Справа № 500/7168/25
11 березня 2026 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:
визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 в частині нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, у розмірі 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць за період з 24.04.2022 по 15.06.2022 включно;
стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 невиплачену частину суми додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, у розмірі 100 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, за період з 24.04.2022 по 15.06.2022 включно у розмірі 119 000 гривень.
Позов обґрунтовано тим, що позивач проходив військову службу в Військовій частині НОМЕР_1 . У період з 24.04.2022 по 15.06.2022 у складі зведеного стрілецького батальйону Військової частини НОМЕР_1 виконував завдання, визначене розпорядженням начальника штабу по недопущенню переправи через р. Десна ДРГ та груп ССО противника, що підтверджується витягом із журналу бойових дій зведеного стрілецького батальйону Військової частини НОМЕР_1 та довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України. Однак, за вказаний період позивачу виплачувалась додаткова винагорода у розмірі 30 000 гривень, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168), замість належних до виплати 100 000 гривень пропорційно розрахунку на місяць. Внаслідок цього Військовою частиною НОМЕР_1 не було виплачено позивачу додаткову винагороду у розмірі 119 000 гривень, у зв'язку з чим він звернувся до суду.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами. Одночасно цією ухвалою суду зобов'язано відповідача надати належним чином засвідчені копії документів.
У відзиві на позовну заяву відповідач проти позову заперечує та зазначає, що підстави виплати щомісячного додаткового виду грошового забезпечення визначені телеграмою №248/1217 від 07.03.2022 та окремим дорученням Міністра оборони України № 912/з/29 від 23.06.2022 (далі - Окреме доручення), яке реалізується з 01.06.2022. Додаткова винагорода ОСОБА_1 не нараховувалась у зв'язку з відсутністю рапорту командира підрозділу. Рапорт командира підрозділу є обов'язковою умовою для підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях та включення військовослужбовця в перелік осіб, яким відповідно до наказу командира військової частини виплачується додаткова винагорода, що передбачено абзацом третім пункту 3 вказаного Окремого доручення. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю (а.с.33-33).
Також представником відповідача надано докази, витребувані ухвалою суду від 23.12.2025 (а.с.37-40).
У відповіді на відзив позивач не погоджується з позицією відповідача та зазначає, що недотримання ним встановленої послідовності дій щодо виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, а саме неподання командиром підрозділу рапорту на виплату додаткової винагороди, не може позбавляти права позивача на отримання виплати, закріпленої нормою матеріального права. Окремими дорученнями Міністра оборони України від 25.03.2022 №248/1298 та від 23.06.2022 №912/з/29 не передбачено, що підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця здійснюється виключно за наявності всіх визначених документів. На переконання позивача, таке підтвердження здійснюється за наявності не менше ніж одного з перелічених зазначеними окремими дорученнями документів. А тому на момент виникнення спірних правовідносин у відповідача були наявні всі правові підстави для виплати позивачу додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень пропорційно розрахунку на місяць (а.с.41-42).
Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 16.03.2022 №97 зарахований до списків особового складу частини та на всі види забезпечення з 16.03.2022 (а.с.4).
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 28.10.2025 №324 позивач виключений зі списків особового складу частини та усіх видів забезпечення з 28.10.2025 (а.с.4 зворот).
За час проходження військової служби на виконання розпорядження начальника штабу - заступника командувача оперативного командування військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 20.04.2022 №502/10/19дск (а.с.7 зворот) наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 20.04.2022 №124 було створено зведений стрілецький батальйон Військової частини НОМЕР_1 , до складу якого увійшов і позивач на посаді стрільця (а.с.8-9).
Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 22.04.2022 №146 позивач з 23.04.2022 вибув у відрядження до оперативного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » для виконання завдань за призначенням (а.с.9 зворот).
Згідно з наказом командувача оперативного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (по стройовій частині) від 25.04.2022 №46 позивач з 24.04.2022 прибув до складу сил та засобів оперативного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », які залучаються та беруть участь в оборонній операції для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації на території України, з метою виконання службових (бойових) завдань (а.с.10-13).
