11.03.26
22-ц/812/748/26
Миколаївський апеляційний суд
Справа №487/9977/24
Провадження № 22-ц/812/748/26
11 березня 2026 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого - Яворської Ж.М.
суддів: Базовкіної Т.М.,
Царюк Л.М.,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 18 грудня 2024 року, ухвалене за позовом Обласного комунального підприємства "Миколаївоблтеплоенерго" до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 18 грудня 2024 року позов Обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго» до ОСОБА_3 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення задовольнити.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь Обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 21144,08.; інфляційні втрати у розмірі 1687,43.; три відсотки річних у розмірі 747,56 грн, а також судовий збір у розмірі 757 грн з кожного.
Не погоджуючись із таким рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_3 подали на нього апеляційну скаргу.
Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 20 лютого 2026 року вказану апеляційну скаргу залишено без руху, надано час для усунення зазначених в цій ухвалі недоліків, а саме надати заяву про поновлення пропущеного процесуального строку із зазначенням поважних причин такого пропуску, також витребувано із Заводського районного суду м. Миколаєва цивільну справу №487/9977/24.
02 березня 2026 року до Миколаївського апеляційного суду від відповідачів надійшла заява про поновлення пропущеного процесуального строку.
Як на поважність причин пропуску строку відповідачі посилаються на те, що ними було отримано постанову ДВС про відкриття виконавчого провадження ВП№79790704 від 11 грудня 2025 року та копія виконавчого листа по справі №487/9977/24. Вказують, що судом першої інстанції не було надіслано належним чином, а саме рекомендованим листом, на адресу апелянтів копію оскарженого рішення та заяви стягувача про видачу виконавчого листа.
З матеріалами справи та оскаржуваним рішенням відповідачі ознайомились лише 14 січня 2026 року, про що є запис в матеріалах справи.
09 березня 2026 року на адресу апеляційного суду надійшли витребувані матеріали вказаної цивільної справи.
Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Сторона, яка бере участь у судовому процесі, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, № 11681/85, § 35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року).
Частиною першою статті 126 ЦПК України передбачено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Згідно з частиною першою статті 354 ЦПК України Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу
Згідно з ч. 2 ст. 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Аналіз вказаної правової норми дає підстави для висновку про те, що за відсутності виключних випадків сплив річного строку з дня складення повного тексту судового рішення є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження незалежно від причин пропуску строку на апеляційне оскарження, тобто законодавець імперативно встановив процесуальні обмеження для оскарження судового рішення зі спливом річного строку. В контексті наведеної статті під неповідомленням особи про розгляд справи розуміються випадки, коли учасник справи взагалі ніяким чином не повідомлявся судом і не знав про наявність справи у провадженні суду. Однак до таких випадків не може бути віднесено неповідомлення особи про окреме судове засідання у справі, навіть якщо в цьому засіданні було ухвалено рішення (за умови, що матеріалами справи безспірно підтверджується факт обізнаності особи про розгляд судом справи та її участь у ній).
Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 27 січня 2021 року у справі № 201/13990/15-ц (провадження № 61-22496св19).
Отже, вказаною нормою процесуального права чітко передбачено, що питання поважності пропуску строку на апеляційне оскарження досліджується у всіх наведених випадках, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Як вбачається з матеріалів справи, 14 листопада 2024 року ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва відкрито провадження по даній справі, та визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
14 листопада 2024 року копія зазначеної ухвали та позовної заяви з додатками були направлені судом першої інстанції на адресу місця проживання відповідачів (а.с.26).
Згідно з повідомленнями Укрпошти про вручення поштового відправлення (а.с.27,28) відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_1 особисто, 25 листопада 2024 року, отримали копію ухвали.
10 грудня 2024 року відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_3 звернулись до Заводського районного суду м. Миколаєва з заявою про застосування позовної давності до позову ОКП «Миколаївобтеплоенерго»
Отже відповідачі були належним чином повідомлені про розгляд Заводським районним судом м. Миколаєва зазначеної справи.
18 грудня 2024 року Заводським районним судом м. Миколаєва ухвалено та підписано повний текст оскаржуваного рішення суду (а.с.32-33), яке того ж дня надіслано судом до Єдиного державного реєстру судових рішень, яким забезпечено надання загального доступу 23 грудня 2024 року.
Копію цього рішення направлено судом першої інстанції, засобами поштового зв'язку ОСОБА_3 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 18 грудня 2024 (а.с.34). Відомості про його отримання відповідачами в матеріалах справи відсутні.
Апеляційна скарга відповідачами подана 13 лютого 2026 року.
З дня ухвалення судового рішення районним судом (18 грудня 2024 року) до звернення з апеляційною скаргою (13 лютого 2024 року) сплинуло більше одного року.
Наведене свідчить про те, що відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , які є учасником справи, були обізнані про перебування даної справи у провадженні суду першої інстанції та повідомлені, відповідно до вимог передбачених нормами ЦПК України, про її розгляд.
З огляду на характер положень частини другої статті 358 ЦПК України та те, що річний строк, визначений вказаною процесуальною нормою, є присічним, тому він поновленню не підлягає.
Посилання відповідачів, як на поважність причин пропуску строку на подання апеляційної скарги, на те, що з матеріалами справи та з оскаржуваним рішенням вони ознайомились лише 14 січня 2026 року не беруться судом апеляційної інстанції до уваги, з огляду на те, що такі доводи перевіряються після дотримання тридцятиденного строку на апеляційне оскарження, а не річного.
Тим більше, відповідачам було відомо про наявність вказаної справи, оскільки вони звертались до Заводського районного суду м. Миколаєва 10 грудня 2024 року із заявою про застосування позовної давності.
За таких обставин, враховуючи, що скарга подана після спливу одного року, суд вважає, що у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_3 на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 18 грудня 2024 року слід відмовити.
Керуючись ст. 358 ЦПК України
Відмовити в відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 18 грудня 2024 року, ухвалене за позовом Обласного комунального підприємства "Миколаївоблтеплоенерго" до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і протягом тридцяти днів може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий Ж.М. Яворська
Судді Т.М. Базовкіна
Л.М. Царюк