Рішення від 11.03.2026 по справі 440/15253/25

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/15253/25

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Алєксєєвої Н.Ю., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕКТРОНБУД-СЕРВІС» до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю “ЕЛЕКТРОНБУД-СЕРВІС» звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.08.20025 №00120210704, № 00120200704, № 00120180704.

В обґрунтування адміністративного позову ТОВ “ЕЛЕКТРОНБУД-СЕРВІС» вказало, що твердження контролюючого органу про нібито порушення ТОВ “ЕНЕРГОБУД-СЕРВІС» п.138.1. ст. 138, п.144.1, п.144.3 ст.144 Податкового Кодексу п. 23 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Амортизація основних засобів", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 року N 92, що полягає в нарахуванні сум амортизаційних нарахувань на основні засоби, які не використовувалися в його господарській діяльності не відповідає дійсності та є помилковими. Всі господарські операції між ТОВ “ЕЛЕКТРОНБУД-СЕРВІС» і його контрагентами були оформлені належним чином.

В підтвердження реальності здійснених господарських операцій між ТОВ “ЕЛЕКТРОНБУД-СЕРВІС» та його контрагентами, які стали предметом перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства, платником податку були надані оригінали підтверджуючих документальних доказів. Про надання первинних документів, складених за результатами здійснення господарських операцій, зазначено безпосередньо в Акті перевірки та наведено реквізити вказаних первинних документів, що, на думку платника податків, свідчить про те, що вказані документи були досліджені перевіряючими в повному обсязі під час проведення перевірки.

Всі документи бухгалтерського та податкового обліку, що складені на виконання договірних відносин між ТОВ “ЕЛЕКТРОНБУД-СЕРВІС» та його контрагентами, відповідають вимогам ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р., містять обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Разом з тим, в акті не міститься чітких зауважень та опису невідповідностей наданих для перевірки бухгалтерських документів вимогам ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в свою чергу податкові накладні відповідають вимогам, визначеним п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

Крім того зазначено, що неістотні недоліки в документах, які містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо. Звернуто увагу на те, що відповідно до презумпції правомірності правочину, всі укладені договори між сторонами є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом або рішенням суду, що набрало законної сили

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цій справі, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження.

Відповідачем до справи наданий відзив, де ГУ ДПС проти задоволення позовних вимог заперечувало з огляду на те, що в порушення п.138.1. ст. 138, п.144.1, п.144.3 ст.144 Податкового Кодексу п. 23 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Амортизація основних засобів", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 року № 92, суми амортизаційних нарахувань на основні засоби, які не використовувалися в його господарській діяльності (зведені дані про суми наведено у таблиці (п. 3.1.2.2. акту перевірки).

Дані порушення мали вплив на нарахування податку на додану вартість. ТОВ “ЕЛЕКТРОНБУД-СЕРВІС» порушено п. 44.1, п. 44.3, п. 44.6 ст. 44, п. 185.1 ст.185, п.192.1, 192.3 п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 ПК України від 02.12.2010р. № 2755-VI із змінами та доповненнями, ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV, п. 2.1, п. 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 , Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 3 490 327 грн.

ГУ ДПС у Полтавській області вважає, що податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України, тобто правомірно, а тому адміністративний позов є безпідставним, необґрунтованим нормами матеріального права та не підтверджений належними доказами, тобто таким, що задоволенню не підлягає.

У відповіді на відзив позивач зазначив про необгрунтованість відзиву на позовну заяву. Представник позивача зазначав, що ТОВ “ЕЛЕКТРОНБУД-СЕРВІС» здійснює розрахунок амортизації основних засобів по прямолінійному методу, який передбачає рівномірний розподіл витрат на амортизацію протягом усього строку корисного використання об'єкта основних засобів, який вказаний у наказі по підприємству. Розрахунок амортизації здійснюється за наступною формулою: балансову вартість ОЗ ділимо на строк використання ( роки) і на 12 міс, отримуємо суму амортизації за місяць.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.02.2026 закрите підготовче провадження у справі, призначена справа до судового розгляду по суті.

Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, а також відсутність потреби заслухати учасників справи, свідка чи експерта, суд ухвалив розглянути справу у порядку письмового провадження.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі приписів частини четвертої статті 229 КАС України.

Суд, вивчивши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, надані сторонами до матеріалів адміністративної справи, встановив такі обставини.

У відповідності до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1. ст. 75, п.77.1, п. 77.4 ст. 77, п. 81.1 ст.81, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 (із змінами та доповненнями, далі - ПК України), плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2025 рік проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ “ЕЛЕКТРОНБУД-СЕРВІС» (податковий номер 14312298), за період з 01.01.2019 по 31.03.2025, валютного за період з 01.01.2019 по 31.03.2025, з питань єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 31.03.2025 та іншого законодавства за період з 01.01.2019 по 31.03.2025.

За результатами перевірки ГУ ДПС у Полтавській області складено акт про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ “ЕЛЕКТРОНБУД-СЕРВІС» від 11.07.2025 № 9503 /16-31-07-04-02/14312298, згідно висновку якого встановлено порушення:

1. п.44.1, 44.2 ст.44,. пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135, п.138.1, ст. 138, п.144.1, п.144.3 ст.144, ПК України від 02.12.2010р. № 2755-VI із змінами та доповненнями, Положення (стандарту) бухгалтерського обліку, 16 “Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 № 318 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за № 27/4248, пп. 3.2, п.3, п.6. Методики коригування експлуатаційних норм середнього ресурсу пневматичних шин колісних транспортних засобів визначених Експлуатаційними нормами середнього ресурсу пневматичних шин колісних транспортних засобів і спеціальних машин, виконаних на колісних шасі, затверджені наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 20.05.2006 р. № 488, п. 23 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 “Амортизація основних засобів», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 року № 92 в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 647 837 грн.

2. п. 44.1, п. 44.3, п. 44.6 ст. 44, п. 185.1 ст.185, п.192.1, 192.3 п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 ПК України від 02.12.2010р. № 2755-VI із змінами та доповненнями, ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV, п. 2.1, п. 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму сумі 3 490 327 грн.

3. п. 85.2, 85.4 ст. 85 Податкового кодексу України відповідь не надано, платником податків не надано посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки, не надано належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (акт ненадання документів від 26.06.2025. №615/16-31-04-07-02).

