Справа № 946/7583/25
10 березня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних сил України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
25.09.2025 р. ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області з позовною заявою до Міністерства оборони України, Центральної військово-лікарської комісії Збройних сил України (далі - відповідач-1).
Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 29.09.2025 р. адміністративну справу передано за підсудністю до Одеського окружного адміністративного суду.
13.11.2025 р. справа № 946/7583/25 надійшла до Одеського окружного адміністративного суду та згідно з автоматизованим розподілом судових справ між суддями розподілена на суддю Бездрабка О.І.
Ухвалою від 17.11.2025 р. позовну заяву позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк на усунення недоліків, а саме для подання до суду: позовної заяви у новій редакції у відповідності до вимог ст.ст.160, 161 КАС України; належним чином засвідчених копій додатків до позовної заяви для суду та відповідачів; платіжний документ про сплату судового збору у сумі 2422,40 грн. або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору.
28.11.2025 р. позивач подав до суду оновлений варіант позовної заяви.
Ухвалою від 03.12.2025 р. позовну заяву повторно залишено без руху, продовжено строк на усунення недоліків - п'ять днів з моменту отримання ухвали суду.
28.11.2025 р. позивач подав до суду оновлений варіант позовної заяви, в якій відповідачами визначено до Центральну військово-лікарської комісію Збройних сил України, ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - відповідач-2) та просить суд:
- скасувати рішення ЦВЛК № 598/4/21700 від 09.09.2025 р.;
- скасувати протокол ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19.05.2025 р. № 2025-0509-2028-5480/7;
- прийняти рішення про непридатність до військової служби (без повторного ВЛК та незалежної судової експертизи);
- прийняти рішення про виключення з військового обліку на підставі медичних документів (3 група інвалідності та по життєвий сторонній догляд за хворою матір'ю).
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 28.08.2025 р. позивач звернувся до відповідача-1 із заявою й доданими до неї медичними документами щодо оскарження рішення 18 штатної регіональної ВЛК м.Одеси від 19.08.2025 р. № 899-3 й оскарження постанови ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19.05.2025 р. № 2025-0509-2028-5480/7. 09.09.2025 р. відповідач-1 у своєму рішенні № 598/4/21700 визнав позивача придатним до військової служби, залишивши оскаржувані акти чинними. Позивач наголошує, що має 3 групу інвалідності, а також має на утриманні матір з 1 групи інвалідності пожиттєво, яка має потребу в постійному пожиттєвому догляді. Інших родичів його мати не має. Вказує, що при проведенні ВЛК не взято до уваги всі наявні медичні документи, висновки КТ, ЕМЧ, заключення вузьких спеціалістів, записів з електронних систем, висновок з ЕКОПФО, документи по догляду за мамою. Лікарі ж йому повідомили, що їм заборонено писати хвороби, які вказують про непридатність до військової служби, що є фактом халатності та фальсифікації. Позивач вважає свої права порушеними, а рішення відповідачів протиправними, тому звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою від 16.12.2025 р. відкрито спрощене провадження у справі та надано відповідачу п'ятнадцятиденний строк для подачі відзиву на позовну заяву.
Дану ухвалу разом з позовною заявою та додатками доставлено до електронного кабінету відповідачів 16.12.2025 р.
Станом на 10.03.2026 р. відповідачі відзиви на позовну заяву не надали.
Згідно ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Оскільки від сторін не надходило заяв про розгляд справи в судовому засіданні, суд розглядає справу в порядку письмового провадження.
Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
Судом встановлено, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є військовозобов'язаним, який перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Згідно з витягів з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів позивач має відстрочку від мобілізації за п.2 ч.1 ст.23 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу".
Відповідно до витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 15.05.2025 р. № 84/25/2778/В, позивачу з 24.03.2025 р. встановлено 3 групу інвалідності за загальним захворюванням; діагноз: основний діагноз: М.42.10 - остеохондроз хребта у дорослих, множинні відділи хребта, ускладнення основного діагнозу: G54.8 - Інші ураження нервових корінців та сплетінь, М79.18 - Міалгія, інші локалізації, М54.4 - Люмбаго з ішіасом, М54.10 - Радикулопатія, множинні відділи хребта.
