про закриття провадження у справі
11 березня 2026 рокум.ПолтаваСправа № 440/15445/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Удовіченка С.О. розглянувши матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 в якому просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення позивачем правил військового обліку;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення позивачем правил військового обліку.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.11.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі; розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Розпорядженням керівника апарату Полтавського окружного адміністративного суду від 24.12.2025 №730 у зв'язку із призначення судді Канигіної Т.С. на посаду судді Сьомого апеляційного адміністративного суду на підставі Указу Президента України від 13.12.2025 №954/2025, з урахуванням наказу голови Полтавського окружного адміністративного суду від 16.12.2025 №69/10 про відрахування її зі штату суду, відповідно до розпорядження керівника апарату №14/19 від 19.12.2025 "Про здійснення повторного автоматизованого розподілу між суддями судових справ та матеріалів, які перебували в провадженні судді Канигіної Т.С.", відповідно до підпункту 2.3.44 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №440/15445/25 за результатами якого суддею з розгляду цієї справи визначено суддю Удовіченка С.О., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.12.2025.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.12.2025 справу прийнято до провадження.
20.01.2026 до суду надійшов відзив ІНФОРМАЦІЯ_1 про закриття провадження у справі №440/15445/25, в якому відповідач зазначив, що винесено постанову про закриття справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 . У зв'язку із закриттям справи про адміністративне правопорушення: - відомості про порушення правил військового обліку були виключені з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів; - облікові дані Позивача приведені у відповідність до фактичного правового статусу. Зазначене підтверджується постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 про закриття справи про адміністративне правопорушення від 19.01.2026 № 271, яка додається до цього відзиву. Таким чином, оскаржувані позивачем дії ІНФОРМАЦІЯ_3 були усунуті добровільно та у повному обсязі.
Зі змісту позовної заяви слідує, що позивач оскаржує дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення позивачем правил військового обліку.
Відповідачем додано до суду копію постанови №271 про закриття справи про адміністративне правопорушення, якою на підставі статті 247 КУпАП справу про адміністративне правопорушення стосовно громадянина ОСОБА_1 закрито.
Вказана постанова вмотивована тим, що за матеріалами справи про адміністративне правопорушення установлено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, оскільки відсутнє належне підтвердження оповіщення військовозобов'язаного про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 , що виключає у діяннях ОСОБА_1 подію та склад адміністративного правопорушення.
Як слідує з додатку до облікової картки ОСОБА_1 статус розшуку Полтавським районним управлінням поліції ГУНП в Полтавській області "Неактивний".
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
Зважаючи на викладене вище, оскільки оскаржуване порушення виправлено ІНФОРМАЦІЯ_2 та у суду відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень після такого виправлення, суд дійшов висновку про можливість закриття провадження у цій справі.
Згідно з частиною другою статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Частиною другою статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.
Частиною другою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Судом встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 968,96 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №6АВМ-Т11Н-Н4А5-32РР від 11.11.2025.
Зважаючи на вищевикладене, оскільки провадження у даній справі закрито на підставі пункту 8 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, наявні підстави для повернення позивачу з Державного бюджету України сплачену суму судового збору.
Відповідно до положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (частина перша статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина друга статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина третя статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).
Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Даних правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 26.06.2019 при розгляді справи 200/14113/18-а.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України" заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Відповідно до позовних вимог позивачем понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн.
Так, на підтвердження понесених позивачем витрат з правничої допомоги до матеріалів справи надано: копію ордера серії АР №1274729, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, копію договору №04/11/2025 від 04.11.2025, копію додаткової угоди від 20.01.2026 до договору про надання правової допомоги від 04.11.2025 №04/11/2025, копію акту приймання-передачі наданих послуг (правової допомоги) за договором від 04.11.2025 №04/11/2025 про надання правової допомоги та додаткової угоди від 20.01.2026, копію рахунку №20/01/2026 від 20.01.2026, копію платіжної інструкції 034Е-М5ОК-АМ84-4ЕТ2 від 21.01.2026 на суму 10000 грн.
Суд при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, надаючи оцінку співмірності заявленої до повернення позивачем суми коштів із критеріями, встановленими частиною п'ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України виходить із наступного:
- дана справа відноситься до незначної складності;
- розгляд справи проведено без участі сторін за правилами спрощеного позовного провадження,
- відповідачем самостійно усунуто порушення.
Дослідивши надані документи на підтвердження обґрунтованості розміру понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, суд приходить до висновку, що розмір витрат сплачених адвокатському бюро "Федір Євсюков та Партнери", яким здійснювалася підготовка та складання позовної заяви у заявленому розмірі 10000 грн не є співмірним із складністю справи та фактично витраченим часом на виконання адвокатом робіт (наданих послуг) за наведеним у акті.
Враховуючи вищезазначене, та те, що позовні вимоги задоволено частково суд дійшов висновку, що обґрунтованим, об'єктивним і таким, що підпадає під критерій розумності, є визначення вартості послуг адвоката у сумі 6000 грн.
Керуючись статтями 139, 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Закрити провадження у справі №440/15445/25 за позовом ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Роз'яснити, що повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету України сплачену відповідно до платіжної інструкції №6АВМ-Т11Н-Н4А5-32РР від 11.11.2025 суму судового збору у розмірі 968,96 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали до Другого апеляційного адміністративного суду, в порядку, визначеному частиною восьмою статті 18, частинами сьомою-восьмою статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.О. Удовіченко