24.06.2025 представнику позивача вручений запит відповідно до вимог пп.20.1.6 п.20.1 ст.20, п.85.2, п.85.4 ст.85 ПК України про надання документів: документів про фінансово господарські операції що підтверджують, порушення (договір з додатками до нього, довіреність, акт керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції, первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, первинні документи щодо зберігання / складські документи (інвентаризаційні описи), первинні документи щодо транспортування / навантаження / розвантаження продукції рахунки-фактури/інвойси, акт приймання-передачі товарів (робіт, послуг) / накладна, розрахунковий документ / банківська виписка з особових рахунків, з документ щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність), паспорт якості / сертифікат відповідності), форма 03 1, дозвільну документацію, проектну документацію, журнали в'їзду виїзду техніки, входу - виходу сторонніх осіб на територію підприємства.

ТОВ «ЕЛЕКТРОНБУД-СЕРВІС» на письмову вимогу перевіряючих, в рамках перевірки, надало такі документи:

- ТОВ Прометей Агро Трейд» ( 43200332) договір на виконання робіт , специфікації до договору, акти приймання і виконання робіт за січень, червень, лг пень вересень,листопад м-ць 2022 року, акти приймання-виконання робіт за лютий, квітень, жовтень, листопад м-ць 2023 року.

- ТОВ «Агрострой Інвест» (43952163) договір на виконання робіт, специфікації до договору, акти приймання-виконання робіт за січень, лютий, березень, квітень, травень м-ць 2024 року.

- ТОВ «Майстербуд-Д» (44323771) договір на виконання робіт, специфікації до договору,акти приймання-передачі обладнання в(з) ремонту, акти надання послуг, рахунки на оплату, ТТН, відомості дефектів по кожному верстату, паспорти на верстати.

- ТОВ «Магна Груп» (38377960) договори поставки, специфікації до договору поставки, видаткові накладні, рахунки-фактури,ТТН, акти приймання передачі товару, акти списання придбаних товарів.

Відображення даних операцій в бухгалтерському обліку (оборотно-сальдові відомості за 2019 -1 кв.2025 року)

Також повідомлено, що на виконання пп.20.1.9 п.20.1 ст.20 ПК України згідно Наказу №5 від 18 06.2025 року в присутності посадових осіб ГУ ДПС у Полтавській області на підприємстві проведена інвентаризація, про що додано результати інвентаризації.

14.08.2025 на підставі зазначеного акту перевірки ГУ ДПС у Полтавській області були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 00120210704, яким застосовано штрафні санкції в сумі 1 020,00 грн,

- № 00120200704, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем “Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» на суму 4 362 910,00 грн (за податковим зобов'язанням - 3 490328,00 грн, за штрафними санкціями - 872 582 грн),

- № 00120180704, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем “Податок на прибуток підприємств, який сплачують інші підприємства» в сумі 804 509,00 грн (за податковим зобов'язанням - 647 837,00 грн, за штрафними санкціями - 156 672,00 грн).

ТОВ “ЕЛЕКТРОНБУД-СЕРВІС» подано до ДПС України скаргу від 25.08.2025 № 2508/01 (вх. ДПС № 3891/С/6 від 28.08.2025) на податкові повідомлення - рішення ГУ ДПС у Полтавській області від 14.08.2025 № 00120210704, 00120200704, 00120180704.

Рішенням ДПС України про результати розгляду скарги від 23.10.2025 № 30677/6/99-00-06-01-01-06 залишено без змін ППР ГУ ДПС у Полтавській області від 14.08.2025 №00120210704, № 00120200704, № 00120180704, а скаргу - без задоволення.

ТОВ “ЕЛЕКТРОНБУД-СЕРВІС» не погодилось із податковими повідомленнями-рішеннями, звернулось до суду із позовом про визнання їх протиправними та скасування.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.

Спірні відносини стосуються правомірності визначення та відображення позивачем у податковій звітності сум з податку на прибуток та з ПДВ сум податкових зобов'язань та податкового кредиту зі сплати податку на додану вартість за наслідками здійснення господарських операцій щодо купівлі-продажу товарів/послуг, вчинених між ТОВ "ЕЛЕКТРОНБУД-СЕРВІС" та ФГ "Фарт-Візард", ТОВ "Каспій Агро", ТОВ "Майстербуд-Д", ТОВ "Магна Груп".

На переконання відповідача, господарські операції ТОВ "ЕЛЕКТРОНБУД-СЕРВІС" з вищевказаними контрагентами, не носили реального характеру та безпідставно відображені у податковій звітності позивача з ПДВ та податку на прибуток.

Мотивуючи дані доводи, контролюючий орган виходить із встановлення заниження позивачем за перевіряємий період податку на прибуток на загальну суму 647837 грн, що мало вплив на суміжний об'єкт оподаткування - податок на додану вартість.

Перевіркою повноти декларування ТОВ “ЕЛЕКТРОНБУД-СЕРВІС» показників рядка 04 Об'єкт оподаткування (рядок 02 + рядок 03РІ) (+, -) визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності» встановлено їх заниження: за період з 01.01.2019-30.03.2025 на загальну суму 3 599 093 грн.

Вплив на формування об'єкту оподаткування, що призвело до його заниження в тому числі мали господарські операції з наступними контрагентами ФГ"ФАРТ-ВІЗАРД" (2024 рік на суму 62 711 грн., 2025 рік на суму 36 534 грн.) , ТОВ "КАСПІЙ АГРО" (2022 рік на суму 90 675 грн., 2023 рік на суму 158 117 грн., 2024 рік на суму 254 763 грн., 2025 рік на суму 63 691 грн.), ТОВ "МАЙСТЕРБУД-Д" (2023 рік на суму 271 290 грн., 2024 рік на суму 719 524 грн., 2025 рік на суму 179 881 грн.), ТОВ “МАГНА ГРУП» (2023 рік на суму 1 924 510 грн.).

Згідно тверджень, викладених в акті перевірки, ТОВ “ЕЛЕКТРОНБУД-СЕРВІС» в порушення п.138.1. ст. 138, п.144.1, п.144.3 ст.144 Податкового Кодексу п. 23 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Амортизація основних засобів", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 року №92, суми амортизаційних нарахувань на основні засоби, які не використовувалися в господарській діяльності позивача

Так, у ході проведення документальної планової виїзної перевірки встановлено взаємовідносини позивача з ФГ "Фарт-Візард", ТОВ "Каспій Агро" щодо придбання товарів/послуг, які визнаються контролюючим органом як безпідставне документальне оформлення нереальної господарської операції з ТОВ "ЕЛЕКТРОНБУД-СЕРВІС", а саме виконання робіт зі зняття верхнього шару ґрунту за адресою м. Полтава, пров. Перспективний, 12.