Із зазначеного відрядження ОСОБА_1 прибув 15.06.2022, про що свідчить наказ командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 15.06.2022 №205 (а.с.13 зворот).
У період з 24.04.2022 по 15.06.2022 позивач у складі зведеного стрілецького батальйону Військової частини НОМЕР_1 виконував завдання, визначене розпорядженням начальника штабу - заступника командувача оперативного командування військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 20.04.2022 №502/10/19дск, по недопущенню переправи через р. Десна ДРГ та груп ССО противника для дій в глибині території держави та з метою обладнання оперативного рубежу оборони ОУВ, що підтверджується витягом із журналу бойових дій зведеного стрілецького батальйону Військової частини НОМЕР_1 інв.№8/ДСК від 14.04.2022 перереєстрованого наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 22.10.2024 №645 за інв. №450/1/ДСК від 25.10.2024 (а.с.14) та довідкою Військової частини НОМЕР_1 від 22.11.2024 №939/2/7/400 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України (а.с.15).
Згідно з карткою особового рахунку військовослужбовця, виданою Військовою частиною НОМЕР_1 від 11.11.2025 №939/7/1771, ОСОБА_1 отримав у спірний період з 24.04.2022 по 15.06.2022 додаткову винагороду, передбачену Постановою №168, у розрахунку 30 000 грн на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань.
Не погодившись з діями суб'єкта владних повноважень в частині нарахування та виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, у розмірі 30 000 гривень замість 100 000 гривень пропорційно розрахунку на місяць за період з 24.04.2022 по 15.06.2022, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд застосовує такі правові положення.
Спірні правовідносини врегульовано, зокрема Законом України “Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII) та Законом України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII).
Частинами першою-третьою статті 9 Закону № 2011-XII передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Згідно з абзацами першим, другим частини четвертої статті 9 Закону № 2011-ХІІ грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 “Про введення воєнного стану», затвердженим Законом України № 2102-IX від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації в Україні введений воєнний стан з 24.02.2022, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та триває до теперішнього часу.
Одночасно із введенням воєнного стану, з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, Указом Президента України №69/2022 постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Цим же Указом надано доручення Кабінету Міністрів України забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та від 24.02.2022 № 69 "Про загальну мобілізацію" Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята постанова №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», пунктом 1 якої, у редакції станом на 07.03.2022, визначено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Надалі до Постанови № 168 неодноразово вносилися зміни, зокрема постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2022 № 350, проте зміст пункту 1 цієї постанови в частині, що стосується виплати військовослужбовцям Збройних Сил України додаткової винагороди, не змінився.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 № 793 доповнено Постанову № 168 пунктом 2-1, який підлягав застосуванню з 24.02.2022 та згідно з яким визначено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
Відповідно до статті 8 Закону України від 06.12.1991 № 1934-XII "Про Збройні Сили України" Міністр оборони України здійснює військово-політичне та адміністративне керівництво Збройними Силами України, а також інші повноваження, передбачені законодавством, в тому числі визначає порядок виплати грошового забезпечення (абзац другий частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII).
Наказом Міністра оборони України від 01.04.2022 № 98, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.04.2022 за № 382/37718 (застосовується з 24.02.2022), внесено зміни до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам", затвердженого наказом Міністерства оборони України 07.06.2018 №260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 № 745/32197 (далі - Порядок №260), шляхом доповнення розділу І пункту 17, відповідно до якого на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
З метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, Міністр оборони України видав директиви, зокрема від 18.04.2022 № 248/1529, доведену до кожної окремої військової частини (установи) у формі телеграми (діяла до 01.06.2022), а потім Окреме доручення від 23.06.2022 № 912/з/29.
