Справа №201/2476/26
Провадження № 1-кс/201/666/2026
09 березня 2026 року м. Дніпро
Слідча суддя Соборного районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні суду скаргу ОСОБА_3 , який діє від імені та в інтересах ОСОБА_4 , на постанову прокурора про відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчих дій,
24 лютого 2026 року адвокат ОСОБА_3 звернувся в інтересах підозрюваної ОСОБА_4 до суду із скаргою про скасування постанови прокурора Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_5 від 11 лютого 2026 року про відмову у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 про проведення допиту свідка ОСОБА_6 (вих. №26/0138 від 04 лютого 2026 року) у кримінальному провадженні № 12024042130000119 від 11 листопада 2024 року та зобов'язання прокурора у кримінальному провадженні розглянути клопотання захисника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 про проведення допиту свідка ОСОБА_6 (вих. №26/0138 від 04 лютого 2026 року) у належний спосіб, про результати розгляду якого повідомити у спосіб, передбачений КПК України.
В обґрунтування скарги зазначив, що у матеріалах провадження № 12024042130000119 від 11 листопада 2024 року наявні протокол допиту ОСОБА_6 від 20 грудня 2024 року, протокол пред'явлення особи ОСОБА_4 для впізнання за фотознімками від 20 грудня 2024 року за участі ОСОБА_6 , а також протокол проведення слідчого експертименту від 20 грудня 2024 року за участі ОСОБА_6 . Так, відповідно до протоколу допиту ОСОБА_6 від 20 грудня 2024 року, останній надав свої свідчення, однак які вимагають уточнення. Раніше, 13 жовтня 2025 року на адресу слідчого направлялось вже клопотання про проведення повторного допиту ОСОБА_6 , у задоволенні якого постановою слідчого від 15 жовтня 2025 року було відмовлено нібито з підстав того, що підозрювана ОСОБА_4 ще сама не була допитана, хоча 23 грудня 2025 року ОСОБА_4 сама звернулась до слідчого із ініціюванням дистанційного допиту з метою надання своїх пояснень, яке було задоволено, проте вже як два місяці вказаний допит не проводиться. У зв'язку з чим, 04 лютого 2026 року сторона захисту повторно звернулась до слідчого та прокурора у кримінальному провадженні із клопотанням (вих.№ 26/0138) про проведення допиту свідка ОСОБА_6 , зазначивши при цьому обставини, які вимагають проведення повторного допиту. 18 лютого 2026 року на електронну адресу Адвокатського об'єднання «Юридична фірма «Аріо»: office@ario.law, в електронному вигляді надійшла копія постанови прокурора ОСОБА_5 від 11 лютого 2026 року про відмову у задоволенні клопотання. В обґрунтування відмови у задоволенні клопотання про проведення допиту ОСОБА_7 , прокурор зазначає, що кримінальне провадження № 12024042130000119 від 11 листопада 2024 року зупинене, а відтак проведення слідчих (розшукових) дій не допускається. Водночас, вказаний висновок прокурора не відповідає дійсності, а відтак підлягає скасуванню, оскільки наявні об'єктивні підстави для відновлення досудового розслідування відповідно до ст. 282 КПК України, а також для задоволення клопотання сторони захисту та проведення слідчих дій у кримінальному провадженні. Зокрема, прокурором не враховано, що місцезнаходження підозрюваної ОСОБА_4 встановлено, остання вже протягом останніх десяти років проживає на території Франції. Також, на думку захисника можливе проведення подальшого досудового розслідування за дистанційної участі ОСОБА_4 , клопотання якої від 23 грудня 2025 року про допит у режимі відео конференції було задоволено. Крім того, існує об'єктивна необхідність у проведенні слідчих дій, зокрема: допит підозрюваної ОСОБА_4 , повторні допити потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , а також ОСОБА_6 , який нібито був «спільником» ОСОБА_4 , з метою уточнення показань останніх.
Захисник підозрюваної ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання, до суду не з'явився, надавши заяву про розгляд скарги за його відсутності.
Прокурор ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, про дату, місце та час судового засідання був повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд скарги зі його відсутності, надавши на запит слідчої судді матеріали кримінального провадження № 12024042130000119 від 11 листопада 2024 року.
Відповідно до ч. 3ст. 306 КПК України відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Враховуючи стислі строки розгляду скарг, слідча суддя вважає можливим розглянути скаргу за відсутності прокурора та заявника, з огляду на те що всі доводи ретельно викладені у скарзі, яку адвокат ОСОБА_3 підтримав і у заяві про розгляд скарги за його відсутності.
Дослідивши матеріали скарги та матеріали кримінального провадження № 12024042130000119, слідча суддя приходить до наступного висновку.
З матеріалів скарги встановлено, що у провадженні СВ ВП № 2 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження відомості про яке внесені до ЄРДР за № 12024042130000119 від 11 листопада 2024 року.