Перевіркою встановлено, що платником не надано дані щодо змісту та обсягу виконаних робіт, дозвільна, проектна документація на роботи, журнали в'їзду-виїзду на територію техніки для виконання робіт, регістри бухгалтерського обліку на яких відображаються операції. Посилання платника на відсутність необхідності оформлення проектної та дозвільної документації не може бути враховано, оскільки у податкових накладних визначено номенклатуру товару: "Зняття та вивіз верхнього шару грунту за адресою м. Полтава, пров. Перспективний, 12".

Про безтоварність операцій свідчать наступні факти: докази пов'язаності з господарською діяльністю відсутні; первинні документи є дефектними в контексті відсутності даних про зміст та обсяг виконаних робіт; дозвільна, проектна документація на роботи не надавалася; журнали в'їзду виїзду на територію техніки для виконання робіт не надавалися, визначити які саме за роботи проводилися, якою технікою чи працівниками на підставі наданих до перевірки документів неможливо; платіжні документи не надано, регістри бухобліку не надано.

Також, у ході проведення документальної планової виїзної перевірки встановлено взаємовідносини позивача з ТОВ "Майстербуд-Д" щодо придбання послуг з виконання робіт з реконструкції системи опалення за адресою м. Полтава, пров. Перспективний, 12, та ремонту токарного трубонарізного верстата, які визнаються контролюючим органом як безпідставне документальне оформлення нереальної господарської операції з ТОВ "ЕЛЕКТРОНБУД-СЕРВІС", оскільки відсутні дані про джерело походження товару комплектуючих що підлягали заміні згідно дефектної відомості за ланцюгом постачання за даними ЄРПН; вказаний вид робіт має специфічний характер, відсутні дані про наявність у постачальника інженерів зі специфікою ремонту станків, майстрів відповідної кваліфікації; за даними ЄРПН аналогічних послуг суб'єкт господарювання не надавав та не надає; відсутні дані про навантаження - розвантаження станків (вага декілька тонн) у м. Полтава та за адресою, згідно форми 20- опп: ОФІС Нежитлове приміщення УКРАЇНА, ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ОБЛ., М. ДНІПРО АМУР- НИЖНЬОДНШРОВСЬКИЙ Р-Н, вулиця Каруни, буд. 75; не надано накази про капітальний ремонт, про введення в експлуатацію, форма 03. встановлено невідповідність маси станків що передавалися у ремонт та визначеним у ТТН; вартість ремонту визначена у специфікаціях до договорів співпадає з датою отримання станків на ремонт, без попередньої оцінки комплексу робіт, що пілягають виконанню.

В ході проведення документальної планової виїзної перевірки також встановлено взаємовідносини позивача з ТОВ "Магна Груп" щодо придбання товарів/послуг, які визнаються контролюючим органом як безпідставне документальне оформлення нереальної господарської операції з ТОВ "ЕЛЕКТРОНБУД-СЕРВІС", а саме постачання баритового обважнювача, шин 205/75 R 16, 385/65 R 22,5, 9 R 20, 460/70 R 24.

Перевіркою встановлено факт відсутності додатків, визначених Методикою коригування експлуатаційних норм середнього ресурсу пневматичних шин колісних транспортних засобів, визначених “Експлуатаційними нормами середнього ресурсу пневматичних шин колісних транспортних засобів і спеціальних машин, виконаних на колісних шасі», що затверджені наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 20.05.2006 р. № 488, сертифікатів про походження товару форми СТ-1. Крім того, сторінка 5 заперечення, в якій описано операції з ТОВ “МАГНА ГРУП» не містить номера відомості по рахунку складського обліку на який посилається суб'єкт господарювання, що не дає можливості ідентифікувати документ.

За результатами перевірки реальності здійснення господарських операцій з ФГ “ФАРТ-ВІЗАРД», ТОВ “КАСПІЙ АГРО», ТОВ “МАЙСТЕРБУД-Д» , ТОВ “МАГНА ГРУП» , встановлено, що згідно даних поданих декларацій до складу податкового кредиту включені суми ПДВ, сформовані за рахунок придбання товарів та послуг від контрагентів, що містять ознаки безтоварних, а саме: за даними ЄРПН встановлено, що в ланцюгу постачання відсутні дані про його придбання, тобто джерело походження товару встановити неможливо, наявні рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості, первинні документи містять ряд неточностей.

Оцінюючи наведені доводи контролюючого органу у їх сукупності з фактичними обставинами справи, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов'язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 року №2755-VI (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - ПК України).

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (в редакції станом на час проведення перевірки) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно до пункту 44.1 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до пункту 44.2 ПКУ для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

За змістом пункту 14.1.36 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, надання послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно до підпункту 134.1.1. ПКУ об'єктом оподаткування є:

134.1.1. прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних Положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу

Відповідно до пункту 135.1 статті 135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 138.1, 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу. Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 138.10.3 пункту 138.10 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що до складу інших витрат, у тому числі, включаються витрати на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг: витрати на транспортування, перевалку і страхування товарів, транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки; витрати на транспортування готової продукції (товарів) між складами підрозділів підприємства; інші витрати, пов'язані зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Відповідно до підпункту 139.1.3, 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат: суми попередньої (авансової) оплати товарів, робіт, послуг; витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Статтями 1, 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватися відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів.

Окрім того, відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 185.1 ст. 185 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до п. 187.1. ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з п. 188.1 ст. 188 ПК України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до підпункту 198.6. статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

В силу положень п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (п. 201.10 ст. 201 ПК України).

Системний аналіз змісту вищенаведених норм ПК України свідчить про те, що в податковому обліку господарські операції мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення та понесення витрат.

Отже, право платника податків на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту і визначення розміру витрат обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання цим платником податків товарів (послуг) або основних фондів (та/або будування, спорудження останніх), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям його господарської діяльності; підтвердження обліковими, розрахунковими документами.

Водночас, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, а будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів виключно у разі фактичного здійснення платником податків господарської операції.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що відповідно до вимог статті 77 КАС України, обов'язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб'єктом владних повноважень покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, платник податків повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб'єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

У розумінні ПК України амортизація - це систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації) (підпункт 14.1.3 пункту 14 статті 14 ПК України).

Статтею 138 ПК України визначаються різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів.

Так, відповідно до абзацу першого підпункту 138.1 статті 138 ПК України фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Абзацом першим пункту 138.2 статті 138 ПК України передбачено, що фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до пункту 138.3 цієї статті.

Розрахунок амортизації основних засобів або нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених підпунктом 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 розділу I цього Кодексу, підпунктами 138.3.2 - 138.3.4 цього пункту. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, крім "виробничого" методу (пункт 138.3 статті 138 ПК України).