Згідно рекомендацій, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю № 84/25/2778/І, ОСОБА_1 має нормальну здатність до самообслуговування, легку ступінь обмеження здатності до пересування, нормальну здатність до орієнтування, спілкування, контролю за своєю поведінкою, здобуття освіти, помірний ступінь обмеження до трудової діяльності.
19.05.2025 р. позивач пройшов медичний огляд ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_1 , за результатами якого складено довідку № 2025-0519-2028-5480-7. Позивачу встановлено діагноз: М42.1 - вертиброгенна-люмбоішиалгія, радикулопатія на фоні поширеного остеохондрозу хребта ІІ ст, ускладненого килами м/х дисків до 6,6 мм, деформуючий спондильоз, спондилоартроз. Звуження корінцевих каналів. ОСОБА_2 . Стійкий больовий синдром з помірним порушенням статико-динамічної функції хребта. На підставі статті 23в, 64в графи II розкладу хвороб позивач визнаний придатним до військової служби.
22.05.2025 р. КНП "Ізмаїльський міський центр ПМСД" видано висновок про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі, за яким ОСОБА_3 потребує соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від фізичної особи.
26.05.2025 р. в адміністративному порядку подав скаргу до Центральної військово-лікарської комісії Збройних сил України, в якій просив скасувати постанову від 19.05.2025 р. № 2025-0519-2028-5480-7, призначити та провести повторний медичний огляд (заочне рішення) та винести постанову, якою визнати його обмежено придатним / не придатним для проходження військової служби у Збройних Силах України з виключенням з військового обліку. В обґрунтування скарги, вказав, що комісією не враховано наявність у позивача інвалідності 3 групи, а також те, що в грудні 2022 року визнавався обмежено придатним. Також не враховано сімейні обставини - необхідність здійснення догляду за матір'ю (інвалід 1 групи), в якої ускладнення внаслідок гострого правостороннього ішемічного інсульту.
Листом від 30.06.2025 р. № 598/4/15699 відповідач-1 повідомив позивача про те, що відповідно до вимог пункту 3.3 глави 3 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 р. № 402 (зі змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 17.11.2008 р. № 1109/15800, скарги на дії (бездіяльність) чи постанови позаштатних ВЛК подаються до штатних ВЛК згідно 3 адміністративно-територіальними зонами відповідальності, наведеними у додатку 2 до наказу Міністерства оборони України від 16.11.2016 р. № 608 "Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров'я Збройних Сил зазначене звернення України за організацію медичного забезпечення" направляється для розгляду та надання відповіді громадянину ОСОБА_1 до 18 регіональної ВЛК.
Листом від 19.08.2025 р. № 899-з 18 регіональною ВЛК повідомлено позивача про те, що до 18 Регіональної військово-лікарської комісії (штатної), надійшло звернення скероване з Одеської обласної прокуратури вих. № 27-1272ВИХ-25 довідкою ВЛК від 31.07.2025 р. про незгоду з постановою оформленою ІНФОРМАЦІЯ_5 від 19.05.2025 р. №2025-0519-2028-9480-7 про визнання придатним до військової служби. До звернення, з медичних документів позивачем надано завірені копії довідки ВЛК №2025-0519-2028-9480-7, тимчасове посвідчення військовозобов'язаного, довідка ВЛК №196/12 від 16.10.2024 р. вих. №1616, акт дослідження стану здоров'я призовника №5913, консультативні Висновки спеціалістів: пульмонолога, хірурга, гематолога, невропатолога, дерматолога, кардіолога, травматолога, невролога, скринінгові лабораторні дослідження, комп'ютерну томографію, витяг з рішення експертної команди, акт дослідження стану здоров'я призовника №5144, протокол обстеження, виписка з медичної карти амбулаторного хворого, КТ поперекового відділу хребта, протокол обстеження поперекового відділу хребта. Після вивчення наданих копій документів у 18 Регіональної ВЛК відсутні підстави вважати, що висновки ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_5 про придатність до військової служби помилкові. Надані до скарги копії медичних документів не підтверджують наявність у ОСОБА_1 такої стадії захворювання, яка в даний час може вплинути на зміну визначеного ступеню придатності до військової служби. Постанова оформлена довідкою ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_5 від 19.05.2025 року №2025-0519-2028-9480-7 про визнання позивача придатним до військової служби на підставі статті 23-в, 64-в графи ІІ Розкладу хвороб, виходячи з результатів досліджень та встановлених діагнозів спеціалістами прийнята вірно.
