходячи з висновків, викладених у цій постанові.
В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 березня 2025 року - залишити без змін.
Судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги, покласти на Головне управління ДПС в Одеській області.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених у п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Суддя-доповідач О.В. Яковлєв
Судді О.В. Єщенко А.В. Крусян