11 березня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/17377/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Ясиновського І.Г. розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області до Приватного акціонерного товариства "Завод "Лтава" про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій,
Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі також - позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Завод "Лтава" про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій у розмірі 1768,53 грн.
Позов обґрунтований тим, що відповідачем за наявності відповідного обов'язку самостійно не відшкодовано фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за списком №2, у загальній сумі 1768,53 грн за період з 01.01.2023 по 28.02.2025.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 05 січня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Таку ухвалу суду було надіслано одержувачу Приватному акціонерному товариству "Завод "Лтава" в його електронний кабінет та доставлено до електронного кабінету: 05.01.25 16:23.
У наданому відзиві представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог у частині стягнення витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком №2 у липні-грудні 2021 року пенсіонерам: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 . Зазначав, що позивачем безпідставно включено до розрахунків суми витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пільгових пенсій за спірний період гр. ОСОБА_1 , яка працювала на заводі "Комплект" виробничого об'єднання "Лтава", тоді як ПАТ "Завод "Лтава" не є правонаступником заводу "Комплект", який входив до складу Полтавського державного виробничого об'єднання "Лтава", що припинене за судовим рішенням у березні 2006 року. Окремо наголошує на недотриманні строку звернення з даним позовом /а.с.46-48/.
06 березня 2026 року до суду надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої представник позивача, наполягаючи на задоволенні позову, зазначено, що у позовній заяві Головного управління Пенсійного Фонду в Полтавській області (за вих.№1600-0902-8/98712 від 25.12.2025) зазначено період заборгованості “січень-лютий 2025», тоді як фактичний період заборгованості - “квітень 2024-лютий 2025», що підтверджується наявними у матеріалах справи та додатково поданими доказами. При цьому, сума заборгованості підприємства - 1768,53 грн. Звернуто увагу суду, що уточнення має виключно технічний та арифметичний характер, є наслідком уточнення періоду заборгованості та не змінює предмету або підстав позову, а також не впливає на правову природу спірних правовідносин.
Також, 10 березня 2026 року до суду надійшло клопотання про долучення доказів /а.с. 72-89/.
Розгляд даної справи, відповідно до статті 258, частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників (у письмовому провадженні).
Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
З матеріалів справи слідує, що ПрАТ "Завод "Лтава" зареєстроване як юридична особа, ідентифікаційний код 14308479.
Відповідно до пункту "б" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Згідно з пунктом 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та призначених відповідно до частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється у такому порядку: підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком.
Отже, аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених особам відповідно до пункту "б" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за списком № 2, покриваються підприємствами та організаціями.
Указаний висновок кореспондується з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеною, зокрема, в постанові від 21.06.2018 у справі №819/2573/15.
Таким чином, обов'язок відповідача відшкодувати фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 2, встановлений законом.
Порядок відшкодування страхувальниками витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Пенсійного фонду України №21-1 від 19 грудня 2003 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за №64/8663 (надалі - Інструкція №21-1).
За змістом підпункту 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 Інструкції №21-1 /у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин/ платниками страхових внесків є: страхувальники - роботодавці: підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру; колективні та орендні підприємства, сільськогосподарські кооперативи, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок); дипломатичні представництва, консульські установи України, філії, представництва, інші відокремлені підрозділи підприємств та організацій (у тому числі міжнародних), створених відповідно до законодавства України, які мають окремий баланс і самостійно здійснюють розрахунки із застрахованими особами; іноземні дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав, філії, представництва, інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств та організацій, міжнародних організацій, розташованих на території України.
Відповідно до пункту 6.1 Інструкції №21-1 для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та призначених відповідно до частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування":
- особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України;
- особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пунктів 2 - 8 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно з пунктом 6.4 Інструкції №21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Відповідно до пункту 6.7 Інструкції №21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.
Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.
Судом встановлено, що позивачем надіслано відповідачу рекомендованими листами з повідомленнями про вручення на адресу, внесену до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", за період з 01.04.2024 по 28.02.2025 /а.с. 38-42,73-87/.
Призначення пенсії та понесення позивачем витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 1768,53 грн підтверджується розрахунком заборгованості по пільговим пенсіям (список №2) за період з 01.04.2024 по 28.02.2025 по ПрАТ "Завод Лтава" /а.с. 18, 88/.
Матеріали справи свідчать, що позивач надсилав до ПАТ "Завод "Лтава" розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій призначених відповідно до пунктів "б-з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а саме: розрахунки по таким пенсіонерам: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 .
У встановлений чинним законодавством строк відповідач не відшкодував органу Пенсійного фонду фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №2 у період квітень 2024 року - лютий 2025 року, що підтверджується відомостями карток особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2.
Оцінюючи правомірність позовних вимог щодо стягнення витрат на виплату і доставку пільгових пенсій по пенсіонерам: ОСОБА_1 , суд встановив наступні обставини.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 11.08.2020 у справі №440/2877/20, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного суду від 16.12.2020, встановлено наступне:
"Також не знаходить свого підтвердження позиція позивача про те, що гр. ОСОБА_1 має пільговий стаж, що складається з періодів роботи на заводі "Комплект" виробничого об'єднання "Лтава", більше того з наявної в матеріалах копії розрахунку стажу вбачається, що у період з 09.09.1983 по 02.07.1984 вона працювала на Полтавському АТ "Лтава", у зв'язку з чим до пільгового стажу віднесена діяльність на цьому підприємстві тривалістю 9 місяців 24 дня.