Відповідно до витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 27.08.2025 р. № 87/25/730/В, ОСОБА_3 27.08.2025 р. встановлено 1 групу інвалідності, підгрупи Б, за загальним захворюванням; діагноз: Основний діагноз: 169.3 - Наслідки інфаркту мозку; Супутні діагнози: 150.0 - Застійна серцева недостатність; 148.2 - Хронічна фібриляція передсердь; 125.0 - Атеросклеротична серцево-судинна хвороба як така; 111.0 - Гіпертензивна (гіпертонічна) хвороба серця з (застійною) серцевою недостатністю; 167.2 - Церебральний атеросклероз; 167.8 - Інші уточнені цереброваскулярні хвороби Ускладнення основного діагнозу: R42 - Запаморочення та порушення рівноваги тіла; 644.1 - Судинний головний біль, не класифікований в інших рубриках; R20.1 - Гіпоестезія шкіри; R26.1 - Паралітична хода; 681.9 - Геміплегія, неуточнена.
Листом від 02.09.2025 р. № 1017-з 18 регіональною ВЛК повідомлено позивача про те, що відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України затвердженого Наказом Міністра Оборони України від 14.08.2008 №402 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 р. за №1109/15800 зі змінами, до повноважень 18 Регіональної військово-лікарської комісії не входить виключення з військового обліку військовозобов'язаних.
Листом від 09.09.2025 р. № 598/4/21700 відповідач-1 повідомив позивача про те, що у Центральній військово-лікарській комісії Збройних Сил України в межах повноважень, повторно опрацьовано звернення позивача щодо оскарження рішення 18 регіональної військово-лікарської комісії оформленого листом від 19.08.2025 р. № 899-з, стосовно перегляду постави ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 від 19.05.2025 р.№ 2025-0519-2028-5480-7. За результатами розгляду скарги та наданих копії медичних документів повідомлено наступне. За даними наданих військово-медичних документів, встановлених діагнозів, відображених у консультативних заключеннях, висновках лікарів, даних інструментальних досліджень та згідно з постановою ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_6 від 19.05.2025 р.№ 2025-0519-2028-5480-7, на підставі пункту "в" статті 23 та пункту "в" статті 64 графи ІІ Розкладу хвороб, ОСОБА_1 визнаний придатним до військової служби. Аналіз медичної документації свідчить, що всі результати обстежень на момент огляду враховано при прийнятті постанови ВЛК і зазначені у довідці ВЛК. Статті та пункти статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (додаток 1 до Положення) застосовано вірно. Наявність інших захворювань, не зазначених у довідці ВЛК. не підтверджено медичною документацією. В той же час, на розгляд комісії не надано копій медичних документів, які підтверджують наявність захворювань, що відповідно до вимог Положення зумовлюють непридатність до військової служби (у тому числі тимчасової). За даними статями (пунктами статей) Розкладу хвороб, при проведені медичного огляду особам, які пройшли медичний огляд за графами ІІ, ІІІ, ВЛК приймається постанова "Придатний до військової служби ". Разом з тим повідомлено, що згідно із пунктом 3.8 глави 3 розділу П Положення, постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про ступінь придатності військовозобов'язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або під час дії правового режиму воєнного стану дійсна протягом одного року з дня закінчення медичного огляду. З огляду на зазначене, рішення 18 регіональної ВЛК, оформлене листом від 19.08.2025 р. № 899-3, а саме те, що постанова оформлена довідкою ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_6 від 19.05.2025 р. № 2025-0519-2028-5480-7 про придатність до військової служби, виходячи з результатів досліджень та встановленого діагнозу лікарями-спеціалістами стосовно ОСОБА_1 прийнято вірно, аргументовано. Отже, ЦВЛК ЗС України встановлено, що рішення 18 регіональної ВЛК від 19.08.2025 р. № 899-3, стосовно позивача прийнято вірно, відповідно до вимог Положення, підстави для перегляду та скасування вказаного рішення на теперішній час відсутні.
27.08.2025 р. позивач звернувся до відповідача-2 із заявою, в якій просив зняти і виключити його з військового обліку.
