Справа № 160/2144/26
Провадження № 2-а/204/37/26
про направлення справи за підсудністю
11 березня 2026 року м. Дніпро
Суддя Чечелівського районного суду м. Дніпра Чапала Г.В. розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
30 січня 2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Луценко Анатолій Миколайович звернувся через підсистему «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив суд: 1) визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних щодо оголошення в розшук ОСОБА_1 ; 2) зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 привести у відповідність дані у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів відносно ОСОБА_1 шляхом виключення з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про оголошення в розшук ОСОБА_1 .
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2026 року вказану адміністративну справу направлено за підсудністю до Чечелівського районного суду м. Дніпра.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 березня 2026 року справу розподілено у провадження судді Чапали Г.В.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що зазначений позов направлений помилково та не може бути прийнятий до розгляду Чечелівським районним судом м. Дніпра з наступних підстав.
Згідно частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб'єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.
Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною першою статті 5 якого унормовано, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Частиною другою статті 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
В свою чергу, п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України визначено, що адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.
Отже вирішальне значення для віднесення справ до категорії, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 20 КАС України має факт вчинення особою адміністративного правопорушення та здійснення уповноваженим суб'єктом владних повноважень дій, спрямованих на припинення такого правопорушення та притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності у вигляді відповідного рішення.
Тобто, основним критерієм для розмежування предметної підсудності між окружним адміністративним судом та місцевим загальним судом як адміністративним, у даній справі, є наявність факту притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Разом з тим, суд зауважує, що притягнення до адміністративної відповідальності починається з моменту складання протоколу та його пред'явлення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Прийняття ж постанови за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення є вирішенням такої справи по суті, яка передбачає встановлення наявності складу адміністративного правопорушення або його відсутності та, відповідно, застосування санкції, закриття справи, що відповідає положенням статті 284 КУпАП.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду по справі № 824/1164/18-а від 27.05.2021.
Отже, на переконання суду, саме у разі наявності протоколу (постанови) про притягнення до адміністративної відповідальності справи щодо рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам. Поряд з цим, жодні відомості щодо складання відносно позивача ані протоколу, ані постанови про притягнення до адміністративної відповідальності матеріали справи не містять.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач просить суд визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних відносно оголошення в розшук ОСОБА_1 ; а також зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 привести у відповідність дані у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів відносно позивача шляхом виключення з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про оголошення його в розшук.
Будь-яких дій або рішень з приводу притягнення до адміністративної відповідальності або розгляду справи про адміністративне правопорушення, позивач не оскаржує, більше того, у позовній заяві прямо зазначає, що жодні постанови про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст.ст. 210, 210-1 КУпАП не складалися, та взагалі відсутні, що підтверджено самим ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 3 на звороті).
До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні публічно-владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий, проте, сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Натомість, необхідною ознакою публічно-правового спору за участю суб'єкта владних повноважень є здійснення ним владних управлінських функцій саме в тих правовідносинах, щодо яких виник спір.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди мають виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності передбачена статтею 286 КАС України.
Так, згідно частини першої статті 286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі. Позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
При цьому, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за
Суд звертає увагу, що повноваження місцевого суду під час розгляду цієї категорії справ обмежені приписами ст. 286 КАС України, а тому місцевий суд не може визнати дії суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язати вчинити ті чи інші дії. В свою чергу, приписи ст. 245 КАС України не розповсюджуються на місцевий суд, який діє як адміністративний під час розгляду цієї категорії справи, оскільки ці справи відносяться до окремих та їх розгляд має певні особливості, передбачені главою 11 КАС України.
Отже суд дійшов висновку, що дана справа не підсудна Чечелівському районному суду міста Дніпра, як адміністративному суду, оскільки позивачем у даному випадку оскаржуються дії суб'єкта владних повноважень які не стосуються притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Розгляд і вирішення справи неповноважним судом є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 318 КАС України, рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, суд вважає, що розгляд справи з порушенням правил предметної юрисдикції призведе до порушення права позивача на розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, а тому вважає, що незважаючи на положення ст. 30 КАС України про недопустимість спорів про підсудність, справа має бути передана на розгляд суду встановленого закону за правилами предметної юрисдикції у відповідності до ч.2 ст. 20 КАС України до відповідного окружного адміністративного суду, у зв'язку з її помилковим направленням на розгляд до Чечелівського районного суду міста Дніпра.
Згідно п. 2 ч.1 ст. 29 КАС України, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду, суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду.
Згідно ч. 6 ст. 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
Оскільки приписами КАС України не врегульовано питання щодо передачі адміністративної справи за предметною юрисдикцією (підсудністю), суд за аналогією застосовує такі ж процесуальні наслідки, передбачені п. 2. ч. 1 ст. 29 КАС України для адміністративної справи, відносно якої при відкритті провадження у справі судом встановлено, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Враховуючи недопустимість порушення правил щодо предметної юрисдикції, а також той факт, що приймаючи до провадження вказану адміністративну справу, суд позбавляє сторін провадження права на розгляд справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом, суд приходить до висновку про необхідність повернення матеріалів вказаної справи для розгляду до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 29, ч. 5 ст. 171 КАС України,
Адміністративну справу №160/2144/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - передати на розгляд Дніпропетровського окружного адміністративного суду (49089, м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4).
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, визначені статтями 294-297 КАС України.
Суддя