Справа № 947/5079/26
Провадження № 1-в/947/60/26
06.03.2026 року Київський районний суд міста Одеси у складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні подання заступника начальника Київського РВ філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області ОСОБА_4 , про звільнення від призначеного покарання з випробуванням у зв'язку із закінченням іспитового строку відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Приазовське, Приазовського району, Запорізької області, громадянина України, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого 31.10.2024 року Шевченківським районним судом м. Запоріжжя за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75, ст. 76 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік,
До суду надійшло подання заступника начальника Київського РВ філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області ОСОБА_4 , про звільнення від призначеного покарання з випробуванням у зв'язку із закінченням іспитового строку відносно ОСОБА_5 .
Подання обґрунтоване тим, що Вирок Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 31.10.2024 року стосовно ОСОБА_5 набрав законної сили 03.12.2024 року. 10.12.2024 року копія вироку суду прийнята до виконання Вознесенським районним відділом філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області. 26.06.2025 року у зв?язку зі зміною місця проживання, особову справу у відношенні ОСОБА_5 отримано Київським районним відділом філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області для подальшого виконання за територіальністю.
27.06.2025 року ОСОБА_6 ознайомлений з порядком та умовами іспитового строку та покладеними на нього судом обов?язками. Із засудженим неодноразово проводились бесіди, під час яких роз?яснено порядок та умови відбування покарання, правові наслідки за порушення громадського порядку, вчинення нового злочину. В період строку випробування засуджений ОСОБА_7 вимоги статті 76 КК України, частини 3 статті 164 КВК України, визначені законом та покладені на нього судом, виконував частково, а саме: 01.04.2025 року не з?явився для реєстрації до Київського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області без поважної причини, чим порушив обов?язок покладений на нього судом « з?являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації». 09.04.2025 року ОСОБА_5 застосовано попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
До адміністративної відповідальності за порушення громадського порядку не притягувався. До кримінальної відповідальності за вчинення нового злочину не притягується. Заходи щодо вирішення криміногенних потреб згідно індивідуального плану виконані повністю у визначені терміни.
Київським РВ філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області 31.10.2025 року до Київського районного суду м. Одеси направлено подання «Про звільнення від призначеного покарання з випробуванням у зв?язку із закінченням іспитового строку». У хвалою Київського районного суду м. Одеси від 27.11.2025 року в поданні відмовлено.
Строк випробування закінчився 31.10.2025 року.
Прокурор подання підтримав, просив звільнити ОСОБА_5 від призначеного покарання з випробуванням у зв'язку з закінченням іспитового строку.
Провідний інспектор Київського РВ філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області ОСОБА_8 надала заяву, в якій просив розглянути подання без участі представника органу пробації та задовольнити його.
Засуджений у судове засідання не з'явився, про розгляд подання повідомлявся належним чином.
Відповідно до ч. 5 ст. 539 КПК України у судове засідання викликаються засуджений, його захисник, законний представник, прокурор. Про час та місце розгляду клопотання (подання) повідомляються орган або установа виконання покарань, що відає виконанням покарання або здійснює контроль за поведінкою засудженого; лікарська комісія, що дала висновок стосовно питань застосування до засудженого примусового лікування або його припинення, у випадку розгляду відповідних питань; спостережна комісія, служба у справах дітей, якщо розглядається погоджене з ними клопотання; цивільний позивач і цивільний відповідач, якщо питання стосується виконання вироку в частині цивільного позову, інші особи у разі необхідності. За клопотанням засудженого, стосовно якого вирішується питання про примусове годування, або його захисника суд уповноважений викликати іншого лікаря для встановлення стану здоров'я засудженого та існування очевидної загрози його життю, спричиненої відмовою від прийняття їжі, та забезпечити лікарю можливість ознайомитися з матеріалами, якими обґрунтовується необхідність примусового годування. У такому разі суд відкладає розгляд клопотання на строк, необхідний для явки лікаря, але не більше ніж на 24 години. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов'язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.
Відповідно до частини 5 статті 539 КПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов'язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути дане подання у відсутність осіб, що не з'явилися.
Вивчивши подання, вислухавши думку прокурора, дослідивши матеріали особової справи №78/2025 року, суд доходить таких висновків.