Листом від 17.02.2026 р. №943/ВихЗВГ/717 ІНФОРМАЦІЯ_7 повідомив позивача про результати розгляду його звернення про зняття ОСОБА_4 з військового обліку. Згідно ч. 6 ст. 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 р. №2232-ХІІ (зі змінами) виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: 1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими; 2) припинили громадянство України; 3) визнані непридатними до військової служби; 4) досягли граничного віку перебування в запасі; 5) були кандидатами для прийняття на військову службу за контрактом відповідно до частини десятої статті 20 цього Закону, але не були прийняті військову службу за контрактом; 6) звільнені з військової служби за контрактом відповідно до підпункті "й" або "к" пункту 3 частини п'ятої статті 26 цього Закону. Інші підстави для виключення військовозобов'язаних та/або резервістів військового обліку чинним законодавством не передбачені. Згідно відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебуває на обліку військовозобов'язаних в ІНФОРМАЦІЯ_4 . Інвалід 3 групи. Надана відстрочка від призову на військову службу по мобілізації до 02.02.2026 р. Пройшов військово-лікарську комісію на визначення ступеню придатності для проходження військової служби 19.05.2025 р., висновок придатний до військової служби. В свої заяві позивач зазначає, що у нього наявна 3 група інвалідності, наявна інвалідність 1 групи у його матері, вказані обставини є підставою для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період. Вказані обставини не дають право на виключення з військового обліку згідно чинного законодавства, про що позивачу неодноразово було роз'яснено.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступних приписів законодавства.
Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Спеціальним нормативним-правовим актом, який здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби є Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 р. № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232-ХІІ, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями (ч.2 ст.1 Закону № 2232-ХІІ).
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку (ч.3 ст.1 Закону № 2232-ХІІ).
Згідно ч.5 ст.1 Закону № 2232-XII від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.
Приписами ч.7 ст.1 Закону № 2232-ХІІ передбачено, що виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, центри надання адміністративних послуг, центри рекрутингу та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Приписами ч.9 ст.1 Закону № 2232-ХІІ передбачено, що щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Положеннями ч.1-4 ст.2 Закону № 2232-ХІІ визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України.
Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.
Порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Щодо позовних вимог про оскарження рішень ВЛК про придатність позивача до військової служби, суд зазначає наступне.
Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 р. № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу (далі - ВЛЕ) в Збройних Силах України, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 р. за № 1109/15800 (далі - Положення № 402, Положення про ВЛЕ).
Згідно п.1.1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I - II груп патогенності; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України); визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; установлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів ( п. 1.2 розділу І Положення № 402)
Пунктом 2.1 розділу І Положення № 402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі -ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК(ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.
Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Пунктом 2.4.5 розділу І Положення №402 визначено, що ВЛК регіону має право: приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК.
У разі незгоди з рішенням ВЛК регіону таке рішення може бути оскаржено до ЦВЛК.
Згідно п.2.3 розділу І Положення № 402 на Центральну військово-лікарську комісію покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також: розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи; прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення із Збройних Сил України.
Центральна військово-лікарська комісія має право, зокрема, розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України.
Згідно пп.2.3.1 п.2.3 глави 2 розділу І Положення № 402 ЦВЛК є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України.
