Справа № 214/11459/25
1-кп/214/513/26
09 березня 2026 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривий Рігкримінальне провадження відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Нікополь Дніпропетровської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не працюючий, розлучений, раніше не судимий, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України,
ОСОБА_4 , 04.11.2025 року близько 17 години 30 хвилин, знаходився в приміщенні під'їзду №2 буд. АДРЕСА_3 , де між ним та ОСОБА_6 , виник словесний конфлікт, в ході якого на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин до ОСОБА_6 у ОСОБА_4 виник намір, спрямований на завдання фізичного болю останній.
Після чого, ОСОБА_4 , реалізуючи свій протиправний намір, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, наніс долонею правої руки не менш 4 ударів в область тулубу потерпілої. Продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_4 , спричинив удар кулаком правої руки в область грудної клітини потерпілої ОСОБА_6 , таким чином умисно завдавши побоїв потерпілій ОСОБА_6 , які завдали потерпілій фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.
Крім цього, ОСОБА_4 , 04.11.2025 року близько 17 години 30 хвилин, знаходився в приміщенні під'їзду №2 буд. АДРЕСА_3 , де між ним та ОСОБА_7 , виник словесний конфлікт, в ході якого на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин до ОСОБА_7 у ОСОБА_4 виник намір, спрямований на завдання фізичного болю останній.
Після чого, ОСОБА_4 , реалізуючи свій протиправний намір, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, наніс долонею правої руки три удари в область тулубу потерпілої, таким чином умисно завдавши побоїв потерпілій ОСОБА_7 , які завдали потерпілій фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення визнав повністю за вищевказаних обставин та суду надав показання про те, що 04.11.2025 року хотів потрапити у під'їзд по вул. Різниченка, у нього не було ключів і він почав на омофоні натискати кнопки, щоб його хтось пустив. Сусідка з другого поверху - потерпіла ОСОБА_8 з вікна почала казати, щоб я пішов і не шумів. Потім вона вийшла на вулицю, у них почалася суперечка, він нецензурно лаявся, вдарив по колесу та дзеркалу автомобіль потерпілої, вдарив її долонею в груди, не заперечує, що наносив удари потерпілим, багато чого не пам'ятає, оскільки знаходився у стані алкогольного сп'яніння. У вчиненому щиро кається, шкодує, що так сталося, просить вибачення у потерпілих. Цивільні позови визнає частково в розмірі по 5000,00 грн кожній потерпілій.
Крім визнання обвинуваченими своєї вини, його вина підтверджується показаннями потерпілих.
Так, потерпіла ОСОБА_6 надала в судовому засіданні показання про те, що обвинувачений під час події був у нетверезому стані, в ході виниклого словесного конфлікту, наносив їй удари в присутності її дітей, завдав удари її матері, бив по колесах її автомобіля, розбив дзеркало. Просила призначити обвинуваченому суворе покарання. Цивільний позов підтримала в повному обсязі із викладених в ньому підстав.
Потерпіла ОСОБА_7 надала в судовому засіданні показання аналогічні показанням потерпілої ОСОБА_6 , також вказала, що коли обвинувачений вдарив її в живіт, вона відчула сильний біль і впала. Просила обвинуваченому призначити покарання відповідно до закону. Цивільний позов підтримала в повному обсязі із викладених в ньому підстав.
Вина обвинуваченого ОСОБА_4 також підтверджується дослідженими в судовому засіданні наступними доказами:
- висновком спеціаліста №1893 від 14.11.2025 р., з якого вбачається, що будь-яких об'єктивних ознак, які б могли свідчити про наявність тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на момент огляду не виявлено;
- висновком спеціаліста №1892 від 14.11.2025 р., з якого вбачається, що будь-яких об'єктивних ознак, які б могли свідчити про наявність тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на момент огляду не виявлено.
Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 126 КК України - як умисне завдання побоїв, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.
При призначенні покарання ОСОБА_4 , суд, відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.
Суд враховує, що ОСОБА_4 розлучений, на утриманні має двох неповнолітніх дітей, не працює, раніше не судимий, характеризується задовільно за місцем проживання, на обліку у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває.
Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_4 , у відповідності до ст.66 КК України, суд вважає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 у відповідності до ст.67 КК України, судом не встановлені.
За таких обставин суд приходить до переконання в тому, що виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень буде досягнуто при призначенні покарання у вигляді штрафу.
При вирішенні питання про наявність підстав для задоволення цивільних позовів потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_9 в частині стягнення моральної шкоди, слід зазначити наступне.
Відповідно до вимог ст.328 КПК України та роз'яснень, викладених у п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» № 5 від 29 червня 1990 року, з наступними змінами, постановляючи обвинувальний вирок, суд, в залежності від доведеності підстав та розміру цивільного позову, задовольняє цивільний позов повністю чи частково або відмовляє в ньому.
Відповідно до ст.ст.23,1168 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка її завдала, моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, смертю фізичної особи, може бути відшкодована одноразово або шляхом щомісячних платежів.
Так, згідно з ч.5 ст.128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом.
За змістом ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
За змістом роз'яснень, наданих у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування визначається судом залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних страждань, з урахуванням ступеня вини відповідача та інших обставин, до яких віднесено: характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість заподіяної травми, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, ступінь зниження престижу, який залежить від часу і зусиль, необхідних для відновлення первинного стану.
При вирішенні питання щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди суд враховує характер вчиненого кримінального правопорушення, глибину фізичних та моральних страждань потерпілої ОСОБА_6 , ступінь вини обвинуваченого, його ставлення до вчиненого, страждання від фізичного болю, вимоги розумності та справедливості. Таким чином, суд вважає, що заявлені потерпілою позовні вимоги в частині відшкодування завданої йому моральної шкоди підлягають частковому задоволенню в розмірі 15000 грн.
При вирішенні питання щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди суд враховує характер вчиненого кримінального правопорушення, глибину фізичних та моральних страждань потерпілої ОСОБА_7 , ступінь вини обвинуваченого, його ставлення до вчиненого, страждання від фізичного болю, вимоги розумності та справедливості. Таким чином, суд вважає, що заявлені потерпілою позовні вимоги в частині відшкодування завданої йому моральної шкоди підлягають частковому задоволенню в розмірі 12000 грн.
В задоволенні решти позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди потерпілих слід відмовити.
Запобіжний захід обвинуваченому. не обирався.
Процесуальні витрати та речові докази відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 337, 368, 370, 373, 374, 376 КПК України, суд
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КК України та призначити покарання у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн 00 коп.
Запобіжний захід обвинуваченому в цьому кримінальному провадженні не обирався.
Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 в рахунок відшкодування моральної шкоди 15000 (п'ятнадцять тисяч) грн 00 коп.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_7 в рахунок відшкодування моральної шкоди 12000 (дванадцять тисяч) грн 00 коп.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Речові докази та процесуальні витрати відсутні.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку суду.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1