За приписами підпункту 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 ПК України основні засоби - основні засоби - матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 6000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 6000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

Згідно із підпунктом 138.3.2 пункту 138.3 статті 138 ПК України не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел фінансування: вартість гудвілу; витрати на придбання/самостійне виготовлення та ремонт, а також на реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів. Термін "невиробничі основні засоби" означає основні засоби, які не використовуються в господарській діяльності платника податку.

Отже, виходячи з положень підпункту 138.3.1 пункту 138.3 статті 138 ПК України при розрахунку амортизації застосовуються національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку або міжнародні стандарти фінансової звітності з урахуванням обмежень, що встановлені, зокрема, підпунктом 138.3.2 пункту 138.3 статті 138 ПК України.

Тобто для цілей оподаткування амортизація основних засобів нараховується у разі їх експлуатації при здійсненні господарської діяльності платника податку.

Порядок нарахування амортизації визначається Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Амортизація основних засобів", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 року N 92.

Вказаним положенням визначено в тому числі наступні терміни:

Амортизація - систематичний розподіл вартості, яка амортизується, необоротних активів протягом строку їх (експлуатації).

Вартість, яка амортизується, - первісна або корисного використання переоцінена вартість необоротних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості.

Зменшення корисності - втрата економічної вигоди в сумі перевищення залишкової вартості активу над сумою очікуваного відшкодування.

Знос основних засобів - сума амортизації об'єкта основних засобів з початку його корисного використання.

Ліквідаційна вартість - сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство після отримати від очікує необоротних активів використання (експлуатації), з продажем (ліквідацією), закінчення строку реалізації (ліквідації) їх корисного за вирахуванням витрат, пов'язаних з продажем (ліквідацією).

Основні засоби - матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів,виконання робіт і надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Відповідно до абзацу 1 пункту 29 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби" нарахування амортизації проводиться щомісячно.

Згідно з абзацом 3 пункту 29 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби" нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому об'єкт основних засобів став придатним для корисного використання.

Нарахування амортизації при застосуванні виробничого методу починається з дати, що настає за датою, на яку об'єкт основних засобів став придатним для корисного використання.

Пунктом 30 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби" визначено, що суму нарахованої амортизації всі підприємства/установи відображають збільшенням суми витрат підприємства/установи і зносу основних засобів.

Пунктом 8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженого наказом Мінфіну від 27.04.2000 № 92, первісна вартість об'єкта основних засобів складається з таких витрат: суми, що сплачують постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків); реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються в зв'язку з придбанням (отриманням) прав на об'єкт основних засобів; суми ввізного мита; суми непрямих податків у зв'язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству/установі); витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів; витрати на транспортування, установку, монтаж, налагодження основних засобів; інші витрати, безпосередньо пов'язані з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою.

Пунктом 26 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби» встановлено, що амортизація основних засобів (крім інших необоротних матеріальних активів) нараховується із застосуванням таких методів:

1) прямолінійного, за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на строк корисного використання об'єкта основних засобів;

2) зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації. Річна норма амортизації (у відсотках) обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об'єкта з результату від ділення ліквідаційної вартості об'єкта на його первісну вартість;

3) прискореного зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється, виходячи із строку корисного використання об'єкта, і подвоюється;

4) кумулятивного, за яким річна сума амортизації визначається як добуток вартості, яка Кумулятивний амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця строку корисного використання об'єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання;

5) виробничого, за яким місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) з використанням об'єкта основних засобів.

Згідно пояснень представника позивача ТОВ “ЕЛЕКТРОНБУД-СЕРВІС» здійснює розрахунок амортизації основних засобів по прямолінійному методу, який передбачає рівномірний розподіл витрат на амортизацію протягом усього строку корисного використання об'єкта основних засобів, який вказаний у наказі по підприємству. Розрахунок амортизації здійснюється за наступною формулою: балансову вартість ОЗ ділимо на строк використання ( роки) і на 12 міс. Отримуємо суму амортизації за місяць.

Одним з основних видів діяльності ТОВ “ЕЛЕКТРОНБУД СЕРВІС» є надання послуг перевезення вантажним автомобільним транспортом.

З метою здійснення господарської діяльності товариством було оформлено право власності на комплекс виробничих будівель для виробничих потреб з побутовими та допоміжними приміщеннями, розташованих за адресою м. Полтава, провул. Перспективний, 12 та право користування земельною ділянкою кадастровий номер 5310136400:13:001:0017, за вказаною адресою.

Крім того, з метою надання послуг за вищевказаним видом діяльності ТОВ “ЕЛЕКТРОНБУД-СЕРВІС» було укладено договори оренди на вантажні автомобілі в кількості 16 шт, що в свою чергу відображено в Повідомленнях про об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через, які проводиться діяльність.

Згідно технічного паспорту та даним з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ТОВ “ЕЛЕКТРОНБУД-СЕРВІС» комплекс виробничих будівель та допоміжних приміщень, розташований за адресою м. Полтава, провул. Перспективний, 12, включає в себе в тому числі вимощення, навіси в кількості 6 шт.

04.01.2022 за результатами обстеження території, на якій розташовані виробничі будівлі та допоміжні приміщення ТОВ “ЕЛЕКТРОНБУД-СЕРВІС», зважаючи на збільшення кількості транспортних засобів, які використовуються для здійснення господарської діяльності, з метою забезпечення належного зберігання та недопущення їх псування з боку третіх осіб, було прийнято рішення про проведення реконструкції площадок, розташованих під навісами, шляхом зміцнення асфальт бетонного покриття, про що надано службову записку, акт комісії, наказ.

Зважаючи на відсутність у власності платника необхідної будівельної техніки та кваліфікованого персоналу для проведення робіт, в тому числі пов'язаних з облаштуванням території під стоянку вантажних транспортних засобів, що включає в себе риття котловану для влаштування фундаменту, демонтаж ангара та вивезення будівельного сміття, тощо, ТОВ “ЕЛЕКТРОНБУД-СЕРВІС» було укладено господарські договори з ФГ “ФАРТ-ВІЗАРД» та ТОВ “КАСПІЙ АГРО».

В межах відповідних господарських договорів були отримані послуги по зняттю та вивезенню верхнього шару ґрунту з території виробничої бази ТОВ «ЕЛЕКТРОНБУД- СЕРВІС» для подальшої реконструкції і проведення будівельних робіт. Ці послуги проведені як капітальні інвестиції на збільшення балансової вартості нерухомого майна. Строк корисного використання 25 років.