Відповідно пп.2.3.4 п.2.3 глави 2 розділу І Положення № 402 ЦВЛК має право: оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2розділу I цього Положення; перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК з питань військово-лікарської експертизи; перевіряти організацію медичного огляду військовослужбовців та інших осіб у військових, цивільних лікувальних закладах, військових частинах; перевіряти організацію та стан лікувально-діагностичної роботи у військових, цивільних лікувальних закладах, медичних підрозділах військових частин та ВВНЗ у цілях військово-лікарської експертизи; витребовувати документи в частині, що характеризують обставини отримання захворювання, поранення, травми, каліцтва, необхідні для прийняття постанови про їх причинний зв'язок, а саме: виписки (витяги) з матеріалів адміністративного розслідування, матеріалів дізнання або судового розгляду, а також витяги з наказів, актів; особові та пенсійні справи, медичні документи (у разі витребовування оригіналів зазначених документів вони повертаються за належністю після складання протоколу); архівні довідки, характеристики та інші документи, необхідні для прийняття постанови (у разі надання копій зазначених вище документів копії підшиваються до складеного протоколу та передаються до архіву зі строком зберігання 50 років); залучати головних медичних фахівців Міністерства оборони України, лікарів-спеціалістів Національного військово-медичного клінічного центру та інших військових лікувальних закладів, спеціалістів інших спеціальностей, начальників медичної служби та представників командування (керівництва) військових частин, де проходить службу військовослужбовець, що оглядається, для вирішення питань військово-лікарської, лікарсько-льотної експертизи; перевіряти у військових комісаріатах і закладах охорони здоров'я України організацію, стан та результати лікувально-оздоровчої роботи серед допризовників та призовників, медичного огляду призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, осіб, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов'язаних, резервістів; направляти у військові лікувальні заклади на контрольне обстеження та медичний огляд військовослужбовців, членів їх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби), військовозобов'язаних, резервістів, працівників; запитувати від військових, цивільних лікувальних закладів, військових частин, військових комісаріатів і ВВНЗ додаткові дані для аналізу, узагальнення та оцінки результатів військово-лікарської експертизи; надавати до Генерального штабу Збройних Сил України, командуванням видів, Сил підтримки Збройних Сил України, керівникам органів місцевої адміністрації результати лікувально-оздоровчої роботи, проведеної серед допризовників та призовників, медичного огляду військовослужбовців, членів їх сімей, кандидатів на навчання у ВВНЗ, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов'язаних, резервістів та іншого контингенту; розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України; надавати роз'яснення щодо формулювання постанов ВЛК (ЛЛК).
Відповідно до п.п.2.3.5 п.2.3 глави 2 розділу І Положення № 402 - рішення, постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.
Системний аналіз вищенаведених приписів Положення № 402 дає підстави прийти до висновку, що ЦВЛК, яка має у штаті медичних працівників та як установа, наділена повноваженнями щодо розгляду, перегляду, скасування, затвердження, незатвердження та контролю за постановами будь-якої ВЛК (включно з їх переглядом по суті прийнятих діагнозів) є єдиним компетентним суб'єктом владних повноважень, що контролює усі ВЛК та перевіряє прийняті ними рішення з метою захисту військовозобов'язаних, військовослужбовців та резервістів.
Тому саме з огляду на свій статус у системі військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України ЦВЛК й наділена широким спектром прав та повноважень, які вона повинна використовувати у своїй діяльності максимально повно та ефективно, а не ухилятися від їх використання під приводом того, що це не є обов'язком для неї.
Суд враховує, що Верховний Суд у постанові від 13.06.2018 р. у справі № 806/526/16 зазначив: "у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, оскільки це потребує спеціальних знань медицини.
Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки як попередньо зазначалося, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.
Враховуючи вказану практику Верховного Суду, суд не надає оцінку діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби. При цьому, суд зосереджує увагу при розгляді цієї справи на дотриманні відповідачем процедури перегляду висновків військово-лікарських комісій нижчих рівнів.
Судом встановлено, що позивач 19.05.2025 р. позивач пройшов медичний огляд ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_1 , за результатами якого складено довідку № 2025-0519-2028-5480-7 та визнано позивача придатним до військової служби.
Позивач оскаржив вказане рішення в адміністративному порядку, й листом від 19.08.2025 р. № 899-з 18 регіональною ВЛК повідомлено позивача про те, що постанова оформлена довідкою ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_5 від 19.05.2025 р. №2025-0519-2028-9480-7 про визнання позивача придатним до військової служби на підставі статті 23-в, 64-в графи ІІ Розкладу хвороб, виходячи з результатів досліджень та встановлених діагнозів спеціалістами прийнята вірно.
Не погоджуючись із результатом оскарження, позивач звернувся із скаргою до відповідача-1, на що листом від 09.09.2025 р. № 598/4/21700 позивача повідомлено про те, що постанова оформлена довідкою ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_5 від 19.05.2025 р. №2025-0519-2028-9480-7 та рішення 18 регіональної ВЛК, оформлене листом від 19.08.2025 р. № 899-з прийнято вірно. Згідно позиції відповідача-1 аналіз медичної документації свідчить, що всі результати обстежень на момент огляду враховано при прийнятті постанови ВЛК і зазначені у довідці ВЛК. Статті та пункти статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (додаток 1 до Положення) застосовано вірно. Наявність інших захворювань, не зазначених у довідці ВЛК. не підтверджено медичною документацією. В той же час, на розгляд комісії не надано копій медичних документів, які підтверджують наявність захворювань, що відповідно до вимог Положення зумовлюють непридатність до військової служби (у тому числі тимчасової).
