Справа № 344/4759/26
Провадження № 3/344/1577/26
10 березня 2026 року м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Лазарів О.Б., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , офіцера відділу забезпечення, старшого лейтенанта,
за ст.ст.172-15 ч.2, 172-11 ч.3 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
ОСОБА_1 вчинив недбале ставлення військової службової особи до військової служби та самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем.
ОСОБА_1 07.03.2026 року о 09-00 год. в ході проведення перевірки наявності особового складу ІНФОРМАЦІЯ_2 , що за адресою АДРЕСА_2 , був відсутній на місці несення служби, тим самим обов'язки за посадою не виконував, що могло призвести до тяжких наслідків для захисту та безпеки України в умовах особливого періоду, сумлінно і чесно не виконував військовий обов'язок, допустив негідний вчинок і показав негативний приклад іншим військовослужбовцям.
ОСОБА_1 07.03.2026 року будучи військовослужбовцем ІНФОРМАЦІЯ_2 був відсутній без поважних причин на військовій службі.
ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчинених правопорушеннях визнав. Разом з тим, просив звернути увагу на те що в рапорті на зарахування на військову службу не вказав дату складання документу.
Відповідно до змісту вимог ст.245 КУпАП, завданням судді при розгляді справи про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , оцінивши всі зібрані по справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з врахуванням всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, приходжу до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень передбачених ч.2 ст.172-15, ч.3 ст.172-11 КУпАП, з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими засобами.
Вимогами ст.280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, при розгляді даної адміністративної справи судом достовірно було встановлено, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.172-15, ч.3 ст.172-11 КУпАП, доводиться матеріалами справи про адміністративне правопорушення, зокрема: протоколом ЛВІ№39 про військове адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 172-11 КУпАП від 10 березня 2026 року, протоколом ЛВІ№38 про військове адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 172-15 КУпАП від 10 березня 2026 року, витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 05.03.2026 року, доповідю про факт самовільного залишення місця дислокації військовослужбовця, призваного по мобілізації, офіцера відділу забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_2 , доповідю про факт повернення військовослужбовця, призваного по мобілізації, офіцера відділу забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_2 , довідкою військово-лікарської комісії від 16.02.2026 року №2026-0216-1129-2067-0, усними поясненнями ОСОБА_1 .
Відповідно до вимог ч.2 ст.172-15 КУпАП, передбачена адміністративна відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.
Відповідно до вимог ч.3 ст.172-11 КУпАП, передбачена адміністративна відповідальність за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов'язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез'явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез'явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб.
Таким чином, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковано за ст.172-15 ч.2, ст.172-11 ч.3 КУпАП, оскільки він вчинив недбале ставлення військової службової особи до військової служби та самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем
Відповідно до вимог ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Статтею 33 КУпАП передбачено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ст.172-15 ч.2, ст.172-11 ч.3 КУпАП та з врахуванням особи і суспільної небезпеки скоєного, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , характеру вчиненого правопорушення, ступеня вини особи, слід з метою виховання останнього та запобіганню вчинення нових правопорушень накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції статті 172-15 ч.2 КУпАП, зокрема у виді штрафу. Суд вважає, що саме такий вид стягнення буде відповідати завданню Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо охорони прав і свобод громадян, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків та відповідальності перед суспільством.
Крім того, враховуючи, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, тому на підставі ст.5 ч.1 п.12 Закону України "Про судовий збір", він підлягає звільненню від сплати судового збору.
На підставі наведеного, керуючись ст.5 ч.1 п.12 Закону України "Про судовий збір", ст.ст. 283, 284 КУпАП, суд, -
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст.172-11 КУпАП та ч.2 ст.172-15 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення:
- за ч.3 ст.172-11 КУпАП у виді штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п'ятсот) грн.;
- за ч.2 ст.172-15 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн.
На підставі ст.36 КУпАП визначити ОСОБА_2 остаточне адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн.
Роз'яснити, що відповідно до вимог ст.ст.307, 308 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2, 300-3 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення згаданого вище строку, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу. У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
На постанову протягом десяти днів з дня її винесення може бути подано апеляційну скаргу до Івано-Франкіського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд.
Суддя Олег ЛАЗАРІВ