Справа № 375/236/26
Провадження № 3/375/238/26
10 березня 2026 року селище Рокитне
Суддя Рокитнянського районного суду Київської області Смик М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли від Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає у кв. АДРЕСА_1 ,
25 січня 2026 року о 16 год 02 хв на вул. Заводській, 12 в селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області ОСОБА_1 керував транспортним засобом, а саме автомобілем «ВАЗ 2104», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під час здійснення стоянки автомобіля не вжив всіх заходів, щоб не допустити його самовільний рух, в результаті чого трапився його самовільний рух, що спричинило наїзд на транспортний засіб, а саме автомобіль «Lexus GS350», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків.
Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив п. 15.12 Правил дорожнього руху України, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001року № 1306.
Подія та склад адміністративного правопорушення, причинно-наслідковий зв'язок між порушенням Правил дорожнього руху та настанням дорожньо-транспортної пригоди доводяться поданими уповноваженим органом матеріалами, де містяться:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 575199 від 25 січня 2026 року, складений відносно ОСОБА_1 за статтею 124 КУпАП, який за формою та змістом відповідає вимогам статті 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395;
- постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕПР1 № 575199 від 25 січня 2026 року, складена відносно ОСОБА_1 за порушення статті 124 КУпАП;
- схема місця дорожньо-транспортної пригоди від 25 січня 2026 року, на якій відображено місця розташування транспортних засобів, місце зіткнення, відповідні виміри;
- письмові пояснення ОСОБА_2 від 25 січня 2026 року;
- письмові пояснення ОСОБА_1 від 25 січня 2026 року.
Наявними матеріалами підтверджується, що при складанні протоколу особу ОСОБА_1 встановлено на підставі паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 , йому роз'яснено його права та обов'язки, передбачені статями 55,56,59,63 Конституції України, статтею 268 КУпАП, повідомлено про те, що розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності відбуватиметься у Рокитнянському районному суді Київської області. ОСОБА_1 підписав протокол без будь-яких заперечень щодо форми, змісту та оформлення.
У судове засідання ОСОБА_1 двічі не прибув, про причини своєї неявки суд не сповістив. Викликався до суду повісткою за адресою зазначеною у протоколі, однак судова повітка повернулась до суду не врученою з причин адресат відсутній за вказаною адресою, а також SMS-повідомленням, яке направлено на мобільний номер телефону, який ОСОБА_1 вказав в бланку письмових пояснень від 25 січня 2026 року.
Заперечень по суті справи, заяв, пояснень, клопотань, документів на підтвердження поважності неявки до суду від ОСОБА_1 не надходило, вимог про розгляд справи за особистої участі, вимог про відкладення розгляду справи ОСОБА_1 суду не пред'являв.
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди України застосовують при розгляду справ Конвенцію про захист прав і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово вказував на те, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Також наголошувалося на тому, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав в основоположних свобод обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору (п. 71 рішення у справі “Смірнов проти України» заява № 3655/02, п. 41 “Пономарьов проти України» заява № 3236/03).
Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції.
Як вказувалося вище, наявними матеріалами підтверджується, що при складанні протоколу серії ЕПР1 № 575199 від 25 січня 2026 року ОСОБА_1 було повідомлено про те, що розгляд адміністративної справи відбудеться у Рокитнянському районному суді Київської області за викликом.
Тобто, ОСОБА_1 не був позбавлений можливості належним чином скористатися своїми процесуальними правами (поцікавитися про стан розгляду справи, адже з моменту складання протоколу і до дати вирішення справи по суті пройшов доволі тривалий проміжок часу) та реалізувати обов'язки (з'явитися до суду для подачі пояснень, доказів, клопотань, заяв, заперечень тощо).
Заяв, пояснень, клопотань від нього до суду не надходило.
Спростувань до протоколу, заперечень по суті суду не представив.
Виходячи з положень статті 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за статтею 124цього Кодексу при розгляді справи про адміністративне правопорушення не є обов'язковою.
За наведених обставин та обґрунтувань розгляд справи відбувся за відсутності особи, відносно якої розглядається справа про адміністративне правопорушення.
Відповідно до пункту 15.12 Правил дорожнього руху водій не повинен залишати транспортний засіб, не вживши всіх заходів, щоб не допустити його самовільного руху, проникнення до нього і (або) незаконного заволодіння ним.
Санкція статті 124 КУпАП передбачає адміністративне стягнення у вигляді накладення штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
У зв'язку з викладеним, суд (суддя), проаналізувавши наявні в справі матеріали в їх сукупності, дійшов висновку, що дана дорожньо-транспортна пригода та її наслідки перебувають у прямому причинному зв'язку саме з порушенням ОСОБА_1 вимог Правил дорожнього руху України.
За таких обставин, дотримуючись принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу, враховуючи наявність негативних наслідків скоєного адміністративного правопорушення, суд (суддя) вважає за необхідне та достатнє для виховання особи, запобігання вчинення нових правопорушень застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах мінімальної межі санкції статті у виді штрафу.
При цьому суд (суддя) керується сукупністю наявних доказів, а не самим лише протоколом про адміністративне правопорушення.
Таким чином, підстав для закриття провадження у справі та для повернення протоколу про адміністративне правопорушення, не встановлено.
З огляду на визнання винуватості вказаної особи, до неї застосовується передбачене законодавством адміністративне стягнення у вигляді штрафу у межах санкції відповідної статті та з урахуванням приписів статей 33-35 КУпАП, а також покладається судовий збір у порядку статті 40-1 КУпАП, статті 4 Закону України «Про судовий збір».
На підставі викладеного, керуючись статтями 23,33-35,40-1,124,279,280,283,285,294 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, та піддати його адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн у дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у сумі 665 (шістсот шістдесят п'ять) грн 60 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Рокитнянський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова може бути пред'явлена до примусового виконання протягом трьох місяців з моменту набрання нею законної сили.
Стягувачем за цією постановою державний орган, за матеріалами якого судом прийнято відповідне рішення.
Боржником за цією постановою є особа, яка притягається до адміністративної відповідальності (анкетні дані, що видалося за можливе установити, наведені в вступній частині постанови).
Відповідно до частини 1-3 статті 307 КУпАП, якими встановлено, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно зі статтею 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною 1 статті 307 цього Кодексу(п'ятнадцять днів з дня вручення постанови), постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Суддя Марина СМИК