"11" березня 2026 р. Справа № 363/6699/23
про зміну предмету позову
11 березня 2026 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Лукач О.П.,
за участю секретаря Ставиченка О.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача-1 - Чурпіти Ю.М. (у режимі ВКЗ),
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду в місті Вишгороді заяву позивача про зміну предмету позову у цивільній справі №363/6699/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області (відповідач-1), ОСОБА_2 (відповідач-2), ОСОБА_3 (відповідач-3) про визнання незаконним та скасування наказу,
у провадженні Вишгородського районного суду Київської області, на стадії підготовчого провадження, перебуває вказана цивільна справа.
Як убачається із матеріалів справи, 16.09.2024 позивач подав до суду заяву про зміну предмету позову, у прийнятті якої ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 12.11.2025 було відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 18.02.2026 ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 12.11.2025 скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
У підготовче засідання, призначене на 10.03.2026, з'явився позивача та у режимі відеоконференції взяв участь представник відповідача-1. Інші учасники провадження не з'явилися, про день, час та місце розгляду повідомлялися належним чином. Представник відповідача-3 - адвокат Лабатюк Я.М. поважності причин неявки суду не повідомив.
У підготовчому судовому засіданні позивача підтримав заяву про зміну предмету позову та просив її прийняти.
Представник відповідача-1 поклався на розсуд суду.
Заслухавши позивача та представника відповідач-1, дослідивши у цій частині матеріали справи, а також враховуючи підстави та мотиви скасування ухвали суду від 12.11.2025, викладені у постанові суду апеляційної інстанції, суд дійшов висновку про задоволення заяви представника позивача.
Так, в обґрунтування поданої заяви зазначено, що предметом даного позову є визнання незаконним та скасування наказу відповідача Головного управління Держгеокадастру у Київській області, яким відповідач Головного управління Держгеокадастру у Київській області затвердив проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надав відповідачеві ОСОБА_2 безоплатно у власність земельну ділянку з кадастровим номером 3221884000:33:022:0933. Земельна ділянка надана за рахунок земель загального користування, а її надання призвело до позбавлення позивача доступу до належної йому на праві власності земельної ділянки з кадастровим номером 3221884000:33:022:0709. Проте задоволення даної позовної вимоги не призведе до відновлення порушених прав позивача, оскільки оскаржуваний наказ є актом індивідуальної дії і його дія вичерпана виконанням. Отже, на думку позивача, обраний ним спосіб захисту порушеного права не відповідає критерію ефективності. Зазначає положення статті 25 Закону України «Про державний земельний кадастр», відповідно до якої «Державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності)» (а.с. 182-189 том 1).
На підставі викладеного у заяві про зміну предмету позову, позивач просить суд:
визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області №10-779/15-21-сг від 23.02.2021 року в частині затвердження проекту землеустрою та надання у безоплатну власність ОСОБА_2 земельної ділянки для індивідуального садівництва з кадастровим номером 3221884000:33:022:0933, що розташована на території Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області;
припинити право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку для індивідуального садівництва з кадастровим номером 3221884000:33:022:0933, що розташована на території Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області;
скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3221884000:33:022:0933, що розташована на території Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області.
Статтею 189 ЦПК України визначено завдання підготовчого судового засідання, а згідно із статтею 198 ЦПК України підготовче засідання проводиться за правилами, встановленими главою 6 цього розділу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цим Кодексом.
Статтею 197 ЦПК України встановлено питання, які підлягають вирішенню саме у підготовчому судовому засіданні, визначаючись із характером спірних правовідносин, позовними вимогами та складом учасників судового процесу.
Відповідно до частини третьої статті 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Слід зазначити, що правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмету позову.
Враховуючи, що позивач у встановлений законом строк подав заяву про зміну предмету позову, то суд вважає за необхідне вказану заяву прийняти до розгляду, а розгляд справи проводити з урахуванням заяви про зміну предмету позову.
Як убачається із матеріалів справи, копію заяви про зміну предмету позову, 16.09.2024 позивачем було надіслано усім учасникам провадження.
Керуючись статтями 49, 197, 260, 261, 353 ЦПК України, суд
прийняти заяву позивача про зміну предмету позову у цивільній справі №363/6699/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області (відповідач-1), ОСОБА_2 (відповідач-2), ОСОБА_3 (відповідач-3) про визнання незаконним та скасування наказу.
Роз'яснити відповідачам (представникам), що вони мають право надати відзив на позов, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, в п'ятнадцятиденний строк з моменту отримання цієї ухвали суду, з дотриманням вимог статті 178 ЦПК України.
Надати позивачу (представнику) право на подання в п'ятиденний строк з дня отримання відзиву, відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам статті 178 ЦПК України.
Встановити відповідачам (представникам) п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, яке має відповідати вимогам статті 178 ЦПК України.
Роз'яснити учасникам справи, що подання заяв по суті справи є їх правом. У разі ненадання учасниками справи заяв по суті справи у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Звернути увагу учасників справи на положення статей 81, 83, 84 ЦПК України щодо порядку подання доказів, наслідків неподання їх та доказів їх направлення іншим учасникам справи, а також щодо порядку витребування доказів.
Попередити учасників справи, що відповідно до частини другої статті 126 ЦПК України заяви і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
У зв'язку із викладеним вище, оголосити у підготовчому провадженні перерву до 22.04.2026 до 14:00.
Копію ухвали суду надіслати учасникам провадження.
Ухвала окремо від рішення суду не підлягає оскарженню і набирає законної сили негайно після її проголошення.
Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя О.П. Лукач