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 537 КПК України під час виконання вироків суд має право вирішувати питання про звільнення від призначеного покарання з випробуванням після закінчення іспитового строку.
Згідно з статті 5 КВК України одним із головних принципів кримінально-виконавчого законодавства, виконання і відбування покарань є диференціація та індивідуалізація виконання покарань, раціональне застосування примусових заходів і стимулювання правослухняної поведінки, поєднання покарання з виправним впливом.
Відповідно до вимог частини третої статті 75 КК України, умовою ухвалення рішення суду про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням є те, що він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки. Тривалість іспитового строку та обов'язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом.
Іспитовий строк - це певний проміжок часу, протягом якого здійснюється контроль за засудженим і останній під загрозою реального відбування призначеного покарання зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки та інші умови випробування. Однією з найголовніших умов звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням є те, що він протягом іспитового строку не тільки не вчинить нового злочину, а й виконає покладені на нього вироком обов'язки.
Відповідно до частин третьою та четвертої статті 164 КВК України звільнені від відбування покарання з випробуванням зобов'язані: виконувати обов'язки, які покладені на них судом; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; з'являтися за викликом до зазначеного органу.
У разі якщо засуджений з незалежних від нього обставин не може виконати обов'язок (обов'язки), покладені на нього судом, уповноважений орган з питань пробації направляє до суду обґрунтоване подання про зміну таких обов'язків.
Відповідно до частини першої статті 78 Кримінального кодексу України, частини другої статті 165 Кримінально-виконавчого кодексу України після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового кримінального правопорушення, за поданням уповноваженого органу з питань пробації звільняється судом від призначеного йому покарання, нагляд припиняється і засуджений знімається з обліку в зазначеному органі.
Виходячи із норм частини першої статті 78 КК України та частини другої статті 165 КВК України, підставою звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням, є комплекс елементів, дотримання яких свідчить про виконання засудженим вимог статті 75 КК України та можливість застосування до нього статті 78 КК України.
Зокрема, такими елементами є закінчення іспитового строку, який визначений конкретними часовими межами, перебування засудженого протягом іспитового строку під контролем органів, зазначених в частині четвертій статті 76 КК України, виконання засудженим покладених на нього вироком суду обов'язків, передбачених статтею 76 КК України, а також обов'язок не вчинити протягом іспитового строку нового злочину.
Недотримання будь якої із вищезазначених умов вказує на порушення засудженним положень статті 75 КК України щодо звільнення його при ухваленні вироку від відбування покарання з випробуванням, та не дає підстав для застосування статті 78 КК України, навіть у разі закінчення визначеного судом терміну іспитового строку.
Враховуючи, що засуджений засуджений ОСОБА_7 вимоги статті 76 КК України, частини 3 статті 164 КВК України, визначені законом та покладені на нього судом, виконував частково, а саме: 01.04.2025 року не з'явився для реєстрації до Київського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області без поважної причини, чим порушив обов?язок покладений на нього судом « з?являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації», суд не вбачає підстав для звільнення засудженого від призначеного вироком Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 31.10.2024 покарання, у зв'язку із закінченням іспитового строку.
Вищевикладене свідчить про те, що засуджений ОСОБА_7 покладені на нього вироком суду обов'язки, а саме - періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання - не виконав.
Засуджений в судове засідання для надання пояснень щодо причин невиконання покладених на нього вироком суду обов'язків або ж спростування тверджень органу пробації щодо невиконаня ним таких - не прибув, недивлячись його повідомлення про дату, час та місце судового засідання.
Сам по собі факт закінчення іспитового строку не дає підстави для звільнення від покарання, оскільки умовне звільнення від покарання є комплексним інститутом і дає підстави для звільнення лише в разі повного дотримання умов та порядку виконання вироку
З огляду на вищевикладене, враховуючи, що засуджений ОСОБА_7 не виконав покладені на нього вироком суду обов'язки, виконання яких визначено підставою для звільнення його від відбування призначеного вироком основного покарання - правові підстави для звільнення засудженого від призначеного вироком покарання з випробуванням у зв'язку із закінченням іспитового строку - відсутні.
Таким чином, подання Київського РВ філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області, є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 537, 539 КПК України, ст.78 КК України, 165 КВК України, суд -
У задоволенні подання - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1