Постановою прокурора Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра від 11 лютого 2026 року відмовлено в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 № 26/0138 від 04 лютого 2026 року про допит свідка ОСОБА_6 за участі захисників ОСОБА_4 . Підставою для відмови у задоволенні вказаного клопотання стало те, що на даний час кримінальне провадження № 12024042130000119 від 11 листопада 2024 року за ч. 3 ст. 190 КК України зупинене на підставі п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України у зв'язку з оголошенням підозрюваної ОСОБА_4 у розшук.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.
Крім того, аналіз положень ст.303 КПК України через призму положень ст.307 КПК України вказує на те, що чинним КПК визначено не тільки вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого та прокурора, які можуть бути оскаржені до слідчого судді під час досудового розслідування, а і способи такого оскарження, а саме: рішення можуть бути оскарженні шляхом їх скасування, дії шляхом зобов'язання їх припинити, бездіяльність шляхом зобов'язання вчинити певну дію.
З закріпленої в ст. 26 КПК України диспозитивності як загальної засади кримінального провадження слідує, що слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
Відповідно до п.18 ч.1 ст.3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
За такого, слідча суддя, розглядаючи подану в порядку п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України скаргу на рішення (постанову) слідчого про відмову в проведенні слідчих дій має право відповідно до визначених ст. 307 КПК України повноважень скасувати оскаржене рішення слідчого або залишити скаргу без задоволення в залежності від того, чи допущене при винесенні такого рішення слідчого порушення прав, свобод та інтересів особи в кримінальному провадженні, чи ні.
При цьому, оскаржуване рішення слідчого має не тільки відповідати вимогам ч.5 ст.110 КПК України щодо форми та змісту, а й закріпленим в КПК України загальним засадам верховенства права (за яким людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ст.8 КПК України) та законності (за яким слідчий зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження (ст. 9 КПК України).
Відповідно до ст. 220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Частиною третьою статті 93 КПК України визначено, що сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.
Ініціювання стороною захисту, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 цього Кодексу. Постанова слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій може бути оскаржена слідчому судді.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що підставою для відмови у задоволенні клопотання захисника підозрюваної ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_3 про допит свідка ОСОБА_6 за участю захисників підозрюваної, прокурор зазначив те, що кримінальне провадження зупинене у зв'язку з оголошенням підозрюваної у розшук.
Відповідно до ч. 5 ст. 110 КПК України мотивувальна частина постанови слідчого повинна містити відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
У відповідності до ч. 2 ст. 91 КПК України доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Положеннями ст. 92 КПК України регламентовано, що обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках.
Згідно з ч. 2 ст. 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих /розшукових/ дій та негласних слідчих /розшукових/ дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Разом з тим, прокурор, всупереч вказаним вимогам закону, не навів у постанові жодних мотивів, окрім зупинення досудового розслідування, які стали підставою для відмови у задоволенні клопотання про допит свідка за участю захисників підозрюваної, не перевіривши доводи, наведені у клопотанні, не дав наведеним доказам належної оцінки для прийняття відповідного процесуального рішення.
На переконання слідчої судді, відмова прокурора у задоволенні клопотання захисника, яка мотивована лише фактом зупинення провадження, є незаконною, оскільки: суперечить ч. 1 ст. 220 та позбавляє сторону захисту реальної можливості ініціювати проведення слідчої дії; порушує принцип рівності сторін і змагальності (ст. 22 КПК, ст. 6 Конвенції), а заявлені по скарзі вимоги про скасування постанови про відмову у задоволенні клопотання захисника є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Разом з тим, слідча суддя не вбачає підстав для задоволення вимог захисника щодо зобов'язання прокурора розглянути клопотання захисника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 про проведення допиту свідка ОСОБА_6 у належний спосіб, про результати розгляду якого повідомити у спосіб, передбачений КПК України, оскільки скасування слідчою суддею постанови про відмову у задоволенні клопотання саме по собі тягне зобов'язання прокурора повторно розглянути заявлене клопотання в порядку ст. 220 КПК України. Права заявника відновлені слідчою суддею шляхом скасування постанови прокурора в передбачений п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України спосіб.
На підстав викладеного, керуючись ст. 220-222, ст. 303, ст. 305-307, ст. 309 КПК України, слідча суддя
Скаргу ОСОБА_3 , який діє від імені та в інтересах ОСОБА_4 , на постанову слідчого про відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчих дій, задовольнити частково.
Скасувати постанову прокурора Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_5 від 11 лютого 2026 року про відмову у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 про проведення допиту свідка ОСОБА_6 (вих. №26/0138 від 04 лютого 2026 року) у кримінальному провадженні № 12024042130000119 від 11 листопада 2024 року.
В задоволенні інших вимог скарги відмовити.
Ухвала слідчої судді оскарженню не підлягає.
Слідча суддя ОСОБА_1