У пункті 1 Окремого доручення від 23.06.2022 № 912/з/29 (яке діяло з 01.06.2022) Міністр оборони України визначив, що необхідно розуміти під терміном "безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів" (далі - бойові дії або заходи), а саме виконання військовослужбовцем:
бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка (який) веде воєнні (бойові) дії у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу України) в районі ведення бойових дій;
бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки)) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави;
бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями;
бойових завдань з ведення руху опору на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;
завдань з ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районі ведення бойових дій або на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;
бойових завдань із відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;
бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб);
виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей;
виконання бойових завдань у районах ведення бойових дій з виявлення повітряних цілей;
здійснення польотів у районах ведення воєнних дій, ведення повітряного бою;
здійснення заходів з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту;
виконання бойових (спеціальних) завдань кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії.
У пункті 3 цього Окремого доручення Міністр оборони України установив, що райони ведення бойових дій та склад створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави визначаються відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України.
Документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів:
бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Пунктом 5 Окремого доручення від 23.06.2022 № 912/з/29 Міністр оборони України установив виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн або 30 000 грн здійснювати на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) по особовому складу військової частини; керівника вищого органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин.
Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видавати до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів (пункт 6 Окремого доручення).
Суд акцентує увагу на тому, що в межах даної справи спірним періодом невиплати позивачу додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн пропорційно в розрахунку на місяць зазначається період з 24.04.2022 по 15.06.2022.
При дослідженні порядку та умов виплати додаткової винагороди, Верховний Суд у постанові від 06.06.2024 у справі №400/1217/23 зазначив, що перебування військовослужбовця в районі ведення бойових дій само по собі не є достатньою підставою для виплати додаткової винагороди у розмірі до 100 000 грн на місяць, передбаченої Постановою № 168. Ключовою умовою для здійснення виплати такої додаткової винагороди є виконання військовослужбовцем спеціальних бойових завдань та заходів, які у розумінні Постанови № 168 означають «безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» та підтвердження цих обставин відповідними документами.
Документальним підтвердженням можуть слугувати: бойовий наказ (бойове розпорядження), журнал бойових дій або журнал ведення оперативної обстановки (підсумкове, термінове, позатермінове) або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад), рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (спеціальних) завдань.
Аналогічні висновки були викладені Верховним Судом, зокрема, у постановах від 06.08.2024 у справі № 400/10311/23, від 07.11.2024 у справі № 200/2297/23, від 05.12.2024 у справі № 420/19038/23, від 27.02.2025 у справі № 340/3447/23.
Як слідує з матеріалів справи, позивач проходив військову службу за призовом під час мобілізації у складі Військової частини НОМЕР_1 .
На виконання розпорядження начальника штабу - заступника командувача оперативного командування військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 20.04.2022 №502/10/19дск для недопущення здійснення переправи через р. Десна ДРГ та груп ССО противника для дій в глибині території держави та з метою обладнання оперативного рубежу оборони ОУВ, наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 20.04.2022 №124 було створено зведений стрілецький батальйон Військової частини НОМЕР_1 , до складу якого увійшов і позивач на посаді стрільця.
З 24.04.2022 позивач прибув до складу сил та засобів оперативного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », які залучаються та беруть участь в оборонній операції для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації на території України, з метою виконання службових (бойових) завдань, про що свідчить наказ командувача оперативного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (по стройовій частині) від 25.04.2022 №46.
Зі змісту витягу із журналу бойових дій зведеного стрілецького батальйону Військової частини НОМЕР_1 інв.№8/ДСК від 14.04.2022 перереєстрованого наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 22.10.2024 №645 за інв. №450/1/ДСК від 25.10.2024 слідує, що у період з 24.04.2022 по 15.06.2022 позивач у складі зведеного стрілецького батальйону Військової частини НОМЕР_1 виконував завдання, визначене розпорядженням начальника штабу - заступника командувача оперативного командування військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 20.04.2022 №502/10/19дск, по недопущенню переправи через р.Десна ДРГ та груп ССО противника для дій в глибині території держави та з метою обладнання оперативного рубежу оборони ОУВ.