Як було встановлено під час розгляду справи, 24.12.2021 між ТОВ "ЕЛЕКТРОНБУД-СЕРВІС" (замовник) та ТОВ “КАСПІЙ АГРО» (виконавець) укладений договір на виконання робіт №2412, згідно якого виконавець зобов'язується за завданням замовника на умовах цього договору виконати роботи, передбачені п. 2.1 цього договору, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити ці роботи.

Відповідно до п. 2.1 договору виконавець виконує роботи: зняття верхнього грунту за адресою м. Полтава, пров. Перспективний, 12 /т.1 а.с. 233-235/.

Крім того, 17.01.2024 між ТОВ "ЕЛЕКТРОНБУД-СЕРВІС" (замовник) та ФГ “ФАРТ-ВІЗАРД» (виконавець) укладений договір на виконання робіт №170101, згідно якого виконавець зобов'язується за завданням замовника на умовах цього договору виконати роботи, передбачені п. 2.1 цього договору, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити ці роботи.

Відповідно до п. 2.1 договору виконавець виконує роботи: зняття верхнього грунту за адресою м. Полтава, пров. Перспективний, 12 /т.2 а.с. 43-45/.

Позивачем до матеріалів справи надані копії актів надання послуг та рахунків на оплату, складених за результатами здійснення господарських операцій між позивачем та ФГ “ФАРТ-ВІЗАРД» та ТОВ “КАСПІЙ АГРО» /т.1 а.с. 236-250, т2 а.с. 1-65/.

Дослідивши первинні документи, виписані ФГ “ФАРТ-ВІЗАРД» та ТОВ “КАСПІЙ АГРО» в результаті здійснення спірних господарських операцій, суд не має підстав для визнання їх такими, що не відповідають вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності.

При цьому недоліків податкових накладних, на основі яких позивач має право на формування податкового кредиту, перевіряючими в ході перевірки не встановлено.

Судом встановлено, та не заперечується представником відповідача, що позивачем проведена сплата коштів за виконані роботи, що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями, договором про відступлення права вимоги /т. 2 а.с. 13-42, 66-83/.

У січні 2022 року від ТОВ «Каспій Агро» отримано послуги по зняттю шару ґрунту та вивезення його, риття котловану для фундаменту, демонтаж ангара та вивезення будівельного сміття з території виробничої бази ТОВ «Електронбуд - Сервіс» на суму 1872499,99 грн без ПДВ. Ці послуги проведені як капітальні інвестиції на збільшення балансової вартості нерухомого майна. Строк корисного використання 25 років.

Отже, амортизація за 2022 рік склала 1872499,99/25/12 міс*11 міс = 68658,33 грн. ( у 2023 р. - 74900 грн, у 2024 р. - 74900 грн).

У червні 2022 року ТОВ «Каспій Агро» надав послуги екскаватора та зняття ґрунту на суму 535579,16 грн. Амортизація за 2022 рік склала 535579,16/25/12*6 = 10711,58 грн. ( за 2023 р. - 21423,12 грн, у 2024 р. - 21423,12 грн.);

У липні 2022 року отримано робіт по вирівнюванні ділянки і зняття ґрунту на суму 530833,33 грн. без ПДВ. Амортизація за 2022 рік склала 8847,22 грн. 9 за 2023 р. - 21233,32 грн. за 2024 р. - 21233,32 грн).

У вересні 2022 року ТОВ Каспій Агро виконав робіт на суму 245833,33 грн. Відповідно амортизація склала у 2022 р. 2458,33 грн ( за 2023 р.- 9833,33 грн і за 2024 р. - 9833,33 грн.)

Крім того, у листопаді 2022 р. та у 2023 р. виконані роботи збільшили балансову вартість виробничої бази на 3184333,33 грн. та суму амортизації за 2023 2024 р. відповідно на 158100,82 грн.

Отже, всього було віднесено до витрат підприємства 503555,86 грн.

Згідно акту від 31.03.2024 року по ФГ «Фарт-Візарт» було здано в експлуатацію робіт на 1308880,01 грн. без ПДВ. Амортизація розрахована з 01.04. - 31.12.2024 року і склала 1308880,01/25/12міс*9 міс =39266,40 грн.

Крім цього, згідно акту від 30.09.24 р. було здано в експлуатацію ще робіт на 2344500,00 грн. без ПДВ. Амортизація за 2024 рік склала 2344500/25/12 міс*3 міс = 23445,00 грн. Отже, всього по роботам "Фарт-Візарт" за 2024 рік до витрат віднесено амортизацію 39266,40+23445 = 62711,40 грн.

Крім того, в зв'язку з корозією та виходом з ладу частини конструктивних елементів системи опалення, ТОВ «ЕЛЕКТРОНБУД-СЕРВІС» за результатами комісійного обстеження було прийнято рішення про необхідність проведення реконструкції системи опалення виробничої бази за адресою м. Полтава, провул. Перспективний, 12. З метою організації та проведення вищевказаних робіт ТОВ «ЕЛЕКТРОНБУД СЕРВІС» було розроблено калькуляцію вказаного проекту.

ТОВ «ЕЛЕКТРОНБУД-СЕРВІС» було придбано товарно-матеріальні цінності на загальну суму 64 145,46 грн., необхідні для проведення реконструкції системи опалення.

Також одним з видів діяльності ТОВ «ЕЛЕКТРОНБУД-СЕРВІС» є ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення.

В межах зазначеного виду діяльності ТОВ «ЕЛЕКТРОНБУД-СЕРВІС» надає послуги з ремонту машин та устаткування промислового призначення протягом тривалого часу.

Основними споживачами вказаних послуг є ТОВ «СПЕЦМЕХСЕРВІС», ТОВ «БЕЙКЕНЬ ЕНЕРГЕТИКА УКРАЇНА», ТОВ «Бурова енергетична компанія «ТЕХНІКС» /т.2 а.с. 210-230/.

Для виконання робіт з ремонту бурового обладнання (перенарізання різьбових з'єднань та механічна обробка металу) ТОВ «ЕЛЕКТРОНБУД-СЕРВІС» здійснюється з використанням верстата токарного трубонарізного моделі 1 Н983, верстата плоскошліфувального 3Л722В.

З метою недопущення виброкування, псування переданого для виконання ремонтних робіт обладнання контрагентів, в зв'язку з виявленням відхилень та похибок в роботі вищезазначених верстатів, ТОВ «ЕЛЕКТРОНБУД-СЕРВІС» було прийнято рішення про необхідністю проведення ремонту верстата токарного трубонарізного моделі 1 Н983, верстата плоскошліфувального 3Л722В.

