Єдиний унікальний номер 341/6/26
Номер провадження 1-кс/341/79/26
11 березня 2026 року місто Галич
Слідчий суддя Галицького районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваної ОСОБА_4 ,
захисника підозрюваної адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виглядіособистого зобов'язання відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Крилос, Галицького району Івано-Франківської області, зареєстрованої та проживаючої у АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, із вищою освітою, працюючої у відділі служби у справах дітей Галицької міської ради Івано-Франківської області на посаді начальника відділу, одруженої, депутатом не являється, раніше не судимої, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 367 КК України,
10 березня 2026 року до суду надійшло клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання щодо ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 42025092250000038 від 13.11.2025, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 367 КК України.
Клопотання обґрунтоване тим, що досудовим розслідуванням установлено, що 30 червня 2021 року, відповідно до розпорядження міського голови Галицької міської ради № 02.1-07/206, на посаду начальника служби у справах дітей Галицької міської ради призначено ОСОБА_4 .
Відповідно до посадової інструкції начальника служби у справах дітей Галицької міської ради на ОСОБА_4 покладено обов'язки щодо здійснення керівництва діяльністю служби і персональної відповідальності за виконання покладених на службу завдань і здійснення нею своїх функцій; координації роботи підприємств, установ та організацій усіх форм власності у вирішення питань соціального захисту дітей, забезпечення прав свобод і законних інтересів підлітків, запобігання бездоглядності та вчинення правопорушень; забезпечення додержання вимог законодавства щодо встановлення опіки та піклування над дітьми; ведення обліку дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, усиновлених, влаштованих до прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу та патронатних сімей; забезпечення у межах своєї компетенції контролю за виконанням законодавства щодо соціального захисту дітей, запобігання вчиненню ними правопорушень і дотримання законодавства про працю неповнолітніх; здійснення контролю за умовами утримання і виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у сім?ях опікунів, піклувальників, дитячих будинках сімейного типу, прийомних сім?ях; а також інші обов'язки.
Таким чином, ОСОБА_4 , перебуваючи у період з 30.06.2021 по даний час на посаді начальника служби у справах дітей Галицької міської ради, постійно здійснювала організаційно-розпорядчі обов'язки і, згідно з положеннями частини 3 статті 18 та примітки 1 до статті 364 Кримінального кодексу України, є службовою особою.
При цьому, на думку слідства, ОСОБА_4 неналежно виконувала свої службові обов'язки через несумлінне ставлення до них, що завдало тяжких наслідків державним інтересам, а також охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян.
Зокрема, після початку військової агресії російської федерації проти України, 17.08.2022 у м. Галич Івано-Франківського району Івано-Франківської області з Херсонської області на тимчасове проживання переїхав дитячий будинок сімейного типу на базі родини ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , який був взятий на облік внутрішньо переміщеної особи та поселений в орендованому приватному житловому будинку, що знаходиться у вказаному населеному пункті по АДРЕСА_2 . З 30.12.2024 зазначений дитячий будинок перемістився у приміщення за адресою: АДРЕСА_3 , яке було придбано для вказаної родини восени 2024 року за рахунок коштів державної субвенції, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.05.2021 № 615 «Деякі питання забезпечення дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа житлом та підтримки малих групових будинків».
Однак, ОСОБА_4 , будучи службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими обов'язками, неналежно віднеслась до виконання своїх службових обов'язків у зв'язку з несумлінним ставленням до них і, діючи у порушення Положення про Службу у справах дітей Галицької міської ради та своєї посадової інструкції, внаслідок недбалого відношення до виконання своїх посадових повноважень, за наявності достатніх підстав не вжила жодних заходів щодо припинення функціонування та фінансування дитячого будинку сімейного типу, де батько-вихователь ОСОБА_6 систематично застосовував до дітей-вихованців психологічний та фізичний тиск, поєднаний з висловлюванням погроз фізичною розправою, приниженням та залякуванням, використанням фізичної сили, примушування старших дітей чоловічої статі до нанесення побоїв молодшим дітям та вчиненням інших дій, які завдавали їм сильного фізичного болю та фізичних і моральних страждань.
Внаслідок службової недбалості ОСОБА_4 спричинено тяжкі наслідки, які виразились у тому, що діти-вихованці зазнали від батька-вихователя ОСОБА_6 катувань, які виразились у систематичному застосуванні до дітей-вихованців психологічного тиску, поєднаного з висловлюванням погроз фізичною розправою, вчиненням приниження та залякування, використанні фізичної сили. Також у період з 01.10.2022 по 12.06.2025 останньому було виплачено Управлінням соціального захисту населення Каховської районної державної адміністрації Херсонської області грошове забезпечення батькам-вихователям та державну соціальну допомогу на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування грошові кошти у сумі 2 367 434 гривень 90 копійок, а Управлінням соціального захисту населення Івано-Франківської районної державної адміністрації Івано-Франківської області - кошти у вигляді соціальних допомог у сумі 1 027 940 гривень 95 копійок, а всього на загальну суму 3 395 375 гривень 85 копійок.
Оскільки на цей час наявні ризики, передбачені пунктами 1, 3, 4 частини 1 статті 177 КПК України, просить обрати щодо підозрюваної ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання з покладенням на неї обов'язків, передбачених частиною 5 статті 194 КПК України.
Клопотання відповідає вимогам статті 184 КПК України.
