Справа № 420/6064/26
10 березня 2026 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Дубровна В.А., перевіривши виконання вимог статей 160, 161 КАС України за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасувати рішення,
встановила :
До суду з позовом звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління ДПС в Одеській області (далі - відповідач) у якому, просить:
- визнати протиправною та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління державної податкової служби в Одеської області №45598/15-32-24-05-20 від 20.08.2025р.
Відповідно до ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху.
Ознайомившись з позовом та доданими до нього документами, суддею встановлено наступне.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, предметом оскарження є податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС в Одеської області № 45598/15-32-24-05-20 від 20.08.2025 р.
При цьому, з матералів позовної заяви вбачається, що позивач у січні 2026 року скористався правом на його оскарження в адміністртаивному порядку.
Рішенням ДПС України від 10.02.2026 року № 3357/6/99-0006-03-02-06 відмовлено ФО-ПП ОСОБА_1 у поновленні пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку на ППР Головного управління в Одеській області від 20.08.2025 № 45598/15-32-24-05-20 у зв'язку з чим скаргу залишено без розгляду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.07.2025 у справі № 500/2276/24 вирішувала питання визначення строку звернення до суду із позовом про оскарження податкового повідомлення-рішення та за наслідками аналізу норм Податкового кодексу України у взаємозв'язку з нормами Кодексу адміністративного судочинства України виснувала, що в адміністративному судочинстві можна виділити такі строки оскарження рішень/дій/бездіяльності суб'єкта владних повноважень:
1) якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку - строк звернення до суду становить 6 місяців (частина друга статті 122 КАС України);
2) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не стосується нарахування грошових зобов'язань (наприклад, блокування ПН; присвоєння ризикового статусу тощо), - строк звернення до суду становить 3 місяці (частина четверта статті 122 КАС України);
3) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає нарахування грошових зобов'язань (наприклад, податкове повідомлення-рішення), - строк звернення до суду становить 1 місяць (пункт 56.19 статті 56 Податкового кодексу України).
Вирішуючи питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду, з урахуванням вказаних висновків Верховного Суду, суд враховує наступне.
Так, Порядок оскарження податкових повідомлень-рішень врегульований ст. 56 ПК України, відповідно до п. 56.1. ст. 56 якого рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення (п. 56.2. ст. 56 ПК України).
Згідно з п. 56.3. ст. 56 ПК України, скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.
У разі порушення платником податків вимог п. 56.3 ст. 56 ПК України подані ним скарги не розглядаються та повертаються йому із зазначенням причин повернення (п. 56.7 ст. 56 ПК України).
З аналізу п. 56.7 ст. 56 ПК України можна дійти висновку, що за результатом розгляду скарги платника податків по суті, зокрема при повному або частковому її незадоволенні, контролюючим органом виноситься відповідне рішення (та саме у такій формі), натомість в разі не проведення відповідного розгляду, зокрема, з огляду на допущення скаржником процедурних порушень, в тому числі щодо порушення строку подання, скарга лише повертається.
Наведені висновки також узгоджуються з положеннями Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21 жовтня 2015 року № 916 (далі - Порядок № 916), п. 1 Розділу VIII (Порядок розгляду скарг) якого передбачено, що за результатами проведення процедури адміністративного оскарження контролюючим органом приймається рішення. Рішення оформляються на бланку контролюючого органу, який розглянув скаргу.
Водночас, п. 4 Розділу VIII Порядку № 916 визначено випадки, коли контролюючий орган залишає скаргу без розгляду повністю або частково. Про залишення скарги без розгляду контролюючий орган повідомляє платника податків у письмовій формі із зазначенням причин повернення.
Отже, в разі залишення скарги без розгляду діючим податковим законодавством передбачено лише повідомлення у письмовій формі платника податків контролюючим органом.
Крім того, розділом IX Порядку № 916 визначено зміст рішення про результати розгляду скарги, яким встановлено, що контролюючий орган у разі розгляду скарги перевіряє правомірність та обґрунтованість рішення, що оскаржується, та приймає рішення про результати розгляду скарги.
За результатами розгляду скарги контролюючий орган приймає одне з таких рішень: 1) повністю задовольняє скаргу платника податків та скасовує рішення контролюючого органу, яке оскаржується; 2) частково задовольняє скаргу платника податків та в окремій частині скасовує рішення контролюючого органу, яке оскаржується; 3) залишає скаргу без задоволення, а рішення контролюючого органу, яке оскаржується, без змін; 4) зменшує (збільшує) суму грошового зобов'язання. Під час прийняття цих рішень контролюючий орган має право зменшити (збільшити) суму грошового зобов'язання або податкового боргу, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків та у відповідній частині суми штрафних (фінансових) санкцій. Рішення про результати розгляду скарги складається із вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин. У резолютивній частині рішення зазначається висновок про повне чи часткове задоволення скарги або про залишення скарги без задоволення (п.п.4 п.3 Розділ IX Порядку).
Як зазначалось вище, скарга позивача на ППР ГУ ДПС в Одеській області від 20.08.2025 № 45598/15-32-24-05-20 була повернута ДПС України без розгляду, а відтак рішення контролюючого органу вищого рівня - Державної податкової служби України від 10.02.2026 року № 3357/6/99-0006-03-02-06 не є рішенням у розумінні п.п. 56.17.3. ст. 56 ПК України, яким за результатами розгляду скаргу платника податків на податкове повідомлення-рішення прийнято одне з рішень, визначених розділом IX Порядку № 916.
Вказане на думку суду свідчить про те, що процедура адміністративного оскарження фактично не відбулася, оскільки звернувшись у січні 2026 року до ДПС України із скаргою на оскаржуване рішення поза строками, визначеними податковим законодавством, скарга позивача була залишена без розгляду.
У пункті 56.17. ст. 56 ПК України перелічені випадки, коли процедура адміністративного оскарження закінчується: 56.17.1. днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк; 56.17.2. днем отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги; 56.17.3. днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику; 56.17.5. днем звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, що оскаржувались.
Поряд цим податкове законодавство не містить у виключному переліку рішень, якими закінчується процедура адміністративного оскарження, повідомлення скаржника про залишення скарги без розгляду та/або рішення про залишення скарги без розгляду.
Отже, за відсутності врегулювання питання у податковому законодавстві, в такому випадку, наявні підстави вважати, що адмінітсративне слід керуватися строками для оскарження, що визначені КАС України.
Враховуючи, що позивач звернувся до суду 04.03.2026 року з вимогою щодо оскарження податкового повідомлення - рішення Головного управління ДПС в Одеської області № 45598/15-32-24-05-20 від 20.08.2025 р., 6-ти місячний строк звернення до суду, визначений абзацом 1 частиною 2 статті 122 КАС України є пропущеним.
При цьому, матеріали позовної заяви не містять заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Частиною 1 ст. 123 КАС України передбачено, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Таким чином, вищевказані обставини є недоліками позовної заяви та створюють перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 2 статті 169 КАС України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на викладене, позовна заява відповідно до ч.1 ст.169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків.
Керуючись ч. 1 ст. 169 КАС України,
ухвалила:
Позовну заяву залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали, шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до суду із обов'язковим зазначенням обставин та причин, які можуть бути враховані судом, як поважні для поновлення пропущеного строку із наданням відповідних доказів, або докази дотримання строку звернення до суду з даним позовом.
Копію цієї ухвали надіслати позивачу.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя В.А. Дубровна