Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
Справа № 279/1354/26
Провадження № 1-кс/279/304/26
09 березня 2026 року м.Коростень
Слідчий суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_1 із секретарем судового засідання ОСОБА_2 , за участі прокурора Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 ( в режимі відеоконференції), слідчого Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Коростень клопотання слідчого СВ Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12026060490000091 від 20.02.2026 року за ч.1 ст.263 КК України,
Слідча СВ Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_8 , за погодженням з прокурором Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_9 , звернулася до слідчого судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12026060490000091 від 20.02.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.
На обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_5 був призваний на військову службу під час мобілізації та направлений для проходження служби до військової частини НОМЕР_1 . На підставі наказу №456 від 11.10.2025 командира військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_5 призначено на посаду стрільця 1 штурмового спеціалізованого відділення 1 штурмового спеціалізованого взводу 2 штурмової спеціалізованої роти штурмового спеціалізованого батальйону (ШКВАЛ). ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем, у невстановлений в ході досудового розслідування точний час, але не пізніше 08.03.2026, без передбаченого законом дозволу, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, незаконно зберігав вогнепальну зброю за місцем свого проживання АДРЕСА_1 , яку 08.03.2026 в період часу з 11 год 16 хв по 15 год 35 хв, було виявлено та вилучено працівниками поліції в ході проведення обшуку, а саме автоматичну ручну стрілецьку бойову вогнепальну зброю - бойовий карабін «HAENEL» моделі МК556-А2, калібру 5,56x45 мм НАТО, із маркуванням МК008617.
По даному факту 08 березня 2026 року слідчим слідчого відділення Коростенського РУП ГУНП України в Житомирській області внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12026060490000121 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України. 08 березня 2026 року прокурором Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 прийнято рішення про об'єднання матеріалів кримінального провадження №12026060490000091 та №12026060490000121 в одне кримінальне провадження з №12026060490000091.
08.03.2026 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку ст. 208 КПК України та 09.03.2026 в порядку ст. 276-278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.І ст.263 КК України. Таким чином у вчиненні кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Золотоноша, Черкаської області, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Підозра ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, який відповідно до ст.12 КК України за ступенем тяжкості є тяжким злочином, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
У ході досудового розслідування виникла необхідність в обранні підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу з метою забезпечення виконання ним перед органом досудового розслідування та судом покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та які вказують, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Зокрема, ризик переховування ОСОБА_5 від органу досудового розслідування та суду обґрунтовується тим, що останній, будучи раніше судимим за ч.4 ст.187, ч.І ст.121 КК України відповідно до ухвали головуючого судді ОСОБА_10 від 02.10.2025 справа №585/3632/25, провадження №1- в/585/191/25 умовно- достроково звільнений від відбування основного покарання у зв'язку із виявленням бажання проходити військову службу за контрактом, 05.01.2026 самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 , тому усвідомлюючи невідворотність реального покарання, буде намагатись уникнути кримінальної відповідальності. Крім того, підозрюваний не має міцних соціальних зав'язків таких як сім'я та діти, не має постійного місця роботи, а тому може безперешкодно поїхати у інше місто. Ризик незаконного впливу на свідків, обґрунтовується тим, що підозрюваний знає, де проживають свідки та, перебуваючи на волі, зможе впливати на них шляхом погроз або іншим чином (п.3 ч.1 ст.177 КПК України). Також за п.4 ч.1 ст.177 КПК України орган досудового розслідування не виключає можливості, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме перешкоджати шляхом неприбуття та несвоєчасного прибуття на вимоги слідчого, прокурора чи суду, а також, перебуваючи на волі, зможе вчинити інший тяжкий злочин у іншому місці, оскільки матиме змогу вільно пересуватись, у результаті чого виникле складність у проведенні з ним слідчих (розшуковик) дій та судових розглядів (п.4 ч.1 ст.177 КПК України). Що ж стосується ризику вчините інше кримінальне правопорушення, то в обґрунтування вказаного ризику органом досудового розслідування встановлено те, що ОСОБА_5 був раніше засуджений за вчинення тяжких злочинів, і є достатні підстави вважати, що він може вчинити новий умисний злочини (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).
У клопотанні вказано, що лише обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зможе запобігти усім вищевказаним ризикам, у тому числі вчинення підозрюваним нових кримінальних правопорушень. Застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу, таких як особисте зобов'язання, особиста порука, домашній арешт, будуть недостатніми для запобігання зазначеним ризикам, так як, виходячи зі змісту ст. 179-182 КПК України, вони не позбавляють у повній мірі підозрюваного можливості вільно пересуватися, вчиняти протиправні дії.
У зв'язку з викладеним просили застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.
Розгляд клопотання на підставі протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду переданий слідчому судді ОСОБА_1 .
Слідчий ОСОБА_4 та прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримали з підстав, викладених у ньому. Додатково зазначили, що ОСОБА_5 обгрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, просили врахувати, що підозрюваний є військовослужбовцем ЗСУ, раніше судимий за ч.5 ст.407 , ч.1 ст.121 КК України, який був умовно-достроково звільнений від відбування покарання для проходження військової служби за контрактом, однак самовільно залишив військову службу із закріпленою за ним зброєю, почав переховуватися, відомості про вчинене кримінальне правопорушення внесені до ЄРДР за ч.3 ст.408 КК України.