08 січня 2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 367 КК України.
Ухвалою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 23.01.2026 відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про застосування до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту, застосовано до неї запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, на строк досудового розслідування, тобто до 08 березня 2026 року, з покладенням на неї обов'язків, передбачених статтею 194 КПК України.
Прокурор у судовому засіданні підтримала клопотання про застосування щодо підозрюваної міри запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, просила таке задовольнити.
Захисник підозрюваної адвокат ОСОБА_5 щодо застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання заперечила, просила відмовити у задоволенні клопотання слідчого. Зазначили, що ухвалою від 23.01.2026 до підозрюваної було застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, строк дії ухвали до 08 березня 2026 року, з клопотанням про його продовження сторона обвинувачення не зверталась. Вважає, що клопотання про застосування запобіжного заходу є тотожним попередньому, а тому про поданні нового клопотання про обрання запобіжного заходу, необхідність його застосування сторона обвинувачення повинна обґрунтовувати новими підставами, чого зроблено не було. Пред'явлена ОСОБА_4 підозра є необґрунтованою та надуманою, з метою уникнення відповідальності інших посадових осіб, які згідно з законодавством повинні реагувати на випадки насильства. Саме ОСОБА_4 19.05.2025 звернулася в поліцію з заявою про вчинення кримінального правопорушення щодо подій, які мали місце 15.05.2025.
Підозрювана ОСОБА_4 підтримала захисника, зазначила, що заявлені стороною обвинувачення ризики, передбачені статтею 177 КПК України, відсутні та не підтверджені жодними належними доказами. Так, вона жодним чином не переховувалась від органу досудового розслідування, завжди реагувала на виклики слідчого, не вчиняє жодного впливу на свідків. На її утриманні перебуває малолітня донька, її чоловік минулого року переніс хірургічне втручання та потребує лікування, на утриманні перебуває також її бабуся. Просила відмовити у задоволенні клопотання слідчого.
Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання та кримінального провадження, суд виходить з наступного.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 179 КПК України особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Так, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 2 до 5 років, тому слідчий суддя враховує тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її винною у вчиненні кримінального правопорушення.
Зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, а слідчий суддя на цьому етапі не вирішує ті питання, які повинен вирішувати суд за результатами розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не оцінює докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя лише на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначає, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу. З огляду на ті дані, які надані стороною обвинувачення, наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 367 КК України.
Згідно з частиною 2 статті 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Вважається, що застосування запобіжних заходів вже можливо при наявності ризиків. Ризик же в свою чергу це не визначена подія, він по суті представляє собою ймовірність настання небажаних для досудового слідства та суду наслідків, що може виникнути в результаті певних подій або дій. Ризики характеризуються невизначеністю результату та обов'язковою наявністю негативних наслідків, незалежно від того, наскільки ймовірним є їх настання.
Орган досудового розслідування заявляє про наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини 1 статті 177 КПК України.
Відповідно до рішення ЄСПЛ від 20.05.2010 у справі «Москаленко проти України», суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини, суд оцінює доведеним заявлений стороною обвинувачення ризик, передбачений пунктом 1 частини 1 статті 177 КПК, а саме можливості переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та суду, яка, виходячи з тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється, в сукупності з іншими обставинами, якими підтверджується наявність такої небезпеки, із певною долею вірогідності, може покинути місце свого проживання.
Орган досудового розслідування заявляє про наявність ризику, передбаченого пунктом 3 частини 1 статті 177 КПК України, посилаючись на наявність підстав вважати, що підозрювана може незаконно вплинути на свідків, місце проживання та роботи яких їй відомо, з метою схилити їх до давання показань на свою користь.
Слідчий суддя зазначає, що сам факт наявності свідків та обізнаність підозрюваної щодо місця їх проживання та роботи не може свідчити про наявність ризику, передбаченого пунктом 3 частини 1 статті 177 КПК України. Будь яких фактичних доказів впливу, або можливого впливу підозрюваною на свідків органом досудового розслідування суду не надано.
Також в ході розгляду клопотання судом не встановлено будь-яких доказів чи обставин, які б свідчили про наявність ризику, передбаченого пунктом 4 частини 1 статті 177 КПК України.
В той же час обставини, які зазначені підозрюваною та її захисником, не можуть бути підставою для відмови в задоволенні даного клопотання, оскільки такі не виключають наявність встановлених в судовому засіданні ризиків.
Отже, суд дійшов висновку, що підозрюваній ОСОБА_4 доцільно обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання з покладенням на неї обов'язків, передбачених пунктами 2,3,4 частини 5 статті 194 КПК України на строк досудового розслідування.
Відповідно до частини першої статті 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Керуючись статтями 131, 132, 176-179, 194, 198, слідчий суддя
Клопотання слідчого про застосування до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання - задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована та проживає у АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, на строк досудового розслідування, тобто до 08 квітня 2026 року.
Покласти на підозрювану ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою їх вимогою;
- без дозволу слідчого, прокурора чи суду не відлучатись від місця свого проживання;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну місця свого проживання;
- утримуватись від спілкування з усіма свідками з приводу обставин кримінального провадження.
Роз'яснити підозрюваній, що в разі невиконання зазначених обов'язків до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвала підлягає негайному виконанню органом внутрішніх справ.
Вручити копію цієї ухвали підозрюваній та прокурору негайно після її оголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддяОСОБА_8