"11" березня 2026 р. Справа № 363/1541/26
11 березня 2026 року м. Вишгород
Суддя Вишгородського районного суду Київської області Лукач О.П., вирішуючи питання про видачу судового наказу за заявою ОСОБА_1 з вимогою про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини,
09.03.2026 ОСОБА_1 подала до Вишгородського районного суду Київської області вказану заяву, у якій просить видати судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на її користь на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання даної заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до статті 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Вимоги до форми і змісту заяви про видачу судового наказу встановлені статтею 163 ЦПК України.
Відповідно до частини першої статті 163 ЦПК України, заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником або його представником.
Перевіривши матеріали заяви, судом встановлено, що заява ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення аліментів та її копія, не містить підпису заявника.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Частиною першою статті 166 ЦПК України передбачено, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Керуючись статтями 165, 166 ЦПК України, суд,
відмовити ОСОБА_1 у видачі судового наказу з вимогою про стягнення із ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.П. Лукач