Зважаючи на відсутність у платника кваліфікованого персоналу для проведення зазначених робіт, ТОВ ЕЛЕКТРОНБУД-СЕРВІС» 02.05.2023, 02.08.2023 було укладено договори №020506 №020806 та 01.08.2023, 26.06.2023 було укладено договір про надання послуг №010817, №260705 з ТОВ «МАЙСТЕРБУД-Д» /т. 2 а.с. 111-115, 127-130, 139-144, 175-180/, за якими останнє у липні-серпні 2023 року виконало роботи по реконструкції системи опалення виробничої бази за адресою м. Полтава, пров. Перспективний, 12, та ремонту верстата плоскошліфувального 3Л722В, токарного трубонарізного моделі 1 Н983, що підтверджується актами приймання-передачі обладнання з ремонту, актами приймання-передачі обладнання в ремонт, відомостями дефектів, актами надання послуг, рахунками на оплату, товарно-транспортними накладними, актами КБ-2, КБ-3 /т.2 а.с. 116-126, 131-138, 146-162, 182-197/.

Позивачем проведена сплата коштів за виконані роботи, що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями, договорами про переуступку боргу /т. 2 а.с. 163-174, 198-209/.

Зазначеним контрагентом надавались послуги по ремонту токарного трубонарізного верстата, який знаходиться на балансі ТОВ «ЕЛЕКТРОНБУД-СЕРВІС» та обліковується як основний засіб, пов'язаний з виконанням господарської діяльності.

Строк корисного використання верстата становить 7 років. Сума капітального ремонту у липні 2023 р. склала 2641666,65 грн. без ПДВ та 2213000,00 грн. у серпні 2023 р.

Також, ТОВ «Майстербуд-Д» був здійснений ремонт системи опалення у приміщеннях бази на суму 650000,00 грн. (в розрахунок по амортизації включений строк використання 25 років). Всього надано послуг на суму 5504666,65 грн. Амортизація склала за 2023 рік 271289,70 грн. і за 2024 рік 719523,80 грн. Всього 990813,50 грн. було віднесено до витрат підприємства.

ТОВ «ЕЛЕКТРОНБУД-СЕРВІС» має у власності виробничу базу за адресою м. Полтава, провулок Перспективний, 12, в складі якої наявні приміщення, що використовуються підприємством для зберігання ТМЦ.

21.08.2023 між ТОВ «Магна груп» (Постачальник) та ТОВ «ЕЛЕКТРОНБУД СЕРВІС» (Покупець) укладений договір поставки № 210801 /т.2 а.с. 239-243/.

Згідно Специфікації № 1, сторони погодили істотні умови поставки товару на загальну суму 1 127 352,00 грн., з урахуванням ПДВ.

21.08.2023 ТОВ «Магна груп» на адресу ТОВ «ЕЛЕКТРОНБУД-СЕРВІС» було відвантажено товар загальною вартістю 1 127 352,00 грн., з урахуванням ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № МГрПф-000005 від 21.08.2023 та товарно транспортною накладною № 210802 від 21.08.2023, рахунком фактурою, платіжними інструкціями /т.2 а.с. 239-252/.

Крім того, 01.12.2023 між ТОВ «Магна груп» (Постачальник) та ТОВ «ЕЛЕКТРОНБУД-СЕРВІС» (Покупець) був укладений договір поставки №9 /т.2 а.с. 231-235/.

Специфікацією № 1 від 14.12.2023 до договору поставки № 9 від 01.12.2023 сторонами було погоджено істотні умови поставки товару загальною вартістю 1 182 060,00 грн., з урахуванням ПДВ.

Відповідно до п. 2 зазначеної специфікації передача товару у власність покупця здійснюється за адресою м. Полтава, провул. Перспективний, 12, шляхом підписання акту приймання-передачі.

21.08.2023 ТОВ «Магна груп» на адресу ТОВ «ЕЛЕКТРОНБУД-СЕРВІС» було відвантажено товар загальною вартістю 1 182 060,00 грн., з урахуванням ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № МГрПф-000080 від 04.12.2023 та актом приймання-передачі № 1 від 04.12.2023, платіжною інструкцією /т.2 а.с. 236-238/.

За спірний період ТОВ «Магна Груп» 04.12.2023 здійснила поставку баритового обважувача в кількості 99 т на суму 985050,00 грн. без ПДВ. При продажу його замовнику була списана на витрати собівартість реалізованого товару.

Також у спірний період у ТОВ «Магна Груп» було закуплено шини на суму 939460,00 грн. для вантажних автомобілів, що виконують послуги вантажних перевозок замовникам. По мірі заміни в результаті експлуатації шини списані на витрати по акту утилізації.

Однак, з акту перевірки не вбачається, що відповідач врахував відповідні первинні документи, натомість характер зроблених висновків свідчить про формальний характер проведення контролюючим органом перевірки позивача, яка зводиться лише до загального аналізу.

Товарно-транспортні накладні не є документами первинного бухгалтерського обліку, на підставі яких проводиться оприбуткування поставленого товару та не є єдиним та безумовним документом, що підтверджує факт придбання або продажу товарно-матеріальних цінностей.

Відповідно до статті 545 ЦК України підтвердження факту та належності виконання зобов'язання є письмове підтвердження одержання такого виконання кредитором.

Відповідно до положень Закону України "Про бухгалтерський облік та податкову звітність в Україні" бухгалтерський облік господарських операцій в Україні ведеться на підставі первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи складаються під час здійснення господарської операції, або безпосередньо після її закінчення.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Надання документів, підтверджуючих якісні характеристики товару, стосується лише правовідносин між продавцем і покупцем щодо підтвердження першим, дотримання ним умов договору, що встановлені його умовами до предмету поставки.

З огляду на викладене, та з урахуванням того, що товарно-транспортні накладні не є документами первинного бухгалтерського обліку та суворої звітності, на підставі яких проводиться оприбуткування поставленого товару та не являються єдиними та безумовними документами, що підтверджують факт придбання або продажу товарно-матеріальних цінностей, сама по собі наявність або відсутність товарно-транспортних накладних, а так само недоліки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у зобов'язаннях платника податків.

Необхідною умовою для включення до податкового кредиту сум ПДВ, та нарахування податку на прибуток є наявність ділової мети у діях платника податку, а саме, продажу придбаного товару не нижче ціни придбання, придбання послуг, використання яких має позитивний вплив на результати господарської діяльності платника податку, тобто здійснення господарської діяльності, яка направлена на реальне отримання платником податків економічної вигоди від здійснених ним господарських операцій.