Телеграмою №248/1217 від 07.03.2022 та Окремим дорученням № 912/з/29 від 23.06.2022 визначено, що під терміном "безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів", за які здійснюється виплата 100 000 гривень, слід розуміти виконання військовослужбовцем, серед іншого, зокрема бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб).
При цьому Військовою частиною НОМЕР_1 видано позивачу довідку від 22.11.2024 №939/2/7/400, згідно з якою ОСОБА_1 у період з 23.04.2022 по 15.06.2022 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в насаленому пункті Красилівка Чернігівської області. Таку довідку видано на підставі, в тому числі, вказаних вище наказу командувача оперативного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (по стройовій частині) від 25.04.2022 №46 та журналу бойових дій зведеного стрілецького батальйону Військової частини НОМЕР_1 інв.№8/ДСК від 14.04.2022 перереєстрованого наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 22.10.2024 №645 за інв. №450/1/ДСК від 25.10.2024.
У даному випадку додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень, передбачена Постановою №168, не нараховувалась ОСОБА_1 виключно у зв'язку з відсутністю рапорту командира підрозділу.
На переконання відповідача, рапорт командира підрозділу є обов'язковою умовою для підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях та включення військовослужбовця в перелік осіб, яким відповідно до наказу командира військової частини виплачується додаткова винагорода.
Проте телеграмою №248/1217 від 07.03.2022 та Окремим дорученням № 912/з/29 від 23.06.2022 не передбачено, що підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця здійснюється виключно за наявності всіх визначених ними документів, а саме: бойового наказу (бойового розпорядження); журналу бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журналу ведення оперативної обстановки або бойового донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постової відомості (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорту (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Недотримання органами військового управління та військових частин (установ) вимог стосовно обміну інформацією про участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів чи наявність окремих недоліків документів, складених уповноваженими особами, не може мати негативні наслідки для такого військовослужбовця.
Таким чином, надані на підтвердження участі військовослужбовця у бойових діях у період з 24.04.2022 по 15.06.2022 розпорядження начальника штабу - заступника командувача оперативного командування військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 20.04.2022 №502/10/19дск, наказ командувача оперативного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (по стройовій частині) від 25.04.2022 №46, витяг із журналу бойових дій зведеного стрілецького батальйону Військової частини НОМЕР_1 інв. №8/ДСК від 14.04.2022, перереєстрованого наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 22.10.2024 №645 за інв. №450/1/ ДСК від 25.10.2024, довідка Військової частини НОМЕР_1 від 22.11.2024 №939/2/7/400 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, у свої сукупності свідчать про право позивача на отримання додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, у розмірі 100 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць у визначений період.
У позовній заяві позивач просить стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на його користь невиплачену частину суми додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, у розмірі 100 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, за період з 24.04.2022 по 15.06.2022 включно у розмірі 119000 гривень.
Перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) критеріям, суд не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя.
З огляду на викладене вище, відповідно до частини другої статті 9 КАС України, якою передбачено, що суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень та повноважень суду при прийнятті рішення, передбачених статтею 245 КАС України, наявні підстави для виходу за межі позовних вимог з метою ефективного захисту прав позивача та прийняття рішення про визнання протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 в частині нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, Передбаченої №168, у розмірі 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць за період з 24.04.2022 по 15.06.2022 включно та необхідність відновлення порушених прав та інтересів позивача шляхом зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити додаткову винагороду, передбачену Постановою №168, у розмірі 100 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць у визначений період з урахуванням виплачених сум.
Враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Позивач судовий збір у цій справі не сплачував, підстави для розподілу судових витрат відповідно до вимог статті 139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 2, 9 72-77, 90, 241-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
Позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 в частині нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць за період з 24.04.2022 по 15.06.2022 включно.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі 100000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць за період з 24.04.2022 по 15.06.2022 включно, з урахуванням виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений та підписаний 11 березня 2026 року.
Суддя Чепенюк О.В.