11 березня 2026 року Справа № 480/2738/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Опімах Л.М., розглянувши в приміщенні суду в м. Суми клопотання представника Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про залишення позовної заяви без розгляду по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.07.2017 по 30.11.2018;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з 01.07.2017 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку грошового забезпечення - січень 2008 року; з 01.03.2018 по 30.11.2018 - із застосуванням норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати на суму невиплаченої індексації за період з 01.07.2017 по 28.02.2018 за весь час затримки виплати - за період з 01.07.2017 року по день фактичної виплати належних сум.
Ухвалою суду від 12.04.2024 провадження у справі відкрито, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
29.06.2024 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він позовні вимоги не визнав, просив суд залишити позовну заяву без розгляду у зв'язку із пропуском позивачем строку звернення до суду. Зазначив, що відповідно до чинного нормативно-правового регулювання на момент звернення до суду з цим позовом, у спорах, пов'язаних з прийняттям на публічну службу, її проходженням, звільненням з публічної служби, у тому числі щодо спорів про належні до виплати суми заробітної плати (грошового забезпечення) та інші виплати, пов'язані з проходженням публічної служби встановлюється місячний строк звернення до суду. Як вбачається з позовної заяви про порушення своїх прав позивач дізнався в день звільнення, а саме 29 липня 2022 року, втім до суду звернувся лише 08 квітня 2024 року, тобто із пропуском строку звернення до суду з адміністративним позовом (майже 2 роки) передбаченим частиною п'ятою статті 122 КАС України.
30.07.2024 представник позивача подав до суду заперечення на клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, в якому зазначив, що до спірних правовідносин застосовуються строки, визначені ст.233 КЗпП України. Норма ст.233 КЗпП в редакції станом у заявленому позовному періоді не передбачала строкових обмежень щодо звернення до суду, відтак, застосуванням нині чинної редакції ст.233 КЗпП буде надано їй протиправну зворотну дію в часі, що суперечить ст.58 Конституції України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи клопотання, суд зазначає наступне.
Згідно з ч.ч.1, 5 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Вирішуючи питання про те, якою нормою закону слід керуватися, Верховний Суд неодноразово зазначав, що положення ст.233 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України) в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед ч.5 ст.122 КАС України.
Відповідно до ч.2 ст.233 КЗпП України (у редакції, що діяла до 19.07.2022), у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Так, Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 №2352-ІХ внесено зміни до ст. 233 КЗпП України та викладено її в такій редакції: "Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті". Закон України від 01.07.2022 №2352-ІХ набрав чинності з 19.07.2022.
Після внесення Законом №2352-ІХ вказаних змін, частиною 2 статті 233 КЗпП України не врегульовано питання щодо строку звернення працівника до суду з позовом про стягнення (або нарахування та виплати) заробітної плати, а лише встановлено строк звернення до суду.
Проте, Закон №2352-ІХ не містить положень, які б поширювали його дію на правовідносини, що виникли до набрання ніш чинності, тобто, його норми не мають зворотної дії в часі. Тобто, цей Закон містить норми прямої дії та поширює свою дію тільки на ті правовідносини, які виниклі та існують після набрання ним чинності, зокрема з 19.07.2022.
Враховуючи те, що спірні правовідносини (з 01.07.2017 до 30.11.2018 включно) виникли до набрання законної сили Законом України №2352-ІХ від 01.07.2022 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», позивачем строки звернення до суду із зазначеними позовними вимогами не порушені, а тому, суд, з урахуванням висновків, які викладені в ухвалі Верховного Суду від 22 січня 2024 року по справі №990/235/23, а також у постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду від 21.03.2025 по справі №460/21394/23, відмовляє у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.
Керуючись ст.ст. 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду по справі № 480/2738/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя Л.М. Опімах