Матеріалами справи підтверджено, що товар та послуги придбавалися позивачем у вищевказаних контрагентів з метою отримання прибутку за використання у своїй господарській діяльності.

Отже, придбання позивачем ТМЦ та послуг відповідає меті та змісту господарської діяльності товариства.

На підставі викладеного, суд зазначає, що надані позивачем первинні документи у повній мірі розкривають зміст господарських операцій, а тому посилання податкового органу на те, що подані платником документи не дозволяють встановити реальність виконання розглядуваних операцій та факт їх використання у господарській діяльності товариства, є помилковими та спростовані наданими до матеріалів справи письмовими доказами.

З огляду на дане, суд зазначає, що позивачем під час судового розгляду було доведено належними та допустимими доказами факт реальності укладених із контрагентом господарських операцій, та як наслідок, правомірність формування суми податкового кредиту з податку на додану вартість суми, відповідно до первинних бухгалтерських документів, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Поміж іншого, суд вважає безпідставними посилання податкового органу в обґрунтування висновків щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства за результати аналізу електронних баз, наявних в органах ДПС, у тому числі даних ЄРПН, контрагентів позивача, оскільки позивач як платник податку не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит чи бюджетне відшкодування за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів. Отже, платник податків, який придбав товар та або/послуги в особи, що порушує вимоги податкового законодавства, не повинен притягуватися до відповідальності в тому випадку, якщо він здійснював реальну господарську операцію та не знав про певні порушення правил ведення господарської діяльності та оподаткування своїм контрагентом або постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання .

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит та праві на отримання бюджетного відшкодування. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Разом з тим, відповідачем не наведено висновків аналізу конкретних обставин здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, а також жодних доказів, які свідчили б про безтоварність таких операцій.

Щодо покликання відповідача на прийнятті рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості, то враховуючи періоди виконання робіт вказаними підприємствами на адресу позивача, перелічені рішення датовані ГУ ДПС вже після здійснення господарських операцій, а тому не можуть бути доказом їх ризиковості.

Крім того, в ході розгляду справи відповідачем не наведено жодного прикладу відмови податкового органу в реєстрації податкових накладних, складених спірними контрагентами, якщо відносно останніх були прийняті податковим органом рішення про анулювання свідоцтва податку на додану вартість, рішення про відповідність/невідповідність платника податку на вартість критеріям ризиковості.

Також суд зазначає, що у відповідності до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 2 ст. 74 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Предметом доказування у відповідній категорії спорів є реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Отже, в силу закону отримання податковим органом податкової інформації про наявність ознак фіктивної господарської діяльності, відсутність факту реального вчинення господарських операцій, вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону. Податкова інформація, результати аналізу баз даних податкового органу, не має преюдиціального значення при розгляді справи судом та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджують обставини фактичної дійсності.

Таким чином, не можуть бути єдиним та безумовним свідченням правомірності висновків податкового органу результати податкової інформації щодо контрагентів позивача та їх контрагентів по ланцюгу постачання або результати автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України.

Суд також зауважує, що чинне законодавство не покладає на платника податків обов'язку перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства та його безпосередню наявність за місцезнаходженням перед тим, як відносити відповідні суми до складу витрат, що підлягають оподаткуванню та формування суми податкового кредиту з податку на додану вартість.

Відтак, вирішуючи дані спірні правовідносини суд не приймає до уваги посилання податкового органу на окремі недоліки в оформленні первинних документів платника податків, оскільки формальні недоліки в первинних документах повинні оцінюватися в сукупності з іншими обставинами справи.

Перевагу необхідно надавати реальності здійснення господарської операції та її економічному змісту. Первинні документи повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо. При цьому, сама собою наявність, або відсутність окремих документів, а також помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків, у зв'язку з його господарською діяльністю, мали місце.

Що ж стосується посилань представника контролюючого органу, в обґрунтування своєї позиції, на існування кримінального провадження, в якому, ТОВ «Каспій Агро» та ТОВ «Фарт-Візарт» є одними із фігурантів кримінального провадження, суд не може прийняти до уваги ці обставини та розцінює їх критично, оскільки вирок у кримінальних провадженнях відсутній, посадових осіб позивача не звинувачено в отриманні податкової вигоди по взаємовідносинах з цими підприємствами саме в межах вказаних правовідносин. Оцінку належності та допустимості цих доказів має бути надано судом під час розгляду кримінальних справ у порядку кримінального судочинства, а не під час розгляду цієї адміністративної справи.

Суд звертає увагу, що наявність кримінальних проваджень щодо контрагентів платника податків, в яких не винесено вироку суду в кримінальному провадженні або ухвали про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, в силу приписів КАС України не є підставою для визнання спірних господарських операцій нереальними.

Суд також вважає за необхідне наголосити на тому, що згідно із вимогами цивільного та податкового законодавства існує «презумпція правомірності правочину» (ст.204 ЦК України) та «презумпція правомірності рішень платника податку» (пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 ПК України), а відповідно до ст.61 Конституції України, юридична відповідальність особи має виключно «індивідуальний характер». Тобто, якщо контрагент позивача не виконав своїх податкових зобов'язань, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, і платник податків, в свою чергу, в даному випадку, не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема, у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що господарські операції між позивачем та його контрагентами мали реальний характер, діяльність позивача була спрямована на отримання економічної вигоди від підприємницької діяльності, підприємства ознак фіктивності на час здійснення господарської операції не мали, що зумовлює хибність висновків податкового органу.

Таким чином, висновки перевірки позивача по взаємовідносинам із ФГ "Фарт-Візард", ТОВ "Каспій Агро", ТОВ "Майстербуд-Д", ТОВ "Магна Груп" не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду. Інших порушень позивачем правил формування податкового кредиту та витрат відповідачем не наведено, а судом не встановлено.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що висновки акту не відповідають дійсним обставинам справи та не ґрунтуються на вимогах закону, а оскаржувані податкові повідомлення - рішення від 14.08.2025 № 00120200704, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем “Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» на суму 4362910,00 грн (за податковим зобов'язанням - 3490328,00 грн, за штрафними санкціями - 872582,00 грн), № 00120180704, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем “Податок на прибуток підприємств, який сплачують інші підприємства» в сумі 804509,00 грн (за податковим зобов'язанням - 647837,00 грн, за штрафними санкціями - 156672,00 грн), було винесено відповідачем без урахування всіх обставин, які мали значення для його прийняття, тобто необґрунтовано, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо нарахування позивачу штрафних санкцій в сумі 1020,00 грн, суд зазначає наступне.