Оскільки ПАТ "Лтава" не є правонаступником заводу "Комплек" виробничого об'єднання "Лтава" (припинено у складі Полтавського державного виробничого об'єднання "Лтава" 30.03.2006 без визначення правонаступників), завод "Комплект", на якому працювали ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , не ввійшов до складу ПАТ "Лтава", тому відповідач не повинен відшкодовувати витрати на виплату пільгових пенсій зазначеним особам.
За таких обставин, позивач безпідставно звернувся до суду з позовом про стягнення з ПАТ "Завод "Лтава" витрат на виплату і доставку пільгових пенсій гр. ОСОБА_2 , гр. ОСОБА_1 .
А тому у задоволенні позовних вимог в частині стягнення сум витрат на виплату і доставку пільгових пенсій згаданим громадянам належить відмовити.".
Вищезазначене рішення з огляду на положення статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України набрало законної сили 16.12.2020.
Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Щодо строку звернення до суду суд зазначає таке.
Відповідно до частин першої-другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Під строком звернення до адміністративного суду розуміється строк, протягом якого особа має право звернутися з адміністративним позовом і розраховувати на одержання судового захисту.
Дотримання цього строку є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин, запобігає зловживанням, сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій.
Відповідальність страхувальників, банків, організацій, що здійснюють виплату і доставку пенсій, та їх посадових осіб визначена у статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Частиною п'ятнадцятою статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.
Фінансові санкції (штраф, пеня) та адміністративні стягнення, а також примусові стягнення органами виконавчої служби за несплату внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування фізичними особами - підприємцями, які обрали особливий спосіб оподаткування, не застосовуються.
Разом з тим, наведена норма не містить в собі застережень, що строки давності не застосовуються з разі стягнення недоїмки виключно по сплаті страхових внесків.
Системний аналіз законодавчих положень, дозволяє дійти висновку, що сплата страхових внесків, витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, належать до платежів однієї категорії, облік надходження яких здійснює Пенсійний фонд, а тому до таких застосовується єдиний порядок стягнення.
Отже, у разі звернення до суду із позовом про стягнення заборгованості (недоїмки), яка виникла через несвоєчасне нарахування та/або сплату суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, до відносин щодо стягнення такої заборгованості застосовуються положення частини п'ятнадцятої статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Суд звертає увагу на правовий висновок щодо застосування даної норми права у подібних правовідносинах, викладений у постановах Верховного Суду від 20.03.2018 у справі № 804/18891/14 та від 26.06.2018 у справі № 804/8277/14, відповідно до якого у разі звернення до суду із позовом про стягнення заборгованості (недоїмки), яка виникла через несвоєчасне нарахування та/або сплату суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, до відносин щодо стягнення такої заборгованості (недоїмки) застосовуються положення частини п'ятнадцятої статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Водночас строки звернення до суду із позовом про стягнення цієї заборгованості (недоїмки), передбачені статтею 122 КАС, не застосовуються.
Крім того, колегія суддів Верховного Суду у постановах від 28.11.2019 у справі №460/3113/18 та від 01.12.2021 у справі № 140/1205/19 не знайшла необхідності відступати від вказаного висновку, оскільки в даному випадку термін «недоїмка» вжито в широкому розумінні заборгованості. Тобто, в розумінні суми фінансових зобов'язань (грошових боргів), що підлягає погашенню, поверненню в певний термін.
Отже, у разі звернення до суду із позовом про стягнення заборгованості (недоїмки), яка виникла через несвоєчасне відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, строки звернення до суду, визначені положеннями КАС України, не застосовуються.
Враховуючи наведене, фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених за списком №2 за період з квітня 2024 року по лютий 2025 року у розмірі 1234,94 грн по пенсіонеру ОСОБА_3 підлягають стягненню з відповідача у судовому порядку.
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
З урахуванням викладеного, оскільки в порушення вищезазначених вимог законодавства відповідач не вніс до управління Пенсійного фонду України зазначену у розрахунках місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій по вищезазначеним пенсіонерам, призначених на пільгових умовах та не сплатив існуючу заборгованість за час судового розгляду справи, у суду є підстави для часткового задоволення позову.
Згідно з частиною другою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Враховуючи зазначене, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, буд.34, м. Полтава, 36000, ідентифікаційний код 13967927) до Приватного акціонерного товариства "Завод "Лтава" (вул. Раїси Кириченко, буд. 72, м. Полтава, Полтавська область, 36002, ідентифікаційний код 14308479) про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій - задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Завод "Лтава" (вул. Раїси Кириченко, буд. 72, м. Полтава, Полтавська область,36002, ідентифікаційний код 14308479) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, буд.34, м. Полтава, 36000, ідентифікаційний код 13967927) заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №2, за період з 01.04.2024 по 28.02.2025 у розмірі 1234,94 грн (одна тисяча двісті тридцять чотири гривні дев'яносто чотири копійки).
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному ч.8 ст. 18, ч.ч. 7-8 ст. 44 та ст. 297 КАС України.
Суддя І.Г. Ясиновський