Справа №: 343/304/26
Провадження №: 2/343/421/26
про відмову в задоволенні заяви
про скасування заходів забезпечення позову
11 березня 2026 року м.Долина
Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого - судді Лицура І.М.,
секретаря судового засідання - Бойків В.П.,
з участю адвокатів - Тарановського Д.С. та
Комарницького Е.Г.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Долина Калуського району Івано-Франківської області справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення коштів за договором підряду,
ФОП ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , в якому просив стягнути солідарно з відповідачів на його користь заборгованість за договором підряду в розмірі 200 465,00 грн., а також судові витрати по справі.
Одночасно з позовом ОСОБА_1 подав клопотання про забезпечення позову, в якому просив накласти арешт на належне відповідачам майно, а саме: автомобіль марки «Volkswagen Atlas», 2021 року випуску, VIN: НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 ; грошові кошти в національній та іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також кошти на рахунках, що будуть відкриті в майбутньому, у межах розміру позовних вимог в сумі 200 465,00 грн.
Ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 16 лютого 2026 року забезпечено позов у даній справі шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , яка проживає в АДРЕСА_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , який проживає в АДРЕСА_1 , в національній та іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також кошти на рахунках, що будуть відкриті в майбутньому, у межах розміру позовних вимог в сумі 200 465,00 грн., у решті вимог відмовлено.
10 березня 2026 року відповідач ОСОБА_2 через систему «Електронний суд» подав заяву, в якій просив скасувати ухвалу Долинського районного суду Івано-Франківської області від 16 лютого 2026 року в частині забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать йому в національній та іноземній валюті, які містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також кошти на рахунках, що будуть відкриті в майбутньому, у межах розміру позовних вимог в сумі 200 465,00 грн. Дану заяву мотивував тим, що сам позивач в позовній заяві вказує, що автомобіль марки «Volkswagen Atlas», 2021 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_5 , є об'єктом спільної сумісної власності та розміщений на продаж на сайті auto.ria, державна реєстрація автомобіля відбулася 22.01.2026 року, а його видача 06.02.2026 року і зареєстрований автомобіль саме на ОСОБА_3 . Однак, він з останньою розірвав шлюб 16.12.2025 року, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_6 від 16.12.2025 року. Таким чином, реєстрація права власності спірного автомобіля його колишньою дружиною відбулася уже після того, як вони розірвали шлюб, а тому вказане майно не є об'єктом спільної сумісної власності і він на це майно не претендує. Придбання автомобіля планувалося для особистого використання його колишньою дружиною, він дійсно проводив оплати за її дорученням, проте взагалі не був стороною будь-яких зобов'язань перед позивачем, а лише допомагав на той час дружині з технічними питаннями, що стосувалися покупки автомобіля. За її ж проханням розмістив інформацію про продаж авто, оскільки ОСОБА_3 не могла його утримувати та обслуговувати. Про те, що він не є стороною будь-яких договорів, свідчать долучені позивачем договір комісії № 142/06/2025 від 09.06.2025 року, довіреність від 20.01.2026 року, лист від 09.02.2026 року, акт № 345 виконаних робіт, додаткова угода № 2 від 24.06.2025 року, де адресатом, довірителем, замовником та комітентом зазначена ОСОБА_3 . Разом з тим, арешт його коштів, за відсутності доказів наявності зобов'язань перед позивачем, порушує його право на користування грошовими коштами, які є грошовим забезпеченням військовослужбовця і є явно неспівмірним та безпідставним заходом забезпечення позову. Окрім того, позивач стверджує, що у разі ухвалення рішення на його користь, у нього нібито будуть відсутні кошти для звернення стягнення, хоча такі вимоги є безпідставними. Таким чином, арешт всіх його коштів є неспівмірним з тим, щоб забезпечити позов, оскільки всі документи укладені з його колишньою дружиною та адресовані їй, тому цей арешт слід скасувати.
Позивач ФОП ОСОБА_1 також через систему «Електронний суд» 11.03.2026 року подав заперечення на заяву про скасування ухвали про забезпечення позову, які мотивував тим, що відповідач ОСОБА_2 наразі перебуває у складі ЗСУ, в зв'язку з чим існують обґрунтовані підстави вважати, що провадження у справі може бути зупинене на час проходження ним військової служби. Таке зупинення значно затягне розгляд справи та може призвести до того, що на момент винесення рішення виконання його буде неможливим або утрудненим. Відтак, арешт грошових коштів у межах позовних вимог є необхідним заходом та гарантією захисту його майнових прав. Крім того, договір комісії № 142/06/2025 був укладений 09.06.2025 року, тобто до розірвання шлюбу між відповідачами, кошти в сумі 143 917,00 грн. були перераховані 15 жовтня 2025 року, а 100 000,00 грн. - 20 жовтня 2025 року, тобто до розірвання шлюбу. Листування та погодження усіх етапів ремонту відбувалося саме з ОСОБА_2 . Також під час видачі авто ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були разом. Тобто, абсолютно логічним буде вважати, що авто було придбане за спільні кошти подружжя. Доводи відповідача є способом уникнути відповідальності, а факт розірвання шлюбу дає підстави вважати, що ОСОБА_2 зробив це навмисно, адже дата розірвання шлюбу (16.12.2025 року) передує моменту реєстрації автомобіля марки «Volkswagen Atlas», 2021 року випуску (22.01.2026 року).