З метою виконання покладених функцій, відповідно до статті 20 ПК України, контролюючі органи мають серед інших прав, право запитувати та вивчати під час проведення будь-яких перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла в тому числі від платників податків та податкових агентів, зокрема і інформація про застосування реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій, у тому числі електронні копії розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, поданих до контролюючих органів. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.

Згідно з п. 20.1.2 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом.

В свою чергу, відповідно до пп.16.1.15 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний забезпечувати надання посадовими (службовими) особами платника податку письмових пояснень на письмовий запит контролюючого органу з питань, що стосуються предмета перевірки, та їх документального підтвердження.

Відповідно до ст.85 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки (абз.1 п.85.2 ст.85 ПК України).

При проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п'ять робочих днів до дати закінчення перевірки (п.85.4 ст.85 ПК України).

У разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис (п.85.6 ст.85 ПК України).

Отримання копій документів оформляється описом. Копія опису, складеного посадовими (службовими) особами контролюючого органу, вручається під підпис платнику податків або його законному представнику. Якщо платник податків або його законний представник відмовляється від засвідчення опису або від підпису про отримання копії опису, то посадові (службові) особи контролюючого органу, які отримують копії, роблять відмітку про відмову від підпису (п.85.7 ст. 85 ПК України).

Посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності)- п.85.7 ст. 85 ПК України.

За такого правового регулювання в контексті спірних відносин, контролюючим органом реалізована його компетенція на проведення документальної планової виїзної перевірки. Також на виконання покладених на контролюючі органі функцій посадовими особами Головного управління ДПС у Полтавській області, які фактичну перевірку, у межах цієї перевірки зроблений запит №1 від 24.06.2025, отриманий уповноваженим представником позивача.

По суті виявленого в ході перевірки порушення позивачем п. 85.2, 85.4 ст. 85 ПК України, а саме: не надання платником податків посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всіх документів, що належать або пов'язані з предметом перевірки, суд зазначає таке.

Відповідно до п.121.1 ст.121 ПК України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 2040 гривень.

Отже, відповідальність у вигляді штрафу для платника податків настає у разі ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, тобто, якщо платник податків не виконав свій обов'язок, встановлений ст.85 ПК України, стосовно надання документів, що належать або пов'язані з предметом перевірки.

В спірному випадку, позививачем надано відповідь на запит посадових осіб Головного управління ДПС у Полтавській області від 24.06.2025, що підтверджується листом позивача №26/06-1 від 26.06.2025, згідно якому запитувані первинні документи, відповідь на запит вручені відповідачу у межах та під час проведення перевірки.

Водночас позивачем не в повному обсязі виконано вимоги посадових осіб контролюючого органу, викладені в запиті від 24.06.2025, про що представниками відповідача складено акт про ненадання документів від 26.06.2025. №615/16-31-04-07-02 та встановлені обставини не заперечуються позивачем.

Виходячи із правого змісту п.121.1 ст.121 ПК України, ненадання в повному обсязі витребуваної інформації та її документального підтвердження не може бути підставою для притягнення до відповідальності відповідно до наведеної норми п.121.1 ст.121 ПК України.

Окрім того, суд зауважує, що аналіз наведених вище норм ст.85 ПК України дає підстави для висновку, що платник податків зобов'язаний надати, відповідно, посадові (службові) особи контролюючого органу під час перевірки мають право отримувати не будь-які документи та/або інформацію, а лише ті, що відносяться до предмета перевірки та які є у розпорядженні позивача.

Водночас, запитувана у позивача дозвільна документація, проектна документація відсутня у позивача, оскільки він не був підрядником виконуваних робіт та не є проектною організацією; журнали в'їзду виїзду техніки, входу - виходу сторонніх осіб на територію підприємства у позивача відсутні та їх ведення законодавством не передбачено; документи форми ОЗ у позивача були відсутні. Відтак, вищевказані документи не могли були надані на вимогу перевіряючих.

Вимоги про зобов'язання позивача надати перевіряючим додаткок 5 до Експлуатаційних норм №488 запит не містить.

Крім того, суд звертає увагу на те, що як вбачається з вказаного податкового повідомлення-рішення за формою «ПС» в ньому не конкретизовано за ненадання яких саме документів, що належать або пов'язані з предметом перевірки позивача притягнуто до відповідальності.

Суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Отже, оскаржене податкове повідомлення-рішення не містить обставин того які документи, що витребовувалися контролюючим органом та велися позивачем не було надано під час перевірки.

Зазначене свідчить, що контролюючий орган обмежився формальним підходом до виконання своїх обов'язків, не дослідивши та не зазначивши які саме документи не було надано позивачем на вимогу контролюючого органу, а відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії.

Підсумовуючи вищенаведене в сукупності, суд вважає, що викладені в акті перевірки обставини не є свідченням вчинення позивачем податкового правопорушення, за яке настає відповідальність на підставі п.121.1 ст.121 ПК України, отже суд прийшов до висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення від 14.08.2025 №00120210704.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що висновки акту не відповідають дійсним обставинам справи та не ґрунтуються на вимогах закону, а оскаржувані податкові повідомлення - рішення від 14.08.2025 №00120210704, яким застосовано штрафні санкції в сумі 1 020,00 грн, № 00120200704, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем “Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» на суму 4 362 910,00 грн (за податковим зобов'язанням - 3 490328,00 грн, за штрафними санкціями - 872 582 грн), № 00120180704, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем “Податок на прибуток підприємств, який сплачують інші підприємства» в сумі 804 509,00 грн (за податковим зобов'язанням - 647 837,00 грн, за штрафними санкціями - 156 672,00 грн), було винесено відповідачем без урахування всіх обставин, які мали значення для його прийняття, тобто необґрунтовано, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

Таким чином, оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб'єкт владних повноважень, на якого покладено обов'язок щодо доказування, не довів правомірності власних рішень, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог ТОВ “ЕЛЕКТРОНБУД-СЕРВІС».

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачений судовий збір в сумі 30280,00 грн і, враховуючи висновок суду про задоволення позову, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області підлягають судові витрати зі сплати судового збору у сумі 30280,00 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕКТРОНБУД-СЕРВІС» (пров. Перспективний, буд.12, м.Полтава, Полтавська область,36000, код ЄДРПОУ 14312298) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, буд. 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ ВП 44057192) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Полтавській області від 14.08.2025 № 00120200704, № 00120180704, №00120210704.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕКТРОНБУД-СЕРВІС» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 30280,00 грн (тридцять тисяч двісті вісімдесят гривень).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н.Ю. Алєксєєва