Підозрюваний ОСОБА_5 частково визнав свою причетність до вчинення кримінального правопорушення, зокрема щодо зберігання зброї без встановленого законом порядку, не погодився з характеристикою, зазначеною у клопотанні та наданою йому в судовому засіданні, а також своєю причетністю до виявлених та вилучених під час обшуку рослин, схожих на мак, не висловив заперечень щодо обрання до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, однак просив застосувати до нього право внесення застави.
Захисник адвокат ОСОБА_6 підтримав позицію свого підзахисного та просив застосувати як альтернативний запобіжний захід заставу.
Заслухавши думку слідчого, прокурора, підозрюваного, захисника, перевіривши доводи клопотання долученими до нього доказами, слідчий суддя дійшов до таких висновків
Згідно з ч.1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Метою застосування запобіжних заходів згідно ч.1 ст.177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч.5 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до, зокрема, до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_5 обгрунтовано підозрюється у зберіганні вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу, тобто у скоєнні злочину, передбачаного ч.1 ст.263 КК УКраїни, який відповідно до ст. 12 КК України за ступенем тяжкості є тяжким злочином, зокрема передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років.
Також встановлена наявність ризиків, передбачених п.1,3,4,5 ст. 177 КПК України, а саме ризик переховування підозрюваного від досудового розслідування та суду, оскільки раніше будучи звільнений умовно-достроково від призначеного судом покарання для проходження військової служби за контрактом, самовільно залишив військову частину та переховувався від ВСП та поліції, знаючи про суворість покарання, яке може бути застосовано до нього у разі встановлення вини, ОСОБА_5 може продовжувати переховуватися та ухилятися від явки до органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності.
Зазначені обставини, на переконання слідчого судді, самі по собі можуть бути спонукаючим мотивом та приводом для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення від покарання у разі засудження його до позбавлення волі.
Ризик незаконно впливати на свідків, які є його знайомими, оцінюється слідчим суддею як реальний, оскільки останні в даному кримінальному провадженні судом не допитувалися, а з огляду на принцип безпосередності дослідження доказів судом, є ризик погрози чи вмовлянь з метою зміни їх показань, та, як наслідок, недосягнення завдань кримінального провадження.
Слідчим суддею врахований також ризик вчинення ОСОБА_5 іншого кримінального правопорушення, оскільки відповідно до інкримінованих діянь злочин був вчинений підозрюваним у період умовно-дострокового звільнення його від відбування покарання за вироком Київського районного суду м.Харкова від 14.03.2025, зміненого вироком Харківського апеляційного суду від 02.06.2025 року на підставі ухвали Роменського міськрайонного суду Сумської області від 02.10.2025 року у досить короткий проміжок часу.
З огляду на викладене, слідчий суддя вважає доведеними ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, оскільки при їх оцінці з урахуванням специфіки кримінального правопорушення, вчиненого військовослужбовцем у період воєнного стану, особи підозрюваного, відсутністю стійких соціальних зв'язків слід виходити з припущення, що підозрюваний може здійснити дії, що перешкоджатимуть кримінальному провадженню або ухилитися від слідства та суду. Це означає, що при розгляді питання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя має враховувати потенційну можливість підозрюваного впливати на свідків, переховуватися від слідства або продовжувати злочинну діяльність.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Наведені слідчим і прокурором аргументи та інформація, отримана слідчим суддею з долучених до клопотання документів, а також пояснень учасників провадження, свідчать, на переконання слідчого судді, про обґрунтованість клопотання та існування підстав для застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного.
Застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, на початковому етапі досудового розслідування не запобігатиме ризикам, встановленим в судовому засіданні, та не сприятиме виконанню завдань кримінального провадження.
Строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні закінчується 09.05.2026 року.
Оцінивши в сукупності всі обставини, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
З огляду на тяжкість інкримінованого злочину, а також безальтернативного та суворого покарання у виді позбавлення волі, слідчий суддя дійшов висновку, що визначення застави у межах, передбачених п.2 ч.5 ст.182 КПК України, а саме 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, буде необхідним і достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та запобігання ризикам,зазначеним у ст.177 КПК України.
Керуючись ст. 177, 178, 182,183, 184, 193, 194, 197,205, 395 КПК України,
Клопотання слідчого СВ Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_9 , про застосування до підозрюваного у кримінальному провадженні № 12026060490000091 від 20.02.2026 року за ч.1 ст.263 КК України ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів по 07.05.2026 року включно.
Визначити заставу у розмірі 20 (двадцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 66560 (шістдесят шість тисяч п'ятсот шістдесят) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою на відповідний депозитний рахунок суду.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 такі обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора та суду за кожною вимогою;
2) не відлучатися з населеного пункту де проживає, без дозволу прокурора, суду;
3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, у разі їх наявності.
Строк дії обов'язків у разі внесення застави по 07.05.2026 року.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.
Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Копію ухвали вручити підозрюваному, прокурору, направити уповноваженій особі місця попереднього ув'язнення.
Слідчий суддя ОСОБА_11