В підготовчому судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 згідно ордера на надання правничої допомоги серії АТ № 1130119 від 24.02.2026 року адвокат Комарницький Е.Г. заяву про скасування ухвали про забезпечення позову підтримав та просив її задоволити з викладених в самій заяві мотивів.
Відповідачка ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні дану заяву також підтримала.
Представник позивача згідно ордера на надання правничої допомоги серії ВН № 1624448 від 18.02.2026 року адвокат Тарановський Д.С. у підготовчому судовому засіданні просив відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_2 , мотивуючи свої заперечення аргументами, викладеними в письмових запереченнях.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши заяву про скасування ухвали про забезпечення позову та надані докази, суд дійшов висновку про те, що подана заява до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст. 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. Ухвала про скасування заходів забезпечення позову або про відмову у скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена. Відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову. У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Як зазначено в п. 10 постанови Пленуму Верховного суду україни № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
Отже, заходи забезпечення позову за своєю правовою суттю є гарантією забезпечення інтересів позивача у майбутньому при виконанні судового рішення.
Як вказує в позовній заяві фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , з відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_2 він уклав усний договір підряду з ремонту транспортного засобу марки «Volkswagen Atlas», 2021 року випуску, VIN: НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , що був придбаний на аукціоні в США ТзОВ «Оператор» на підставі договору комісії № 142/06/2025 від 09.06.2025 року, він витратив кошти на запчастини до вказаного автомобіля, надав послуги з його ремонту на загальну суму 263 338,00 грн. та отримав аванс від відповідачів в розмірі 62 873,00 грн. Однак, 06.02.2026 року, під час безпосереднього огляду автомобіля, відповідачі заволоділи ним та зникли в невідомому напрямку, не підписавши акт виконаних робіт та не сплативши повну вартість ремонту і придбаних автозапчастин. Оскільки відповідачі на телефонні дзвінки не відповідають, він змушений був звернутися до поліції із заявою про вчинення кримінального правопорушення. На даний час відповідачі на сайті auto.ria розмістили оголошення про продаж автомобіля марки «Volkswagen Atlas», 2021 року випуску, VIN: НОМЕР_1 .
В даній справі судом вжито заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на належні відповідачам грошові кошти в національній та іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також кошти на рахунках, що будуть відкриті в майбутньому, у межах розміру позовних вимог в сумі 200 465,00 грн.
Ці заходи забезпечення позову є співмірними заявленим позовним вимогам і їх невжиття дійсно могло утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, що в свою чергу могло б призвести до неможливості захисту законних інтересів позивача, поновлення його порушеного права в майбутньому у випадку задоволення позовних вимог.
Вжиті судом заходи забезпечення позову відповідачами в апеляційному порядку не оскаржувалися.
Подана відповідачем ОСОБА_2 заява про скасування заходів забезпечення позову обгрунтовується тільки фактом розірвання шлюбу з відповідачкою ОСОБА_3 .
При цьому суд враховує, що, як зазначає в запереченнях представник позивача, договір комісії № 142/06/2025 був укладений 09.06.2025 року, тобто ще до розірвання шлюбу між відповідачами, кошти в сумі 143 917,00 грн. були перераховані 15 жовтня 2025 року, а інша частина коштів в сумі 100 000,00 грн. - 20 жовтня 2025 року, тобто також до розірвання шлюбу. Листування та погодження усіх етапів ремонту відбувалося саме з ОСОБА_2 , який під час видачі авто був разом з ОСОБА_3 , а тому логічно буде вважати, що авто було придбане за спільні кошти подружжя.
Дані аргументи суд вважає слушними та обгрунтованими і такими, що спростовують вказані відповідачем ОСОБА_2 підстави для скасування заходів забезпечення позову.
За викладених обставин, суд дійшов висновку, що скасування заходів забезпечення позову є передчасним та істотно може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, порушити право на ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, у зв'язку з чим слід відмовити у задоволенні заяви відповідача ОСОБА_2 про скасування ухвали в частині забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачу в національній та іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також кошти на рахунках, що будуть відкриті в майбутньому, у межах розміру позовних вимог в сумі 200 465,00 грн.
На підстав викладеного та керуючись ст.ст. 158,260,353 ЦПК України, суд
В задоволенні заяви ОСОБА_2 про скасування ухвали про забезпечення позову у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до нього та ОСОБА_3 про стягнення коштів за договором підряду відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів після її проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду.
Суддя: