Справа № 192/69/26
Провадження № 1-кс/192/81/26
Ухвала
Іменем України
"11" березня 2026 р. слідчий суддя Солонянського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в с-щі Солоне Дніпровського (Солонянського) району Дніпропетровської області клопотання прокурора Правобережної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_2 по внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінальному провадженню №12026042160000023 від 13 січня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, до
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Круте Солонянського району Дніпропетровської області, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , не працює, військовозобов'язаний, має повну середню освіту, громадянин України, раніше не судимий,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_2 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 в режимі відеоконференції,
Прокурор звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_3 .
На обґрунтування клопотання зазначив, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, тобто умисне пошкодження чужого майна, вчинене шляхом підпалу.
Ухвалою слідчого судді Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 15 січня 2026 року до ОСОБА_3 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою починаючи з 17 години 30 хвилин 13 січня 2026 року до 17 години 30 хвилин 12 березня 2026 року включно.
Прокурор посилається на те, що на даний час виникла необхідність у продовженні тримання під вартою обвинуваченого через перебування головуючого судді по вказаному кримінальному провадженню на лікарняному. Тому провести підготовче судове засідання, яке було призначене на 11 годину 00 хвилин 11 березня 2026 року не можливо, в тому числі і розглянути клопотання про продовження застосування запобіжного заходу.
Також прокурор зазначає, що наявні достатні підстави вважати про існування ризиків, передбачених п.п.1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які не зменшилися на даний час та вважає, що обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також може вчинити інші кримінальні правопорушення. Тому прокурор просив продовжити строк застосування запобіжного заходу без визначення застави.
Прокурор ОСОБА_2 в судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити посилаючись на те, що ризики, передбачені п.п. 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України на цей час не змінилися, а розмір застави не слід визначати, оскільки таке право передбачено положеннями ч. 4 ст. 183 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_3 не заперечував проти продовження строку тримання під вартою, проте просив визначити заставу в розмірі, який був вказаний в ухвалі про обрання такого запобіжного заходу.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 підтримав позицію свого підзахисного.
Вислухавши прокурора, обвинуваченого, захисника, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено що, згідно обвинувального акту, погодженого 24 лютого 2026 року, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України - умисне пошкодження чужого майна, вчинене шляхом підпалу.
Частиною 6 ст. 199 КПК України передбачено, що у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.
Ухвалою слідчого судді Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 15 січня 2026 року до ОСОБА_3 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, починаючи з 17 години 30 хвилин 13 січня 2026 року до 17 години 30 хвилин 12 березня 2026 року включно. Під час обрання запобіжного заходу, слідчий суддя посилався на існування ризиків, передбачених п.п.1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Також було визначено розмір застави - 99 840 гривень 00 копійок.
На час подання клопотання про продовження строку тримання під вартою, судом було призначено проведення підготовчого судового засідання на 11 годину 00 хвилин 11 березня 2026 року, яке не може бути проведене у зв'язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному.
Слідчий суддя зазначає, що прокурором було доведено наявність обставин, які перешкоджають проведенню підготовчого судового засідання до закінчення дії попередньої ухвали слідчого судді про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строк за якою закінчується 12 березня 2026 року включно.
Також слідчий суддя вважає, що ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу ОСОБА_3 та які передбачені п.п.1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на даний час не змінилися та не зникли.
Ризик можливого переховування від органів досудового розслідування та суду, а також ризик можливості продовжувати вчиняти інші кримінальні правопорушення не зникли з огляду на те, що ОСОБА_3 офіційно не працевлаштований, вчинив СЗЧ з місця служби, не одружений, дітей та утриманців не має, тобто не має міцних соціальних зв'язків, що характеризує його як особу, яка може вчинити інший злочин. Також згідно характеристики з місця мешкання - характеризується негативно, як особа яка схильна до протиправної поведінки.
Стосовно наявності ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, то слідчий суддя вважає, що оскільки ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 3 до 10 років, то вказане може викликати у нього бажання уникнути від покарання саме шляхом переховування.
Також не зважаючи на те, що обвинувачений є раніше не судимим, слідчий суддя вважає, що ризик щодо вчинення ним інших кримінальних правопорушень, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є таким що підтверджується з огляду на те, що відносно підозрюваного 20 травня 2025 року скеровано до Солонянського районного суду Дніпропетровської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025042160000213 за ч. 4 ст. 187 КК України.
Тому слідчий суддя не може прийти до висновку про відсутність таких ризиків, які були враховані під час обрання запобіжного заходу.
Частиною 5 ст. 199 КПК України передбачено, що слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою.
Слідчий суддя вважає, що доведеним є також і недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів з огляду на захист інтересів суспільства.
Оскільки строк тримання під вартою закінчується 12 березня 2026 року, а судове провадження на даний час не розпочате і не може бути завершеним у вказаний строк у зв'язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному, тому вказане дає підстави для висновку про неможливість завершення розгляду справи до закінчення строку дії запобіжного заходу.
Вирішуючи питання про те, чи слід визначати заставу обвинуваченому, слідчий суддя посилається на те, що ухвалою слідчого судді Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 15 січня 2026 року ОСОБА_3 було визначено заставу в розмірі 99 840 гривень 00 копійок.
Кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_3 не належить до тієї категорії кримінальних правопорушень, які вказані в ч. 4 ст. 183 КПК України. Тому клопотання прокурора в частині не визначення розміру застави не підлягає задоволенню. Крім того, такий розмір вже був визначений ухвалою слідчого судді Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 15 січня 2026 року та не підлягає зміні.
Верховний Суд в постанові від 08 квітня 2020 року у справі № 263/15845/2019 зазначив, що виходячи з усталеної практики Верховного Суду клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням із прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Якщо ж таке клопотання подане пізніше, воно вважається поданим із порушенням процесуальних строків. Слідчий суддя, суд у такому випадку, приймаючи клопотання до розгляду, зобов'язаний порушити питання про відповідальність слідчого, прокурора, який порушив процесуальний строк, перед органами, які уповноважені притягати його до дисциплінарної відповідальності (наприклад, перед прокурором вищого рівня).
Тому прокурору слід звернути увагу на дотримання строків, встановлених КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-183, 184, 194, 196-197, 199, 205 КПК України, слідчий суддя
Клопотання прокурора Правобережної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_2 по внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінальному провадженню №12026042160000023 від 13 січня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, до ОСОБА_3 , - задовольнити частково.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Круте Солонянського району Дніпропетровської області, дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 17 години 30 хвилин 08 травня 2026 року.
Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу до 08 травня 2026 року включно.
Розмір застави визначений ухвалою слідчого судді Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 15 січня 2026 року залишити без змін, відмовивши в задоволенні решти клопотання прокурора.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, в той же строк з дня вручення копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1