Суд звертає увагу на те, що даний лист не містить жодної оцінки відповідних спеціалістів ЦВЛК, які мають дискреційні повноваження, щодо спростування або не спростування наданих позивачем документів, зокрема щодо перегляду рішення військово-лікарської комісії , яке викладене в довідці від 19.05.2025 р. №2025-0519-2028-9480-7. Проте, саме ЦВЛК ЗС України в силу своїх дискреційних повноважень повинна була надати таку оцінку та надати позивачу повну та обґрунтовану відповідь/рішення щодо правомірності висновку ВЛК військової частини, а також перевіряти правомірність дій РВЛК.
З урахуванням вищенаведеного виходить що ЦВЛК ЗС України, при розгляді скарги позивача щодо скасування довідки ВЛК від 19.05.2025 р. №2025-0519-2028-9480-7, рішення 18 РВЛК від 19.08.2025 р. № 899-з, свій висновок повинна була оформити не листом, а вмотивованим рішенням (постановою) з викладенням всіх обставин та аргументів, з відповідним медичним обстеженням позивача та з винесенням постанови за результатами такого розгляду.
Отже, зважаючи на те, що в рамках розгляду даної справи з'ясовано, що відповідач-1 не здійснив, як того вимагає Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, що затверджено наказом Міністра оборони України 14.08.2008 р. №402, належного розгляду скарги позивача на висновок ВЛК від 19.05.2025 р. №2025-0519-2028-9480-7 та рішення 18 РВЛК від 19.08.2025 р. № 899-з, має місце протиправна бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Враховуючи, що суд не має повноважень щодо надання оцінки правильності прийняття довідки ВЛК від 19.05.2025 р. №2025-0519-2028-9480-7, рішення 18 РВЛК від 19.08.2025 р. № 899-з, а порушень процедури щодо їх прийняття в ході судового розгляду не встановлено, суд приходить до висновку, що для належного та повного захисту прав позивача необхідно вийти за межі позовних вимог за зобов'язати Центральну військово-лікарської комісії Збройних Сил України повторно розглянути скаргу позивача на висновок військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлений довідкою від 19.05.2025 р. № 2025-0509-2028-5480/7 та рішення 18 Регіональної військово-лікарської комісії від 19.08.2025 р. № 899-з й прийняти постанову відповідно до п.п.2.3.3 - 2.3.5 п.2.3 глави 2 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 р. № 402, з урахуванням висновків суду.
Щодо позовних вимог про виключення позивача з військового обліку, суд зазначає наступне.
За приписами ч.1-2 ст.14 Закону № 2232-XII взяття громадян України на військовий облік призовників проводиться з метою визначення наявних людських ресурсів, встановлення освітнього рівня, вивчення особистих якостей. Взяття громадян України на військовий облік призовників здійснюється у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки за місцем проживання.
Відповідно до п.п.2, 3 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 р. № 1487 (далі - Порядок № 1487), військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Статтею 33 Закону № 2232-XII визначено, що військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Загальне керівництво роботою, пов'язаною з організацією та веденням військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, контроль за станом цієї роботи в центральних та місцевих органах виконавчої влади, інших державних органах (крім Служби безпеки України та розвідувальних органів України), органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від підпорядкування і форми власності здійснює Генеральний штаб Збройних Сил України. Функціонування системи військового обліку забезпечується органами (підрозділами) Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, розвідувальними органами України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, правоохоронними органами спеціального призначення, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування.
Військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний. Військовий облік військовозобов'язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний і спеціальний. Військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.37 Закону № 2232-XII взяттю на військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України: на військовий облік військовозобов'язаних: які звільнені з військової служби в запас та не зараховані до військового оперативного резерву; призовники, які пройшли базову загальновійськову підготовку з додержанням умов, передбачених статтею 10-1 цього Закону; які припинили альтернативну (невійськову) службу в разі закінчення строку її проходження або достроково відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу" та підлягають взяттю на військовий облік військовозобов'язаних; військовозобов'язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання; які набули громадянство України і згідно з цим Законом підлягають взяттю на облік військовозобов'язаних; зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України; які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від направлення для проходження базової військової служби; які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників; які звільнені із служби у військовому резерві та не досягли граничного віку перебування в запасі; які старші 25 років і раніше не перебували на військовому обліку; які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань; призовники, які отримали спеціальні звання рядового, сержантського, офіцерського (начальницького) складу; жінки з дотриманням умов, передбачених частиною одинадцятою статті 1 цього Закону; які отримали військові звання офіцерського складу після проходження військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу; які є кандидатами для прийняття на військову службу за контрактом відповідно до частини десятої статті 20 цього Закону.
За змістом ч.6 ст.37 Закону № 2232-XII виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: 1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими; 2) припинили громадянство України; 3) визнані непридатними до військової служби; 4) досягли граничного віку перебування в запасі; 5) були кандидатами для прийняття на військову службу за контрактом відповідно до частини десятої статті 20 цього Закону, але не були прийняті на військову службу за контрактом; 6) звільнені з військової служби за контрактом відповідно до підпунктів "й" або "к" пункту 3 частини п'ятої статті 26 цього Закону.
У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.
Згідно п.79 Порядку № 1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки виключають з військового обліку на підставі відповідних підтвердних документів осіб, які померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими, визнані непридатними до військової служби, досягли граничного віку перебування в запасі, припинили громадянство України.
Судом встановлено, що згідно відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів позивач є особою з інвалідністю 3 групи, що перебуває на обліку військовозобов'язаних в ІНФОРМАЦІЯ_4 й має відстрочку від призову на військову службу по мобілізації.
Позивач звернувся до відповідача-2 із заявою в довільній формі, в якій просив виключити його з військового обліку, за результатами розгляду якої ОСОБА_1 відмовлено у зв'язку із відсутністю підстав, визначених ч.6 ст.37 Закону № 2232-XII.
Враховуючи, що підставою для виключення військового обліку позивач визначає непридатність до військової служби, натомість на момент звернення до відповідача-2 довідка ВЛК від 19.05.2025 р. № 2025-0519-2028-9480-7 та рішення 18 РВЛК від 19.08.2025 р. № 899-з про придатність позивача були чинними, суд не вбачає порушень відповідачем-2 прав ОСОБА_1 щодо не виключення з військового обліку.
На підставі наведеного, підстави для зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 виключити ОСОБА_1 з військового обліку на підставі ч.6 ст.37 Закону № 2232-XII на момент розгляду справи відсутні, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Приписами ч.1 ст.77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).
Положеннями ч.1 ст.90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Отже, з урахуванням вищенаведеного, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог позивача.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною 3 статті 139 КАС України встановлено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки за результатами розгляду адміністративної справи суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, то з відповідача-1, як суб'єкта, який допустив порушення прав позивача, за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у сумі 1211,20 грн.
Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд -
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Центральної військово-лікарської комісії Збройних сил України (01133, м.Київ, вул.Госпітальна, буд.16, код ЄДРПОУ 08356179), ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України (01133, м.Київ, вул.Госпітальна, буд.16, код ЄДРПОУ 08356179) щодо нездійснення, у встановленому законом порядку, розгляду скарги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) на висновок військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлений довідкою від 19.05.2025 р. № 2025-0509-2028-5480/7 та рішення 18 Регіональної військово-лікарської комісії від 19.08.2025 р. № 899-з.
Зобов'язати Центральну військово-лікарську комісію Збройних Сил України (01133, м.Київ, вул.Госпітальна, буд.16, код ЄДРПОУ 08356179) повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) на висновок військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлений довідкою від 19.05.2025 р. № 2025-0509-2028-5480/7 та рішення 18 Регіональної військово-лікарської комісії від 19.08.2025 р. № 899-з, й прийняти постанову відповідно до п.п.2.3.3 - 2.3.5 п.2.3 глави 2 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 року № 402, з урахуванням висновків суду.
Стягнути з Центральної військово-лікарської комісії Збройних сил України (01133, м.Київ, вул.Госпітальна, буд.16, код ЄДРПОУ 08356179) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя О.І. Бездрабко